Постанова

від 11.02.2019 по справі 910/7396/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2019 р. Справа№ 910/7396/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 11.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.10.2018 (повний текст рішення підписано 12.10.2018)

у справі №910/7396/18 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом ОСОБА_3

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро";

2. ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1:- ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро та ОСОБА_4 про:

- визнання недійсним з 04.08.2006 ухваленого рішення загальними зборами учасників Товариства, яке оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006;

- зобов'язання учасника Товариства ОСОБА_4 за результатами прийнятого рішення суду по справі привести статутні документи Товариства у відповідність до вимог закону.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/7396/18 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю. Визнано недійсним з 04.08.2006 ухвалене рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро , яке оформлене протоколом №4 від 04.08.2006, зобов'язано учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 за результатами прийнятого рішення суду по справі привести статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро у відповідність до вимог закону, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн. та присуджено до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа (ОСОБА_2) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/7396/18 - скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро , ОСОБА_4 в частині визнання недійсним з 04.08.2006 ухваленого рішення загальними зборами учасників Товариства, яке оформлене протоколом №4 від 04.08.2006.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Апелянт зазначає, що спір між тими ж сторонами, щодо того самого предмету спору та з тих же підстав було предметом розгляду іншої справи, а тому провадження у справі має бути закрито.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/7396/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 поновлено ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/7396/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.01.2019. Роз'яснено позивачу та відповідачам-1,-2 право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом семи днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно, але не пізніше 14.12.2018.

Представник відповідача-1 12.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги третьої особи, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

У свою чергу, представник позивача 17.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги третьої особи, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні 10.01.2019 оголошено перерву на 24.01.2019.

24.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 24.01.2019 залишено без розгляду відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро який надійшов після закінчення процесуальних строків, визначених судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження та оголошено перерву на 11.02.2019.

Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання 11.02.2019 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 11.02.2019 з'явились та надали пояснення по суті спору.

Заслухавши думку представників відповідача-1 та третьої особи, враховуючи обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників позивача та відповідача-2.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судовому засіданні 11.02.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзивах на неї, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро зареєстроване 12.02.2001.

Як вбачається із копій матеріалів реєстраційної справи ТОВ Унірем-Агро , код ЄДРПОУ 31329842, 18.07.2005 ОСОБА_3 став учасником (іноземним інвестором) Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро (код ЄДРПОУ - 31329842) із часткою в статутному капіталі товариства 51% голосів, ОСОБА_3 обрано Головою ТОВ Унірем-Агро терміном на 5 років.

Повна сплата частки документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майно та майнові права Товариства від 10.10.2005.

Відповідно до статті 1 Закону України Про господарські товариства (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю.

Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається.

Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

10.10.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9980/17 було визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро , оформлене протоколом № 3 від 12.12.2005,

29.11.2017 рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/19611/17 було визнано недійсним Статут ТОВ Унірем-Агро , державну реєстрацію якого проведено 10.01.2006 за № 12231050004000041.

Окрім того, в указаних вище справах Господарським судом міста Києва було встановлено, що ОСОБА_3 вніс до статутного капіталу Товариства 479 898, 00 доларів США. Рішеннями зборів учасників ТОВ Унірем-Агро , оформленими протоколом № 3 від 12.12.2005 вирішено збільшити розмір статутного капіталу Товариства до 39 678 562, 00 грн., або 7 857 140, 00 доларів США за рахунок внесків учасників та визначено, що ОСОБА_3 володіє 51% голосів, а його внесок до статутного капіталу складає 27 775 000, 00 грн., або 5 500 000, 00 доларів США (70%). Цим рішенням загальних зборів здійснено перерозподіл розмір часток інших учасників Товариства та затверджено нову редакцію Статуту ТОВ Унірем-Агро .

Положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином, судові рішення у справі № 910/9980/17 та у справі 910/19611/17, які набрали законної сили, не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

04.08.2006 було проведено Загальні Збори Учасників Товариства, за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 4. Згідно вказаного протоколу:

- встановлено статутний капітал ТОВ Унірем-Агро в розмірі 41 482 144 грн або 8 214 286 доларів США, що складається з вартості вкладів учасників Товариства;

- вирішено провести збільшення статутного капіталу за рахунок внесків учасників до статутного капіталу;

- внесено зміни в Статут ТОВ Унірем-Агро , а саме:

для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний капітал у розмірі 41 482 144, 0 грн. або 8 214 286, 0 доларів США, що складається з вартості вкладів учасників Товариства;

вкладами учасників товариства можуть бути грошові кошти, будинки, споруди, автомобілі, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, парва користування землею, іншими природними ресурсами та нематеріальними активами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

- вклади учасників до статутного капіталу Товариства складають:

ОСОБА_3 - 29 037 500, 0 грн., або 5 750 000, 0 доларів США, що складає 70 відсотків;

ОСОБА_5 - 1 866 697, 0 грн., або 369 643, 0 доларів США, що складає 4,5 відсотків;

ОСОБА_2 - 7 881 608, 0 грн., або 1 560 716, 0 доларів США, що складає 19 відсотків;

ОСОБА_6 - 1 866 697, 0 грн., або 369 643 доларів США, що складає 4,5 відсотків;

ОСОБА_7 - 414 821, 0 грн., або 82 142, 0 доларів США, що складає 1 відсоток;

ОСОБА_8 - 414 821, 0 грн., або 82 142, 0 доларів США, що складає 1 відсоток.

- затверджено нову редакцію Статуту ТОВ Унірем-Агро .

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 не мав наміру збільшувати статутний капітал без оплати всіма учасниками Товариства своїх вкладів в повному обсязі, адже фактично позивач, на час проведення загальних зборів 04.08.2006 був єдиним учасником, який сплатив свою частку. Крім того, позивач посилається на те, що в матеріалах реєстраційної справи ТОВ Унірем-Агро відсутній оригінал протоколу № 4 від 04.08.2006, позивач не реєструвався на загальних зборах учасників 04.06.2006 у встановленому порядку, а всупереч положенням п. 5.8. Статуту Товариства спірний протокол підписано особою, яка не була головою ТОВ Унірем-Агро і не обиралася на цих зборах головою, крім того, позивач не був обізнаний з порядком денним загальних зборів учасників та йому не була надана можливість ознайомитися з відповідними документами.

Заперечуючи проти заявленого позову третя особа (ОСОБА_2) посилається на наступні обставини:

- за результатами проведених 04.08.2006 загальних зборів учасників Товариства 18.12.2006 зареєстровано нову редакцію Статуту, яку підписано, зокрема, і ОСОБА_3;

- позивач вводить суд в оману щодо своєї необізнаності та відсутності на загальних зборах учасників;

- додатковим підтвердженням обізнаності позивача щодо загальних зборів Товариства 04.08.2006 є дії ОСОБА_3 по виконанню протоколу № 4, а саме - внесення іноземних інвестицій до статутного капіталу ТОВ Унірем-Агро ;

- Господарським судом міста Києва у справі № 910/9980/17 вже встановлено обставини, на які посилається позивач у справі як на підстави визнання недійсними рішень загальних зборів учасників від 04.08.2006, оформлених протоколом № 4.

Відповідно до ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів (стаття 61 Закону України Про господарські товариства ).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України Про господарські товариства , статті 41 та 42 Закону України Про акціонерні товариства , стаття 15 Закону України Про кооперацію );

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України Про акціонерні товариства );

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України Про господарські товариства );

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України Про господарські товариства );

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України Про акціонерні товариства ).

Згідно положень статті 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Відповідно до положень статті 98 Цивільного кодексу України, ст. 39 Закону України Про господарські товариства , Загальні Збори учасників, як вищий орган товариства, приймають рішення з питань, які стосуються діяльності товариства. Компетенція загальних зборів, фактично, є відображенням прав учасників на участь в управлінні справами товариства, в порядку, визначеному в установчих документах (ст. 10 Закону України Про господарські товариства ).

В результаті дослідження копії реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро яка надана Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією встановлено, що реєстраційна справа не містить оригіналу протоколу № 4 від 04.08.2006 зборів учасників Товариства. Однак, жодних підтверджень вилучення оригіналу вказаного протоколу з матеріалів реєстраційної справи немає. Як вбачається з п. 169 додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.02.2013, на підставі ухвали слідчого судді було вилучено лише копію протоколу № 4 від 04.08.2006.

При цьому, судом першої інстанції було витребувано у третьої особи (ОСОБА_2), зокрема, оригінал спірного протоколу, однак, відповідно до заяви свідка від 20.09.2018 ОСОБА_2 повідомив суд, що у зв'язку з давністю події він не пам'ятає де зберігалися документи та не може повідомити суд у кого вони можуть зберігатися на час розгляду справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. №55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріали справи не місять ні оригіналу, ні належним чином засвідченої копії протоколу №4 загальних зборів учасників Товариства від 04.08.2006.

Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах судової справи оригіналу спірного протоколу чи належним чином завіреної копії суд позбавлений можливості встановити обставини, пов'язані з можливою підробкою або фальсифікацією протоколу.

Проте, навіть за відсутності в матеріалах справи оригіналу протоколу № 4 від 04.08.2006, суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання позивача про визнання обставини відсутності оригіналу рішення загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Агро , що оформлені протоколом № 4 від 04.08.2006 року з огляду на такі обставини.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та якщо ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Однак, відсутність у матеріалах судової справи № 910/7396/18 та у матеріалах реєстраційної справи ТОВ Унірем-Агро оригіналу протоколу № 4 від 04.08.2006 не свідчить про його не існування та не дає суду достатніх підстав визнання факту відсутності протоколу взагалі, враховуючи як посилання на нього представників сторін так і вилучення його копії з матеріалів реєстраційної справи.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України Про господарські товариства (в редакції чинній на момент проведення зборів 04.08.2006) учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Статутом ТОВ Унірем-Агро в редакції чинній на день прийняття рішення, яке оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006, а саме пунктом 5.8 встановлено, що учасники, які приймають участь у загальних зборах, реєструються відповідно кількості їх голосів.

Отже, належним і допустимим доказом присутності ОСОБА_3 на загальних зборах учасників 04.06.2006 є Перелік учасників, що зареєструвалися на загальних зборах, із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник, наявності оригіналу підпису ОСОБА_3 і всіх учасників, які приймали участь у загальних зборах. Цей перелік має бути підписаний головою та секретарем зборів.

Головою ТОВ Унірем-Агро станом на 04.08.2006 був позивач - ОСОБА_3, якого було обрано Головою Товариства на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Агро , що оформлено протоколом № 1 від 18.07.2005.

Як вбачається з копії спірного протоколу № 4 від 04.08.2006 він підписаний не головою товариства, як того вимагає статут, а не уповноваженою особою - ОСОБА_6, яка не була головою Товариства і не обиралася на цих зборах головою. У порядку денному питання обрання секретаря взагалі відсутнє.

Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України Про господарські товариства збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення всіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю згідно ст. 52 Закону України Про господарські товариства , який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Натомість, вклад у статутний капітал ТОВ Унірем-Агро було сплачено лише ОСОБА_3 про що свідчить свідоцтво про право власності та майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро від 10.10.2005.

За час розгляду справи ні відповідачем, ні третьою особою не долучено жодних матеріалів, які б спростовували вказані обставини, в свою чергу, апеляційна скарга третьої особи не містить жодного посилання на докази які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вказані вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недотримання порядку скликання Загальних Зборів Учасників Товариства 04.08.2006, у зв'язку з чим рішення Загальних Зборів Учасників Товариства оформлене протоколом № 4 від 04.08.2006 обґрунтовано визнано недійсним судом першої інстанції, як таке, що прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та з порушенням процедури скликання.

У свою чергу, посилання апелянта на наявність судових рішень між тими ж сторонами щодо того самого предмету спору та тих самих підстав колегією суддів не приймається, оскільки підстава порушення процедури реєстрації учасників Загальних зборів Товариства не була предметом розгляду у справі № 910/9980/17, а отже й відсутні підстави для закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (третю особу).

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76-79, 269, 272, 275, 276, 281, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/7396/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 у справі №910/7396/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7396/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк