Постанова

від 14.02.2019 по справі 203/611/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2359/19 Справа № 203/611/17 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Макаров М.О.

за участю секретаря - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1,

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно побудованих споруд, приведення земельної ділянки у попередній стан, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ «Уютний-1» , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно побудованих споруд, приведення земельної ділянки у попередній стан.

У березні 2018 року позивач заявив клопотання про заміну неналежного відповідача, та просив замінити первісного відповідача ОСББ «Утний-1» на належного відповідача ОСОБА_2 /а.с.1-3, 148-149/.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 17.12.2016 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, згідно якого позивачу було передано в платне користування строком на один рік, земельну ділянку по вул. Вознесенській, 54 (колишня вул. ХІІ Партз'їзду) м. Дніпро, площею 0. 0931 га. Однак, відповідачем самовільно було здійснено зайняття цієї земельної ділянки та побудовано на ній огорожу та споруди під автостоянку. Після укладення договору оренди, протягом двох місяців, він неодноразово звертався до відповідача з наміром домовитися про добровільне вирішення питання та знесення самовільно зведених споруд, але його звернення були залишені без реагування. У власником земельної ділянки ОСОБА_3, якому остання належить на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2016 року, не було отримано жодного дозволу на здійснення будівництва автопарковки та огорожі. Позивач посилається на те, що такі дії відповідача створюють йому перешкоди у користуванні орендованої земельної ділянки та просить усунути їх шляхом знесення самовільно збудованих споруд та призвести ділянку у попередній стан.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено у повному обсязі /а.с. 194-198/.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є необгрунтованими, не підтверджені належними доказами, заявлені до неналежного відповідача.

З рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_1, який звернувся з апеляційною скаргою, та посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому підлягає скасуванню /а.с. 201-204/.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу та просить відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду без змін /а.с. 212-215/.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0931 га, кадастровий № 1210100000:06:054:0052 по вул. Вознесенській, 54 (колишня вул. ХІІ Партз'їзду) в місті Дніпро належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу укладеного 15 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий № 387 /а.с. 22/.

18 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, було укладено договір оренди землі, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий № 2027 /а.с. 4-7/.

Згідно умов п.п. 1.1, 2.1 в оренду було передано земельну ділянку площею 0,0931 га, кадастровий № 1210100000:06:054:0052 по вул. Вознесенській, 54 (колишня вул. ХІІ Партз'їзду) в місті Дніпро, в строкове платне користування, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, категорія землі- земля житлової та громадської забудови.

Згідно п. 3.1 договору оренди останній було укладено на один рік, тобто до 18 грудня 2017 року.

Пунктом 3.2 вказаного договору визначено, що у випадку, якщо за п'ять дні до закінчення дії цього договору жодна із сторін не виявить бажання його розірвати, термін оренди продовжується на термі, указаний у п. 3.1 даного договору (тобто на один рік), без додаткового погодження сторонами та підписання будь-яких додаткових договорів.

Крім того, ОСОБА_2, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, належала земельна ділянка площею 0,0896 га, кадастровий номер 1210100000:06:054: 0007 по вул. ХХІІ Партз'їзду, 52 в місті Дніпро /а.с. 89/.

Відповідно до договору про надання земельних ділянок в користування під забудову від 26 січня 2005 року ОСОБА_2 було передано ПП «Цент міста» у безстрокове платне володіння та користування зазначені вище земельні ділянки /а.с. 85-88/.

Згідно п. 1.4 договору землекористувач має право власності на будівлі і споруди, зведені на земельних ділянках, переданих йому для забудови, за виключенням частини житлового комплексу, переданої власнику у вигляді плати за користування землею.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що земельні ділянки передаються у безстрокове платне користування землекористувачу для будівництва та експлуатації комплексу на земельних ділянках власника.

В подальшому, відповідно до дозволу Інспекції держархбудконтролю від 17 березня 2016 року на виконання будівельних робіт, рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №1484 від 16 березня 2016 року , ПП «Ценр міста» за адресою м. Дніпропетровськ вул. ХХІІ Партз'їзду, 50-54, в межах належних ОСОБА_2 земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки площею 0, 0931 га, кадастровий номер 1210100000:06:054:0052, було збудовано житловий комплекс, якому згідно розпорядження міського голови № 74р від 14 лютого 2007 року було присвоєно адресу вул. ХХІІ Партз'їзду, 50 в м. Дніпропетровську (на теперішній час вул. Вознесенська, 50 в місті Дніпро) /а.с. 83, 84/.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2016 року та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року, яке набрало законної сили, встановлено, що на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2009 року та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року було зареєстровано право власності на квартири в будинку 50 по вул. ХХІІ Партз'їзду в місті Дніпропетровську за її власниками. 12 квітня 2010 року рішенням № 1 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уютний-1» по вул. ХХІІ Партз'їзду, 50 у м. Дніпропетровську, було створено вказане об'єднання, затверджено назву, прийнято статус.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків.

Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Пунктами 4,6 частини 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні, та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Згідно ст. 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Право користування земельною ділянкою, наданої для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Відповідно до ст. 414 ЦК України власник земельної ділянки, наданої для забудови, маж право на одержання плати за користування нею.

Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 415 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.

Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Статтею 416 ЦК України встановлено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку права користування; 3) відмова землекористувача від права користування; 4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинено за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0931га по вул. ХХІ Партз'їзду 54 в м. Дніпропетровську, належала на праві власності відповідачу ОСОБА_2 та за договором про надання земельних ділянок в користування під забудову (встановлення суперфіцію) від 26.01.2005 року була передана ПП «Центр міста» у безстрокове платне володіння та користування, на якій було збудовано житловий комплекс, та який на даний час перебуває на обслуговуванні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уютний-1» .

Місця для паркування автотранспорту мешканців будинку є елементом благоустрію прибудинкової території, власники будинку мають право на користування прибудинковою територією.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно побудованих споруд, приведення земельної ділянки у попередній стан не підлягають задоволенню, так як є необгрунтованими та не підтверджені належними доказами, крім того заявлені до неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_8