Справа № 203/611/17
2/0203/391/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2018 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Дикаленко А.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно побудованих споруд, приведення земельної ділянки у попередній стан,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Уютний-1 , третя особа ОСОБА_5, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення самовільно побудованих споруд та приведення земельної ділянки в попередній стан. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 17.12.2016 року між ним та ОСОБА_5В, було укладено договір оренди землі, згідно якого йому було передано в платне користування строком на один рік, земельну ділянку по вул.Вознесенська,54 (колишня вул.ХІІ Партз'їзду) в м.Дніпро. Однак, відповідачем самовільно, без жодної на те правової підстави, було здійснено зайняття цієї земельної ділянки та побудовано на ній огорожу та споруди під автостоянку. Після укладення договору оренди, протягом двох місяців, він неодноразово звертався до відповідача з наміром домовитись про добровільне вирішення питання та знесення самовільно зведених споруд, але його звернення були залишені без реагування. Жодних погоджень з власником земельної ділянки ОСОБА_5, якому остання належала на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2016 року, не було та не отримано жодного дозволу на здійснення будівництва автопарковки та огорожі. В зв'язку з цим. посилаючись на те, що такими діями відповідача йому створюються перешкоди в користуванні орендованої земельної ділянки, позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0931 га, кадастровий номер 1210100000:06:0052 по вул.Вознесенській,54 в м.Дніпро, шляхом знесення самовільно побудованих автопарковки та огорожі, приведення земельної ділянки в попередній стан.
Під час розгляду справи за клопотанням представника позивача в порядку ст.51 ЦПК України, відповідачем по справі замість Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Уютний-1 було залучено ОСОБА_4
Також в якості третьої особи було залучено ОСОБА_6, що є власником квартири в будинку №54 по вул.Вознесенській в м.Дніпро.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач на неодноразові виклики до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, відзиву на позов не надав та будь-яких заяв та клопотань по суті справи не заявляв.
Третя особа - ОСОБА_5, за викликами до суду також не з'явився, пояснень по суті справи не надав, заяв та клопотань не подавав.
Представник іншої третьої особи - ОСОБА_6, в наданих письмових та усних поясненнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка належала на праві власності відповідачу ОСОБА_4 та на підставі договору про надання земельних ділянок під забудову від 26.01.2005 року з ПП Центр міста була передана в безстрокове платне володіння та користування для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу. А тому, вимоги позивача, що грунтуються на договорі оренди, є безпідставними. Крім того, позивач не довів, що автопарковка і огорожа розташована саме на земельній ділянці, яку він орендує.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18.12.2016 року між ОСОБА_5В, та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №2027.
Згідно умов п.п.1.1,2.1 в оренду було передано земельну ділянку площею 0,0931 га, кадастровий номер 1210100000:06:054:0052 по вул.Вознесенська (попередня назва - ХХІІ Партз'їзду),54 в м.Дніпро, в строкове платне користування, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, категорія землі - землі житлової та громадської забудови.
Згідно п.3.1 договору оренди останній було укладено на один рік, тобто до 18.12.2017 року.
Пунктом 3.2 вказаного договору визначено, що у випадку, якщо за п'ять днів до закінчення дії цього договору жодна із сторін не виявить бажання його розірвати, термін оренди продовжується на термін, вказаний у п.3.1 даного договору (тобто на один рік), без додаткового погодження сторонами та підписання будь-яких додаткових договорів.
Також з матеріалів справи вбачається, що зазначена вище земельна ділянка належала продавцю ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №387.
Продавцем за вказаним договором виступав ОСОБА_4, якому в свою чергу спірна земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №092590, виданого Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів 09.03.2004 року.
Згідно вказаного Державного акту останній було видано ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0931 га, кадастровий номер 1210100000:06:054:0052, що розташована на території Кіровського району м.Дніпропетровська, вул.ХХІІ Партз'їзду,54, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
Крім того, ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №9092591 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,0896 га, кадастровий номер 1210100000:06:054:0007 по вул.ХХІІ Партз'їзду,52 в м.Дніпропетровську.
Відповідно до договору про надання земельних ділянок в користування під забудову (встановлення суперфіцію) від 26.01.2005 року ОСОБА_4 було передано ПП Центр міста у безстрокове платне володіння та користування зазначені вище земельні ділянки.
Пунктом 1.3. вказаного договору було встановлено, що право власності не припиняється із встановленням на земельній ділянці суперфіцію. Власник у повному обсязі може реалізувати свої повноваження щодо розпорядження земельними ділянками. Суперфіцій зберігає свою силу й для нового власника земельних ділянок, в тому числі і для особи, яка набула землю із публічних торгів.
Згідно п.1.4 договору землекористувач має право власності на будівлі і споруди, зведені на земельних ділянках, переданих йому для забудови, за виключенням частини житлового комплексу, переданої власнику у вигляді плати за користування землею.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що земельні ділянки передаються у безстрокове платне користування землекористувачу для будівництва та експлуатації комплексу на земельних ділянках власника.
В подальшому відповідно до дозволу Інспекції держархбудконтролю від 17.03.2016 року на виконання будівельних робіт, рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №1484 від 16.03.2016 року, ПП Центр міста за адресою м.Дніпропетровськ, вул.ХХІІ Партз'їзду,50-54, в межах належних ОСОБА_4 земельних ділянок, у т.ч. земельної ділянки площею 0,0931 га, кадастровий номер 1210100000:06:054:0052, було збудовано житловий комплекс, якому згідно розпорядження міського голови №74р від 14.02.2007 року було присвоєно адресу вул.ХХІ Партз'їзду,50 в м.Дніпропетровську (на теперішній час вул.Вознесенська,50 в м.Дніпро).
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.02.2016 року у цивільній справі №203/5055/15-ц та рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 року, які набрали законної сили, встановлено, що на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.10.2009 року у цивільній справі №2-2260/2009 та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 рок у справі №2а-16243/09/0470 було зареєстровано право власності на квартири в будинку №50 по вул.ХХІІ Партз'їзду в м.Дніпропетровську за ї власниками. 12.04.2010 року рішенням №1 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Уютний-1 по вул.ХХІІ Партз'їзду,50 в м.Дніпропетровську було створено вказане Об'єднання, затверджено назву, прийнято статут.
Згідно ст.385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків.
Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Частиною 2 ст.382 ЦК України встановлено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Пунктами 4,6 частини 1 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія
Відповідно до ст.25 Закону України Про благоустрій населених пунктів утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Згідно п.2 Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №389 від 29.12.2011 року, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. До складу прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку можуть входити (у разі наявності): вимощення навколо житлового будинку; смуга озеленення вздовж стін житлового будинку, місцевий проїзд, тротуар та смуга вздовж фасаду без входів, яка забезпечує проїзд пожежних машин; майданчики, які призначені для обслуговування мешканців тільки цього будинку, для відпочинку біля входів в житловий будинок, для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, відпочинку населення, занять фізкультурою, а також території зелених насаджень, пішохідні доріжки, що сполучують вказані майданчики між собою; майданчики для сміттєзбірників; майданчики для господарських будівель та споруд; спеціально обладнані майданчики для паркування автомобілів, що належать мешканцям будинку; в'їзди та виїзди підземних гаражів і автостоянок (у разі їх наявності).
Згідно ч.ч.1,2,4 ст.413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою
цієї статті.
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ст.414 ЦК України власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.
Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.
Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.
Згідно ст.415 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.
Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Статтею 416 ЦК України встановлено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку права користування; 3) відмови землекористувача від права користування; 4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Аналогічні положення закріплені ст.102-1 Земельного кодексу України.
Як встановлено судом та зазначено вище, земельна ділянка площею 0,0931 га, кадастровий номер 1210100000:06:054:0052, по вул.ХХІ Партз'їзду,54 в м.Дніпропетровську, належала на праві власності відповідачу ОСОБА_4 та за договором про надання земельних ділянок в користування під забудову (встановлення суперфіцію) від 26.01.2005 року була передана ПП Центр міста у безстрокове платне володіння та користування.
ПП Центр міста на вказані земельній ділянці було збудовано житловий комплекс, якому присвоєно адресу вул.ХХІ Партз'їзду,50 в м.Дніпропетровську (на теперішній час вул.Вознесенська,50 в м.Дніпро) та який на теперішній час перебуває на обслуговуванні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Уютний-1 .
Місця для паркування автотранспорту мешканців будинку є елементом благоустрою прибудинкової території та останні, як власники квартир у будинку, мають право на користування прибудинковою територією (спірною земельною ділянкою) в силу наведених вище положень законодавства та договору суперфіцію.
Звертаючись первісно з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Уютний-1 про усунення перешкод в користуванні переданої йому в оренду земельної ділянки, позивач обгрунтовував це тим, що первісним відповідачем незаконно зайнято земельну ділянку, влаштовано на ній автостоянку та зведено огорожу, чим чиняться перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою.
Заявляючи клопотання про заміну відповідача з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Уютний-1 на належного відповідача ОСОБА_4 та підтримуючи заявлені вимоги до останнього, позивач обґрунтовував це тим, що за повідомленням вказаного відповідача спірна земельна ділянка здається під автостоянку та він не може виконати вимоги щодо усунення перешкод в користуванні через наявність зобов'язань перед третіми особами.
Поряд з цим, позивачем не доведено наявність спірних правовідносин саме з відповідачем ОСОБА_4, не обґрунтовано якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю останнього порушуються права позивача як орендодавця, з урахуванням того, що на момент укладення договору оренди та по теперішній час власником орендованої земельної ділянки є інша особа ОСОБА_5, який до участі у справі залучений позивачем в якості третьої особи та вимоги до якого не заявлялись.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів стосовно того ким саме використовується земельна ділянка, на якій розміщено автостоянку та відповідні огорожі, та чи розміщені останні взагалі в межах земельної ділянки, що була орендована позивачем за договором від 18.12.2016 року.
В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, заявлені до неналежного відповідача, а тому в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по справі слід покласти на останнього.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.382,385,413-416 ЦК України, ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ст.25 Закону України Про благоустрій населених пунктів , ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-81,141,211,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно побудованих споруд, приведення земельної ділянки у попередній стан - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10 жовтня 2018 року.
Суддя С.Ю. Казак
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2018 |
Оприлюднено | 12.10.2018 |
Номер документу | 77046826 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Казак С. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні