Рішення

від 02.10.2018 по справі 826/9488/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2018 року № 826/9488/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства АЗ-Фрукт

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 07.03.2018р. № 0011081404

за участю представників сторін:

від позивача: Бодня І.О., Балмасов М.Б.

від відповідача: Косіч Д.В.

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Приватне підприємство АЗ-Фрукт звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2018р. № 0011081404.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідачем у відзиви на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в їх задоволені.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що в період з 24.01.2018 року по 06.02.2018 року Головним управління ДФС у м. Києві відповідно до пп.78.1.8 гт.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) та згідно наказу ГУ ДФС у м. Києві від 15.01.2018р. №697, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП A3 - Фрукт (код ЄДРПОУ 34878980) за адресою: вул. Богатирська, 1-Д, м. Київ, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017 року.

За результатами перевірки складено акт № 133/26-15-14-04-01/34878980 від 13.02.2018 року, яким зафіксовано порушення з боку ПП АЗ-Фрукт вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2017 року на суму 66 500,00 грн.

07.03.2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення № 0011081404, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні та врахуванні такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 66 500 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок наведені у ст. 78 ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано положеннями ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.7, 200.8 ст. 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Вказані положення кореспондуються зі пп. 4 п. 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 р. №21, який було прийнято відповідно до п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14 р. №375, де вказано, що платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

За змістом Розділу ІІІ Наказу №21 декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

За правилами, визначеними пунктом 5 Розділу V Наказу №21, у Розділі III "Розрахунки за звітний період" вказується сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). При цьому значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації. Також положеннями Розділу V Наказу №21 встановлено, що при заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4)

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 22.07.16 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість" податкові органи зобов'язані забезпечити його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз'яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і адміністративного оскарження. Так, у наведеному листі вказано, що при заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Акту перевірки, аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року від 19.01.2018 року № 9002519515, встановлено відхилення рядку 20.2.1 декларації.

Позиція відповідача зводиться до того, що ПП A3 - Фрукт неправильно веде облік суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) в розрізі звітних (податкових) періодів, у якому виникло таке значення.

Проте ПП A3 - Фрукт подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за листопад 2017 року з бюджетним відшкодуванням на рахунок платника в банку у сумі 66 500 грн, яка була відображена у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (далі - Прядок № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (пункт 9 розділу III Порядку № 21). Додаток 2 подається при заповненні рядка 21 податкової декларації з ПДВ. До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо і кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку № 21).

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні розділу III декларації "Розрахунки за звітний період" здійснюється 'рахунок різниці між сумою податкових зобов'язань за звітний (податковий) період (рядок декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації), до складу якого входить сума з:-'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1 декларації) пункти 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і додатковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного додаткового періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

Водночас, ані ПК України, ані Порядком № 21 не передбачено вимог щодо черговості врахування залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів при погашенні податкових зобов'язань поточного звітного (податкового).

Аналогічна позиція викладена в листі Державної фіскальної служби України від 12.07.2016 року № 15908/6/99-99-15-03-02-15, в якому підкреслюється, що використання принципу хронології, згідно з яким податкові зобов'язання поточного звітної (податкового) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його зникнення - від найдавнішого до найновішого, має тільки добровільний характер.

Судом встановлено, що у пункті 2.5 акту перевірки підтверджено факт надання позиваем усіх документів, що стосуються предмету перевірки. Під час перевірки ГУ ДФС не було виявлено жодних відхилень чи порушень (пункти 3.12, 3.14.1, 3.14.3, 3.14.4 акту) щодо формування податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ. Також під час перевірки ГУ ДФС не було виявлено жодних порушень норм статей 199 ПК України щодо формування податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ.

Перевіркою було підтверджено факт отримання ПП АЗ-ФРУКТ згідно договору від 10.01.2017 року №17/01-01 від ТОВ КАНД-ФРУКТ арахісу у кількості 20000 кг за - вкладною № 1101-01 від 11.01.2017 року на загальну суму 768000 грн, у тому числі ПДВ 28000 грн. Податкову накладну ТОВ КАНД-ФРУКТ № 1 від 11.01.2017 року на загальну суму 768000,00 грн, ПП АЗ-ФРУКТ відобразило у податковій декларації з ПДВ за лютий 2017 року, а в додатку 2 до декларації від'ємне значення яке було на підставі цього сформовано. На підставі договору 10.01.2017 року №17/01-01 ПП АЗ-ФРУКТ здійснило розрахунки за отриманий товар.

