Ухвала

від 01.10.2018 по справі 826/5039/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/5039/16

касаційне провадження №К/9901/61920/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №826/5039/16 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне спеціалізоване обладнання та технології про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

До Верховного Суду 19.09.2018 надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана ухвала постановлена 26.09.2017, в той час як касаційна скарга подана 19.09.2018.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження позивач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, утім ухвалою Верховного Суду від 04.01.2018 вперше подану касаційну скаргу повернуто на підставі частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 цього Кодексу), оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги (надання документу про сплату судового збору) в установлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк. Позивач також наголошує на тому, що процесуальний закон не встановлює обмежень щодо строків звернення з касаційною скаргою повторно.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого процесуальним законом строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Позивачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв'язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту постановлення ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги (04.01.2018) до подання касаційної скарги вдруге (19.09.2018) сплинуло більше восьми місяців. Податковим органом не зазначено обставин, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку протягом вказаного терміну.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Натомість, у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судових витрат повністю або частково.

Враховуючи викладене, клопотання щодо звільнення від сплати судових витрат вирішується судом за наявності обґрунтованого клопотання з посиланням на конкретні факти та докази, які підтверджують обставини щодо відсутності у скаржника у всіх джерелах акумулювання фінансових ресурсів достатніх коштів для виконання вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання щодо звільнення від сплати судового збору, не наводить жодних підстав та обґрунтувань для задоволення такого клопотання.

Таким чином, суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - квітень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928 VIII).

У відповідності до абзацу 6 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - квітень 2016 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено у вимогу немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову, виходячи з цієї ціни позову складає 1378грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1378грн. х 200% = 2756грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Символ звітності банку: 207.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №826/5039/16.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №826/5039/16 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасне спеціалізоване обладнання та технології про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова