Рішення

від 08.10.2018 по справі 461/6787/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6787/16-ц

Провадження №2/461/262/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Городецької Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Думича Р.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

третьої особи ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_7 міської ради до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, треті особи: ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Курія ОСОБА_7 Архієпархії, Релігійне Управління Києво-Галицької митрополії української греко-католицької церкви, ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, треті особи: ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Курія ОСОБА_7 Архієпархії, Релігійне Управління Києво-Галицької митрополії української греко-католицької церкви, ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

Рішенням виконавчого комітету ЛМР депутатів трудящих від 06.04.1951 року №31/246 закріплено за ОСОБА_7 радіоцентром земельну ділянку і будинки для розміщення будівництва пункту місцевого радіозахисту на вул.Міцкевича, площею 1,9 га. в тому числі присадибу на вул.Міцкевича, 28 і будинком, який займає бібліотека Залізничного району і жилий дім у якому проживає дві сім'ї - Маєвського та Шелест.

Рішенням виконавчого комітету ЛМР народних депутатів від 21.06.1990 року №282 Про передачу в оренду будинку №28 на вул.Міцкевича Галицькій Митрополії Української греко-католицької церкви вирішено: припинити дію рішення №31/246 від 10.04.1951 року; запропоновано Львівському обласному радіотелевізійному передавальному центру звільнити приміщення на вул.Міцкевича, 28 (нині вул..Листопадового Чину), після чого вказане приміщення передати в оренду Галицькій митрополії ОСОБА_11 греко-католицької церкви. Поряд з тим, 03.09.1993 року між фондом комунального майна м.Львова, як орендодавцем та ОСОБА_7 Архиєпархіальним Управлінням УГКЦ, як орендарем, укладено на невизначений термін договір оренди нежитлових приміщень №2251 на вул.Міцкевича, 28 (без права суборенди). Також, між Управлінням комунального майна ЛМР та Курією ОСОБА_7 Архієпархії УГКЦ 15.03.2005 року укладено угоду про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень на вул.Міцкевича, 28 від 03.09.1993 року №2251, зокрема в пункті 1 слово (1-1 - 1 - 5; 2-1 - 2-5) 8 приміщень, S=94 м - I поверх виключити.

01.11.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), ідентифікаційний номер: 32152690 від 01.11.2016 року щодо об'єкта нерухомого майна - будівлі трансформаторної підстанції ТП 370 площею 36.7 кв.м. та індексний номер: 32152235 від 01.11.2016 року на технічний будинок радіостанції площею 429,8 кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Листопадового Чину, 28. Підстава виникнення права власності - розпорядження серія та номер 901 виданий 14.09.2011 року, видавник Кабінет Міністрів України, власник ОСОБА_9 державної служби спеціального зв'язку та захисту України, орендар ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, належить на праві господарського відання на підставі наказу, серія та номер 418 виданий 30.12.2011 року.

Стверджує, що розпорядженням КМУ №901-р від 14.09.2011 року Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації визначено перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління ОСОБА_9 державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, однак не передбачено ОСОБА_7 філію ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Таким чином, будинок трансформаторної підстанції ТП 370, площею 36.7 кв.м. та технічний будинок радіостанції площею 429,8 кв.м. на вул. Листопадового Чину, 28 є у комунальній власності територіальної громади м.Львова в особі ЛМР, що підтверджується рішенням виконкому ЛМР народних депутатів від 21.06.1990 року №282 Про передачу в оренду будинку №28 на вул.Міцкевича Галицькій митрополії ОСОБА_11 греко-католицької церкви та договором оренди нерухомого майна за адресою м.Львів, вул.Листопадового Чину, 28. Оскільки, власник спірних будинків - ЛМР згоди на їх відчуження не надавала, а відтак, вказане майно вибуло з володіння власника поза його волею, а тому підлягає поверненню на підставі ст.387 ЦК України.

Крім того, на думку позивача, Розпорядження КМУ №901-р від 14.09.2011 року не є належним документом, що підтверджує набуття ОСОБА_9 державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації права власності на спірне майно, а відтак на його підставі не може бути проведена державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна.

Просить суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на об'єкт нерухомого майна - будинку трансформаторної підстанції ТП 370 площею 36.7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 107181794610) та технічного будинку радіостанції площею 429.8 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1071798346101), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Листопадового Чину, 28, здійснену приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_12; витребувати у ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на користь територіальної громади м.Львова в особі ОСОБА_7 міської ради об'єкт нерухомого майна - будинок трансформаторної підстанції ТП 370 площею 36,7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 107181794610) та технічного будинку радіостанції площею 429.8 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1071798346101), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Листопадового Чину, 28, та зобов'язати повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м.Львова в особі ОСОБА_7 міської ради.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_9 державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - ОСОБА_3 та представник приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.43-47), додатково надали пояснення про наступне. Об'єкт за адресою м.Львів, вул.Листопадового Чину, 28 введено в експлуатацію на виконання Рішення звуженого засідання виконкому ЛМР №31/246 від 06.04.1951 року про закріплення за ОСОБА_7 облуправлінням зв'язку земельної ділянки та будівель для розміщення пункту місцевого радіозахисту на вул.Міцкевича, 28 (вул.Листопадового Чину,28). На підставі норм Конституції УРСР від 11 червня 1937 року та Конституції УРСР від 20 квітня 1978 року, ст.90 ЦК УРСР, спірне нерухоме майно є об'єктом права державної власності. З проголошенням незалежності України їх правовий статус не змінився. Стверджує, що позивачем не надано доказів того, що спірні приміщення повернуто на баланс місцевих рад.

Представник третьої особи ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення у судове засідання не з'явився, однак у письмових запереченнях висловив своє ставлення до позову (а.с.64-73). Вважає, що позовні вимоги є безпідставними, адже Рішення виконкому ЛМР народних депутатів №282 від 21.06.1990 року, на яке покликається позивач, не містить даних про скасування рішення №31/246 від 06.04.1951 року. Відповідно до наказу ОСОБА_9 держспецзв'язку, нерухоме майно та інше індивідуально визначене майно, що перебуває на балансі ОСОБА_10 РРТ та його філій станом на 01.10.2011 року, закріплено на праві господарського відання за ОСОБА_10 та його філіями. Крім того, просить суд застосувати строк позовної давності, оскільки такий пропущено позивачем без поважних причин.

Представник третьої особи Релігійного Управління Києво-Галицької митрополії ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Рішенням службового засідання виконкому комітету ОСОБА_7 міської Ради депутатів трудящих №31/246 від 06 квітня 1951 року вирішено закріпити за ОСОБА_7 радіоцентром земельну ділянку і будинки для розміщення будівництва пункту місцевого радіозахисту на вул.Міцкевича, площею 1,9 га. в тому числі присадибу на вул.Міцкевича, 28 і будинком, який займає бібліотека Залізничного району і жилий дім у якому проживає дві сім'ї - Маєвського та Шелест (а.с.19).

Відповідно до законодавства СРСР та УРСР, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, та не має зворотної дії у часі, а саме: ст. ст.4-6 Конституції України УРСР від 11.06.1937 р, ст. ст. 10, 11 Конституції УРСР від 20.04.1978 р. соціалістична власність в УРСР мала форму державної або форму кооперативно-колгоспної власності. Отже, на підставі норм Конституції УРСР від 11.06.1937 р. та Конституції УРСР від 20.04.1978 p., ст. 90 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) нерухоме майно, вказане у позовній заяві ОСОБА_7 міської ради, відносилося до об'єктів права державної власності. З проголошенням незалежності України його правовий статус не змінився.

Постановою Верховної Ради від 26.03.1991, № 885-ХІІ з 15 квітня 1991 року було введено в дію ОСОБА_11 PCP Про власність . Відповідно до згаданої Постанови правила, що містяться в Законі ОСОБА_11 PCP Про власність і були передбачені Законом СРСР Про власність в СРСР , застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990 року. Розмежування майна між власністю областей, міста Києва і власністю відповідних адміністративно-територіальних одиниць провадиться з участю виконавчих комітетів нижчестоящих Рад народних депутатів, виходячи з цих же принципів. При цьому майно, необхідне для задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, підлягає передачі в її комунальну власність до 1 липня 1991 року.

