Постанова

від 01.08.2019 по справі 756/5586/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 756/5586/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11186/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Пікуль А.А.,

за участю секретаря судового засідання - Слободяник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, постановлену під головуванням судді Васалатія К.А., по справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді в особі директора - ОСОБА_2 , третя особа: первинна профспілкова організація Трудова солідарність про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді зловживанням процесуальними правами. Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921,00 грн. (т. 3 а.с. 96-97).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 05 липня 2019 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати оскаржувану ухвалу в частині стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921,00 грн. та в частині зловживання процесуальними правами (т. 3 а.с. 142-169).

В апеляційній скарзі зазначили, що 26 вересня 2018 року ОСОБА_1 направила поштою до суду оригінал заяви про відвід судді Васалатія К.А. Зазначили, що у матеріалах справи міститься також електронна копія заяви зі штампом вхідної кореспонденції від 27 вересня 2018 року, яку апелянт направила на електронну адресу суду для убезпечення втрати оригіналу заяви. Однак апелянт не зверталася до суду з заявою через канцелярію, як це зазначив суд в оскаржуваній ухвалі. Звернули увагу на те, що оригінал заяви про відвід судді був отриманий засобами поштового зв`язку судом 02 жовтня 2018 року. Таким чином, стверджують, що апелянт подавала до суду тільки одну заяву про відвід судді, а не декілька, тому факт зловживання процесуальними правами відсутній, що є порушенням судом процесуальних норм при визнанні наявності такого факту. Отже, вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не з`ясував дійних обставин справи, що призвело до хибності висновків суду, викладених в ухвалі.

Представник відповідача Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - Савінова Н.М. подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила відмовити апелянту у повному обсязі (т. 3 а.с. 194-196).

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , представник третьої особи - Махинько В.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Відповідач був сповіщений повідомленням на електронну адресу та телефонограмою, які забезпечують фіксацію такого повідомлення (т. 3 а.с. 177-187).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 подала на ім`я голови Оболонського районного суду м. Києва заяву від 21 вересня 2019 року про порушення конституційного права на доступ до правосуддя та вчинення систематичних перешкод звернення до суду. У вказаній заяві ОСОБА_1 повідомила голову суду про допущення, на її думку, порушення законодавства. Зазначена заява не містила прохальної частини, заяв про відвід суду (т. 3 а.с. 43).

Проте, вказана заява судом розглянута як заява про відвід суду, визнана необґрунтованою, і ухвалою Оболонського районного суду від 24 вересня 2018 року справу передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду міста Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді (т. 3 а.с. 40).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року під головуванням судді Шевчука А.В. у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Оболонського районного суду міста Києва Васалатія К.А. під час розгляду даної цивільної справи відмовлено (т. 3 а.с. 44-46).

27 вересня 2018 року до суду надійшла копія заяви ОСОБА_1 про відвід судді Васалатія К.М. в справі №756/5586/1827 від 26 вересня 2018 року зі штампом вхідної кореспонденції №51050. Заява про відвід обґрунтована тим, що на думку позивачки головуючий по цій справі, крім порушень законодавства, допускав висловлювання, які свідчили про прихильність суду на користь відповідача і дали позивачці підставу для сумніву в об`єктивності та неупередженості суду та ін. (т. 3 а.с. 47-56).

Розглянувши зазначену заяву, суд визнав її необґрунтованою та ухвалою від 03 жовтня 2018 року передав справу №756/5586/18 до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду міста Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді (т. 3 а.с. 58).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року, головуючий суддя Андрейчук Т.В., у задоволенні заяви позивача від 27 вересня 2018 року про відвід головуючого судді у справі № 756/5586/18 відмовлено (т. 3 а.с. 61-63).

02 жовтня 2018 року засобами поштового зв`язку до Оболонського районного суду міста Києва надійшов оригінал вищевказаної заяви ОСОБА_1 , копія якої була зареєстрована за вхідним № 5105 від 27 вересня 2018 року і розглянута судом, про відвід головуючого судді в справі №756/5586/1827 від 26 вересня 2018 року (т. 3 а.с. 70-81).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року визнано заяву ОСОБА_1 від 26 вересня 2018 року про відвід головуючого судді у справі зловживанням процесуальними правами, застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921,00 грн. (т. 3 а.с. 96-97).

Вказана ухвала мотивована тим, що позивач заявила завідомо безпідставний відвід суду та звернулася до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії головуючого судді, крім того, такі дії визнані тиском на суд.

Разом з тим, колегія суддів з такими висновками суду не погодилась з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Частиною 1 ст. 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 145 ЦПК України встановлено, що до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Звернення позивачки до голови суду із повідомленням про порушення конституційного права на доступ до правосуддя та вчинення систематичних перешкод звернення до суду від 21 вересня 2018 року не містила заяви про відвід головуючого судді по справі та була адресована голові Оболонського районного суду міста Києва.

Крім того, в судовому засіданні 24 вересня 2018 року ОСОБА_1 на запитання головуючого судді у справі підтвердила відсутність у неї заяв про відвід суду про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 3 а.с. 37-39).

З матеріалів справи вбачається, що позивач подала до суду лише одну заяву про відвід, а саме заяву від 26 вересня 2018 року, копію якої надіслала електронною поштою, а оригінал засобами поштового зв`язку. Тобто у матеріалах справи міститься копія та оригінал заяви, які є аналогічними за змістом.

Заява, яка міститься у матеріалах справи зі штампом вхідної кореспонденції №51050 від 27 вересня 2018 року, та яка була розглянута ухвалою від 09 жовтня 2018 року, є копією заяви ОСОБА_1 про відвід судді Васалатія К.М. від 26 вересня 2018 року, оскільки була надіслана до суду електронною поштою, як пояснила ОСОБА_1 , для пришвидшення вирішення даного питання (т. 3 а.с. 47-56).

Оригінал заяви про відвід надійшов до суду поштою 02 жовтня 2018 року та міститься у матеріалах справи (а.с. 70-81).

Проте суд першої інстанції розцінив оригінал заяви про відвід, який надійшов поштою пізніше ніж копія, як повторно подану заяву про відвід, на підставі чого визнав таку заяву зловживанням процесуальними правами.

Оскільки заява ОСОБА_1 від 26 вересня 2016 року про відвід головуючого судді у справі була отримана і вирішена судом, надходження по пошті іншого примірника цієї ж за змістом заяви не може вважатись свідченням наявності в діях заявника ознак зловживання процесуальними правами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачка повторно подала заяву про відвід, що є зловживанням процесуальними правами.

Не може бути визнано зловживанням процесуальними правами і реалізація позивачкою ОСОБА_1 права на звернення до Вищої ради правосуддя, правоохоронних органів, тощо.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, виходять за межі предмету перевірки законності оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуОСОБА_1 - задовольнити частково.

УхвалуОболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року скасувати.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Дата складання повного судового рішення - 02 серпня 2019 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

А.А. Пікуль