Рішення

від 08.10.2018 по справі 809/1565/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2018 р. справа № 809/1565/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

при секретарі судового засідання Драгомирецькому І.М.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

представників відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза-Вторма" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 25.02.2013 за №№0000202201 і НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віза-Вторма" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Віза-Вторма") 18.05.2013 звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі по тексту також - відповідач, ДПІ у м. Івано-Франківську, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 25.02.2013 за №№0000202201 і НОМЕР_1 (том І а.с. 4-9).

Підставою звернення ТзОВ "Віза-Вторма" із вказаним позовом є протиправне, на переконання позивача, прийняття Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську податкових повідомлення-рішень від 25.02.2013 за №№0000202201 і НОМЕР_1, якими необґрунтовано визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 276 105,00 гривень і з податку на додану вартість в загальній сумі 133 054,00 гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2013, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014, позов ТзОВ "Віза-Вторма" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 25.02.2013 за №№0000202201 і НОМЕР_1; стягнуто з контролюючого органу на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 294,00 гривень (том ІІ а.с. 72-79, 103-109).

За наслідками касаційного оскарження, 26.06.2018, Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову, якою скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том ІІ а.с. 153-163).

За змістом вимог частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначила наступні висновки і мотиви:

- "Операції ТзОВ "Віза-Вторма" з Приватним підприємством "КІТ-97" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" мали вплив і на визначення розміру витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, за відповідні періоди, що не досліджувалося судами попередніх інстанцій";

- "З метою встановлення факту заниження ТзОВ "Віза-Вторма" доходу внаслідок списання кредиторської заборгованості або відсутності такого заниження по операціях з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і "Екологія Групп" судам необхідно дослідити та оцінити обставини, які вказують на те, що зобов'язання не підлягають погашенню, та їх відображення у бухгалтерському обліку. Судам слід комплексно оцінити доводи податкового органу у цій частині, а не обмежитися вказівкою, що така заборгованість існує та строк позовної давності не сплинув";

- "За операціями з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і "Екологія Групп" судами попередніх інстанцій підтверджено реальність операцій проте не досліджено як ці операції вплинули на формування податкових зобов'язань з податку на прибуток в частині визначення витрат за відповідні періоди. За цими ж операціями суди дійшли передчасного висновку про безпідставність завищення доходу";

- "В основу податкового повідомлення-рішення від 25.02.2013 за №0000192201 податковим органом покладено аналіз й інших операцій, які не досліджено, не перевірено і не встановлено судами попередніх інстанцій";

- "Судами попередніх інстанцій не досліджено та не спростовано доводів податкового органу щодо заниження інших доходів внаслідок неповернення поворотної фінансової допомоги у сумі 31 000,00 гривень, не підтвердження розміру доходів та витрат за ІІІ квартал 2012 року первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, заниження витрат на суму 38 198,00 гривень за ІV квартал 2010 року, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року та ІІІ квартал 2011 року";

- "Висновки акта перевірки щодо завищення "адміністративних витрат", "витрат на збут", "інших витрат" судами попередніх інстанцій також не перевірено та не спростовано";

- "Судами попередніх інстанцій не враховано, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб'єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків";

- "Заниження податку на прибуток доводиться податковим органом у IV кварталі 2010 року, І кварталі - ІV кварталах 2011 року, І кварталі 2012 - ІІІ кварталі 2012 року, що вимагає від судів попередніх інстанцій повного дослідженні всіх операцій, за наслідком яких доводиться склад податкового правопорушення у ці періоди, а також надання аргументованої оцінки всім специфічним та окремим доводам сторін у адміністративній справі".

Адміністративна справа №809/1565/13-а надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 06.08.2018 (том ІІ а.с. 166).

Ухвалою суду від 10.08.2018 прийнято до провадження та призначено до розгляду адміністративну справу №809/1565/13-а (том ІІ а.с. 168-173).

У зв'язку із набранням з 15.12.2017 чинності нової редакції КАС України, в силу вимог частин 2, 6 статті 12 і статті 262 коментованого Кодексу, суд вказаною вище ухвалою вирішив проводити новий судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Тією ж ухвалою від 10.08.2018 суд витребував у позивача і відповідача усі письмові докази і пояснення, на підтвердження обставин, необхідність повного дослідження яких вказав Верховний Суд.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в 2009-2012 роках мав господарські відносини із придбання товарів, сировини та обладнання з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і "Екологія Групп" (надалі по тексту також - ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", ТзОВ "Екологія Групп"). Зокрема, позивач придбав у вказаних суб'єктів господарювання макулатуру, пет-пляшки, склобій і виробниче обладнання (станки). Витрати за такими операціями включені в податковий облік податку на прибуток приватних підприємств. За частину поставленого товару позивач, на час перевірки в січні-лютому 2013 року, не розрахувався із ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і ТзОВ "Екологія Групп" в сумах 399 874,00 гривень і 101 864,76 гривень відповідно. У зв'язку із тим, що на час перевірки загальні строки позовної давності, визначені цивільним законодавством не сплинули, позивач не включив до власного доходу вказану заборгованість. Крім того, на переконання позивача, така кредиторська заборгованість в силу вимог пункту 1.25 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не є безнадійною заборгованістю позивача, а відтак не підлягає включення в податковий облік з податку на прибуток. Позивач не знав про припинення державної реєстрації ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і ТзОВ "Екологія Групп", а отже не було підстав вважати кредиторську заборгованість безнадійною. Також за перевіряємий період позивач мав господарські відносини із Приватним підприємством "КІТ-97" (надалі по тексту також - ПП "КІТ-97") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" (надалі по тексту також - ТзОВ "Розетка.УА") щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (макулатури, пет-тляшки, склобою, виробничого обладнання) та мобільного телефону. Обсяг витрат за такими операціями склав 740 120,00 гривень (щодо податку на прибуток) і 128 201,00 гривень (з податку на додану вартість), а також 1 681,02 гривень (щодо податку на прибуток) і 280,17 гривень (з податку на додану вартість). По вказаних операціях під час перевірки представлені всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, які є достатніми для податкового обліку з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Доводи відповідача про їх недостатність є безпідставними, а відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не є свідченням безтоварності операцій. Всі товарно-матеріальні цінності і обладнання використані у господарській діяльності позивача. Висновки відповідача про нікчемність правочинів не ґрунтуються на жодному належному доказі. Посилання відповідача про відсутність об'єкта оподаткування у вказаних постачальників по ланцюгу власних контрагентів не підтверджуються відповідними доками. В силу вимог статей 215 і 216 Цивільного кодексу України відповідач не представив рішення суду про визнання правочинів недійсними чи про застосування відповідних наслідків його недійсності або нікчемності. Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність порушень, за якими відповідач дійшов висновку про заниження податку на прибуток приватних підприємств в сумі 243 195,00 гривень і податку на додану вартість в сумі 128 481,00 гривень.

На підставі вказаних доводів позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.02.2013 за №№0000202201 і НОМЕР_1.

Після повернення справи на новий розгляд позиція ТзОВ "Віза-Вторма" щодо своїх позовних вимог не змінилася, про що позивач 27.08.2018, 01.10.2018 і 08.10.2018 подав до суду додаткові письмові клопотання і пояснення (том ІІ а.с. 189-193, 243-245; том ІІІ а.с. 14-15). Позивач додатково вказав, що перебіг позовної давності по кредиторській заборгованості по операціях з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і ТзОВ "Екологія Групп", станом на час оскаржуваної перевірки, не сплинув; позивачем не приймалося самостійно рішення про не погашення боргу чи про списання кредиторської заборгованості за вказаними операціями; позивачу не відомо про те, чи був або є в ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і ТзОВ "Екологія Групп" правонаступники відповідних прав на вимогу кредиторської заборгованості; позивачу не відомо про рішення кредиторів щодо прощення суми заборгованості; неповернута в 2012 році фінансова допомога засновнику в сумі 31 000,00 гривень була йому повернута в травні 2015 року; всі інші порушення податкового обліку, описані в оскаржуваному акті перевірки та постанові суду касаційної інстанції, на переконання позивача, вплинули на зменшення податкового зобов'язання товариства; позивач з 2013 року не здійснював жодного корегування податкового обліку спірного податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, так як відповідний суми витрат є предметом судового оскарження. Позивач на обґрунтування власних доводів товарності операцій з ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" зазначив, що у товариства відсутні товарно-транспортні накладні оскільки доставку товарів здійснювали продавці (постачальники), а обов'язок зберігання таких супроводжуючих документів без оплати вартості окремих послуг із транспортування і доставки товарів, у позивача як платника податків відсутній.

Представники позивача в судових засіданнях 14.09.2018 і 01.10.2018, додавши витребувані письмові докази у справі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили визнати протиправними і скасувати оскаржувані рішення (том ІІ а.с. 194-2018, 246-251; том ІІІ а.с. 16-18).

Відповідач, при первинному розгляді справи, скористався правом на подання заперечення на позовну заяву (том І а.с. 119-123). В даному заперечення відповідач не погоджується з доводами ТзОВ "Віза-Вторма", викладеними у позовній заяві, оскільки вважає, що встановлені перевіряючими фактичні обставини і порушення податкового обліку обґрунтовано стали причиною прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлення-рішень, якими визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 276 105,00 гривень і з податку на додану вартість в загальній сумі 133 054,00 гривень. Відповідачем встановлено, що державна реєстрація ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і ТзОВ "Екологія Групп" припинена 04.11.2010 і 20.06.2012, про що вчинено відповідні записи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв'язку із не представленням позивачем будь яких платіжних документів про розрахунок, письмових угод, претензій, вимог тощо несплаченої позивачем перед вказаними контрагентами заборгованість в сумах 101 864,76 гривень і 399 873,61 гривень відповідно до пунктів 1.23, 1.25, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту "в" підпункту 14.1.11., підпункту "б" підпункту 14.1.13. пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4. пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України визнано сумою вартості товарів, безоплатно наданих платнику податків у звітному періоді/безнадійною заборгованістю, яка, як і інші доходи, підлягала включенню до валового доходу позивача, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств. В свою чергу, неоплачена позивачем сума 84 887,00 гривень по операціях з ТзОВ "Екологія Групп" виключена із валових витрат, як сума вартості товарів, безоплатно наданих платнику податків. Щодо господарських операцій з ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" позивач безпідставно сформував податковий кредит з податку на додану вартість в сумах 128 201,00 гривень і 280,00 гривень відповідно, так як зустрічними перевірками по ланцюгу вказаних постачальників товарів і товарно-матеріальних цінностей встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні і продажів товарів, а укладені угоди не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. На переконання відповідача, вказаними контрагентами здійснювалася діяльність спрямована на вчинення операцій, пов'язаних з наданням послуг податкової вимоги третім особам. У зв'язку із не представленням позивач документів, які свідчать про рух товарів і їх перевезення, та враховуючи акти перевірки зустрічних звірок з ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" податковий кредит з податку на додану вартість позивача, формований за рахунок операцій із такими постачальниками, відповідачем виключений із відповідного податкового обліку. Крім того, понесені позивачем витрати з ПП "КІТ-97" в загальній сумі 610 387,00 гривень визнані перевіряючими як завищення показників таких витрат в податковому обліку з податку на прибуток приватних підприємств. У зв'язку із такими твердженнями, відповідач вважає правомірними оскаржувані рішення про донарахування позивачу 128 481,00 гривень з податку на додану вартість і 243 195,00 гривень з податку на прибуток приватних підприємств.

На виконання вимог ухвали суду від 10.08.2018 про призначення до розгляду адміністративну справу відповідач 23.08.2018 подав відзив на позовну заяву, довідку щодо розрахунку розміру визначеного позивачу оскаржуваного зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, а також таблиці із зведеною інформацією відповідних розрахунків за кожним порушенням по господарській операції окремо (том ІІ а.с. 179-184, 231-236; том ІІІ а.с. 1-9).