Також перевіркою було підтверджено покупку ПП АЗ-ФРУКТ згідно договору №17/09-01 від 25.09.2017 року у ТОВ ДРАЙВ-ТОРГ арахісу у кількості 20000кг за Накладною № 3009-01 від 30.09.2017 року на загальну суму 756000 грн, у тому числі ПДВ 126000 грн. Податкову накладну ТОВ ДРАЙВ-ТОРГ № 2 від 30.09.2017 року на загальну суму 756000 грн. ІІП АЗ-ФРУКТ відобразило у податковій декларації з ПДВ за вересень 2017 року, а в додатку 2 до декларації від'ємне значення яке було на підставі цього сформовано. На підставі договору 25.09.2017р. №17/09-01 ПП АЗ-ФРУКТ здійснило розрахунки за отриманий товар.

З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року ПП АЗ-ФРУКТ вказало індивідуальний податковий номер ТОВ КАНД-ФРУКТ , за рахунок якого у лютому 2017 року виникла сума від'ємного значення, а також індивідуальний податковий номер ТОВ ДРАЙВ-ТОРГ , за рахунок якого у вересні 2017 року виникла сума від'ємного значення.

В додатку 3 до акту перевірки та у пункті 3.17 акту перевірки підтверджено правильність заповнення строки 2 таблиці 1 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість за листопад 2017р. в сумі 66 500 грн.

З метою вирішення питання обов'язковості використання принципу хронології формування від'ємного значення ПП АЗ-ФРУКТ направляло запити щодо надання індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) до ГУ ДФС у м. Києві листами № 180119/2 від 19.01.2018 року та № 180207 від 17.02.2018 року.

У зв'язку з чим в листі ДФС України № 1726/6/98-99-15-03-02-15/іпк від 20.04.2018 року, зазначено, що деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найменшого до найновішого.

З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати найновішу щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.

Окрім цього, згідно листа ДФС України № 2226/6/99-99-15-03-02-15/іпк від 21.05.2018 року, яким надано відповідь ПП A3 - Фрукт на ІПК, зважаючи на те, що Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку З (ДЗ), а також те, що у вищезазначеному листі ДФС наведено рекомендації щодо особливостей такого відображення, платник має право самостійно визначати при заповненні як додатка 2 Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до податкової декларації з податку на додану вартість послідовність відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум.

Таким чином, за вищенаведених обставин вбачається, що існує декілька варіантів ведення обліку від'ємного значення ПДВ і відсутні імперативні норми, які б обов'язували платників податків вести даний облік в один спосіб, а тому висновки зроблені контролюючим органом за результатами перевірки ПП A3 - Фрукт є помилковими і порушення податкового законодавства підприємством за період, що перевірявся - відсутні.

Згідно пп.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Кодексом не визначено конкретного переліку підстав (фактів), за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, тоді як такими фактами є не будь-яке некоректне заповнення податкової декларації.

На думку суду, такими фактами можуть бути лише факти, що призводять до некоректного визначення заявленої до відшкодування суми або заявлення до відшкодування сум взагалі за відсутності підстав для їх відшкодування.

В той же час, некоректне заповнення реквізитів платника або його контрагента, номерів або дат відповідних документів саме по собі не призводить до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

При цьому перевіркою не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

У зв'язку із вищевикладеним суд вважає, що ПП АЗ-Фрукт правомірно нарахувано сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2017 року у сумі 66 500 грн.

Отже, вищевказаний висновок податкового органу, що викладений в Акті № 133/26-15-14-04-01/34878980 від 13.02.2018 року, є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 07.03.2018р. № 0011081404 винесено протиправно, а тому має бути скасовано.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2018 року № 0011081404 , видане Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства АЗ-Фрукт (04212, м. Київ, вул. Богатирська 1-Д; код ЄДРПОУ 34878980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 08 жовтня 2018 року