Матеріалами справи встановлено, що технічний будинок радіостанції, будинок трансформаторної підстанції на вул. Листопадового Чину, 28 та житловий будинок на вул. Листопадового Чину, 28 у м. Львові, на час виникнення спірних правовідносин, перебували на балансі Львівського обласного радіотелевізійного передавального центру, що був підпорядкований Міністерству зв'язку.

Як встановлено матеріалами справи, Рішення виконкому ОСОБА_7 міської Ради народних депутатів №282 від 21 червня 1990 року Про передачу в оренду будинку №28 по вул. Міцкевича Галицькій Митрополії Української греко - католицької церкви було вирішено припинити дію рішення СЗ виконкому ОСОБА_7 міської Ради народних депутатів від 10.04.1951р. №31/246 про закріплення за ОСОБА_7 облуправлінням зв'язку земельної ділянки та будівель на вул. Міцкевича, 28.

Однак, як вбачається із копії виписки з Рішення №31/246, останнє винесено 06 квітня 1951 року.

Таким чином, Рішення виконкому ОСОБА_7 міської Ради народних депутатів від 21.06.1990р. №282, на яке посилається позивач, не містить даних про скасування рішення від 06.04.1951р. №31/246.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ЛМР зазначає, що рішенням виконкому ОСОБА_7 міської Ради народних депутатів від 21.06.1990р. №282 Про передачу в оренду будинку №28 по вул. Міцкевича Галицькій Митрополії Української греко - католицької церкви було вирішено: запропонувати Львівському ОРТПЦ звільнити приміщення по вул. Міцкевича,28 балансовою вартістю 331,446 тис. крб., прилеглу територію загальною площею 1,9 га. і повернути їх на баланс місцевих рад, а також згідно п.3 вказаного рішення, після звільнення будівель та прилеглої території ОСОБА_7 ОРТПЦ по вул. Міцкевича, 28 вказані приміщення передати в оренду Галицькій митрополії ОСОБА_11 греко - католицької церкви.

Однак, позивачем не долучено до позовної заяви акту приймання - передачі чи будь-якого іншого документа про повернення приміщень на вул. Міцкевича (теперішня Листопадового Чину) 28 на баланс ОСОБА_7 міської ради.

Не заслуговує на увагу і лист ОСОБА_13 Архиєпископа Львівського від 17.05.1990р. про те, що необхідно укласти договір оренди технічного будинку у зв'язку із звільненням приміщення відомчого будинку Центром радіозв'язку. Даний лист суперечить претензійному листу ОСОБА_7 архиєпархії від 27.01.1992р. №92/53, яким засвідчується факт не звільнення ОСОБА_7 ОРТПЦ цих приміщень.

Підтвердженням того, що вказане Рішення не виконувалось, є лист виконкому ОСОБА_7 міської ради від 11.09.1991р. №10/491-05 та лист Львівського ОРТПЦ від 31.10.1991р. №266, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_7 ОРТПЦ не звільнив приміщення, які ним використовувались у господарській ділянці, та земельну ділянку площею 1,9 га., на якій розміщувались радіотелевізійні щогли.

03.09.1993 року між фондом комунального майна м. Львова (орендодавець) та ОСОБА_7 Архиєпархіальним Управлінням УГКЦ (орендар) укладено на невизначений термін договір оренди нежитлових приміщень №2251 на вул Міцкевича,2 8 (без права суборенди).

Даний договір також фактично не виконувався. ОСОБА_7 ОРТПЦ і надалі залишався у приміщенні технічного будинку, що підтверджується листами екологічної інспекції від 22.11.1994р. №27/531 та санітарно - епідеміологічної станції від 17.11.1994р. №1672/06 про погодження подальшого місця розташування Львівського ОРТПЦ за адресою м. Львів вул. Міцкевича, 28.

Підтвердженням того, що договір не набув чинності є також той факт, що на запит ОСОБА_7 міської ради народних депутатів від 12.01.1998р. №1106/8351 ОСОБА_7 ОРТПЦ надав відповідь від 27.01.1998р. №47, яка вкотре підтвердила факт подальшої експлуатації споруд та використання земельної ділянки ОСОБА_7 ОРТПЦ.

09.04.1998 року ОСОБА_7 ОРТПЦ в присутності представника міськвиконкому ОСОБА_14 складено Акт обстеження технічних будівель, споруд і житлових приміщень, які належать Львівському ОРТПЦ і знаходяться на вул. Листопадового Чину, 28 м. Львова, згідно якого технічний будинок перебуває у користуванні Львівського ОРТПЦ.

Окрім цього, 22 березня 1994 року ОСОБА_7 міжміським бюро технічної інвентаризації було видано Львівському обласному радіотелевізійному передавальному центру реєстраційне посвідчення №402 про реєстрацію права власності на службове приміщення, житловий будинок та трансформаторну підстанцію на вул. Листопадового Чину, 28 у м. Львові.

Нині на балансі ОСОБА_7 філії ОСОБА_10 РРТ перебувають наступні основні фонди: Технічний будинок радіостанції (інвентарний номер ЛВ496), розташований за адресою: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 28; Будинок трансформаторної підстанції (інвентарний номер ЛВ497) розташований за адресою: м. Львів, вул. Листопадового Чину 28; Будинок (інвентарний номер ЛВ500), розташований за адресою: м. Львів вул Листопадового Чину, 28), які входять у перелік майна, що включається до цілісного майнового комплексу, затвердженого Головою державного комітету зв'язку та інформатизації України 02.04.2004 року.

З 1951 року і по сьогоднішній день ОСОБА_7 філія ОСОБА_10 РРТ використовує приміщення технічного будинку для виробничих потреб. Вказаний факт також підтверджується Актом від 11.12.2007 року, складений комісією з представників ЛКП Каменяр - Центр та представників ОСОБА_7 філії ОСОБА_10 РРТ з якого вбачається, що в спірних приміщеннях знаходиться виробнича лабораторія, виробнича майстерня, метрологічна служба, санітарно - гігієнічна лабораторія підприємства та група налагодження високовольтного обладнання. При обстеженні приміщень в даному будинку сторонніх організацій не виявлено.

На думку суду, не відповідає фактичним обставинам справи твердження позивача про те, що у Розпорядженні КМУ від 14.09.2011р. №901-п Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств установ та організацій до сфери управління ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України" не згадано ОСОБА_7 філію ОСОБА_10 РРТ, з огляду на наступне.

01 лютого 2001 року Державним комітетом інформаційної політики телебачення і радіомовлення України був затверджений Статут ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - ОСОБА_10 РРТ).

До складу ОСОБА_10 РРТ зокрема, входило Державне підприємство ОСОБА_7 обласний радіотелевізійний передавальний центр (код 01188744 м Львів, вул. Князя Романа, 6).

З метою створення умов для підвищення ефективності господарської діяльності та забезпечення належного контролю за використанням та збереженням державного майна і централізованої системи управління, покращення взаємодії зі споживачами телекомунікаційних послуг, у відповідності до цивільного законодавства України, Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 Про управління майном, що є у загальнодержавній власності та Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерством транспорту та зв'язку України було видано наказ № 751 від 20.07.2006 р. Про реорганізацію підприємств, що входять до складу ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України (на даний час Міністерство інфраструктури України) № 751 від 20.07.2006 р. Державне підприємство ОСОБА_7 обласний радіотелевізійний передавальний центр було реорганізовано шляхом приєднання у якості філії до ОСОБА_10 РРТ. Відповідно до п. 3.2 Статуту ОСОБА_10 РРТ, концерн є правонаступником прав і обов'язків державних підприємств, що входили до його складу та реорганізовані у філії ОСОБА_10, зокрема, Державного підприємства ОСОБА_7 ОРТПЦ.

Наказом ОСОБА_10 РРТ від 08.02.2007р. №53 було затверджено Положення про ОСОБА_7 філію ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Відповідно до п. п. 7.2, 7.3 Положення майно, що закріплене за Філією ОСОБА_10, складається з основних засобів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в окремому балансі філії.

Власником майна та майнових прав, які закріплені за Філією, а також майна, отриманого в результаті її господарської діяльності, є ОСОБА_10, який включено в перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управлінняАдміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Також, суд не погоджується із твердженням позивача про те, що спірне майно є комунальною власністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст.326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває й здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ст.1 Закону України N 185-V від 21.09.2006 року Про управління об'єктами державної власності - управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №901-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації , ОСОБА_10 РРТ було передано до сфери управління ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Відповідно до НаказуАдміністрації Держспецзв'язку нерухоме та інше індивідуально визначене майно, що перебуває на балансі ОСОБА_10 РРТ та його Філій станом на 01.10.2011 рік, закріплено на праві господарського відання за ОСОБА_10 та його філіями.

ОСОБА_10 становлять виробничі й невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі ОСОБА_10 ( п.4.1. Статут ОСОБА_10 РРТ).

ОСОБА_10 РРТ є державною власністю і належить йому на праві господарського відання (п.4.2 Статуту). Здійснюючи право господарського відання, ОСОБА_10 володіє, користується та розпоряджається ним.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставою для державної реєстрації прав є зокрема рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.

Також, безпідставними є твердження позивача про те, що будинок трансформаторної станції ТП 370 та технічний будинок радіостанції знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Львова (комунальна власність).

Пунктом 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності 01.01.2013 року, визнано таким, що втратив чинність, ОСОБА_11 України Про розмежування земель державної та комунальної власності . З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Відповідно до підпункту а пункту 4 розділу II згаданого Закону, у державній власності зокрема, залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності та земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у м. Львові від 08.09.2016 року № 19-1323-0.2-6863/9-16АП земельна ділянка площею 2,516 га на вул. Листопадового Чину, 28 у м Львові зареєстрована за ЛО радіотелевізійним передавальним центром (згідно списку землекористувачів та землевласників Залізничного району м. Львова, затвердженого рішенням виконкому ОСОБА_7 міської ради від 06.02.1998 № 51 Про інвентаризацію земель міста Львова та Державних актів на право власності на земельні ділянки по вул. Листопадового Чину, 28).

ОСОБА_7 міська рада від 02.08.2016р. №2403-вих-3868 зверталась до ОСОБА_10 РРТ щодо надання згоди на добровільну відмову та вилучення з користування ОСОБА_10 РРТ земельної ділянки площею 2.1382 га на пл. Святого Юра, 5 (вул. Листопадового Чину, 28 у м Львові).

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Зміст статті 387 ЦК та частини 3 статті 10 ЦПК свідчить про те, що особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Однак, позивачем не надано належних доказів того, що ОСОБА_7 міська рада є власником спірних об'єктів нерухомого майна, що розташоване на вул. Листопадового Чину, 28 у м. Львові.

З огляду на вказане вище, відсутні правові підстави стверджувати, що приватним нотаріусом ОСОБА_8 неправомірно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень шодо оскаржуваних будівель.

Згідно ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Окрім цього, згідно п. 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності).

Державна реєстрація речових прав на спірні об'єкти нерухомого майна ОСОБА_10 РРТ була проведена у відповідності з наданими технічними паспортами та витягом з Єдиного реєстру об'єктів державного власності щодо державного майна від 24.10.2016р. №10-15-20213, наданого Фондом державного майна України.

Таким чином, приватний нотаріус ОСОБА_8, під час реєстрації права власності на спірне нерухоме майно діяв у відповідності до п. 44. Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує, зокрема, захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та рівність їх перед законом. Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності. Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Поряд з тим, представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У відповідності до вимог п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення в цивільній справі , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З огляду на викладене, оскільки судом встановлено безпідставність позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 259, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України , суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_7 міської ради (м.Львів, пл.Ринок,1) до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 17/52), ОСОБА_9 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (м.Київ, вул.Соломянська, 13), треті особи: ОСОБА_10 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (м.Київ, вул. Дорогожицька,10), Курія ОСОБА_7 Архієпархії (м.Львів, пл.Святого Юра, 5), Релігійне Управління Києво-Галицької митрополії української греко-католицької церкви (м.Львів, вул.Хуторівка, 35 Б), ОСОБА_5 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне рішення складено 09 жовтня 2018 року .

Суддя Л.М.Городецька