Ухвала

від 10.10.2018 по справі 914/1606/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.10.2018 р.                                                                      Справа№ 914/1606/18

Господарський суд Львівської області у складі

Судді Фартушка Т.Б., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «111 Плюс», Львівська область, м.Львів, від 09.10.2018р. б/н (вх. №2643/18 від 09.10.2018р.)

про: забезпечення позову

у справі №914/1606/18 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «111 Плюс», Львівська область, м.Львів

до Відповідача: Спільного Українсько-Польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро», м.Львів

про: стягнення заборгованості

ціна позову: 513500грн.

Представники Учасників справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

26.08.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Спільного Українсько-Польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро» про стягнення заборгованості; ціна позову 513500грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2018р. суд постановив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» від 27.08.2018р. б/н (вх. №1698 від 28.08.2018р.) залишити без руху залишити без руху; надати Товариству з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви; надати суду письмове пояснення щодо наявності в Позивача чи інших осіб оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви; надати докази надіслання позовної заяви з доданими до неї документами Відповідачу; надати довідку ГУДКCУ у Львівській області про зарахування сплаченого згідно квитанції від 27.08.2018р. №ПН2394 судового збору в розмірі 7702,50грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви Позивачем долучено заяву від 27.08.2018р. б/н (вх. №2236/18) про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно Відповідача до завершення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2018р. суд постановив повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» від 27.08.2018р. б/н (вх. №2236/18 від 28.08.2018р.) про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.09.2018р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 09.10.2018р.

Окрім того, ухвалою Господарського суду від 28.09.2018р. у даній справі суд постановив повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» від 27.09.2018р. б/н (вх. №2536/18 від 27.09.2018р.) про забезпечення позову.

09.10.2018р. Позивачем подано до суду Заяву від 09.10.2018р. б/н (вх. №2643/18) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно Відповідача до завершення розгляду справи.

Подану заяву Заявник обґрунтовує тим, що станом на час подання заяви в Позивача існують побоювання, що до завершення судового розгляду Відповідач з метою ухилення від відповідальності та унеможливлення виконання судового рішення у справі в разі задоволення позову може відчужити належне йому на праві власності майно, а саме квартиру №33 загальною площею 38,3 м.кв. в будинку №5 на проспекті Свободи у м.Львові.

До вказаної заяви Заявником (Позивачем) долучено Квитанцію від 09.10.2018р. №ПН648936 про сплату 881грн. судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Приписами пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову при розгляді спору про стягнення 513500грн. заборгованості за Договорами оренди нежитлового приміщення суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права Позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Виконання рішення розуміє під собою сукупність дій, які спрямовані на досягнення результатів, що були поставлені Позивачем, а в подальшому, - судом при прийнятті рішення, задля відновлення того чи іншого охоронюваного законом права та/чи інтересу Позивача.

Поряд з цим слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку, що в Заяві Позивачем не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано жодних належних, достатніх та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову. Також Позивачем не наведено переконливих аргументів щодо адекватності обраного виду забезпечення позову вимогам, з якими він звернувся. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» про забезпечення позову.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» від 09.10.2018р. б/н (вх. №2643/18 від 09.10.2018р.) про забезпечення позову відмовити.

2.          Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

3.          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя                                                                                           Фартушок Т. Б.