Постанова

від 03.10.2018 по справі 6-6/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 212/7068/13-ц

провадження № 61-41283св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

заявник - відділ державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції

зацікавлені особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області у складі судді Матківської М. В. від 21 червня 2018 року у справі за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі держави боржника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Голодняк С. С. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5 на строк до виконання ним зобов'язання за виконавчим документом № 2-386/03 від 16 вересня 2010 року, виданим Вижницьким районним судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 77 140 грн, посилаючись на те, що боржник не здійснює виконання за вищевказаним виконавчим листом, незважаючи на вжиті до боржника заходи примусового виконання.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2011 року подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до повного виконання ним зобов'язань за рішенням Вижницького районного суду по справі № 2-386/2003 року від 05 вересня 2003 року.

Постановляючи ухвалу, місцевий суд виходив із того, що оскільки ОСОБА_5 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення суду позитивного результату не дали, а можливість боржника виїхати за межі території України може утруднити, або унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2011 року у вказаній справі.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

У серпні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заявник зазначає, що строк на апеляційне оскарження пропущений ним з поважних причин, оскільки він не був повідомлений про розгляд вказаної справи, а про ухвалу про обмеження йому права у виїзді за кордон, він дізнався 25 травня 2018 року при спробі перетину кордону.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвали рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від суді вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийнятті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде обмеженою, оскільки сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 червня 2018 року ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2011 року, тобто через 7 років після прийняття цієї ухвали.

У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Ураховуючи те, що ОСОБА_5 звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2011 року з пропуском 7-річного строку і доказів на підтвердження наявності обставин, за яких судове рішення підлягало б апеляційному перегляду, не надав, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судову ухвалу апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило