Рішення

від 11.10.2018 по справі 826/9700/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2018 року № 826/9700/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

про скасування повідомлення про повернення виконавчого документу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в якому просить: скасувати винесене старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будь С.Л. повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.06.2018 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.06.2018 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня її винесення. Крім того, позивач звертає увагу на те, що строк виконання постанови від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2 був зупинений, у зв'язку з оскарженням боржником постанови в судовому порядку, таким чином, перебіг строку давності постанови до виконання було зупинено до набрання законної сили рішення суду (ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 року у справі №803/1800/17), і цей строк не повинен був зараховуватись до загального строку давності виконання постанови від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2.

У підготовчому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

У призначене судове засідання 02.10.2018 сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, та жодних інших клопотань (заяв) не заявив.

З огляду на наведене вище судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Капустіном В.О. було винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Євродім (код ЄДРПОУ 30220130) визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на вказане товариство штраф у сумі 1515600,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Євродім оскаржило в судовому порядку постанову про накладання штрафу від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2.

За результатами судового оскарження, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 року у справі №803/1800/17 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Євродім було повернуто позивачеві.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві звернувся до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з листом від 17.05.2018 №10/26-37/1705/05 Про примусове виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві , в якому просив прийняти до виконання виконавчий документ - постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2 та відкрити виконавче провадження.

Старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будь С.Л. 11.06.2018 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Дане повідомлення мотивоване тим, що виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки пропущено встановлений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме: згідно статті 12 Закону України Про виконавче провадження постанова даної категорії може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, не погоджуючись з повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.06.2018, звернулась до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу норм ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Пунктом 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлено ст. 12 Закону України Про виконавче провадження .

Так, згідно з ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається з постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2, строк пред'явлення постанови до виконання вказано три місяці з дня її винесення.

Між тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 №208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до п.п. 28, 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у редакції на момент винесення постанови від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2) постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно із п. 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідної інспекції про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Пунктом 34 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і має відповідати вимогам виконавчого документу, тобто в ній зазначається дата набрання нею законної сили.

Виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання лише після набрання ним законної сили.

З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу набирає законної сили, у разі її оскарження до суду, із набранням законної сили судовим рішенням про відмову у задоволенні позову.

Отже, така постанова не може бути пред'явлена до виконання до часу набрання нею законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2 було оскаржено в судовому порядку.

За наслідками судового розгляду, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 року у справі №803/1800/17 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Євродім було повернуто позивачеві.

Згідно зі ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Таким чином, постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2 є чинною.

Позивач звертався до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з заявою про прийняття виконавчого документа до виконання 17.05.2018 року, тобто, як вбачається з вищевикладеного, з дотриманням двохрічного терміну.

Суд звертає увагу, що відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання явку свого представника не забезпечив, жодних доказів в обґрунтування правомірності оскарженого повідомлення суду також не надав.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості повідомлення, винесеного старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будь С.Л. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.06.2018 з примусового виконання постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2 та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Скасувати винесене старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Будь Сергієм Леонідовичем повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.06.2018 з примусового виконання постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2017 №161/17/10/26-15/3011/02/2.

Стягнути на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій