Ухвала

від 09.10.2018 по справі 646/6011/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/6011/18

№ провадження 2/646/1608/2018

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"09" жовтня 2018 р.

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Шелест І.М.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Заозерна, 28) до ТОВ Моторскомінвест (ЄДРПОУ 42215499, адреса: 61010, м. Харків, вул. Вернадського, 20) про захист прав споживачів та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у цивільній справі до ТОВ Моторскомінвест про захист прав споживачів та стягнення коштів.

05.10.2018 від ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 45944, 50 грн, що знаходяться на розрахунковому рахунку №26002010007016 в АКБ Індустріалбанк , код банка 313849, який належить ТОВ Моторскомінвест .

В обґрунтування необхідності вимог, викладених у заяві про забезпечення позовних вимог, ОСОБА_2 зазначила, що невжиття судом заходів забезпечення позову може взагалі унеможливити виконання рішення суду, оскільки судовий розгляд буде тривати не один місяць, а також з огляду на той факт, що відповідач не бажає добровільно повертати її грошові кошти, за цей період він може скористатися зазначеною сумою, зняти її з рахунку, закривши його взагалі. Більше того, згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статутний фонд ТОВ МОРОТСКОМІНВЕСТ становить 14 000 гривень, що значно менше стягуваної суми. Також вона зазначає, що дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 08.06.2018, тобто компанія має короткий термін існування. Також, обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_2 посилається на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень (справа №487/869/18, провадження 1-кс/487/2423/18) та зазначає, що відносно ТОВ МОРОТСКОМІНВЕСТ проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12017150030004550 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,3 ст. 190 КК України. На думку позивача, ТОВ МОРОТСКОМІНВЕСТ займається фіктивною господарською діяльністю.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст та вимоги позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану після відкриття провадження по справі, подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, що допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Підстав для застосування ч. ч. 3,4 ст. 153 ЦПК України не вбачається, а тому, відповідно до ст. 153 ЦПК України, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб та проведення судового засідання, у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч.13 ст.7 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, має право вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно положень ч. 1 ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно.

У розумінні ст. ст. 150, 151 ЦПК України, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього в інших осіб.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із роз'ясненнями, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути спів мірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Наведені позивачем обставини дають підстави вважати, що існує реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позову, що потребує вжиття заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається у разі якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а зазначене в заяві позивача обґрунтування дає суду підстав для висновку щодо існування реальної загрози утруднення виконання чи неможливості виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог у розрізі предмету спору та його взаємозв'язку із тим видом забезпечення позову, який просить застосувати позивач, а тому суд надходить до висновку про те, що вимоги, викладені у заяві про забезпечення позовних вимог, підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, обставин справи, суд вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідок заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та ускладнити їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій може запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже, ні права позивача, ні права відповідача, чи інших осіб не будуть порушені. Водночас, невжиття таких заходів може привести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги про стягнення грошових коштів з відповідача у розмірі 45944, 50 грн, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд, пересвідчившись з наданих до суду матеріалів, що між сторонами дійсно виник спір, який потребує вирішення, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, вважає за необхідне накласти даний арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку №26002010007016 в АКБ Індустріалбанк , код банка 313849, який належить ТОВ Моторскомінвест , у межах ціни позову, тобто у межах 45944, 50 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, оскільки такий вид забезпечення позову є абсолютно адекватним позовним вимогам, та унеможливить порушення прав інших осіб до розгляду справи по суті.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбаченого ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України ,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Заозерна, 28) до ТОВ Моторскомінвест (ЄДРПОУ 42215499, адреса: 61010, м. Харків, вул. Вернадського, 20) про захист прав споживачів та стягнення коштів задовольнити.

Вжити по цивільній справі № 646/6011/18 за позовною заявою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Заозерна, 28) до ТОВ Моторскомінвест (ЄДРПОУ 42215499, адреса: 61010, м. Харків, вул. Вернадського, 20) про захист прав споживачів та стягнення коштів заходи забезпечення позову.

У порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти у межах заявлених позовних вимог у розмірі 45 944 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири), 50 гривень , що знаходяться на розрахунковому рахунку №26002010007016 в АКБ Індустріалбанк , код банка 313849, який належить ТОВ Моторскомінвест .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Шелест