Рішення

від 03.10.2018 по справі 554/4456/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 03.10.2018 Справа № 554/4456/17

Провадження №2/554/2902/2018

2/554/2573/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року м. Полтава

Октябрськийрайонний суд м. Полтави в складі суду:

судді Блажко І.О.

при секретарі - Кучеренко В.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Полтавського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих від імені якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення із гуртожитку без надання іншого житла, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_5 УВП №1 УТОГ звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення із гуртожитку без надання іншого житла. В якій прохали :усунути Полтавському УВП №1 УТОГ перешкоди у користуванні гуртожитком, що розташований в м. Полтаві по вул. В'ячеслава Чорновола, 27, які чиняться ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , шляхом їх виселення із цього гуртожитку без надання іншого житла . В обґрунтування позову зазначили, що Українське товариство глухих є власником гуртожитку на підставі свідоцтва № 263 про право власності від 23.06.2001, виданого ОСОБА_5 УЖКГ, а ОСОБА_5 учбово-виробниче підприємство № 1 Українського товариства глухих володіє ним на праві господарського відання на підставі постанови Президії Центрального правління Українського товариства глухих № 96 від 05 червня 2003 року. Розпорядженням керівника Полтавського УВП № 1 УТОГ № 254 від 20.09.1999 про поселення у гуртожитку, відповідача ОСОБА_2, який працював столяром на підприємстві, разом із сім'єю: дружиною ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4 було поселено у гуртожитку за адресою: м. Полтаві по вул. Куйбишева, №27 (чинна назва ОСОБА_6). Відповідачі були зареєстровані у гуртожитку 01 грудня 1999 року. Ордер на поселення в гуртожиток відповідачам не видавався. 23 жовтня 2001 року ОСОБА_2 звільнився з Полтавського УВП-1 УТОГ за власним бажанням. В подальшому з відповідачем ОСОБА_2 укладалися короткострокові договори найму приміщення у гуртожитку на тимчасове його проживання. Відповідно до п.7.1 останнього підписаного з відповідачем договору №82 найму житлового помешкання від 10.06.2009 після закінчення терміну найму (10.06.2010) наймач зобов'язаний передати наймодавцю кімнату і майно, що наймаються, протягом 10 днів з моменту закінчення терміну найму. Починаючи з 2010 року відповідач ОСОБА_2 відмовляється підписувати договори найму приміщення у гуртожитку, на вимоги виселитися та звільнити займане приміщення гуртожитку відповідачі не реагують. Відповідачі продовжують проживати у кімнаті № 37 гуртожитку за адресою: м. Полтава, вул. В'ячеслава Чорновола (Куйбишева),27, не працюючи на Полтавському УВП-1 УТОГ, без укладення договору найму житлового приміщення. Відповідач ОСОБА_2 пропрацював на підприємстві з 20.09.1999 по 23.01.2001 (2 роки 1 місяць), відповідач ОСОБА_3 працювала на підприємстві з 10.09.1987 по 30.06.1994 (6 років 9 місяців) звільнившись за власним бажанням, відповідач ОСОБА_4 на підприємстві не працювала. Відповідачі підлягають виселенню у судовому порядку без надання іншого житлового приміщення. Тому, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

15 серпня 2018 року постановою Верховного Суду касаційна скарга Полтавського УВП №1 УТГ задоволена частково. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03.10.2017 та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 11.12.2017 скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

03 вересня 2018 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави прийнято до провадження справу №№554/4456/17, 2/554/2902/2018 за позовом Полтавського УВП №1 УТГ від імені якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення із гуртожитку без надання іншого житла. (т.2 а.с.47-48)

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав. Прохав задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, проти позовних вимог заперечували у повному обсязі та прохали відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва №263 про право власності на нежитлове приміщення (гуртожиток) від 23.06.2001 гуртожиток у м. Полтаві по вул. В'ячеслава Чорновола (раніше Куйбишева), 27, що складається з 1-ї будівлі та допоміжних споруд, виданого ОСОБА_5 УЖКГ на підставі рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради №257 від 12.06.2001, належить Українському товариству глухих на праві колективної власності, що слідує із копії свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення №263 від 23 червня 2001 року. (т. 1 а.с.4).

Відповідно до Постанови президії Центрального правління Українського товариства глухих №96 від 05.06.2003, гуртожиток по вулиці Куйбишева,27 у м. Полтаві перебуває у господарському віданні Полтавського УВП-1 УТОГ . (т.1 а.с.5)

Таким чином, Полтавського УВП-1 УТОГ є власником гуртожитку.

ОСОБА_2, який працював столяром на підприємстві відповідно до розпорядження Полтавського УВП-1 УТОГ від 20 вересня 1999 року № 254, без ордера був вселений до гуртожитку разом із сім'єю: дружиною ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 (т.1 а.с.6)

Таким чином, ОСОБА_2 був поселений у гуртожиток в зв язку з роботою на підприємстві.

23 жовтня 2001 року ОСОБА_2 звільнився з Полтавського УВП-1 УТОГ за власним бажанням, у зв'язку з переходом на іншу вище оплачувану роботу, що підтверджується копією : заяви ОСОБА_2 про звільнення від 09.10.2001; витягу з наказу Полтавського УВП УТОГ-1 № 141 від 22.10.2001 про звільнення ОСОБА_2 за власним бажанням. Тобто, ОСОБА_2 пропрацював на підприємстві з 20.09.1999 по 23.01.2001 (2 роки 1 місяць) (т.1 а.с. 9, 10).

ОСОБА_3 працювала на підприємстві з 10.09.1987 по 30.06.1994 (6 років 9 місяців) звільнившись за власним бажанням (т.1 а.с.19, 20).

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 працювали на підприємстві менше 10 років, звільнені за власним бажанням. ОСОБА_4 на підприємстві не працювала взагалі.

Після звільнення та починаючи з 24.10.2001 і по 09.06.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 учбово-виробничим підприємством № 1 Українського товариства глухих укладались договори найму житлової кімнати у гуртожитку. (т.1 а.с. 89-96).

Таким чином, ОСОБА_2 разом із сім єю після звільнення за власним бажанням проживав у гуртожитку на підставі договорів найму.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 починаючи з 2010 року відмовляється підписувати договори найму житлового приміщення у гуртожитку, на вимоги виселитися та звільнити займане приміщення відповідачі не реагують і продовжують проживати у кімнаті №37 гуртожитку, не працюючи в Полтавському УВП -1 УТОГ.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЖК Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, передбачених законом.

Частиною першою ст. 127 , ч.2 ст. 128 , ст. 129 ЖК Української РСР у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу,на підставі якого адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.132 ЖК Української РСР працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу , може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Статтею 125 ЖК Української РСР визначені категорії осіб, яких не може бути виселено із службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення.

Станом на день подання позову 02.06.2017 ОСОБА_2 до вищевказаних осіб не належав.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника.

Одна з особливостей найму житла полягає, зокрема, у тому, що наймач має право тимчасового володіння ним. Право володіння житлом залишається в його власника, який не втрачає це право навіть тоді, коли інша особа використовує таке майно протиправно.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення (стаття 124 ЖК Української РСР).

Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин.

Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. Тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Отже, якщо власник житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин. Власник нерухомого майна не втрачає права володіння ним навіть тоді, коли таке майно протиправно використовує інша особа.

Як встановлено ч. 1 ст. 127 ЖК УРСР гуртожитки використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Відповідно до п. 2.1. Положення про відомчий житловий фонд Українського товариства глухих та порядок його створення та використання, затвердженого Постановою Президії ЦП УТОГ від 21.11.2007 № 330 до житла житлового фонду УТОГ належать: квартири в багатоквартирних будинках, кімнати в квартирах, садибні (одноквартирні) жилі будинки; жилі приміщення в гуртожитках.

Згідно з п.3.1. Положення про відомчий житловий фонд Українського товариства глухих та порядок його створення та використання, житло придбається та надається працівникам підприємств та організацій УТОГ з метою закріплення кадрів та забезпечення їх житлом.

