Справа № 815/1753/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2018 року м.Одеса
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Аракелян М.М.
За участю секретаря - Ляшенко Ю.В.
За участю сторін:
Від позивача: Альпаков В.В. - за довіреністю
Від відповідача: не з'явився - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 16.03.2018 року №137/18 та постанови від 28.03.2018 року №007/18,-
ВСТАНОВИВ:
17 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД", в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів и правил, складений 16.03.2018 року за №137/18 у м. Одеса головним спеціалістом інспекційного - відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Павловою Наталією Михайлівною, згідно з яким позивача - Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" зобов'язано усунути виявлені порушення вимог містобудівного законодавства України у термін до 16.05.2018 року шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або знести об'єкт самочинного будівництва, зупинити виконання будівельних робіт з 16.03.2018 року до отримання права на виконання зазначених робіт; визнати протиправною та скасувати постанову №007/18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складену 28.03.2018 року заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем, згідно з якою позивача - Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-Плюс ЛТД" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 63432 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 березня 2018 року представником позивача громадянкою ОСОБА_4 у приміщенні відповідача за адресою: АДРЕСА_1 були отримані незасвідчені копії наказу від 06.03.18 за №01-13/35ДАБК Про проведення позапланової перевірки , направлення для проведення позапланового заходу від 07.03.18 за №000267, акту №000267, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів и правил, складеного 16.03.18 за №137/18 у м. Одеса, оригінал постанови №007/18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складеної 28.03.18 у м. Одеси. Вищевказані припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.03.18 за №137/18 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.18 за №007/18 Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" вважає незаконними та такими, що ґрунтуються на недоведених обставинах, що обґрунтовується наступними обставинами.
Припис та постанова складені відповідачем за позаплановим заходом державного контролю, який був проведений посадовою особою відповідача з грубими порушеннями встановленого Законом порядку, процедури та форми його проведення, оскільки:
- по-перше, позаплановий захід здійснений посадовою особою відповідача за відсутності керівника позивача або його уповноваженої особи, що є порушенням положень ч. 11 ст. 4, абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 №553, а також перешкоджанням праву позивача на законний захист, у тому числі третіми особами, що є порушенням ч. 2 ст. 8, ст. 10 цього Закону;
- по-друге, у направленні на перевірку не зазначенні питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу, що є порушенням абз. 10 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ;
- по-третє, з підставою проведення позапланового заходу позивач посадовою особою відповідача ознайомлений не був, що є порушенням ч. 3 ст. 6, ч. 5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ;
- по-четверте, копія направлення на перевірку позивачу перед здійсненням позапланового заходу відповідачем не вручалася, що є порушенням ч. 3 ст. 6, ч. 5 ст. 2, ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 №553;
- по-п'яте, позаплановий захід здійснювався відповідачем з істотним порушенням строку, встановленого законом для його проведення, що є порушенням ч. 4 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Таке порушення у ч. 1 ст. 10 цього Закону визначено навіть підставою для недопуску до перевірки;
- по-шосте, направлення на перевірку складене з порушенням вимог, визначених у ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що є також порушенням і ч. 5 ст. 2 цього Закону, оскільки у ньому не зазначені місцезнаходження позивача, дата початку та дата закінчення заходу;
- по-сьоме, перед початком здійснення позапланового заходу посадова особа відповідача не пред'являла керівнику позивача направлення на перевірку та службове посвідчення, що є порушенням ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 №553;
- по-восьме, акт за результатами позапланового заходу складений посадовою особою відповідача з порушенням вимог ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що є також порушенням і ч. 5 ст. 2 цього Закону, а саме, у акті не містяться відомості про дату складання акту та форми заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо).
У позовній заяві позивач також зазначає, що позаплановий захід (перевірка) здійснювався посадовою особою відповідача без отримання доступу до об'єкту будівництва, без її безпосередньої присутності та входу до об'єкту будівництва. Місце, з якого здійснювався огляд об'єкту будівництва, у складених посадовою особою відповідача акті та протоколі не визначене. Зазначений об'єкт будівництва є об'єктом права приватної власності позивача, що підтверджується документами, які додаються. Отже, проникнення на цей об'єкт, вхід до нього можливий лише з дозволу власника. Однак, таких дозволів позивач посадовій особі відповідача не надавав, оскільки відповідних звернень не отримував. Жодних несанкціонованих проникнень до об'єкту власник також не фіксував. Документи, на отримання яких від керівника позивача посилається у акті та протоколі посадова особа відповідача, були надані їй у кафе-ресторані МакДональдс , розташованому на 5-й ст. Великого Фонтану поблизу місцезнаходження відповідача. Отже, надання таких документів жодним чином не свідчить про отримання посадовою особою відповідача доступу безпосередньо на об'єкт будівництва та про її виїзд на об'єкт будівництва. Окрім цього, як вказує позивач, на час здійснення вказаного позапланового заходу даний об'єкт будівництва у володінні позивача взагалі не перебував. Цей об'єкт перебував у володінні та користуванні зовсім іншого підприємства - приватного підприємства Ассорти класс (код за ЄДРПОУ 35640158), якому він був переданий позивачем ще 01.01.18 за актом приймання-передачі у виконання договору оренди №01-01/18 від 31.12.17
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також зазначає, що у акті не зафіксоване конкретне місце виконання робіт з встановлення металевого каркасу, обшиття його металевим профілем та влаштування покрівлі даху. А тому, зі змісту акту неможливо встановити, що позивачем дійсно здійснюється прибудова приміщення на землях загального користування. Останнє є лише висновком, думкою посадової особи відповідача, однак цей висновок не може бути підтверджений та не підтверджується зафіксованими у акті обставинами, не слідує з них, а тому є необґрунтованим та, відповідно, не може мати правових наслідків у вигляді притягнення позивача до відповідальності. За виконання робіт, які відповідач розглядає як самочинне будівництво, відповідачем був накладений штраф саме на позивача. Саме позивач визнаний винним у порушеннях містобудівного законодавства та вказаним приписом його було зобов'язано усунути такі порушення. Натомість, як зазначалося вище, законним володільцем даного об'єкту на час здійснення позапланового заходу було інше підприємство - ПП Ассорти Класс . У складених посадовою особою відповідача акті та протоколі особа, яка фактично здійснює будівельні роботи, не встановлена. Отже, відповідачем не доведено, що будівельні роботи, які він вважає самочинними, здійснює саме позивач. Згідно доданого до позовної заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, за позивачем зареєстроване право власності не нежилу будівлю, загальна площа якої складає 159,7 кв. м., а не 80,8 кв. м., як зазначено у протоколі та акті. Натомість, державна реєстрація прав власності позивача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до ст. ст. 2 - 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття позивачем речових прав на нерухоме майно, а тому державою повинний забезпечуватися захист цих прав. А відтак, за наявності державної реєстрації прав власності, дана нежитлова будівля не може вважатися самочинним будівництвом.
Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на положення ст.ст.2,3,4,6,7,10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п.7, п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 №553, Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів и правил, від 16.03.2018 року №137/18 у м. Одеса та постанову №007/18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2018 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 року відкрито провадження у справі №815/1753/18. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
04 червня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ЕП/3141/18), в якому відповідач вказує, що під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_2, зафіксовано, що на території загального користування виконуються будівельно-монтажні роботи з реконструкції нежитлової одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару зі зміною геометричних розмірів (прибудовою приміщення габаритними розмірами 2.09x8.38 м) шляхом встановлення металевого каркасу, обшиття його металевим профілем та влаштування покрівлі даху. Під час проведення перевірки власником виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю Старт-Плюс Лтд ОСОБА_6 були надані наступні документи: копія свідоцтва про право власності № 024747 від 09.06.2003 року нежилу будівлю загальною площею 80,8 кв.м,, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; копія договору оренди землі від 01.04.2005 року строком на 10 років, посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. під № 1269, не зареєстрований у Державному реєстрі земель; копія розпорядження Приморської районної адміністрації № 766 від 22.05.2003 року про затвердження акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації - торгового павільйону-бару по АДРЕСА_2 загальною площею 80,8 кв, м; копія технічного паспорта № 3083-стр.18-кн.26неж на магазин-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_2, виготовлений Одеським міським БТІ 22.11.2002 року; копія акту про пожежу від 06.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_3 фотофіксація наслідків пожежі за вищезазначеною адресою на 3 арк. Згідно наданому технічному паспорту встановлено, що прибудоване приміщення габаритними розмірами 2.09x8.38 м у вищезазначеному технічному паспорті Фактично відсутнє. Документи, що дають право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою, а також документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою ОСОБА_6 під час проведення перевірки надані не були. Посилання позивача на ч.5 ст.2, ч.5 ст.4, абз.10 ч.1 ст.6, ч.4 ст.6, ч.5 ст.7, ч.2 ст.8 Закону є абсолютно необґрунтовані, безпідставні та такі, що грунтуються на необізнаності позивача; копія направлення вручалась та пред'являлось відповідне посвідчення, в результаті чого було отримано безперешкодний доступ до об'єкту, що підтверджують фотоматеріали з середини об'єкту; адреси, зазначені у наказі, направленні та акті перевірки вірні; перевірка здійснюється відповідно за адресою місцезнаходження об'єкта будівництва, а матеріали направляються за поштовою адресою позивача (юридичною адресою). Форма акту відповідає встановленим формам, затвердженим Постановою КМУ №240; детальний опис порушення зазначено: виробничо- комерційним товариством з обмеженою відповідальністю Старт-Плюс Лтд на землях загального користування виконуються будівельно-монтажні роботи з реконструкції нежитлової одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару зі зміною геометричних розмірів (прибудовою приміщення габаритними розмірами 2.09x8.38 м) шляхом встановлення металевого каркасу, обшиття його металевим профілем та влаштування покрівлі даху без набуття права на виконання таких робіт, чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (із змінами та доповненнями) .
Зважаючи на вищевикладене та з посиланням на положення Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, ДБН А2.2-3-2014, ст., ст.34 Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст.2, 4, 6, 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради просить суд залишити позовні вимоги без задоволення.
Ухвалою суду від 27.06.2018 року розгляд справи №815/1753/18 вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.08.2018 року.
13 серпня 2018 ухвалою суду зобов'язано Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" надати до суду у строк до 20.08.2018 року належним чином засвідчені копії дублікату свідоцтва про право власності від 23.09.2010 року, висновок №52/82/12 від 29.03.2018 року, технічний паспорт від 29.03.2018 року, виданий ФОП ОСОБА_8; встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив до 20.08.2018 року (включно); встановлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив - три дні, з дня одержання відповіді на відзив; закрито підготовче провадження по справі №815/1753/18 та призначено справу №815/1753/18 до розгляду по суті у судовому засіданні на 06.09.2018 року.
23 серпня 2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№24776/18), в якій позивач серед іншого,вказує, що документи, що пов'язані із складанням відповідачем оскаржуваних рішень, у порушення встановленого законом порядку були надані позивачу відповідачем лише у ксерокопіях, жодним чином не засвідчених. Натомість, незасвідчена ксерокопія взагалі не може розглядатися як документ, і тому позивач не може розглядатися як такий, що має у своєму розпорядженні докази, додані до відзиву. Позивач звертає увагу суду на те, що докази, які додані представником відповідача до відзиву на позовну заяві жодним чином не засвідчені, а отже, не можуть бути прийняті до уваги судом. Позивач також зазначає, що зі змісту фотозображень аж ніяк неможливо встановити, що саме позивач здійснює саме самовільне будівництво, саме на земельній ділянці загального користування та саме у відповідності з наведеними у акті даними стосовно часу та місця проведення робіт. Також, на цих фотозображеннях жодним чином не зафіксовані факти вручення керівнику позивача направлення на перевірку, пред'явлення йому службового посвідчення та отримання від нього доступу на об'єкт. Тому, твердження відповідача про те, що дані фотозображення підтверджують ці обставини (абз. 6 стор. 4 відзиву), є надуманими.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що у якості правової підстави здійснення заходу державного нагляду (контролю), внаслідок якого складені оскаржувані рішення, відповідачем у відзиві визначене виявлення факту самочинного будівництва згідно доповідної №01-18/74и/в від 06.03.18. Однак, до відзиву за цим номером та датою відповідачем додано ксерокопію службової записки, а не доповідної. Дана службова записка складена головним спеціалістом інспекційного відділу відповідача - Павловою Н.М., тобто тією ж особою, якою на підставі цієї ж записки був складений і акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до цієї службової записки, факт самочинної реконструкції павільйону був виявлений даною особою в рамках моніторингу Приморського району міста Одеси. Дана службова записка не може розглядатися як достатня підстава, яка надає відповідачу право на здійснення відносно позивача позапланового заходу державного нагляду (контролю), оскільки жодні факти (обставин), які свідчать про виконання робіт саме з реконструкції павільйону , у службовій записки не зафіксовані взагалі. Зокрема, у записці не зазначено, здійснення яких саме робіт було встановлене при здійсненні моніторингу, дату та час здійснення таких робіт, місце здійснення моніторингу. Отже, висновок у службовій записці про те, що виявлені роботи слід розглядати саме як роботи з реконструкції павільйону , є необґрунтованим та недоведеним. Натомість, такий лише суб'єктивний та не чим не обґрунтований висновок посадової особи про здійснення реконструкції не може бути правовою підставою для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), оскільки відображає думки, суб'єктивні оцінки, а не конкретні зафіксовані факти. Окрім цього, у службовій записці зазначено, що здійснення робіт з реконструкції павільйону було виявлено зазначеною службовою особою в рамках проведення нею моніторингу. Однак, дана службова записка за своїм змістом не відповідає положенням п. п. 3.1 - 3.5 Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №170 від 01.09.11 на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а тому складеною в рамках моніторингу вважатися не може. Як вказує позивач у відповіді на відзив, відповідно до відзиву, самочинне будівництво полягає у здійсненні прибудови приміщення на землях загального користування. Натомість, у відзиві не визначено, за яких саме обставин відповідач прийшов до висновку, що зазначені будівельні роботи на землях загального користування здійснює саме позивач, а не орендар ПП Ассорті Клас або будь-яка інша особа.
06 вересня 2018 року судове засідання відкладено на 20.09.2018 року для повторного виклику учасників справи до суду.
20 вересня 2018 року протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та оголошено перерву у судовому засіданні до 26.09.2018 року.
24 вересня 2018 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№28045/18), в яких Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" зазначає, що згідно з оскаржуваними рішеннями, відповідач вважає роботи самочинними у зв'язку з тим, що вони здійснюються на землях загального користування. Однак, якщо виходити з того, що роботи здійснюються на землях загального користування, то здійснювати такі роботи може будь-яка особа. Жодних доказів того, що такі роботи здійснюються саме позивачем, а не будь-якою іншою особою, відповідач суду не надав. Висновок в оскаржуваних рішеннях про те, що такі роботи здійснюються позивачем, жодними доказами не доведений та жодним чином не обґрунтований ані у складеному ним акті, протоколі, ані у відзиві на позов. Згідно з оскаржуваними рішеннями, роботи є самочинними, оскільки здійснюються на землях загального користування. Однак, для того щоб впевнитися у тому, що роботи дійсно здійснюються на землях загального користування, потрібно чітко встановити, на якій саме земельній ділянці здійснюються такі роботи, і вже потім перевірити статус цієї конкретної земельної ділянці - чи вона перебуває у приватній власності, чи оренді, чи дійсно є землею загального користування. Натомість, ані у складених відповідачем акті, протоколі, оскаржуваних рішеннях, ані у відзиві на позов, відповідач так і не визначив, на якій саме земельній ділянці здійснюються роботи, які він вважає самочинними. Відповідач не визначив в установленому законодавством порядку ані конкретні межи цієї ділянки, ані її координати, та не ідентифікував її будь-яким іншим чином. За таких обставин, висновок відповідача про те, що роботи здійснюються на земельній ділянці загального користування, не може вважатися обґрунтованим та доведеним. Відповідач в оскаржуваних рішеннях зазначає, що самочинне будівництво полягає у здійсненні прибудови приміщення на землях загального користування. Як зазначалося, прибудувати приміщення на землях загального користування (як стверджує відповідач) може будь-яка особа, а не тільки позивач. Прибудова приміщення полягає у збільшенні площі будівлі. Натомість, для встановлення збільшення площі будівлі обов'язково потрібне проведення відповідних вимірів як самої будівлі, так і прибудованої частини. Тільки після цього можна зробити висновок про збільшення площі, тобто про прибудову. Усі дії, що здійснюються при проведені заходу державного контролю, повинні бути відображені у складеному за його результатом акті та протоколі. Однак, жодних відомостей про проведення будь-яких вимірів складені відповідачем акт та протокол не містять. Не зазначено про проведення таких вимірів, не вказано, хто їх проводив, за допомогою яких приладів. Отже, виміри площі при здійсненні відповідачем позапланового заходу державного контролю взагалі не здійснювалися, а тому підстави для висновку про здійснення прибудови - відсутні. Позивач вказує, що складені відповідачем акт та протокол містять лише вказівку на прибудову приміщення габаритними розмірами 2,09х8,38 м. Однак, незрозуміло, яким саме чином відповідач отримав ці данні, якщо відповідні виміри нежитлової будівлі він не здійснював. При цьому, відповідачем навіть не визначено, яким саме вимірам відповідають кожне з цих даних - довжини, ширини, висоти приміщення, з усіх, або з окремих його сторін. Більш того, зі шкільного курсу геометрії добре відомо, що об'ємні фігури виміряються у трьох вимірах (довжина, ширина, висота), а плоскі - у двох вимірах (довжина, ширина). Приміщення, навіть прибудоване, являє собою об'ємну фігуру, а тому повинне виміркуватися у трьох, а не у двох вимірах. Отже, наведені відповідачем дані з розмірами 2,09х8,38 свідчать про те, що прибудова приміщення ним не встановлена, оскільки такі дані свідчать про відсутність ознак об'ємної фігури, тобто про відсутність приміщення. З наданих відповідачем ксерокопій фотозображень взагалі незрозуміло, ким саме, де саме та коли саме вони були зроблені, на підставі чого та у зв'язку з чим вони були зроблені, як додатки до складеного відповідачем акту вони не оформлені. Відповідачем так і не було доведене, що ці фотозображення взагалі мають відношення до здійсненого ним позапланового заходу контролю, за результатами якого були складені оскаржувані рішення. Зі змісту цих зображень також не слідує, що саме позивач, саме у березні цього року, саме за адресою АДРЕСА_2, та саме на земельній ділянці загального користування здійснює самовільне будівництво. Даних обставин відповідач у ході розгляду справи не довів. За формою дані ксерокопії не відповідають вимогам ч. ч. 2, 4 - 5 ст. 7 КАС України, а тому не можуть розглядатися та використовуватися судом як письмові докази. Згідно з оскаржуваними рішеннями, відповідач виходив з того, що загальна площа належної позивачу на праві власності нежилої будівлі складає 80,8 кв. м. Проте, при визначені розміру загальної площі будівлі, належної позивачу на праві власності, відповідач повинен був керуватися даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А згідно з даними цього реєстру, загальна площа належної позивачу будівлі складає 159,7 кв. м., а ні як ні 80,8 кв. м. (відповідний витяг доданий до позовної заяви). Отже, при здійснені висновку про самочинну прибудову відповідач користувався невірними даними про загальну площу будівлі, належної позивачу на праві власності, зареєстрованому у встановленому законом порядку. А тому його висновок про самочинну прибудову не може вважатися обґрунтованим.
У судове засідання 26.09.2018 року сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно. При цьому у додаткових поясненнях представника позивача від 24.09.2018 року, останній просив суд розглядати справу у письмовому провадженні за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що для повного та всебічного встановлення всіх обставин, об'єктивного розгляду даної справи є необхідність заслухати пояснення представника позивача та представника відповідача у судовому засіданні, зважаючи на що призначив судове засідання на 02.10.2018 року о 10:30 год.
У судовому засідання 02.10.2018 року представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представника відповідача до суду не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно шляхом направлення та вручення судової повістки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" (ідентифікаційний код юридичної особи 20963025) зареєстровано за юридичною адресою 65026, Одеська обл., місто Одеса, провулок Красний, будинок 9 та здійснює наступні види господарської діяльності за КВЕД: 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (основний); 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Керівником та підписантом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" є ОСОБА_6.
Згідно Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю НОМЕР_1 від 09.06.2003 року, яке видано виконавчим комітетом Одеської міської ради, Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" на праві колективної власності належить об'єкт нерухомого майна, який складається з нежитлової будівлі, загальною площею 80,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Разом з цим, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу на праві колективної власності належить об'єкт нерухомого майна нежитлова будівля першого поверху за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 159,7 кв.м.
Право власності на цей об'єкт зареєстроване 23.03.2018р.
Згідно договору оренди від 01.04.2005 року серії ВСВ №222721 позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 179 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Судом встановлено, що 06.03.2018 року відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеського міської ради № 579-VII від 27.04.2016 року та виявлення факту самочинного будівництва (№ 01-18/74 и/в від 06.03.2018 року) відповідачем видано наказ №01-13/35ДАБК, яким вирішено провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 - виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю Старт-Плюс Лтд (код ЄДРПОУ 20963025), 65026, Одеська обл., місто Одеса, пров. Красний, буд. 9.
Предметом перевірки у вказаному наказі зазначено: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт .
07 березня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №000267, згідно якого направлено посадову особу відповідача для здійснення позапланового заходу перевірки на об'єкті: реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаному направленні зазначено, що воно видано із строком дії з 07.03.2018 року по 16.03.2018 року, на ім'я головного спеціаліста Павлової Наталії Михайлівни.
За результатами проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт по об'єкту : реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено Акт №000267.
У вказаному акті вказано, що позивач є Замовником об'єкта будівництва.
Згідно Акту №000267 перевірку було проведено у період з 07.03.2018 року 09:00 год. по 16.03.2018 року 16:45 год., форма заходу - позаплановий.
У розділі ІІІ Акту №000267 зазначено, що Керівник суб'єкта господарювання/фізична особа або уповноважена ним особа ОСОБА_6 брав участь у проведення заходу державного контролю.
У розділі VI Опис виявлених порушень Акту №000267 вказано про порушення п.1 ч.1 ст.34 ЗУ №3038- VI, п.13 ПКМУ №466 та зазначено про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 виявлено порушення, а саме: під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_2, зафіксовано, що на території загального користування виконуються будівельно-монтажні роботи з реконструкції нежитлової одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару зі зміною геометричних розмірів (прибудовою приміщення габаритними розмірами 2.09x8.38 м) шляхом встановлення металевого каркасу, обшиття його металевим профілем та влаштування покрівлі даху. Під час проведення перевірки власником виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю Старт-Плюс Лтд ОСОБА_6 були надані наступні документи: копія свідоцтва про право власності № 024747 від 09.06.2003 року на нежилу будівлю загальною площею 80,8 кв.м,, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; копія договору оренди землі від 01.04.2005 року строком на 10 років, посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. під № 1269, не зареєстрований у Державному реєстрі земель; копія розпорядження Приморської районної адміністрації № 766 від 22.05.2003 року про затвердження акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації - торгового павільйону-бару по АДРЕСА_2 загальною площею 80,8 кв, м; копія технічного паспорта № 3083-стр.18-кн.26неж на магазин-бар, розташований за адресою: АДРЕСА_2, виготовлений Одеським міським БТІ 22.11.2002 року; копія акту про пожежу від 06.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_3 фотофіксація наслідків пожежі за вищезазначеною адресою на 3 арк. Згідно наданому технічному паспорту встановлено, що прибудоване приміщення габаритними розмірами 2.09x8.38 м у вищезазначеному технічному паспорті Фактично відсутнє. Документи, що дають право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою, а також документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою ОСОБА_6 під час проведення перевірки надані не були. Враховуючи вищевикладене, виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю Старт-Плюс Лтд на землях загального користування виконуються будівельно-монтажні роботи з реконструкції нежитлової і одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару зі зміною геометричних розмірів (прибудовою приміщення габаритними розмірами 2.09x8.38 м) шляхом встановлення металевого каркасу, обшиття його металевим профілем та влаштування покрівлі даху без набуття права на виконання таких робіт, чим порушено вимоги п, 1 ч, 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 13 Порядку виконання будівельних робіт,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466.
Вказаний Акт №000267 підписаний посадовою особою відповідача та містить відмітку про відмову від його підписання ОСОБА_6 та відмову від отримання нарочно.
16 березня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В протоколі від 16.03.2018р. відтворено зміст Акту перевірки №00026 та зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться об 11:00 год.28.03.2018 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Також, у вказаному протоколі міститься відмітка про відмову від його підписання ОСОБА_6
16 березня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складено припис по усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, яким звернено вимогу до позивача: "1. усунути виявлені порушення вимог містобудівного законодавства України у термін до 16.05.2018 року шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або знести об'єкт самочинного будівництва. 2. зупинити виконання будівельних робіт з 16.03.2018 року до тримання права на виконання зазначених робіт".
28 березня 2018 року заступник начальника управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслан Костянтинович, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №000267 від 16.03.2018 року; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.03.2018 року; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №137/18 від 16.03.2018 року, прийняв:
- постанову №007/18/156-вих, якою визнано Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 63432,00 грн.
Вказані припис та постанова оскаржуються Товариством з мотивів їх незаконності та безпідставності висновків перевірки.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 N3038-VI (далі - Закон N 3038-VI).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно ст.1 Закону України, від 20.05.1999, № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері; об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Згідно ст.9 Закону № 687-XIV до поняття будівництво віднесено : нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 3038-VI - державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Як вбачається з акту перевірки №000267, позапланова перевірка об'єкта будівництва проведена на підставі наказу Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/35ДАБК від 06.03.2018 року та направлення від 07.03.2018 року №000267.
В наказі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/35ДАБК від 06.03.2018 року вказано, що перевірку призначено відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеського міської ради № 579-VII від 27.04.2016 року та виявлення факту самочинного будівництва (№ 01-18/74 и/в від 06.03.2018 року).
З наданих до суду доказів вбачається, що документ з реквізитами № 01-18/74 и/в від 06.03.2018 року - це службова записка головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Павлової Н.М. де зазначено, що вказаною особою в рамках моніторингу Приморського району міста Одеси виявлено факт самочинної реконструкції павільйону за адресою: АДРЕСА_2, оскільки за даними Єдиного реєстру документів інформація щодо будівельних робіт за цією адресою відсутня.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, наявність однієї з умов, визначених у ст.376 Цивільного кодексу України, є підставою припускати, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, проте чи є об'єкт самочинним будівництвом має бути доведено та встановлено в ході перевірки.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
З акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.02.2017 року, вбачається, що вони складені у присутності ОСОБА_6.
Однак, відповідачем не надано суду пояснень, на підставі яких документів Управлінням встановлено особу, у присутності якої, як вказано в акті, було здійснено перевірку та не зазначено документи, які підтверджують повноваження вказаної особи.
Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 07.03.2018 року №000267 головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, об'єкт, на якому повинна здійснюватись перевірка, реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .
В свою чергу, згідно акту перевірки, протоколу, припису, головним спеціаліст інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було проведено перевірку на об'єкті реконструкція нежитлової будівлі торгового павільйону-бару за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, посадова особа Управління була направлена на перевірку об'єкта реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , однак, провела перевірку об'єкта реконструкція нежитлової будівлі торгового павільйону -бару за адресою: АДРЕСА_2 .
В той же час, у службовій записці головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Павлової Н.М. зазначено, що вказаною особою виявлено факт самочинної реконструкції павільйону за адресою: АДРЕСА_2.
Таким чином, в документах перевірки не було чітко визначено об'єкт перевірки.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Однак, доказів вручення посадовій особі відповідача посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) суду не надано.
Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Згідно пункту 12 Порядку №533 Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пунктів 13,14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно пунктів 16,17 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач при здійсненні перевірки повинен дотримуватись відповідного порядку здійснення цієї перевірки.
Суд відхиляє посилання Управління на присутність уповноваженої особи виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" ОСОБА_6 при проведенні позапланової перевірки, зважаючи на те, що виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" (ідентифікаційний код юридичної особи 20963025) зареєстровано за юридичною адресою 65026, Одеська обл., місто Одеса, провулок Красний, будинок 9 та оскільки вони спростовуються відсутністю доказів сповіщення вказаної особи про проведення перевірки, відсутністю інформації про те, на підставі яких документів вказана особа була встановлена та чим підтверджені її повноваження, відсутністю доказів пред'явлення йому направлення на перевірку.
Згідно пунктів 18-23 Порядку №553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами позивача стосовно порушення відповідачем вимог пунктів Порядку №553 в частині проведення позапланової перевірки без забезпечення прийняття в ній участі представника позивача, можливості подання ним документів, пояснень, зауважень та заперечень до Акту перевірки, перевірки повноважень на здійснення позапланової перевірки посадової особи Управління.
Надаючи правову оцінку встановленим в акті перевірки порушенням, а саме: порушенню: п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406).
Згідно п.1 Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Згідно вимог ч. 1 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З наданої до суду копії договору оренди нежитлового приміщення-павільйону Французький та акту здачі-приймання від 01.01.2018 року (а.с.54-57) судом встановлено, що 01.01.2018 року Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" передало, а приватне підприємство Ассорти Класс прийняло частину нежитлової будівлі загальною площею 66,86 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Отже, станом на дату проведення перевірки об'єкт за адресою: АДРЕСА_2, перебував у володінні та користуванні третьої особи, та в ході перевірки взагалі не було встановлено, хто є замовником виявленої реконструкції, хто є підрядником, чи це є одна й та ж особа, тощо, адже відповідні позиції в Акті перевірки не містять таких даних, а визначення ВК ТОВ Старт-плюс ЛТД замовником взагалі нічим документально не обґрунтовано.
Судом встановлено, що в акті та протоколі зазначено, що на об'єкті будівництва виконуються будівельно-монтажні роботи з реконструкції нежитлової одноповерхової будівлі торгового павільйону-бару зі зміною геометричних розмірів (прибудовою приміщення габаритними розмірами 2,09х8,38) шляхом встановлення металевого каркасу, обшиття його металевим профілем та влаштування покрівлі даху… Згідно наданого технічного паспорту встановлено, що прибудоване приміщення габаритними розмірами 2,09х8,38 м у ньому відсутнє… Враховуючи це, будівельно-монтажні роботи виконуються позивачем на землях загального користування.
Згідно з абз. 8 ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадова особа відповідача повинна була зазначити у акті детальний опис виявленого порушення.
Однак, у акті не вказано конкретне місце виконання робіт з встановлення металевого каркасу, обшиття його металевим профілем та влаштування покрівлі даху.
Тобто, зі змісту акту неможливо встановити, що позивачем дійсно здійснюється прибудова приміщення на землях загального користування.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Проте в ході перевірки взагалі не було встановлено та зафіксовано, що виявлене встановлення металевого каркасу, обшиття його профілем, влаштування покрівлі даху є саме будівництвом , тобто реконструкцією із влаштуванням фундаментів, в результаті якої створюється саме об'єкт нерухомості, що нерозривно пов'язаний із землею.
Жодний з доказів, що наданий із відзивом відповідачем, зокрема, фотофіксація, не спроможний доводити, що Управлінням було виявлено та зафіксовано в ході перевірки саме будівництво об'єкта, не встановлення на поверхні землі споруди без улаштування фундаменту.
Отже обставина здійснення самочинного будівництва по АДРЕСА_2 та вчинення позивачем порушення п.1 ч.1 ст.34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності не підтверджується належними та допустимими доказами та не може бути визнана судом такою, що встановлена в ході здійснення позапланового заходу.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1 ч.2 ст.72 ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Суд зазначає, що у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.03.2018 року звернено вимогу до позивача: усунути виявлені порушення вимог містобудівного законодавства України у термін до 16.05.2018 року шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або знести об'єкт самочинного будівництва, зупинити виконання будівельних робіт з 16.03.2018 року до отримання права на виконання зазначених робіт.
Метою внесення припису Управлінням є усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Ця мета має публічно-правовий характер і спрямована на забезпечення принципу законності у сфері містобудування. Однак досягатися вона повинна не за рахунок порушення чи створення загрози порушення інших охоронюваних законом інтересів.
З оскаржуваного припису, що має похідний характер від обставин, виявлених в ході перевірки, убачається, що позивач має усунути порушення шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або знести об'єкт самочинного будівництва та зупинити виконання будівельних робіт з 16.03.2018 року до отримання права на виконання зазначених робіт, проте цей припис виданий в результаті позапланової перевірки, в якій Товариство участі не приймало та було позбавлено права надати документи, зауваження, заперечення на цей Акт перевірки, а також в результаті виявлення в ході перевірки обставин, що мають характер припущень (щодо самочинного будівництва), а не встановлених у належний спосіб фактів (наприклад, шляхом розкриття в ході перевірки конструктивних елементів споруди, залучення експертів для цього, проведення вимірів, тощо).
За таких обставин вимога припису щодо отримання дозвільних документів на будівництво або знесення самочинно збудованого об'єкту є безпідставною та протиправною, оскільки покладені в її підґрунтя факти не були виявлені, зафіксовані та задокументовані у належний спосіб.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позивач у своєму позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях суду. викладає правову позицію щодо безпідставності висновків відповідача щодо порушення ним п.2 ч.2 ст.2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", надавши при цьому наявні у нього докази на спростування дійсності виявлених в акті порушень, отже суд виходячи із встановленого в ході судового розгляду вважає, що накладений оскаржуваною постановою штраф є незаконним, а сама постанова підлягає скасуванню як протиправна.
Суд відхиляє аргументи позивача стосовно того, що йому на праві власності належить об'єкт нерухомого майна площею більшою, ніж зазначено в документах перевірки, оскільки державна реєстрація права власності на об'єкт нежила будівля 1-го поверху площею 159,7кв.м. по АДРЕСА_2 за позивачем відбулась 23.03.2018р. , тобто після закінчення позапланового заходу та складання Акту та Припису (а.с.53 - Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Решта аргументів сторін істотного значення для результатів вирішення справи не має, адже судом встановлено достатню підставу для скасування оскаржуваних постанови та припису - недоведеність порушення позивачем вимог ст.34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності у зв'язку із виявленням по АДРЕСА_2 об'єкта, технічні характеристики якого, описані в Акті перевірки, не відповідають ознакам будівництва взагалі.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.8 КАС України, застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням може бути здійснене також шляхом використання практики Європейського суду з прав людини.
Гарантії статті 6 § 1 включають зобов'язання судів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (H. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їх справа була ретельно розглянута.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суоминен проти Фінляндії), § 36).
Стаття 6 § 1 зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (Van de Hurk v. the Netherlands (Ван де Гурк проти Нідерландів), § 61; Garcнa Ruiz v. Spain (ОСОБА_3 проти Іспанії) [ВП], § 26; Jahnke and Lenoble v. France (Янке і Ленболь проти Франції) (dйc.); Perez v. France (Перез проти Франції) [ВП], § 81).
Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Крім того, приписами частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного України, суд також повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав
Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, а саме стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд".
Стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004).
У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. Рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції , рішення від 23 вересня 1982, серія A N 52, стор. 26, п. 69).
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд не досліджує обставини, пов'язані із перетворенням позивачем об'єкта нерухомого майна із збільшенням його площі до 159,7кв.м. за вказаною адресою, оскільки ці питання не були предметом оскаржуваного позапланового заходу державного контролю та не висвітлювались в документах позапланової перевірки.
В силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем порушення вимог ст.34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності (здійснення будівництва без дозвільних документів).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю Старт-Плюс ЛТД
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір у сумі 3524 грн. відповідно до квитанцій №705451144 від 12.04.2018 року та №70613 від 12.04.2018 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" (65026, м. Одеса, пров. Красний, буд. 9; код ЄДРПОУ:20963025) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6; код ЄДРПОУ: 40199728) про визнання протиправними та скасування припису від 16.03.2018 року №137/18 та постанови від 28.03.2018 року №007/18 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів и правил, від 16.03.2018 року №137/18 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 28.03.2018 року №007/18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6; код ЄДРПОУ: 40199728) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Старт-плюс ЛТД" (65026, м. Одеса, пров. Красний, буд. 9; код ЄДРПОУ:20963025) судовий збір у сумі 3524(три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне рішення складено та підписано 08 жовтня 2018 року.
Суддя М.М. Аракелян
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2018 |
Оприлюднено | 09.10.2018 |
Номер документу | 76987452 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Аракелян М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні