Рішення

від 12.10.2018 по справі 910/7396/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2018Справа № 910/7396/18

За позовомОСОБА_1 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро"; 2. ОСОБА_2 третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_3 провизнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити дії Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Коновалов С.О. Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю;

ОСОБА_1 Майкл;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

вільні слухачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 Майкл звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" та ОСОБА_2 про:

- визнання недійсним з 04.08.2006 року ухваленого рішення загальними зборами учасників Товариства, яке оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006 року;

- зобов'язання учасника Товариства ОСОБА_2 за результатами прийнятого рішення суду по справі привести статутні документи Товариства у відповідність до вимог закону.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенням загальних зборів учасників Товариства, яке оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006 було прийнято рішення з питання про встановлення статутного капіталу в розмірі 41 482 144, 00 грн, внесено зміни до пунктів 4.7 та 4.8 Статуту Товариства, які не було включено до порядку денного, і за ці питання позивач не голосував, а будучи Головою Товариства тільки він міг згідно статуту підписувати протоколом разом із секретарем, якого на зборах 04.08.2006 не обирали, як і не обирали голову зборів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

02.07.2018 року на адресу Господарського суду міста Києва від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро".

05.07.2018 року через загальний відділ суду позивач надав письмові пояснення по справі, а також клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 року відкладено підготовче засідання.

17.07.2018 року через загальний відділ суду відповідачі надали відзиви на позовну заяву, відповідно до яких, просять здійснювати розгляд справи без їх участі, а проти задоволення позову не заперечують.

20.07.2018 року на адресу Господарського суду міста Києва від ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва 17.08.2018 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 та відкладено підготовче засідання на 12.09.2018 року.

07.09.2018 року на підставі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову. З указаної заяви вбачається, що на обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що в матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Унірем-Агро" відсутній оригінал протоколу № 4 від 04.08.2006, позивач не реєструвався на загальних зборах учасників 04.06.2006 у встановленому порядку, а всупереч положенням п. 5.8. Статуту Товариства спірний протокол підписано особою, яка не була головою ТОВ "Унірем-Агро" і не обиралася на цих зборах головою, крім того, позивач не був обізнаний з порядком денним загальних зборів учасників та йому не була надана можливість ознайомитися з відповідними документами.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 подано заяву про зміну підстав позову в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, з дотриманням вимог чинного законодавства, суд розглядає спір з урахуванням зміни підстав позову.

Також, позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів та клопотання про поновлення строку для поставлення питань третій особі - ОСОБА_3 про обставини справи, що мають значення для справи.

10.08.2018 року через загальний відділ суду від третьої особи надішли письмові пояснення по справі.

12.08.2018 року від ОСОБА_2 надійшла заява свідка, згідно якої вона повідомляє, що загальні збори учасників TOB "Унірем-Агро" на яких розглядалися питання, що були предметом розгляду 04.08.2006 року зборами учасників не скликалися і не розглядалися.

Ухвалами Господарського суду міста Києва 12.09.2018 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 21.09.2018 року.

Безпосередньо в судовому засіданні представник третьої особи надав заяву свідка, згідно якої вбачається, що ОСОБА_3 на підставі ст. 63 Конституції України відмовляється давати відповіді на поставлені питання, а також повідомляє, що у зв'язку з давністю події (понад 10 років) він не пам'ятає де зберігаються та можуть знаходитися витребуванні докази.

Втім, представник позивача посилається на те, що в матеріалах вказаної справи та реєстраційній справі відсутній оригінал протоколу №4 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" від 04.08.2006 року. Вказані обставини позбавляють позивача призначити почеркознавчу експертизу підписів невідомих осіб у спірному протоколі учасників, довести доказами по справі, що Голова правління товариства - ОСОБА_1 Майкл не підписував жодного документу, оскільки не був обізнаний з порядком денним зборів, так як, не був присутнім на них.

Оскільки, третя особа ухиляється від подання оригіналу спірного протоколу, а вказаний доказ має значення до предмета спору, позивач усно клопоче перед судом про визнання обставин в порядку ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, для з'ясування якої витребовувався вказаний доказ.

Також, позивач стверджує, що третя особа зловживає своїми правами, а тому усно наполягає на застосуванні до нього заходів процесуального примусу, у вигляді штрафу передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

Судом запропоновано позивачу викласти усні клопотання у письмовій формі, які будуть оцінені судом у розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що у судовому засіданні 21.09.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники сторін у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.10.2018.

02.10.2018 через загальний відділ діловодства суду третьою особою долучено до матеріалів справи докази направлення Заяви свідка від 20.09.2018 сторонам у справі.

Крім того, 11.10.2018 через канцелярію суду від учасників справи надійшли наступні заяви та клопотання:

- клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним з 04.08.2006 року ухваленого рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", яке оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006 (від третьої особи);

- клопотання про накладення на ОСОБА_3 штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762, 00 грн; клопотання про визнання обставини відсутності оригіналу рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро", що оформлені протоколом № 4 від 04.08.2006 року; клопотання про не прийняття до розгляду письмових пояснень третьої особи від 05.09.2018 і доданих до них доказів, у зв'язку з втратою права на їх подання.

Безпосередньо в судовому засіданні 12.10.2018 представник позивача та позивач наполягали на задоволенні заявленого позову, заперечили проти клопотання третьої особи про закриття провадження в справі та наполягали на застосуванні до ОСОБА_3 штрафних санкцій.

Представники відповідачів та третьої особи в судовому засіданні 12.10.2018 присутні не були, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Судом було надано оцінку клопотанню третьої особи про закриття провадження у справі від 11.10.2018 та зроблено наступні висновки.

Положеннями § 2 Глави 6 Розділу III ГПК України визначено порядок відкриття розгляду справи по суті.

Зокрема, відповідно до приписів ст. 207 ГПК України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Так, третьою особою при заявленні вказаного клопотання про закриття провадження у справі в частині не наведено поважних причин щодо незаявлення даного клопотання в підготовчому провадженні, а тому згідно припису ч 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, що подане через канцелярію суду 11.10.2018 без розгляду.

Щодо доводів позивача про порушення та невиконання третьою особою процесуальних обов'язків, накладення штрафу та неприйняття до розгляду письмових пояснень ОСОБА_3 від 05.09.2018 суд вважає за необхідне вказати на наступні обставини.

Зважаючи на те, що пояснення третьої особи мають суттєве значення для всебічного розгляду спору, суд дійшов висновку про прийняття пояснень ОСОБА_3 від 05.09.2018 та про долучення їх до матеріалів справи. Тим більше, третьою особою було допущено незначний пропуск строку, встановленого судом, а тому, в якості винятку та з метою не позбавлення процесуальних прав суд визнав такий пропуск поважним.

Так, частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визнання зловживання є правом, а не обов'язком суду.

На обґрунтування клопотання про накладення на третю особу штрафу в розмірі 1 762, 00 грн, позивач зазначає, що відмова ОСОБА_3 від надання відповідей на питання в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України є недотриманням процесуальних обов'язків та невиконання вимог суду з боку третьої особи.

Проте, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 6 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, за наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Зважаючи на викладені в заяві свідка (третьої особи) обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повторного зобов'язання ОСОБА_3 надати відповідь на питання.

Більше того, навіть з урахуванням відсутності таких відповідей, в матеріалах справи наявні достатні, належні та допустимі докази для вирішення спору по суті.

Судом було закінчено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 4 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю.

Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.

Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" зареєстроване 12.02.2001 р.

Як вбачається із копій матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Унірем-Агро", код ЄДРПОУ 31329842, 18.07.2005 р. ОСОБА_1 Майкл став учасником (іноземним інвестором) Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (код ЄДРПОУ - 31329842) із часткою в статутному капіталі товариства 51% голосів, ОСОБА_1 обрано Головою ТОВ "Унірем-Агро" терміном на 5 років.

Повна сплата частки документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майно та майнові права Товариства від 10.10.2005.

10.10.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9980/17 було визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", оформлене протоколом № 3 від 12.12.2005,

29.11.2017 рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/19611/17 було визнано недійсним Статут ТОВ "Унірем-Агро", державну реєстрацію якого проведено 10.01.2006 за № 12231050004000041.

Окрім того, в указаних вище справах Господарським судом міста Києва було встановлено, що ОСОБА_1 Майкл вніс до статутного капіталу Товариства 479 898, 00 доларів США. Рішеннями зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро", оформленими протоколом № 3 від 12.12.2005вирішено збільшити розмір статутного капіталу Товариства до 39 678 562, 00 грн, або 7 857 140, 00 доларів США за рахунок внесків учасників та визначено, що ОСОБА_1 володіє 51% голосів, а його внесок до статутного капіталу складає 27 775 000, 00 грн, або 5 500 000, 00 доларів США (70%). Цим рішенням загальних зборів здійснено перерозподіл розмір часток інших учасників Товариства та затверджено нову редакцію Статуту ТОВ "Унірем-Агро".

Положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судові рішення у справі № 910/9980/17 та у справі 910/19611/17, які набрали законної сили, не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

04.08.2006 було проведено Загальні Збори Учасників Товариства, за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 4. Згідно вказаного протоколу:

- встановлено статутний капітал ТОВ "Унірем-Агро" в розмірі 41 482 144 грн або 8 214 286 доларів США, що складається з вартості вкладів учасників Товариства;

- вирішено провести збільшення статутного капіталу за рахунок внесків учасників до статутного капіталу;

- внесено зміни в Статут ТОВ "Унірем-Агро", а саме:

· для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний капітал у розмірі 41 482 144, 0 грн або 8 214 286, 0 доларів США, що складається з вартості вкладів учасників Товариства;

· вкладами учасників товариства можуть бути грошові кошти, будинки, споруди, автомобілі, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, парва користування землею, іншими природними ресурсами та нематеріальними активами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

- вклади учасників до статутного капіталу Товариства складають:

· ОСОБА_1 Майкл - 29 037 500, 0 грн, або 5 750 000, 0 доларів США, що складає 70 відсотків;

· ОСОБА_7 - 1 866 697, 0 грн, або 369 643, 0 доларів США, що складає 4,5 відсотків;

· ОСОБА_3 - 7 881 608, 0 грн, або 1 560 716, 0 доларів США, що складає 19 відсотків;

· ОСОБА_8 - 1 866 697, 0 грн, або 369 643 доларів США, що складає 4,5 відсотків;

· ОСОБА_9 - 414 821, 0 грн, або 82 142, 0 доларів США, що складає 1 відсоток;

· ОСОБА_10 - 414 821, 0 грн, або 82 142, 0 доларів США, що складає 1 відсоток.

- затверджено нову редакцію Статуту ТОВ "Унірем-Агро".

Спір у справі виник у зв'язку з тим, як зауважує позивач, що ОСОБА_1 Майкл не мав наміру збільшувати статутний капітал без оплати всіма учасниками Товариства своїх вкладів в повному обсязі, адже фактично позивач, на час проведення загальних зборів 04.08.2006 був єдиним учасником, який сплатив свою частку. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що в матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Унірем-Агро" відсутній оригінал протоколу № 4 від 04.08.2006, позивач не реєструвався на загальних зборах учасників 04.06.2006 у встановленому порядку, а всупереч положенням п. 5.8. Статуту Товариства спірний протокол підписано особою, яка не була головою ТОВ "Унірем-Агро" і не обиралася на цих зборах головою, крім того, позивач не був обізнаний з порядком денним загальних зборів учасників та йому не була надана можливість ознайомитися з відповідними документами.

Заперечуючи проти заявленого позову третя особа (ОСОБА_3) посилається на наступні обставини:

- за результатами проведених 04.08.2006 загальних зборів учасників Товариства 18.12.2006 зареєстровано нову редакцію Статуту, яку підписано, зокрема, і ОСОБА_1;

- позивач вводить суд в оману щодо своєї необізнаності та відсутності на загальних зборах учасників;

- додатковим підтвердженням обізнаності позивача щодо загальних зборів Товариства 04.08.2006 є дії ОСОБА_1 по виконанню протоколу № 4, а саме - внесення іноземних інвестицій до статутного капіталу ТОВ "Унірем-Агро";

- Господарським судом міста Києва у справі № 910/9980/17 вже встановлено обставини, на які посилається позивач у справі як на підстави визнання недійсними рішень загальних зборів учасників від 04.08.2006, оформлених протоколом № 4.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів (стаття 61 Закону України "Про господарські товариства").

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариства зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Відповідно до положень статті 98 Цивільного кодексу України, ст. 39 Закону України "Про господарські товариства", Загальні Збори учасників, як вищий орган товариства, приймають рішення з питань, які стосуються діяльності товариства. Компетенція загальних зборів, фактично, є відображенням прав учасників на участь в управлінні справами товариства, в порядку, визначеному в установчих документах (ст. 10 Закону України "Про господарські товариства").

02.07.2018 року на адресу Господарського суду міста Києва від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро".

Судом за результатами дослідження копій матеріалів реєстраційної справи встановлено, що реєстраційна справа не містить оригіналу протоколу № 4 від 04.08.2006 зборів учасників Товариства. Однак, жодних підтверджень вилучення оригіналу вказаного протоколу з матеріалів реєстраційної справи немає. Як вбачається з п. 169 додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.02.2013, на підставі ухвали слідчого судді було вилучено лише копію протоколу № 4 від 04.08.2006.

Під час розгляду справи судом було витребувано у третьої особи (ОСОБА_3), зокрема оригінал спірного протоколу, однак, відповідно до заяви свідка від 20.09.2018 ОСОБА_3 повідомив суд, що у зв'язку з давністю події він не пам'ятає де зберігалися документи та не може повідомити суд у кого вони можуть зберігатися на час розгляду справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. №55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Матеріали справи не місять ні оригіналу, ні належним чином засвідченої копії протоколу №4 загальних зборів учасників Товариства від 04.08.2006.

Суд зазначає, що скористався усіма повноваженнями, передбаченими процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі.

Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах судової справи оригіналу спірного протоколу чи належним чином завіреної копії суд позбавлений можливості встановити обставини, пов'язані з можливою підробкою або фальсифікацією протоколу.

Проте, навіть за відсутності в матеріалах справи оригіналу протоколу № 4 від 04.08.2006 суд не може задовольнити клопотання позивача про визнання обставини відсутності оригіналу рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро", що оформлені протоколом № 4 від 04.08.2006 року з огляду на такі обставини.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Однак, відсутність у матеріалах судової справи № 910/7396/18 та у матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Унірем-Агро" оригіналу протоколу № 4 від 04.08.2006 не свідчить про його не існування та не дає суду достатніх підстав визнання факту відсутності протоколу взагалі.

У той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент проведення зборів 04.08.2006) учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Статутом ТОВ "Унірем-Агро" в редакції чинній на день прийняття рішення, яке оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006, а саме пунктом 5.8 встановлено, що учасники, які приймають участь у загальних зборах, реєструються відповідно кількості їх голосів.

Отже, належним і допустимим доказом присутності ОСОБА_1 на загальних зборах учасників 04.06.2006 є Перелік учасників, що зареєструвалися на загальних зборах, із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник, наявності оригіналу підпису ОСОБА_1 і всіх учасників, які приймали участь у загальних зборах. Цей перелік має бути підписаний головою та секретарем зборів.

Головою ТОВ "Унірем-Агро" станом на 04.08.20006був позивач - ОСОБА_1 Майкл, якого було обрано Головою Товариства на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро", що оформлено протоколом № 1 від 18.07.2005.

Як вбачається з копії спірного протоколу № 4 від 04.08.2006 він підписаний не головою товариства, як того вимагає статут, а не уповноваженою особою - ОСОБА_8, яка не була головою Товариства і не обиралася на цих зборах головою. У порядку денному питання обрання секретаря взагалі відсутнє.

Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення всіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю згідно ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Натомість, вклад у статутний капітал ТОВ "Унірем-Агро" було сплачено лише ОСОБА_1 про що свідчить свідоцтво про право власності та майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" від 10.10.2005.

За час розгляду справи ні відповідачем, ні третьою особою не долучено жодних матеріалів, які б спростовували вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказані вище обставини, враховуючи не доведення відповідачами та третьою особою дотримання порядку скликання Загальних Зборів Учасників Товариства 04.08.2006, а також присутності на вказаних зборах ОСОБА_1, рішення Загальних Зборів Учасників Товариства оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006 підлягає визнанню недійсним, як таке, що прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та з порушенням процедури скликання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, враховуючи доводи та докази сторін, суд дійшов висновку, що позивач належними засобами доказування довів порушення його корпоративних прав та настання для нього негативних наслідків, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" та ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 43, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 207, 219, 220, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з 04.08.2006 року ухвалене рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", яке оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006 року.

3. Зобов'язати учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 (04053, АДРЕСА_1) за результатами прийнятого рішення суду по справі привести статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" у відповідність до вимог закону.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 3, кв. 6/1; код ЄДРПОУ 31329842) на користь ОСОБА_1 (01025, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_2 (04053, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (01025, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено та підписано 12.10.2018 року

Суддя Ю.О.Підченко