Постанова

від 10.10.2018 по справі 910/23229/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23229/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Студенець В.І., Ткач І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Чебикіна С.О.

від 19.03.2018 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., Скрипка І.М.

від 10.07.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротенбергер-Центр"

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 809 170, 19 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 22 грудня 2017 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 520465,64 грн. пені, 61 304,55 грн. 3% річних, 227 400,00 грн. інфляційних втрат.

2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017 щодо повної та своєчасної оплати отриманого від позивача товару.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 позов задоволений повністю.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач, на виконання умов договору поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017, поставив відповідачу товар на загальну суму 7 548 000,00 грн., проте відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару у строк, передбачений умовами даного договору не виконав, внаслідок чого відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції (пеню), інфляційні втрати та 3% річних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 18 липня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 26 січня 2017 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротенбергер-Центр" (Постачальник) був укладений договір поставки № 45/06/16-17 (далі - Договір).

9. Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю комплекс для телеінспекції трубопроводів Д=100-2000мм, за найменуванням, в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, згідно письмових заявок Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість згідно умов Договору.

10. Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна сума Договору складає 7 548 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 258 000,00 грн.

11. Відповідно до пункту 3.1 Договору постачання товару здійснюється за рахунок Постачальника до структурного підрозділу Покупця - Департаменту експлуатації каналізаційного господарства Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд.1.

12. Згідно з пунктом 3.5 Договору передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за належним чином оформленою видатковою накладною, актом приймання-передачі товару, в яких зазначається найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціна товару та загальна вартість товару.

13. Пунктом 3.6 Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару уповноваженим представником Покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній та акті приймання-передачі товару.

14. Відповідно до пункту 4.1 Договору датою поставки товару вважається дата отримання, відповідно до чинного законодавства, товару уповноваженим представником Покупця та підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та акта приймання-передачі товару, підписи яких скріплюються печатками сторін.

15. Згідно з пунктом 5.1 Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем на підставі рахунку-фактури Постачальника, який виписується у відповідності до заявки Покупця. Покупець здійснює оплату товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. За додатковою домовленістю сторін може здійснюватися попередня оплата (часткова або повна) окремої партії товару.

16. Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/12464/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротенбергер-Центр" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 4 548 000,00 грн., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротенбергер-Центр" задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 4 548 000,00 грн. заборгованості за договором поставки №45/06/16-17 від 25.04.2017.

18. Господарським судом міста Києва у зазначеному рішення у справі №910/12464/17 встановлено, що з 10.06.2017 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" за Договором перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротенбергер-Центр" у розмірі 4 548 000,00 грн.

19. Відповідач сплатив основний борг за Договором 21.11.2017 в сумі 2000000,00 грн. та 22.11.2017 в сумі 2 548 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками № 1167 від 21.11.2017 та № 1177 від 22.11.2017.

20. Поданий позивачем розрахунок заявлених сум пені, 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним та обґрунтованим.

21. Відповідач, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надав доказів та не довів, що порушення його зобов'язання за Договором сталося випадково з незалежних від нього причин та цей випадок є винятковим.

22. Порушення зобов'язання за Договором з боку відповідача у даній справі не є виключенням чи випадком.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення суперечать статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки, на думку відповідача, вимога про сплату інфляційних втрат та 3% річних може бути лише невід'ємною частиною вимоги про сплату боргу, а вимога про сплату боргу вже була предметом розгляду у справі № 910/12464/17.

24. Відповідач також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при відмові у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені не взяли до уваги доводи відповідача, не навели жодних обґрунтувань та не застосували статтю 551 Цивільного кодексу України.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

25. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

26. Цивільний кодекс України

Стаття 525

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 частина 1

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 частина 1

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…

Стаття 549

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 551 частина 3

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 599

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 частина 1 пункт 3

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 612 частина 1

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 частина 2

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 655

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 частина 1

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 712 частини 1, 2

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

27. Господарський кодекс України

Стаття 173 частина 1

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 частина 1

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 216 частина 1

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 217 частини 1, 2

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 230

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 233

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 74 частина 1

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 75 частина 4

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

29. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

30. Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що оскаржувані судові рішення суперечать статті 625 Цивільного кодексу України, з огляду на таке.

31. За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

32. Із положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України убачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.

33. Суд також відхиляє аргументи відповідача про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при відмові у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені не взяли до уваги доводи відповідача, не навели жодних обґрунтувань та не застосували статтю 551 Цивільного кодексу України, з огляду на таке.

34. Суд зазначає, що враховуючи приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

35. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

36. Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

37. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

38. З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, майновий стан сторін, відсутність доказів того, що порушення зобов'язання за Договором сталося випадково з незалежних від відповідача причин та цей випадок є винятковим, а також те, що порушення зобов'язання за Договором з боку відповідача у даній справі не є виключенням чи випадком, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

39. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

41. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

42. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

43. За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

44. Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.

45. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, у розумінні частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, є правом суду, за відсутності у законі переліку виняткових обставин (обставин, які мають істотне значення), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі №910/23229/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді В. Студенець

І. Ткач