Рішення

від 08.10.2018 по справі 1440/1735/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р. № 1440/1735/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК", вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54040

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2018 № 00052951406 та № 00052961406,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НПК" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2018 № 00052951406 та № 00052961406.

Ухвалою суду від 24.07.2018р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що вказані в акті перевірки результати вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС були здійснені з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281), в ході перевірки не зазначено про відсутність під час перевірки документів щодо походження товару, а також в акті перевірки відсутнє дослідження первинних документів щодо оприбуткування палива на АЗС та інші порушення зі сторни відповідача. Винесені податкові повідомлення-рішення є неогрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач 13.08.2018р. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. Відповідач вказав, що перевірка проводилась у відповідності до вимог податкового законодавства, а оскаржувані рішення відповідають нормам Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Указу Пезидента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95 (далі - Указ Президента № 436).

Відповідь на відзив, надану позивачем до суду 18.09.2018р., суд до уваги не приймає, оскільки, така відповідь подана пізніше строку, встановленого ухвалою від 24.07.2018р.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наступне.

05.06.2018 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, буд.І/А, суб'єкта господарської діяльності ТОВ НПК щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: ведення з порушеннями обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання та п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме: неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

Вказані порушення зафіксовані в Акті перевірки від 14.06.2018 року № 0138/14/29/14/31613665 (далі - Акт перевірки).

На підставі зазначеного вище Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.07.2018 року №00052951406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 122991,64грн. (ведення з порушеннями обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання) та рішення від 04.07.2018 року № 00052961406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15022,00грн. (неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій).

Позивач вважає, що прийняті Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкові повідомлення-рішення є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частин 1,2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Пунктом 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлює Інструкція №281.

Відповідно до підпункту 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.

Підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції № 281 передбачено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

За змістом положень підпунктів 10.3.2 - 10.3.4 Інструкції № 281 відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

Підпунктами 4.2.5.4 - 4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції № 281 передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.

Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущених пального або олив.

Відповідно до законодавства, єдиним можливим способом перевірки наявності не оприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, № 17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 13.5 Інструкції № 281 для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Забороняється вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два рази підряд. Розпорядчим документом керівника підприємства установлюються терміни початку та завершення робіт з інвентаризації.

Пунктом 13.13 Інструкції № 281 передбачено, що результати вимірювань у резервуарах і технологічних трубопроводах інвентаризаційною комісією заносяться до журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП, а також до акта вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 3-НП (додаток 26).

Розрахунки наявності нафти та/або нафтопродуктів у технологічних нафтопродуктопроводах підприємств заносяться до відомості наявності нафтопродуктів (нафти) у технологічних нафтопродуктопроводах за формою N 23-НП (додаток 27) та на АЗС до відомості нафтопродуктів у технологічних трубопроводах АЗС за формою N 35-НП (додаток 28).

Отже, вказаний порядок стосується проведення внутрішньої інвентаризації нафтопродуктів на підприємствах після призначення розпорядчим документом керівника підприємства інвентаризаційної комісії та встановлення ним термінів початку та завершення робіт з інвентаризації. Однак, вказаний порядок не поширює свою дію на випадки проведення фактичної перевірки контролюючими органами, оскільки не містить жодних норм, які регулюють порядок проведення інвентаризації в такому випадку.

Таким чином, в ході проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області разом з працівниками АЗС здійснено перевірку фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах. Дані перевірки відображені в додатку до акту перевірки Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) , а саме за результатами перевірки встановлено надлишок товарних запасів на суму 49 996,80грн. та нестачу товарних запасів на загальну суму 11 499,02грн.

Згідно акту перевірки від 14.06.2018 року №0138/14/29/14/31613665 під час здійснення перевірки встановлено ведення позивачем з порушенням обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання на загальну суму 61 495,82грн., а саме перевіркою встановлено надлишок товарних запасів на суму 49 996,80грн. та нестачу товарних запасів на загальну суму 11 499,02грн.

Вищезазначений додаток до акту засвідчений підписом директора ТОВ НПК Соболевим В.Є.

Статтею 20 наведеного Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, висновки ГУ ДФС у Миколаївській області стосовно порушення позивачем вимог п.12 ст.З Закону №265 щодо не ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, є обґрунтованими.

Крім того, в ході перевірки ТОВ НПК відповідачем встановлено порушення вимог п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (далі - Положення № 637), що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень (у день одержання готівкових коштів) у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням № 637, відповідно до п.1.2 якого оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; книга обліку розрахункових операцій - (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 7.15 Положення № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Згідно з п.2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з вищеозначених дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке абзацом 3 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ №436) передбачена відповідальність.

Головним управлінням ДФС у Миколаївсьій області під час перевірки встановлено, що за період з 12.03.2017 року по 14.10.2017 року не оприбутковано у КОРО №3000274194Р/1, №3000274194Р/2 готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на загальну суму 3004,40 грн. Розрахунок суми не оприбуткованих в день їх надходження готівкових коштів в КОРО по АЗС ТОВ НПК наведено в додатку 1 до Акту перевірки.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що на спростування вищевказаного, позивачем не надано жодного пояснення чи доказу. В адміністративному позові позивач посилається на те, що відповідно до ст.238 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані виключно законами, а не на підставі Указа Президента України №436 та ГУ ДФС у Миколаївській області порушені строки притягнення Позивача до відповідальності відповідно до ст.250 Господарського кодексу України, оскільки відповідальність встановлена не законом.

Але суд не погоджується з думкою позивача, оскільки пунктом 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України визначено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України, а розмір і порядок стягнення штрафних санкцій з позивача в даному випадку, передбачений Указом Президента № 436.

Саме Указ № 436, регулює питання відповідальності суб'єктів господарювання за не оприбуткування у касах готівки, який був прийнятий на підставі положень п.7-4 ст. 114-1 Конституції України від 20 квітня 1978 року, де зазначено, що Президент України, серед іншого, ухвалює укази з питань економічної реформи, не врегульованих законами України, які діють до прийняття відповідних законів.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено суду обгрунтованість, правомірність проведення перевірки та законність винесених рішень. Враховуючи вищезазначене, податкові повідомлення-рішення від від 04.07.2018 № 00052951406 та № 00052961406 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстави для скасування відповідних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК" (вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54040, код ЄДРПОУ 31613665) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов