Рішення

від 09.10.2018 по справі 756/5586/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

09.10.2018 Справа № 756/5586/18

Справа пр. №2-ві/756/45/18

ун. №756/5586/18

У Х В А Л А

09 жовтня 2018 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Приходько І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі №756/5586/18 за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - первинна профспілкова організація "Трудова солідарність", про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2018 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі №756/5586/18 за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - первинна профспілкова організація "Трудова солідарність", про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Заява про відвід головуючому у справі №756/5586/18 судді Васалатію К.А. мотивована тим, що, у порушення норм ЦПК України судом їй не було надіслано копії ухвали про відкриття провадження у справі та про витребування доказів, третій особі - копії вказаних ухвал та копію позовної заяви. Крім цього, ОСОБА_1, як на підставу заявленого відводу, зазначає про "позапроцесуальне спілкування судді Васалатія К.А. з представниками відповідача", стверджує, що головуючий у справі суддя у судовому засіданні 24 вересня 2018 року проводив засідання підвищеним тоном, який мав "залякуючий" характер, безпідставно робив позивачеві зауваження та переривав її. Ці обставини, на думку ОСОБА_1, свідчать про заінтересованість судді Васалатія К.А. у результаті розгляду справи №756/5586/18.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України у зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, справу передано іншому судді вирішення питання про відвід судді.

За приписами ч. 8 ст. 40 ЦПК України учасники справи у судове засідання для вирішення питання про відвід судді не викликались.

Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У постанові від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своєму рішенні у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ або Суд) зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Покликання позивача ОСОБА_1 як на підставу для відводу судді на допущені ним процесуальні порушення є необґрунтованим, позаяк згідно з нормою ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може слугувати підставою для відводу.

Твердження ж позивача ОСОБА_1 про упередженість судді Васалатія К.А. належним чином не аргументовані, а тому є недостатніми для того, щоб піддати сумніву об'єктивність і неупередженість головуючого у справі судді, якому заявлено відвід.

За таких обставин суд вважає заявлений головуючому судді у справі №756/5586/18 за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - первинна профспілкова організація "Трудова солідарність", про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі №756/5586/18 за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - первинна профспілкова організація "Трудова солідарність", про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Андрейчук