В судових засіданнях 14.09.2018, 01.10.2018 і 08.10.2018 представники відповідача пояснили, що зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств визначено по господарських операціях з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і ТзОВ "Екологія Групп" (безнадійна заборгованість, не оприбуткування вартості безоплатно наданих товарів в сумах 101 864,76 гривень і 399 873,61 гривень; виключення із валових витрат неоплаченої вартості товарів в сумі 84 887,00 гривень), ПП "КІТ-97" (включення витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей за нікчемними договорами 618 042,00 гривень) і не повернення в ІІІ кварталі 2012 року засновнику товариства поворотної фінансової допомоги (31 000,00 гривень). На зобов'язання з податку на додану вартість мали вплив господарські операції з придбання товарів в ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" (за нікчемними правочинами в сумах 136 521,00 гривень і 280,00 гривень). Окрім правової позиції з приводу заперечення на позовні вимоги, які були сформовані при первинному судовому розгляді, в тому числі на виконання вимог постанови Верховного Суду від 26.06.2018, зазначили, що на визначання зобов'язань із податку на прибуток приватних підприємств мало місце допущені порушення, зокрема: включення до складу витрат в сумі 294 675,00 гривень на придбання товарів (робіт, послуг), відображених у рядку 05.1 декларації з податку на прибуток приватних підприємств за ІІІ квартал 2012 року (невідповідність даним бухгалтерського обліку); завищення задекларованих показників у рядку 06.2 податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств "адміністративні витрати" за ІІІ 2012 року всього в сумі 55 114,00 гривень; завищення задекларованих показників у рядку 06.3/06.2 податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств "витрати на збут" за ІІ і ІІІ квартали 2012 року всього в сумі 75 362,00 гривень. Всі інші порушення, виявлені і зафіксовані в акті перевірки від 11.02.2013, є помилками бухгалтерського і податкового обліку, які навпаки впливають на зменшення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств та взагалі не вплинули на визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Загалом позиція відповідача в розгляді справи не змінилася, вважає оскаржуване рішення правомірним, а позовні вимоги безпідставними.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом та повідомленням сторін, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, вивчивши заперечення і відзив на позовну заяву, додаткові письмові пояснення сторін, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, враховуючи висновки і мотиви Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2018, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ТзОВ "Віза-Вторма" є юридичною особою зареєстрованою 01.10.2004 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код 31524214).

Видами діяльності позивача, поряд з іншими, є оптова торгівля відходами та брухтом (код КВЕД 46.77), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), збирання безпечних відходів (код КВЕД 38.11).

Основним видом господарської (економічної) діяльності за кодом КВЕД 38.32 є відновлення відсортованих відходів (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

На час спірної перевірки та в період з 2009 по 2013 роки позивач був і є платником податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість (том І а.с. 21).

В період з 15.01.2013 по 04.02.2013 посадові особи ДПІ у м . Івано-Франківську проведено в ТзОВ "Віза-Вторма" планову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2012.

За наслідками такої перевірки відповідачем складено акт за №1228/22-1-31524214 від 11.02.2013 (том І а.с. 68).

Висновками акта перевірки, серед іншого, встановлено порушення платником податку положень:

- пункту 1.23, пункту 1.25 статті 25, підпункту 4.1.6. пункту 4.1, підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.5.1. пункту 5.5, пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 за №334/94 (надалі по тексту також - Закон №334/94), підпункту "в" підпункту 14.1.11., підпункту "б" підпункту 14.1.191. пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, підпункту 135.5.5. пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.6, підпункту 138.8.1. пункту 138.8, підпунктів 138.10.2., 138.10.3., 138.10.5. пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 234 195,00 гривень, в тому числі за IV квартал 2010 року занижено в сумі 41 889,00 гривень, за І квартал 2011 року завищено на 2 100,00 гривень, за ІІ квартал 2011 року на суму 127 962,00 гривень, за ІІІ квартал 2011 року на суму 10 950 гривень, за ІV квартал 2011 року в сумі 13 327,00 гривень, за І квартал 2012 року в сумі 322,00 гривень, за ІІ квартал 2012 року на 89 418,00 гривень, за ІІІ квартал 2012 року на суму 11 919,00 гривень;

- пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 128 481,00 гривень, в тому числі за січень 2011 року занижено в сумі 280,00 гривень, за квітень 2011 року занижено в сумі 40 999,00 гривень, за травень 2011 року занижено в сумі 34 013,00 гривень, за червень 2011 року занижено в сумі 43 222,00 гривень, за липень 2011 року занижено в сумі 18 287,00 гривень, за жовтень 2012 року завищено в сумі 8 320,00 гривень (том І а.с. 67).

Як встановлено судом акт перевірки від 11.02.2013 підписаний керівником товариства позивача із запереченнями (том І а.с. 68).

25.02.2013 на підставі акта перевірки та згідно з підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідачем прийнято спірні податкове повідомлення-рішення за №0000202201, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 128 481,00 гривень (за основним платежем) і в сумі 4 573,00 гривень (за штрафними санкціями), а також податкове повідомлення-рішення за №0000192201 з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 243 195,00 гривень (за основним платежем) і в сумі 32 910,00 гривень (за штрафними санкціями) (том І а.с. 10, 11).

Позивач скористався правом оскарження вказаних рішень в адміністративному порядку, за результатами якого Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області рішенням від 29.04.2013 за №454/10/10-319/100/251 відмовлено у задоволенні скарги ТзОВ "Віза-Вторма" (том І а.с. 12-14, 15-19).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, при розгляді його скарги, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними і скасування податкових повідомлення-рішень від 25.02.2013 за №№0000202201 і НОМЕР_1.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Зважаючи на те, що дана адміністративна справа направлена на новий судовий розгляд то в першу чергу суд вирішує спір із урахування обов'язкових висновків і мотивів Верховного Суду, викладених в постанові 26.06.2018.

Підставами направлення справи на новий судовий розгляд були три групи доводів відповідача, а саме: спростування висновків суду щодо реальності операцій з Приватним підприємством "КІТ-97", Товариствами з обмеженою відповідальністю "Вторма Юг", "Екологія Групп", "Розетка.УА"; обґрунтування хибності висновків судів попередніх інстанцій за операціями з прощення кредиторської заборгованості та неповноти судового розгляду.

Щодо реальності господарських операцій

Під час нового судового розгляду представники відповідача підтвердили, свідченням чого є також матеріали перевірки, що висновок про нереальність господарських операцій платника податків з ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" покладено в основу прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.02.2013 за №0000202201.

Так, вказаним рішенням за порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 128 481,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 573,00 гривень. Штрафні (фінансові) санкції застосовано на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган обґрунтовує, що позивачем за результатами господарських операцій з ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 128 481,00 гривень, з них за операціями з ПП "КІТ-97" на суму 128 201,00 гривень та з ТзОВ "Розетка.УА" на суму 280,00 гривень.

Зокрема, між позивачем та ПП "КІТ-97" укладено договори купівлі-продажу вторинної сировини від 01.09.2010 за №1/09/10 та від 11.01.2012 за №11/01/11, за наслідком виконання яких товариством задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 128 201,30 гривень та проведено відповідні коригування на суму 8 320,00 гривень.

Завищення податкового кредиту у сумі 280,00 гривень доводиться контролюючим органом за наслідком операції купівлі-продажу мобільного телефону за податковою накладною №2269 від 21.01.2011 та видатковою накладною №19330 від 24.01.2011.

Нереальність господарських операцій з цими контрагентами доводиться контролюючим органом з посиланням на відсутність товарно-транспортних накладних, інформацію з баз даних щодо розбіжності податкових зобов'язань контрагентів і третіх осіб, нікчемністю правочинів контрагентів позивача з третіми особами.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 реальність цих операцій досліджена судами попередніх інстанцій та встановлена на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Верховний Суд вважає, що переоцінка встановлених фактичних обставин у справі знаходиться за межами касаційного перегляду відповідно до частини 1 статті 341 КАС України.

Водночас ці ж операції мали вплив і на визначення розміру витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, за відповідні періоди, що не досліджувалося судами попередніх інстанцій.

Крім коментованих вище висновків Верховного Суду щодо реальності операцій з ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" в частині правомірності нарахування податку на додану вартість, судом в нову розгляді в частині визначення бази оподаткування податком на прибуток також з'ясовано наступне.

ТзОВ "Віза-Вторма" по господарських операція з ПП "КІТ-97" включено до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у рядку 05.1 декларації на прибуток приватних підприємств вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (макулатура, макулатура МС 5, 7, 8Б, макулатура МС 5Б-3, пет-пляшка білого, зеленого, голубого і коричневого кольорів, склобій світлий, склобій змішаний, пет-преформа білого і зеленого кольорів, стрейч-плівка) та сума амортизаційних відрахувань по придбаному токарно-гвинтовому станку S28 б/у всього в сумі 740 120,00 гривень та віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 128 201,00 гривень.

В матеріалах справи наявні копії договорів купівлі-продажу вторинної сировини від 01.09.2010 за №1/09/10 та від 11.01.2012 за №11/01/11, видаткових і податкових накладних, оформлених ПП "КІТ-97" для ТзОВ "Віза-Вторма" на вказані товарно-матеріальні цінності, а також банківські виписки про рух коштів про розрахунок за поставлений товар і сировину через Філію "Прикарпатське РУ" АТ "Банк " Фінанси та Кредит" (том І а.с. 132-147, 189-233, 234-250; том ІІ а.с. 1-52, 208-215).

Заборгованість за отриманий товар станом на 30.09.2012 сальдо Кт по рахунку 631 становило 314 629,50 гривень (том І а.с. 32, 148-152; том ІІ а.с. 216-218).

По вказаних операціях за наслідками перевірки відповідач дійшов висновку про (том І а.с. 48, 50, 53, 56) : завищення податкового кредиту в рядках 10.1/15.1 декларації з податку на додану вартість всього на суму 136 521,00 гривень, в тому числі за квітень 2011 року в сумі 40 999,00 гривень, за травень 2011 року в сумі 34 013,00 гривень, за червень 2011 року в сумі 43 222,00 гривень, за липень 2011 року в сумі 18 287,00 гривень (сторінки 29, 31, 34, 37 акта перевірки від 11.02.2013); завищено податковий кредит в рядку 16 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 8 320,00 гривень (сторінка 37 акта перевірки від 11.02.2013).

ТзОВ "Віза-Вторма" по господарських операція з ТзОВ "Розетка.УА" з придбання мобільного телефону Samsung B5722 Duos віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 280,00 гривень.

Позивачем подано первинні документи, за якими сформовано вказаний податковий облік, зокрема, видаткову і податкову накладну про придбання такого товару, а також виписки про рух коштів про розрахунок через Філію "Прикарпатське РУ" АТ "Банк" Фінанси та Кредит" (том ІІ а.с. 194-196)

За наслідками перевірки відповідач дійшов висновку про (том І а.с. 50) : завищення податкового кредиту в рядках 10.1/15.1 декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 280,00 гривень (сторінка 31 акта перевірки від 11.02.2013).

Підставами виключення з податкового кредиту позивача відповідних сум податку на додану вартість стало те, що за даними автоматичної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідній системі обліку відповідача станом на час перевірки мало місце розбіжність в сумах ПДВ 128 201,00 гривень, 8 320,00 гривень і 280,00 гривень за конкретні звітні періоди між даними додатку 5 "Розшифровки податкового кредиту та податкових зобов'язань" (розділ 2.3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза-Вторма" за придбаними товарно-матеріальними цінностями в Приватного підприємства "КІТ-97" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА".

Причиною такої розбіжності було виключення Приватному підприємству "КІТ-97" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" відповідними контролюючими органами за місцем податної реєстрації таких контрагентів власних податкових зобов'язань з ПДВ за періоди, в яких мало місце постачання товарів ТзОВ "Віза-Вторма".

Таке виключення представники відповідача обґрунтовують даними і відомостями, зафіксованими ДПІ у м. Дніпродзержинську в акті перевірки від 17.08.2012 за №2598/143/22-206/36071851 "Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "КІТ-97" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 при взаємовідносинах з суб'єктами господарювання, визначених у постановах слідчих", а також ДПІ в Печерському районі м. Києва в акті перевірки від 16.05.2011 за №517/23-2/37193071 "Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Розетка.УА" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 28.02.2011" (том І а.с. 153-157, 158-179).

Як свідчить оскаржуваний акт перевірки від 11.02.2013 саме вказані вище два акти перевірок від 16.05.2011 і від 17.08.2012 стали причиною виключення податкового кредиту позивача.

Досліджуючи зазначені акти перевірок на предмет їх належності як доказу у справі суд зазначає наступне.

Безпосереднє вивчення таких актів перевірок щодо ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" свідчить, що в основу висновків про виключення у таких платників податку з обліку власного податного зобов'язання з ПДВ стали акти перевірок їх контрагентів по ланцюгу постачання товарів, робіт і послуг, за рахунок яких ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" сформували свій податковий кредит.

Контролюючі органи у відношенні до ПП "КІТ-97" дійшли висновку про неможливість формування податкового кредити за рахунок податного зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з ТОВ ТВК "Град", ТОВ "ТПК "Гром", ТОВ "Фірма "Ліол", ТОВ "Торгова Вежа", ПП "Альта Віста", а у відношенні до ТзОВ "Розетка.УА" по операціях з ТзОВ "Каріте".

На підставі вказаного ДПІ у м. Дніпродзержинську і ДПІ в Печерському районі м. Києва дійшли висновку, що фінансово-господарські операції контрагентів позивача здійснювалися поза межами правого поля, господарські відносини з контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (статті 234 Цивільного кодексу України). В ході таких перевірок по ланцюгу не підтверджено наявність поставок товарів від продавця до підприємств покупців, свідченням чого є нікчемність таких правочинів, і в силу статей 203, 213 і 215 Цивільного кодексу України останні не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх нікчемністю. Діяльність таких контрагентів була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також в коментованих актах перевірок від 16.05.2011 і від 17.08.2012 є посилання на пояснення (допит) посадових осіб суб'єктів господарювання, які постачали товари (роботи, послуги) для ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА", відібрані в таких осіб в межах відповідних кримінальних справ, які перебували в провадженні правоохоронних органів за фактом фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків.

У зв'язку із не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" та їх контрагентів по ланцюгу, в останніх відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток приватних підприємств по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям.

Суд вважає такі висновки у відношенні до позивача необґрунтованими, виходячи із наступного.

По перше, в актах перевірок ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" не міститься жодної інформації про належність повідомлення платників податків про проведення позапланової перевірки у них, про отримання відповідного наказу чи запиту контролюючого органу і про необхідність надання відповідних документів і пояснень у визначені законом терміни.

По друге, перевірка ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" не проводилася на підставі первинних документів бухгалтерського і податкового обліку.

По третє, формуючи висновки про неможливість постачання товарів (робіт, послуг) контрагентами ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" по ланцюгу (ТОВ ТВК "Град", ТОВ "ТПК "Гром", ТОВ "Фірма "Ліол", ТОВ "Торгова Вежа", ПП "Альта Віста", ТзОВ "Каріте"), не враховано те, що актах перевірок від 16.05.2011 і від 17.08.2012 не містять жодної інформації про те, чи такі контрагенти є єдиними постачальниками товарів (робіт, послуг) та чи були (не були) інші контрагенти по ланцюгу, в тому числі не тільки за період перевірки (січень 2010 - грудень 2011 року та січень-лютий 2011року), але й за періоди до січня 2010 року та січня 2011 року.

По четверте, в актах перевірок від 16.05.2011 і від 17.08.2012 не міститься жодних відомостей про пояснення посадових осіб ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" чи офіційних письмових відповідей від таких платників податку.

По п'яте, представники відповідача не представили суду вироки чи інші судові рішення про результати розгляду судами кримінальних справ (проваджень), які описані в актах перевірок від 16.05.2011 і від 17.08.2012 у відношенні до посадових осіб окремих контрагентів постачальників по ланцюгу. До того ж, представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що за наявної у них інформації жодна із таких кримінальних справ не завершилася винесення судом вироку у відношенні до вказаних посадових осіб.

По шосте, актах перевірок від 16.05.2011 і від 17.08.2012 не міститься будь якої формації про порушення податкового законодавства у відношенні до ТзОВ "Віза-Вторма".

На переконання суду все це в сукупності свідчить, що посилання контролюючого органу в акті перевірки позивача від 11.02.2013 на результати зустрічних перевірок ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" є необґрунтованим.

Суд також звертає увагу на те, що ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду відповідач не надав жодного доказу, який би засвідчив не використання позивачем у власній господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей (макулатури, макулатури МС 5, 7, 8Б, макулатури МС 5Б-3, пет-пляшки білого, зеленого, голубого і коричневого кольорів, склобою світлого, склобою змішаного, пет-преформи білого і зеленого кольорів, стрейч-плівки), токарно-гвинтового станка S28 б/у і мобільного телефону Samsung B5722 Duos.

Щодо доводів відповідача про ненадання для перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення товарно-матеріальних цінностей, отриманих в ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" суд відзначає, що такі накладні підтверджують витрати з оплати транспортних послуг, напрямку маршруту і правові підстави для перевезення товару перевізником, і а ж ні як не засвідчують факт придбання товару, який перевозиться. Тому за наявності інших первинних документів, що підтверджують придбання товарів (наявних у матеріалах справи), відсутність товарно-транспортних накладних не впливає на право платника податку на формування відповідного обліку з витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач надав суду письмове пояснення, що ТзОВ "Віза-Вторма" не несло витрати на перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей, оскільки вони доставлялися транспортом і за рахунок продавця, а тому послуги з перевезення позивачем не оплачувалися, такі товарно-транспорті накладні, відповідно до пункту 1.7 Положення про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства (ТзОВ "Віза-Вторма"), взагалі не були документами первинного обліку і підприємством не зберігалися, а отже і не могли бути подані до перевірки (том ІІІ а.с. 15-19).

Представник відповідача не надали суду будь яких доказів на спростування таких пояснень позивача.

Також відповідач не надав суду жодного доказу про те, що така сировина і обладнання не використовувалася у господарській діяльності ТзОВ "Віза-Вторма", чи про постачання таких товарно-матеріальних цінностей іншими суб'єктами господарювання, або іншими особами, які взагалі не є платниками податків.

Відтак, використання відповідачем даних відповідної системи обліку співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість платників податку, за наявності у ТзОВ "Віза-Вторма" податкових і видаткових накладних, оплати вартості товару, використання товару і обладнання у власній господарській діяльності, призвело до протиправного виключення із податкового обліку позивача сум податку на додану вартість у відповідних податкових періодах в розмірах 128 201,00 гривень, 8 320,00 гривень і 280,00 гривень.

Як зазначено вище, за висновками відповідача, у зв'язку із відсутністю в ПП "КІТ-97" об'єктів оподаткування податком на прибуток приватних підприємств по операціях з продажу товарів підприємствам покупцям, господарські операції позивача з ПП "КІТ-97" мали вплив і на розрахунок розміру витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, за відповідні періоди (сторінка 19 акта перевірки від 11.02.2013), а саме: ТзОВ "Віза-Вторма" завищено показники у рядку 05.1 декларації податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 всього в сумі 610 387,00 гривень, в тому числі за ІІ квартал 2011 року завищено в сумі 560 551,00 гривень, за ІІІ квартал 2011 року завищено в сумі 92 967,00 гривень, за ІV квартал 2011 року завищено в сумі 40 069,00 гривень, за І квартал 2012 року завищено в сумі 1 531,00 гривень, за ІІ квартал 2012 року завищено в сумі 1 531,00 гривень, за ІІІ квартал 2012 року завищено в сумі 1 531,00 гривень (том І а.с. 38).

Виходячи із висновку, сформованого по безпідставності виключення з податкового обліку позивача податку на додану вартість (128 201,00 гривень, 8 320,00 гривень) по господарських відносинах з придбання товарно-матеріальних цінностей і виробничого обладнання в ПП "КІТ-97", суд вважає протиправним також висновки відповідача про завищення ТзОВ "Віза-Вторма" витрат в загальній сумі 610 387,00 гривень, які позивачем включенні при визначенні бази оподаткування податком на прибуток в ІІ кварталі 2011 року, в ІІІ кварталі 2011 року, в ІV кварталі 2011 року, в І кварталі 2012 року, в ІІ кварталі 2012 року і в ІІІ кварталі 2012 року.

Матеріали акта перевірки від 11.02.2013, письмовий розрахунок зобов'язань за оскаржуваними рішеннями, як і пояснення представників відповідача, свідчать, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 25.02.2013 за №000020201 про визначення податку на додану вартість в загальній сумі 133 054,00 гривень, формовано виключно у зв'язку із виключенням з податкового кредиту ТзОВ "Віза-Вторма" сум 128 201,00 гривень, 8 320,00 гривень і 280,00 гривень по взаємовідносинах постачання ПП "КІТ-97" і ТзОВ "Розетка.УА" товару, товарно-матеріальних цінностей і виробничого обладнання (а.с. том І а.с 89; том ІІІ а.с. 6).

Так як податкове повідомлення-рішення від 25.02.2013 за №000020201 не ґрунтується на фактичних обставинах, які б засвідчили протиправність формування ТзОВ "Віза-Вторма" власного податкового кредиту, суд приходить до переконливого висновку про протиправність такого рішення відповідача, яке підлягає скасуванню.

Також представники відповідача пояснили, як і свідчить розрахунок визначених зобов'язань (том ІІІ а.с. 4-5, 7-9), що висновки контролюючого органу про завищення ТзОВ "Віза-Вторма" витрат в загальній сумі 610 387,00 гривень, які позивачем включенні при визначенні бази оподаткування податком на прибуток в 2011 і 2012 роках, зараховані в загальний розмір донараховних ТзОВ "Віза-Вторма" зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного податковим повідомлення-рішенням за №0000192201 від 25.02.2013 (276 105,00 гривень).

Такі висновки відповідача в складі податкового повідомлення-рішення за №0000192201 від 25.02.2013, суд вважає протиправними, і такими, що не можуть бути правовою підставою для донарахування зобов'язань в складі загальної суми визначеного податку на прибуток приватних підприємств за актом перевірки від 11.02.2013.

Разом з тим, згідно акта перевірки від 11.02.2013 та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2018, на формування загальної суми донарахованих зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств (276 105,00 гривень) мали вплив і інші порушення, допущені ТзОВ "Віза-Вторма".

Зокрема, щодо реальності господарських операцій з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", "Екологія Групп", суд зазначає наступне.

Встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Групп" у 2010 році проводилися операції з придбання макулатури, пет-пляшок та склобою на підставі договору від 05.01.2010 за №ДГ-14/01/2010. Обсяг проведених фінансово-господарських операцій склав 192 463,08 гривень. Станом на 01.06.2012 заборгованість позивача (кредиторська) перед постачальником складала 101 864,76 гривень.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію ТзОВ "Екологія Групп" (код ЄДРПОУ 35819329) припинено 04.11.2010 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Господарські операції позивача та ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" виникли на підставі договору від 12.01.2009 за №2/01/09 про придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме макулатури, пет-пляшки, склобою та пресу гідравлічного горизонтального БОЛ-25. Оплату здійснено в сумі 295 311,51 гривень Станом на 30.09.2012 заборгованість (кредиторська) складала 399 873,61 гривень.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" (код ЄДРПОУ 35359383) припинено 20.06.2012 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Операції з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", "Екологія Групп" мали вплив на формування витрат ТзОВ "Віза-Вторма" у періоді, що перевірявся, а також на формування доходів у IV кварталі 2010 року та у ІІ кварталі 2012 року.

З даного приводу Верховний Суд в постанові від 26.06.2018 зазначив, що за операціями з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", "Екологія Групп" судами попередніх інстанцій підтверджено реальність операцій, проте не досліджено як ці операції вплинули на формування податкових зобов'язань з податку на прибуток в частині визначення витрат за відповідні періоди. За цими ж операціями суди дійшли передчасного висновку про безпідставність завищення доходу.

В новому судовому розгляді позивач стверджує, що господарські операції з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", "Екологія Групп" є реальними. На переконання представника ТзОВ "Віза-Вторма" у спірних відносинах відсутні підстави для твердження про завищення доходу внаслідок того, що заборгованість перед ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" (399 873, 61 гривень), "Екологія Групп" (101 864,76 гривень) існує саме у позивача перед такими контрагентами, а не навпаки, позивач банкрутом не визнаний та не ліквідований. Строки позовної давності за коментованими правовідносинами, станом на час завершення перевірки, не минули.

Верховний Суд в постанові від 26.06.2018 не погодився з такими доводами, оскільки вони не враховують положень пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 за №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, відповідно до яких зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Термін "не підлягає погашенню" означає, що існує достовірна впевненість у тому, що заборгованість уже не погашатиметься. Зокрема, така впевненість може бути, якщо сплинув строк позивної давності й прийнято рішення не погашати борг після його закінчення, відбулася ліквідація юридичної особи - кредитора, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням, прощення боргу.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 за №291, передбачено, що на субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" (рахунок 71 - "Інший операційний дохід") узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла вході операційного циклу.

З метою встановлення факту заниження доходу внаслідок списання кредиторської заборгованості або відсутності такого заниження судам необхідно дослідити та оцінити обставини, які вказують на те, що зобов'язання не підлягають погашенню, та їх відображення у бухгалтерському обліку. Судам слід комплексно оцінити доводи податкового органу у цій частині, а не обмежитися вказівкою, що така заборгованість існує та строк позовної давності не сплинув (том ІІ а.с. 158-159).

На виконання таких вимог Верховного Суду ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018, серед іншого, витребувано у позивача і відповідача докази на підтвердження обставин "спливу строку позивної давності", "прийняття ТзОВ "Віза-Вторма" рішення не погашати борг після закінчення строків сплати зобов'язань" та "ліквідації юридичних осіб - кредиторів (ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", "Екологія Групп"), "наявності чи відсутності правонаступництва ліквідованих кредиторів, в тому числі за зобов'язання позивача" та "прощення ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", "Екологія Групп" боргу ТзОВ "Віза-Вторма" (том ІІ а.с. 168-173).

Судом в новому розгляді встановлено, що не за всіма зобов'язаннями на час завершення перевірки (04.02.2013) сплинув трьох річний термін позовної давності. Зокрема, такий термін не сплинув за договором купівлі №22П/01/2011, який укладений позивачем 05.11.2011 з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", та за договором купівлі вторинної сировини №2/01/09, який позивачем 12.01.2009 укладений з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" по специфікаціях від 12.07.2010, 11.08.2010 і 01.10.2010 (том ІІ а.с. 198-199, 206-207).

В письмових поясненнях позивача від 01.10.2018 зазначено, що станом на час нового судового розгляду кредиторська заборгованість перед ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" (399 873, 61 гривень), "Екологія Групп" (101 864,76 гривень) не погашена.

Податковий облік по таких операціях не сформований так як включення такої заборгованості до валових витрат оскаржується в суді. ТзОВ "Віза-Вторма" не приймало рішення не погашати борг після закінчення строків сплати зобов'язань перед вказаними контрагентами. Про ліквідацію юридичних осіб кредиторів (ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", "Екологія Групп") стало відомо під час перевірки відповідача лютому 2013 року. Позивачу не відомо про наявності чи відсутності правонаступництва ліквідованих кредиторів, в тому числі за несплаченими зобов'язання в сумах 399 873, 61 гривень і 101 864,76 гривень. До позивача не надходило рішення кредиторів про прощення боргу (том ІІ а.с. 243-245).

Суд відзначає, що в матеріалах справи, так як і в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про реєстрацію припинення вказаних контрагентів позивача саме внаслідок їх банкрутства, як про це стверджує відповідач.

На вимогу ухвали суду від 10.08.2018 відповідач не надав жодного доказу на підтвердження чи спростування обставини "наявності чи відсутності правонаступництва ліквідованих кредиторів, в тому числі за зобов'язання позивача", а також докази проходження процедури ліквідації контрагентів за процедурою банкрутства.

Як встановлено актом перевірки від 11.02.2013 згідно пункту 5.2 договору купівлі вторинної сировини №2/01/09 від 12.01.2009, укладеного позивачем з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", жодна із сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони (том ІІ зворотній бік а.с. 202).

Відтак, із урахуванням припинення державної реєстрації ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг", не повернення позивачем такому контрагенту кредиторської заборгованості, станом на момент завершення перевірки, за частиною зобов'язань по договору купівлі вторинної сировини №2/01/09 від 12.01.2009, суд погоджується із доводами відповідача, що така заборгованість (неоплачена частина товару) є безоплатно наданим товаром (безнадійною кредиторської заборгованістю) і підлягало включенню позивачем до показників валового доходу. Така частина заборгованості правомірно включена відповідачем до рішення від 25.02.2013 за №0000192201.

В той же час, вказані вище умови обмежень передачі права вимоги кредиторської заборгованості іншому суб'єкту господарювання не визначені в договорі купівлі продажу №22-П/01/2011 (ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг") і договорів купівлі-продажу №21-П/01/2010 від 05.10.2010 (ОСОБА_3").

Відповідач в силу вимог частини 2 статті 77 КАС України не надав суду доказів наявності чи відсутності правонаступництва ліквідованих кредиторів, в тому числі за зобов'язання позивача, які виникнули по договорах купівлі продажу №22-П/01/2011 від 05.11.2011 і №21-П/01/2010 від 05.10.2010, укладених з ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і "Екологія Групп".

На переконання суду, докази про відсутність такого правонаступництва, має істотне значення для визначення обставини про те, що несплачені позивачем зобов'язання в сумах 399 873, 61 гривень і 101 864,76 гривень є безнадійною кредиторською заборгованістю чи безоплатно отриманим товаром.

Щодо неповного встановлення інших обставин справи, складу податкових правопорушень у перевіряємі періоди, а також неврахування аргументованої оцінки відповідача з приводу всіх решти специфічних та окремих доводам сторін у адміністративній справі, визначених в постанові Верховного Суду від 26.06.2018, судом в новому розгляді встановлено наступне.

З приводу порушення, зафіксованого на сторінці 6 акта перевірки від 11.02.2013, щодо не повернення до кінця відповідного звітного періоду поворотної фінансової допомоги, наданої 05.07.2011 заставника в сумі 31 000,00 гривень, то позивач підтвердив, що така допомога в порушення підпункту 135.5.5. пункту 135.5 статті 135 ПК України повернута лише 15.05.2015 (том І а.с. 25; том ІІ а.с. 244).

Таким чином, висновки щодо такого порушення правомірно включено відповідачем до обчислення позивачу податкового зобов'язання за податковим повідомлення-рішенням від 25.02.2013 за №0000192201.

Із акта перевірки від 11.02.2013 судом встановлено, що на визначання зобов'язань із податку на прибуток приватних підприємств мало місце допущені позивачем порушення, які не досліджувалися при первинному розгляді справи, зокрема: включення до складу витрат відповідні витрати в сумі 294 675,00 гривень на придбання товарів (робіт, послуг), відображених у рядку 05.1 декларації з податку на прибуток приватних підприємств за ІІІ квартал 2012 року (невідповідність даним бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдовим відомостям операцій по рахунках витрат 23, 791, 90 кореспонденція рахунків: по дебету 23, 791, 90 з кредиту 15, 20, 23, 26, 631 - сторінка 12 акта перевірки і додаток №12/2 до акта перевірки); завищення задекларованих показників у рядку 06.2 податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств "адміністративні витрати" за ІІІ 2012 року всього в сумі 55 114,00 гривень (невідповідність даним бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдовим відомостям операцій по рахунках витрат 92 кореспонденція рахунків: по дебету 92 з кредиту 631, 65, 661, 372 - сторінка 22 акта перевірки); завищення задекларованих показників у рядку 06.3/06.2 податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств "витрати на збут" за ІІ і ІІІ квартали 2012 року всього в сумі 75 362,00 гривень (невідповідність даним бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдовим відомостям операцій по рахунках витрат 93 кореспонденція рахунків: по дебету 92 з кредиту 13, 20, 631 - сторінка 23 акта перевірки) (том І а.с. 31, 41, 42).

На спростування таких порушень представники позивача в силу вимог частини 1 статті 77 КАС України не надали жодного пояснення та відповідного належного і допустимого доказу. У зв'язку з цим, суд вважає правомірним врахування при обчисленні позивачу податкового зобов'язання за податковим повідомлення-рішенням від 25.02.2013 за №0000192201 порушень з приводу включення до складу витрат відповідні витрати в сумі 294 675,00 гривень на придбання товарів, завищення "адміністративних витрат" в сумі 55 114,00 гривень і завищення "витрати на збут" в сумі 75 362,00 гривень.

08.10.2018 представник відповідача (ОСОБА_1Т.), яка також була перевіряючою оскаржуваної перевірки, в судовому засіданні пояснила, що всі інші порушення, виявлені і зафіксовані в акті перевірки від 11.02.2013, є помилками бухгалтерського і податкового обліку позивача, які навпаки впливають на зменшення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств та взагалі не вплинули на визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Підсумовуючи встановлені в новому судовому розгляді обставини суд зазначає про протиправність в цілому рішення відповідача щодо визначення позивачу податку на додану вартість від 25.02.2013 за №0000202201.

З приводу рішення відповідача про визначення податку на прибуток приватних підприємств від 25.02.2013 за №0000192201, то вході нового судового розгляду частина доводів позивача знайшла своє підтвердження, зокрема, за операціями з Приватним підприємством "КІТ-97" і встановлення правонаступництва за кредиторською заборгованістю ТзОВ "Екологічне підприємство "Вторма Юг" і "Екологія Групп".

Оскільки при визначенні розміру донарахованих зобов'язань за оскарженим податковим повідомлення-рішенням від 25.02.2013 за №0000192201 відповідач всупереч вимогам законодавства включив обставини з приводу виключення частини описаних вище витрат, що суттєво вплинуло на суму податку, суд вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Суд намагався самостійно виключити окремі порушення із обчисленої суми зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, втім розбіжності у окремих відомостях акта перевірки від 11.02.2013, додатків до нього і розрахунку зобов'язань за оскаржуваними рішеннями, позбавили суд можливості вчинити такі дії. А саме, на сторінці 19 акта перевірки від 11.02.2013 перевіряючими зазначено, що понесені позивачем витрати з ПП "КІТ-97" в сумі 610 387,00 гривень є завищенням показників таких витрат в податковому обліку з податку на прибуток приватних підприємств (том І а.с. 38). Однак, в розрахунку, наданому відповідачем в новому судовому розгляді "Числове значення обрахунку відповідної частини загальної суми зобов'язання, виходячи із конкретного змісту фактичного порушення (з ПДВ і ПнП)" по витратах з ПП "КІТ-97" як порушення визначено суму 618 042,00 гривень (том ІІІ а.с. 4).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що така розбіжність є опискою, допущеною в акті перевірки. Втім, як саме така описка виплавлена при прийнятті оскаржуваного рішення, представник відповідача суду не пояснила, відповідних доказів не надала.

Варто відзначити, що згідно КАС України суд при відправленні судочинства не може підміняти повноваження орган контролю, в тому числі щодо обчислення податків та зборів. Такий обов'язок у спірних відносинах відповідно до вимог ПК України покладено саме на відповідача.

Відтак, ДПІ у м. Івано-Франківську не позбавлено за наслідками розгляду справи обов'язку на вірне обчислення і нарахування позивачу відповідного розміру податку в межах строків, визначених ПК України.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення за №0000202201 від 25.02.2013 та за №0000192201 від 25.02.2013, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин, які мають значення для правильного донарахування ТзОВ "Віза-Вторма" податок на прибуток приватних підприємств, а визначаючи додаткові зобов'язання з податку на додану вартість діяв протиправно.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 294,00 гривень, сплаченого згідно наявної в матеріалах справи квитанції від 18.05.2018 за №15893.431.1.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську за №0000202201 від 25.02.2013 та за №0000192201 від 25.02.2013.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (ідентифікаційний номер юридичної особи 39508514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віза-Вторма" (ідентифікаційний номер юридичної особи 31524214) сплачений судовий збір в розмірі 2 294,00 гривень (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віза-Вторма" (ідентифікаційний номер юридичної особи 31524214) вул. Ботанічна, 10А, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (ідентифікаційний номер юридичної особи 39508514) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4

Рішення складено в повному обсязі 12 жовтня 2018 року.