Рішення

від 03.10.2018 по справі 810/3920/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року № 810/3920/16

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,

за участі: секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД." до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛС ЛТД." з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.06.2016 №0000392204 та №0000402204.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про безпідставне формування позивачем валових витрат на підставі сплачених ТОВ "Архітектура Стилю" та ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс" коштів, а також податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість згідно податкових накладних ТОВ "Архітектура Стилю" та ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс", що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 189750,00 грн та податку на додану вартість у розмірі 210833,00 грн. На думку податкового органу, господарські відносини між позивачем та контрагентами не мали реального характеру, оскільки товар фактично контрагентом не поставлявся.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ "ПАЛС ЛТД." та ТОВ "Архітектура Стилю", ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс" мали реальний характер, - послуги надані контрагентами та оплачені позивачем, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, видані ТОВ "Архітектура Стилю" та ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс" податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, позивач вважає, що висновки податкового органу не можуть бути підставою для відмови у праві на віднесення сум до податкового кредиту та визначення податку на прибуток підприємства.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржуване рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки ТОВ з іноземною інвестицією ПАЛС ЛТД. занижено фінансовий результат оподаткування своєї діяльності та завищено податковий кредит, за рахунок включення до витрат сум по розрахункам з ТОВ Архітектура стилю та ТОВ ОСОБА_3 Сервіс , які не ґрунтувались на товарних господарський операціях.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

У подальшому, за результатами касаційного розгляду справи №810/3920/16, Верховний Суд прийняв постанову від 12.06.2018, якою касаційну скаргу позивача було задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд керуючись частиною другою статті 353 КАС України зауважив, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, та не встановили фактичні обставини, зокрема докази здійснення розрахунків між сторонами договорів, що й стало підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після надходження адміністративної справи №810/3920/16 до КОАС, за результатами автоматизованого розподілу її передано на розгляд до судді Лисенко В.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 03.10.2018, прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Представник відповідача з позовом не погодився, у його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД." є юридичною особою, як платник податків перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; надання інших інформаційних послуг; консультування з питань комерційної діяльності й керування; рекламні агентства (основний); дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Судом встановлено, що між ТОВ з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД" (Замовник) і ТОВ "Архітектура Стилю" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг від 28.08.2015 №09/2015-01, відповідно до умов якого Виконавцем надавались Замовнику послуги по моніторингу дистрибуції товару Замовника, а саме - кави торгівельних марок Нескафе Класик , Нескафе Голд , Нескафе 3 в 1 , шоколаду, батончиків та вафель ТМ Світоч , сухих сніданків Нестле , напою Несквік та батончиків ТМ Нестле (т.1 а.с. 53-56).

Згідно пункту 1.1 вказаного Договору моніторинг включає у себе перевірку наявності продукції в торгівельних точках, дотримання стандартів розміщення, дотримання рекомендованого запасу, моніторинг обсягів реалізації, наявності інформаційних матеріалів, наявності продукції конкурентів та інформаційних матеріалів.

На виконання умов Договору Виконавцем передано позивачу відповідні звіти аналізу ринкової ситуації (т.1 а.с. 65-70), а сторонами складено Акт виконаних робіт від 01.10.2015 б/н на суму 560 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 93333,33 грн (а.с. 63).

За результатами здійснення господарської операції, ТОВ Архітектура Стилю виписано на користь ТОВ з іноземною інвестицією ПАЛС ЛТД. податкову накладну від 01.10.2015 №11 на суму 560000,00 грн., у тому числі ПДВ - 93333,33 грн (т.1 а.с. 62).

Оплату послуг ТОВ Архітектура Стилю у сумі 560000,00 грн, позивач здійснив 09.10.2015, що підтверджується випискою по рахунку позивача у АТ "Банк Богуслав" (т.1 а.с. 71).

Також, між ТОВ з іноземною інвестицією ПАЛС ЛТД. (Замовник) і ТОВ ОСОБА_3 Сервіс (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 30.10.2015 №11/2015-01, відповідно до якого Виконавець надає Замовнику послуги по моніторингу дистрибуції товару Замовника, а саме - кави торгівельних марок Нескафе Класик , Нескафе Голд , Нескафе 3 в 1 , шоколаду, батончиків та вафель ТМ Світоч , сухих сніданків Нестле , напою Несквік та батончиків ТМ Нестле (т. 1 а.с. 57 - 60).

Пунктом 1.1 зазначеного Договору передбачено, що моніторинг включає у себе: перевірку наявності продукції в торгівельних точках, перевірка дотримання стандартів розміщення, перевірка дотримання рекомендованого запасу, моніторинг обсягів реалізації, моніторинг наявності інформаційних матеріалів, моніторинг наявності продукції конкурентів та інформаційних матеріалів.

За результатами надання послуг, Виконавцем передано Замовнику звіти про результати моніторингу дистрибуції товару (т.1 а.с. 68-70), а сторонами Договору складено Акт виконаних робіт від 30.11.2015 б/н на суму 705000,00 грн., у тому числі ПДВ - 117 500,00 грн. (т.1а.с. 64).

Виконуючи умови договору, ТОВ ОСОБА_3 Сервіс виписано на користь позивача податкову накладну №111 від 30.11.2015 на суму 705000,00 грн., у тому числі ПДВ - 117500,00 грн. (т.1 а.с. 61).

Розрахунок між позивачем та контрагентом за вищезазначеним договором у сумі 705000,00 грн відбувся 30.11.2015 у безготівковій формі, про що свідчить виписка по рахунку у банку АТ "Банк Богуслав" (т.2 а.с. 8).

У подальшому, посадовими особами Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яку реорганізовано у Вишгородську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД." з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ ОСОБА_3 сервіс , ТОВ Архітектура стилю .

За результатами перевірки складено Акт від 09.06.2016 № 787/22-4/25592898, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД." вимог податкового законодавства, а саме (т.1 а.с. 14-35):

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до безпідставного заниження об'єкту оподаткування, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 189750,00 грн;

- п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 210 833 грн., у т.ч. по періодам: за жовтень 2015 року на суму 93 333 грн., за листопад 2015 року на суму 117500,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі того, що у ТОВ "Архітектура Стилю" та ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс" за жовтень 2015 року відсутня наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання робіт/послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з цим дані підприємства, на думку податкового органу, фактично не могло здійснювати господарські операції.

На підставі висновків Акту перевірки від 09.06.2016 №787/22-4/25592898, контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

1) від 30.06.2016 №0000392204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 316249,50 грн., з яких 21833,00 грн - за основним платежем та 105416,50 грн - штрафних (фінансових) санкцій;

2) від 30.06.2016 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 189 750,00 грн.

Позивач, вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі Закон України від 16.07.1999 №996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Таким чином, право на формування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених у ціні виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надання послуг ТОВ "Архітектура Стилю", ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс" та оплата їх вартості позивачем, підтверджується документально. Господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийому виконаних робіт та виписками з рахунку.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг. У свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та валові витрати, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Порушень з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних підприємствами-постачальниками, у Єдиному реєстрі податкових накладних в Акті перевірки не встановлено.

При цьому, контролюючий орган, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, посилається на відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна у контрагентів позивача, яке економічно необхідно для виконання господарських операцій, передбачених договорами.

Суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Так, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, та наявної матеріально-технічної бази.

Відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У ході судового засідання, представник відповідача наполягав на тому, що акти виконаних робіт, надані позивачем не деталізовані (не розкривають зміст операцій), а укладання договорів із контрагентами, взагалі не має економічної доцільності та вигоди, що на його думку свідчить про безтоварність господарських операцій, з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

ОСОБА_3, суд вважає, що такі доводи відповідача також є безпідставними, та не мають правового підґрунтя, з огляду на наступне.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що господарські відносини із його контрагентами виникли на підставі укладеного між ТОВ з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД." та ТОВ "Нестле Україна" договору від 29.03.2004 №2903-1 (т.1 а.с.116-119), яким передбачено, що позивач зобов`язується надати ТОВ "Нестле Україна" маркетингові послуги, а саме - збір інформації стосовно продукції Нестле. Зазначив, що самостійно, без наявності додаткових працівників, Товариство було не в змозі виконати об`єм роботи, передбачений вказаним договором, у зв`язку із чим, з метою належного виконання умов договору, керівництвом позивача було прийнято рішення щодо залучення інших суб'єктів господарювання, у результаті чого, були укладені договори з ТОВ "Архітектура Стилю", ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс".

Зауважив, що звіти (аналізи ринкової ситуації), сформовані на підставі зібраних даних контрагентами, складались у табличній програмі "Exсel" та направлялись позивачу в електронній формі.

У подальшому, працівники ТОВ "ПАЛС ЛТД." аналізували отриману інформацію та систематизували її у відповідності до вимог та умов договору, укладеного з ТОВ "Нестле Україна". Після чого, позивачем заповнювалась форма звітності, яка направлялась ТОВ "Нестле Україна", і уособлювала у собі маркетингові послуги, тобто безпосередній предмет договору.

Вказані обставини, на переконання суду, є обґрунтованою та логічною причиною для ведення господарських операцій із контрагентами, що спростовує доводи відповідача.

Разом з цим, суд зазначає, що економічна доцільність та вигода у ході провадження своєї господарської діяльності визначається особисто Товариством, та взагалі не є об`єктом податкового нагляду та контролю, що вказує на необґрунтованість доводів відповідача.

Щодо зауважень податкового органу про не деталізованість та відсутність відображення змісту та обсягу господарських операцій в Актах виконаних робіт, суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду судом були досліджені акти виконаних робіт, складені під час здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Такими актами є: Акт виконаних робіт від 01.10.2015 (виконавець - ТОВ "Архітектура стилю", замовник - позивач) та Акт виконаних робіт від 30.11.2015 ( виконавець - ТОВ "ЕЛІТ ПРОМ СЕРВІС", замовник - позивач). Із зазначених актів убачається, що вони містять усі обов'язкові реквізити первинного документа бухгалтерського обліку, з їх змісту у повному обсязі встановлюється характер та обсяг виконаних робіт, а тому, думка відповідача щодо неналежного їх оформлення не відповідає дійсності.

Також, при вирішенні даного спору по суті, суд зазначає, що важливим для вирішення справи є висновки Верховного Суду, до яких він дійшов за результатами касаційного розгляду справи.

Так, у мотивувальній частині ухвали, Верховний Суд звернув увагу суду першої інстанції на необхідність прийняти передбачені законом заходи щодо встановлення всіх обставин справи, з'ясувати якими об'єктивними доказами підтверджується реальність виконання укладених з ТОВ Архітектура Стилю і ТОВ ОСОБА_3 Сервіс договорів надання послуг, пов'язаність цих угод із господарською діяльністю Товариства, зокрема з виконанням своїх договірних зобов'язань перед ТОВ Нестле Україна та надати оцінку цим доказам.

У ході судового розгляду судом встановлено, що між позивачем та його контрагентами було укладено договори про надання послуг. Зокрема, між ТОВ з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД" (Замовник) і ТОВ "Архітектура Стилю" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг від 28.08.2015 №09/2015-01, а між позивачем та ТОВ ОСОБА_3 Сервіс (Виконавець) укладено договір про надання послуг від 30.10.2015 №11/2015-01.

Фактичність та дійсність вчинення господарський операцій позивачем згідно зазначених договорів встановлена судом вище, та підтверджується достатньою кількістю первинних документів.

Окрім того, судом встановлено, що спірні, на думку відповідача, господарські відносини між позивачем та його контрагентами, виникли у зв`язку із заключенням ТОВ з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД" та ТОВ "Нестле Україна" іншого договору, реальність виконання якого, у свою чергу, також підтверджується письмовими доказами, наданими позивачем.

Слід зауважити, що з метою повного та всебічного з`ясування обставин, судом було витребувано докази сплати позивачем послуг ТОВ "ОСОБА_3 Сервіс". Представником позивача було надано суду виписку по його рахунку на дату 30.11.2015, яка підтверджує перерахування ТОВ з ІІ "ПАЛС ЛТД." на користь контрагентів загальну суму оплати послуг у розмірі 705000,00 грн (т.2 а.с.8-10).

Тобто, на дійсність (товарність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами, окрім зазначеного вище, також вказує та обставина, що результати їх здійснення спричинили реальні зміни у майновому стані ТОВ з ІІ "ПАЛС ЛТД.", про що свідчать наявні у матеріалах справи письмові докази, зокрема банківські виписки, які відображають рух коштів на рахунку позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про безспірність, фактичність та дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ Архітектура Стилю і ТОВ ОСОБА_3 Сервіс , оформлених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи (договорами, актами приймання-передачі, виписками порахунку тощо).

Крім того, відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Відтак, у зв'язку з підтвердженням позивачем належними документами здійснення господарських операцій, суд приходить до висновку, що у позивача є передбачене законом право формувати не лише суму податкового кредиту, а і право на формування валових витрат при підрахунку прибутку підприємства. Оскільки суму податкового кредиту за звітний період позивач сформував правомірно, таким же чином, правомірним є і нарахування валових витрат.

Судом також, враховано той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем спірних господарських операцій, достовірності і повноти відображення у податковій звітності, що вказує на безпідставність тверджень Податкового органу.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за таких обставин та з урахування вищенаведеного, висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та заниження податку на прибуток, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому, податкові повідомлення-рішення від 30.06.2016 №0000392204 та №0000402204 є протиправним та підлягаю скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 7590,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 07.11.2016 (а.с. 13).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30.06.2016 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "ПАЛС ЛТД." (код ЄДРПОУ 25592898) за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39466569) судові витрати у сумі 7590 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 11 жовтня 2018 р.