У Постанові президії Центрального правління Українського товариства глухихвід 20.04.2011 № 152/2011 Про ефективність використання житлової площігуртожитків для працівників системи Українського товариства глухих зазначено, що станом на 01.03.2011 в гуртожитках товариства проживають 3665 осіб, із них 1287 осіб в організаціях чи підприємствах товариства не працюють, що призвело до відсутності вільних місць в гуртожитках УТОГ та неможливості оновлення кадрового потенціалу на підприємствах УТОГ із числа нечуючих. У зв'язку з цим, з метою забезпечення наявності вільних місць для розміщення на проживання нового кадрового потенціалу із числа молоді , президія Центрального правління Українського товариства глухих постановила зобов'язати всіх керівників підприємств УТОГ здійснити процедуру виселення з гуртожитків підприємств Товариства осіб та членів їх сімей, які не працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ та не мають законних підстав на проживання в гуртожитках підприємств УТОГ. (т.2 а.с.68-69)

У Постанові президії Центрального правління Українського товариства глухих від 25.10.2015 № 262/2015 Про заходи з підвищення ефективності використання житлової площі гуртожитків УТОГ постановлено звернути увагу директорів виробничих підприємств на необхідність збереження гуртожитків УТОГ, як бази для забезпечення тимчасовим місцем проживання працівників підприємств і організацій УТОГ та оновлення кадрів товариства за рахунок прийняття на роботу випускників навчальних закладів . Зобов'язано директорів підприємств УТОГ у встановленому законодавством порядку забезпечити виселення із гуртожитків УТОГ осіб, які втратили право на проживання у гуртожитках. (т.2 а.с.70)

Гуртожитки взагалом та гуртожитки підприємств УТОГ призначені для тимчасового забезпечення житлом працівників .

Як слідує з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 працював на підприємстві менше 10 років, звільнений за власним бажанням, тому відповідачі підлягають виселенню з кімнати, яка була надана ОСОБА_2 у зв'язку з його роботою.

Відповідачі мали можливість залишитись проживати у спірному гуртожитку, працюючи у позивача. Однак відповідачі, з однієї сторони, не бажають працювати у позивача, з іншої сторони, не бажають добровільно звільнити займану кімнату гуртожитку, чим перешкоджають легальній меті використання гуртожитків за призначенням - забезпечення наявності вільних місць для розміщення на проживання нового кадрового потенціалу із числа молоді, оновлення кадрів позивача за рахунок прийняття на роботу випускників навчальних закладів, тощо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Полтавського УВП №1 УТОГ до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення ПолтавськомуУВП №1 УТГ перешкод у користуванні гуртожитком, що розташований в м.Полтаві по вулиці В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, які чиняться зі сторони відповідачів, шляхом виселення,без надання іншого житла.

Судові витрати по справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 1 600 гривень. (т.1 а.с.1)

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Також стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частинах судовий збір (1600:3) по 533 грн. 33 коп.сплачений позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 350, 354 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов Полтавського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих від імені якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом виселення із гуртожитку без надання іншого житла - задовольнити.

Усунути Полтавському учбово-виробничому підприємству №1 Українського товариства глухих перешкоди у користуванні гуртожитком, що розташований в м.Полтавіпо вулиці В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, які чиняться зі сторони ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з гуртожитку, розташованого за адресою - м.Полтава вулицяВ ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, без надання іншого житла.

Стягнути з кожного громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований - м.Полтава, вулиця В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,громадянки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована - м.Полтава, вулиця В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, громадянки ОСОБА_9 Петрівни, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована - м.Полтава, вулиця В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судовий збір по 533 (п ятсот тридцять три) грн. 33 (тридцять три) коп. на користь Полтавського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих, місцезнаходження - 36024, м.Полтава, вулиця Героїв-чорнобильців, 7/25, код ЄДРПОУ 03972712.

Складання повного тексту рішення відкладено на 10 (десять) днів 12 жовтня 2018 року.

Позивач - ОСОБА_5 учбово-виробниче підприємство №1 Українського товариства глухих, місцезнаходження - 36024, м.Полтава, вулиця Героїв-чорнобильців, 7/25, код ЄДРПОУ 03972712.

Відповідач - громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований - м.Полтава, вулиця В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач - громадянка України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована - м.Полтава, вулиця В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Відповідач -громадянка України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована - м.Полтава, вулиця В ячеслава ОСОБА_6 (попередня назва вулиці Куйбишева), №27, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко