Рішення

від 11.03.2019 по справі 914/1606/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/156/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019 Справа № 914/1606/18

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Горохов І.С.,

За участю секретаря судового засідання Чернетенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» , 79044, м. Львів, вул. Конотопська, 11/3

до відповідача ОСОБА_1 українсько - польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро» , 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 46

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - ОСОБА_2, адвокат, ордер ЗП№ 095704 від 20.02.2019, довіреність № 03 від 03.01.2019;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.11.2018 справу № 914/1606/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 111 Плюс» , м. Львів до відповідача ОСОБА_1 українсько - польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро» , м. Запоріжжя про стягнення безпідставно отриманих орендних платежів в розмірі 513 500,00 грн направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Супровідним листом від 03.12.2018 № 914/1606/18/1/18 матеріали справи № 914/1606/18 у двох томах: перший том на 248 арк., другий том на 35 арк. направлені до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 справу № 914/1606/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/1606/18, присвоєно справі номер провадження 15/156/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 14.01.2019 о/об 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 14.01.2019 відкладалось підготовче засідання на 29.01.2019 о 14 год 10 хв.

Ухвалою суду від 29.01.2019 відкладалось підготовче засідання на 27.02.2019 об 14 год. 45 хв.

Ухвалою суду від 27.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1606/18 до судового розгляду по суті на 11.03.2019 о 12 год. 00 хв.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2015 позивачем відповідачеві перераховано в якості поточної орендної плати та в рахунок майбутніх орендних платежів суму 693 500,00 грн передача грошових коштів оформлювалася додатками до договору. Відповідач гарантував, що термін дії оренди становитиме до 2022 року та розмір орендної плати змінюватися не буде. Натомість листом від 29.06.2018 відповідач повідомив позивача про вибуття предмету оренди з його власності, а в липні 2018 року новий власник повідомив позивача про необхідність повернути нежитлове приміщення. Враховуючи, що відповідач з незалежних від нього причин втратив правло власності на предмет оренди та не виконав гарантовані ним зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача різницю між внесеною орендною платою та фактичною орендою в сумі 513 500,00 грн (термін оренди становив з 14.08.2017 по 14.08.2018 по 15 000,00 грн = 180 000,00 грн).

Відповідач у призначені судові засідання не з'явився, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

В судому засіданні 11.03.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.01.2015 між СУПП ТОВ Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр Дніпро - орендодавець та ТОВ 111 Плюс - орендар укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі за текстом - договір).

За умовами п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, розташоване на 2 поверсі за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 5 загальною площею 260 кв.м.

Передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом прийому-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду.

Відповідний акт прийому-передачі об'єкту оренди підписано сторонами 01.01.2015.

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що орендна плата нараховується за діяльність згідно п. 1.2. договору і встановлюється в розмірі 57 грн. за 1 кв.м. в місяць з врахуванням ПДВ (що складає 2,2 доларів США на момент заключення договору), всього 15 000,00 грн. При зміні оподаткування, зміні курсу національної валюти по відношенню до курсу долара США та при зміні в законодавстві сторони за домовленістю мають право переглядати розмір щомісячної орендної плати. Розмір орендної плати може змінюватися лише за погодженням сторін та оформлятися додатками до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Орендар сплачує орендну плату згідно п. 3.1. щомісячно протягом 3-х днів з дати виставлення рахунку за місяць, що слідує за тим, за який нараховано оренду плату. Орендна плата сплачується готівкою в касу орендодавця (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 8.1. договору він діє до 01.11.2017.

Після закінчення строку дії попереднього договору, 02.11.2017 сторонами укладено аналогічний договір оренди нежитлового приміщення зі строком дії до 15.10.2020 (п. 8.1. договору).

В позовній заяві позивач посилався на те, що між ним та відповідачем існувала домовленість про те, що термін дії оренди становитиме до 2022 року та розмір орендної плати змінюватися не буде. На підтвердження таких посилань позивачем надано договір оренди нежитлових приміщень від 16.10.2020, умови якого ідентичні умовам договору від 01.01.2015, зі строком дії до 01.10.2023.

На підтвердження факту внесення орендних платежів позивачем надано додатки до договору оренди:

- в акті прийому-передачі об'єкта оренди від 01.01.2015 сторонами зазначено, що орендар на користь орендодавця вносить плату за об'єкт оренди в розмірі 160 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів;

- № 1 від 20.08.2017 додаток до договору про внесення 80 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 2 від 13.10.2017 додаток до договору про внесення 100 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 2 від 20.11.2017 додаток до договору про внесення 10 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 3 від 07.11.2017 додаток до договору про внесення 50 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 4 від 07.12.2017 додаток до договору про внесення 15 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 5 від 28.12.2017 додаток до договору про внесення 10 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 6 від 09.01.2017 додаток до договору про внесення 80 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 7 від 14.01.2017 додаток до договору про внесення 5000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 8 від 16.01.2017 додаток до договору про внесення 10 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 9 від 02.02.2018 додаток до договору про внесення 5000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 10 від 04.02.2017 додаток до договору про внесення 5000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 11 від 13.02.2017 додаток до договору про внесення 7000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 12 від 23.02.2017 додаток до договору про внесення 6000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 13 від 05.03.2017 додаток до договору про внесення 4000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 16 від 20.03.2017 додаток до договору про внесення 6000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 18 від 02.04.2017 додаток до договору про внесення 7000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 19 від 16.04.2017 додаток до договору про внесення 7000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 22 від 27.04.2017 додаток до договору про внесення 6000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 24 від 01.05.2017 додаток до договору про внесення 7000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 26 від 07.05.2017 додаток до договору про внесення 7500,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 28 від 29.05.2018 додаток до договору про внесення 20 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 30 від 04.06.2017 додаток до договору про внесення 20 000,00 грн в рахунок майбутніх платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 31 від 06.06.20108 додаток до договору про внесення 10 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 32 від 11.06.2018 додаток до договору про внесення 20 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 33 від 15.06.2018 додаток до договору про внесення 6000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 34 від 18.06.2018 додаток до договору про внесення 20 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 35 від 27.06.2018 додаток до договору про внесення 10 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 36 від 27.06.2018 додаток до договору про внесення 10 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 36 від 02.07.2018 додаток до договору про внесення 20 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 37 від 12.07.2018 додаток до договору про внесення 20 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення;

- № 38 від 17.07.2018 додаток до договору про внесення 20 000,00 грн в рахунок платежів за оренду нежитлового приміщення.

Всього внесено орендарем 693 500,00 грн.

Листом-повідомленням від 29.06.2018 СУПП ТОВ Мистецький кіноконцертний комплекс - Кінотеатр Дніпро повідомило ТОВ 111 Плюс про зміну з 01.09.2018 власника приміщення за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 5 площею 260 кв.м. При цьому запрошено орендаря на зустріч з новим власником для вирішення питання продовження договірних відносин.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією від 27.08.2018 щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 513 500,00 грн (сплачені 693 500 грн - фактично здійснена орендна плата за період з 14.08.2017 по 14.08.2018 в розмірі 180 000,00 грн = 513 500,00 грн).

Відповіді на претензію відповідачем не надано, кошти не повернуто.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями ГПК України є предметом регулювання Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В статті 762 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 286 Господарського кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Аналіз наведених вище норм права вказує на необхідність подання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності порушення її прав та законних інтересів.

Позивачем в якості доказів сплати орендної плати надано додатки до договору.

За умовами п. 3.2. договору, орендна плата сплачується орендарем готівкою в касу орендодавця.

За приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до зазначеного Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. За приписами ст. 4 даного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

В силу приписів ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення).

Пунктами 2.1, 2.2., 2.4, 2.5, 2.7, 2.13, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації, власника, на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

В пункті 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем оплат), наведено визначення наступних термінів:

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;

касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі;

Відповідно до в. 2.6. зазначеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у

касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК)…

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 3.1. Положення визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п. 3.3. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника

підприємства, який на це уповноважений керівником…

Таким чином, надані позивачем додатки до договору не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, відтак не є належними та допустимими доказами здійснення позивачем орендних платежів.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, а також не доведення позивачем належними та допустимими доказами порушення своїх прав та законних інтересів, судом відмовляється в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 березня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов