Ухвала

від 08.10.2018 по справі 826/9651/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/9651/17

адміністративне провадження №К/9901/62561/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №826/9651/17 за позовом Головного ДФС у Київській області до Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Калабрія Плюс , Відповідача 2 - Товаривства з обмеженою відповідальністю Брік ТД про визнання визнання правочину недійсним,

УСТАНОВИВ:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна Головного ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018.

У липні 2017 року Головне управління ДФС у Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Калабрія Плюс , Відповідача 2 - Товаривство з обмеженою відповідальністю Брік ТД про визнання визнання правочину недійсним.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 15.02.2018 адміністративний позов Головного ДФС у Київській області у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України , а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року було повернуто вперше подану апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області, у зв'язку з тим , що не було додано документ про сплату судового збору на суму 2 400 грн.

У серпні відповідач вдруге подає апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того, клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження скаржником не надається.

Київський апеляційний суд ухвалу від 02.08.2018 залишає апеляційну скаргу без руху з підстав пропущення строків на апеляційне оскарження .

Суд надає позивачу строк у десяти днів з дня вручення ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.

Головним управління ДФС у Київській області до суду апеляційної інстанції подано Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як підставу для поновлення строку позивач зазначив - його можливості у даний час сплати судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2018 року №909.

Проте, суддя-доповідач апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання зазначених позивачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними, оскільки звернення скаржника з апеляційною скаргою, до якої додано платіжне дорученням від 29.05.2018 року про сплату судового збору не свідчить про наявність у скаржника об'єктивних перешкод для його сплати в межах строків апеляційного оскарження та встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.08.2018 відмовив Головному управлінню ДФС у Київській області у відкритті апеляційного провадження, не визнавши поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені останнім у клопотанні, оскільки організація фінансування суб'єкта владних повноважень не є поважною причиною пропуску такого строку.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження і передати справу для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю фінансування. При цьому скаржнік зазначає що при повторному зверненні з апеляцийною скаргою до матеріалів справі були додані : документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку з додатками.

За змістом частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження Головному управлінню ДФС у Київський області враховуючи наступне.

Статтею 44Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку своєчасної сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Між тим, відсутність фінансування Головного управління ДФС у Київській області, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останньою вимог Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження.

Узагальнюючи вище зазначене колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з статею 333 Кодексу адміністративного судочинства частиною другою У справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом постановою від 02.10.2018 у справі № 810/1104/16.

Також доцільно зазначити, що Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Керуючись статею 333 ,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті за касаційною скаргою Головного ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №826/9651/17.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Т.М.Шипуліна

Р. Ф. Ханова