Рішення

від 11.10.2018 по справі 641/3547/17

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/139/2018 Справа № 641/3547/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого: судді - Колодяжної І.М.

при секретарі - Ягодіній М.С.

за участю: позивача -ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідачів - ОСОБА_3

справа №641/3547/17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Приватної фірми Беатріс , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради , про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 1 500 000,00 грн. та шкоду завдану , у зв,язку зі смертю потерпілої ОСОБА_8 у розмірі 103 975,00 грн. на кожного.

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом , в якому просить стягнути з Приватної фірми Беатріс на користь малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 1 500 000,00 грн. та шкоду завдану , у зв,язку зі смертю потерпілої ОСОБА_8 у розмірі 103 975,00 грн. на кожного.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2013 року позивач призначена опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Їх батько ОСОБА_9 ,який є рідним сином позивача , згідно рішення Комінтернівського районного суду від 29.10.2013 року позбавлений батьківських прав відносно малолітніх дітей. Мати дітей ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року у клініці ПФ Беатріс , в результаті проведення незаконного аборту. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2017 року лікаря -гінеколога ОСОБА_4 та анестезіолога ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності у відповідності до вимог ст.. 49 КК України з закінченням строків давності , тобто за нереабілітуючими обставинами, та відповідно до ст.. 284 ч.2 п.1 КПК України провадження по справі закрито . Тобто , обвинувальними актами та ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2017 року підтверджено факт , що ІНФОРМАЦІЯ_8 року саме у приміщенні ПФ Беатріс проведений незаконний аборт, внаслідок якого померла ОСОБА_8 Діти померлої не отримали від клініки грошової компенсації за моральну шкоду внаслідок смерті їх матері . В матеріалах кримінального провадження є копія довіреності від 21.07.2010 року , згідно якої син позивача та батько дітей довіряє ОСОБА_10 бути його представником зі всіма правами та в усіх установах з питань отримання компенсації у грошовому вигляді , без будь-яких обмежень у розмірі від клініки на поховання його дружини ОСОБА_8 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року. Також, у матеріалах кримінального провадження є заява ОСОБА_11 про отримання від клініки грошової суми у розмірі 157946,00грн. від 22.07.2010 року ,в якості компенсації витрат та інших заходів пов,язаних зі смертю та похованням ОСОБА_8 , але відсутні докази, що ОСОБА_9 отримав ці кошти. Внаслідок протиправних дій відповідачів ,які привели до смерті ОСОБА_8 , заподіяно моральну шкоду її дітям: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2,яка полягає у душевних стражданнях ,які вони зазнали , у зв,язку з втратою своєї матері , діти перенесли великий стрес , вони зростають без матері, позбавлені материнського тепла та материнської любові та турботи.Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 3000000,00 грн. Враховуючи те, що потерпіла на час смерті працювала, позивач також просить стягнути з відповідача шкоду згідно ст. 1200 ЦК України , за період з 01.07.2010 року по 30.04.2017 року у розмірі 103975,00 грн. на кожну дитину.

Ухвалою судді від 02 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху.

16 січня 2018 року ухвалою судді провадження по справі відкрито .

04 липня 2017 року ухвалами суду в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по справах №641/3546/17 та №641/3547/17 - відмовлено.

02 серпня 2017 року ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без руху відмовлено.

Ухвалою суду від 02 серпня 2018 року цивільну справу №641/3547/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради , про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення - об,єднано в одне провадження з цивільною справою №641/ 3546/17 за позовом ОСОБА_1 до ПФ Беатріс , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради , про стягнення шкоди заподіяної смертю фізичної особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення .

02 серпня 2017 року ухвалою суду заяву про забезпечення позову повернуто представнику позивача .

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2017 року ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2017 року залишена без змін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги пітримали, просили задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала , просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилалася на те, що вирок у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не ухвалювався , отже встановлені в ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2017 року обставини не мають преюдиційного значення при розгляді даної справи . Будь-яких доказів вчинення протиправних дій з боку відповідачів , які мають наслідком виникнення обов,язку відшкодування шкоди , у тому числі моральної, позивачем не надані. Відшкодування шкоди пов,язане з фактом смерті ОСОБА_8 , відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шкода відшкодована на користь представника потерпілої ОСОБА_9 Позов, який поданий іншим представником потерпілих ОСОБА_1 грунтується на тих самих обставинах та стосується тих самих вимог , щодо яких сторонами вже досягнуто згоди та спір вирішений . Також зазначила, що як встановлено досудовим слідством та не спростовувалося обвунуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на момент настання події , внаслідок якої настала смерть ОСОБА_8, гінекологічне відділення у ПФ Беатріс лише готувалося до відкриття , тому будь-які лікувальні та оперативні заходи не здійснювались , а лікарі , що перебували з підприємством у трудових відносинах , лише готували все необхідне для відкриття відділення. Отже , відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично не здійснювали трудову функцію , обумовлену трудовим договором з ПФ Беатріс , оскільки до отримання ліцензії на право здійснення медичної практики за напрямком гінекологія , остання не мала ні юридичної , ні фактичної можливості надавати медичні послуги третім особам. Моральна шкода ,на яку заявлений позов , не є такою , що стала наслідком завдання її працівниками під час виконання ними своїх трудових обов,язків. Вимагаючи відшкодування суми втраченого утримання від померлої на неповнолітніх дітей , позивач зазначає , що не має інформації про розмір доходу , який отримувала ОСОБА_8 на момент смерті , тому просить стягнути таку шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за відповідний період на кожну неповнолітню дитину , керуючись ч. 2 ст. 1195 ЦК України. Але на думку відповідачів ч 1, 2 ст. 1195 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин , оскільки зазначена правова норма визначає розмір втраченого фізичною особою заробітку внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров,я , що підлягає відшкодуванню , а тому не стосується правовідносин , що виникли , а саме до правовідносин про відшкодування шкоди , спричиненої кримінальним правопорушенням із відповідними наслідками. Щодо суми позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди представник відповідача зазначила, що розмір цих позовних вимог , не відповідає ознакам розумності і справедливості та фінансовим можливостям відповідачів.

Представник третьої особи - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд винести рішення в інтересах малолітніх дітей.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 31.03.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 134 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, який надійшов від прокурора прокуратури Харківської області, підсудний Київському районному суду м.Харкова. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що виконуючи обов,язки лікаря-гінеколога, ІНФОРМАЦІЯ_8 року у приміщенні Приватної фірми Беатрис , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, б. 44, за раніше досягнутою домовленістю, без оформлення документів із відображенням скарг хворого, зясування анамнезу пацієнтки, у тому числі без здійснення спеціальних акушерсько-гінекологічних та лабораторних досліджень, прийняв пацієнтку ОСОБА_8 до оглядової палати, де на гінекологічному кріслі із застосуванням медичних інструментів, в тому числі кулькових щипців, здійснив ОСОБА_8 операцію по вискоблюванню матки (аборт), що призвело до відкриття масивної кровотечі зі статевих шляхів у останьої та втрати останньою свідомості. В подальшому ОСОБА_8 за участю лікаря-гінеколога ОСОБА_4 були виконані невдалі реанімаційні заходи, які сукупно із геморагічним шоком (гіповолемічним), дистрес синдром, що розвинулись ймовірно при проведенні операції по вискоблюванню порожнини матки, сприяли настанню смерті ОСОБА_8 ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що виконуючи обов,язки лікаря-анастезіолога 11.06.2010р., у приміщенні Приватної фірми Беатрис , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, б. 44, під час надання невідкладної медичної допомоги пацієнту ОСОБА_8. , недбало, неналежно та некваліфіковано виконала свої професійні обов,язки, застосувала невдалу медичну маніпуляцію у вигляді каутеризації правої підключичної вени для ведення ліків, яка була протипоказана пацієнту, що стало наслідком додаткової крововтрати та погіршення стану ОСОБА_8 та сприяла настанню смерті останньої. Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 134 КК України, а саме незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров,ю, безплідність або смерть потерпілої, що є наслідком застосування до нього покарання у вигляді обмеження волі на строк до пяти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Дії ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 140 КК Украйни, а саме неналежне виконання медичним працівником своїх медичних обов,язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого,що є наслідком застосування до неї покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до п яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2017 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 134 КК України у відповідності до вимог ст.49 КК України у зв,язку з закінченням строків ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 140 КК України у відповідності до вимог ст. 49 КК України у звязку з закінченням строків давності. Відповідно до п. 1ч. 2 ст. 284 КПК України провадження по справі закрито.

Як вбачається з свідоцтв про народження дітей : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, їх батьками в свідоцтвах вказані: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_8 померла.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2013 року ОСОБА_9 позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4. Призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітніми дітьми - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку, однак не менше, 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 квітня 2013 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення набрало законної сили.

Згідно довіреності від 21.07.2009 року , посвідченої ПН ХМНО Молодчою Г.М. ОСОБА_9 уповноважив ОСОБА_10 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами , у будь-яких установах , підприємствах , організаціях України, незалежно від форми власності та підпорядкування , банківських установах, з питань отримання компенсації у грошовому вигляді , без будь-яких обмежень у розмірі від ПФ Беатріс на поховання його дружини ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року. Довіреність видана строком на один рік.

Як вбачається з заяви від ОСОБА_10 ,яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_9, посвідченої ПН ХМНО Молодчою Г.М. , ОСОБА_10 підтвердила факт отримання від ПФ Беатріс грошових коштів в сумі 157946 грн. , що еквівалентно 20 000 дол. США , як компенсацію витрат та інших заходів , пов,язаних зі смертю та похованням ОСОБА_8 У зв,язку з проведенням повного розрахунку , будь-яких претензій фінансового та морального характеру відносно ПФ Беатріс її довіритель ОСОБА_9 не має та в майбутньому мати не буде.

Згідно з копією розписки від 22.07.2010 року , ОСОБА_10 від ПФ Беатріс отримала грошові кошти у розмірі 1500 дол. США за юридичну допомогу пов,язану зі смертю ОСОБА_8

Постановою старшого слідчого СВ Київського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_9 визнано потерпілим по кримінальній справі №61100984, відносно відповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , для відшкодування матеріальної допомоги родині померлої та відшкодування моральної шкоди родині ОСОБА_8 звернулися до ПФ Беатріс для надання їм безпроцентної позики в розмірі 78973 грн. кожному , що еквівалентно 10 000 дол. США.

Відповідно до довідки від 27.06.2017 року №13 відповідач ОСОБА_4 працює на підприємстві ТОВ Кліомед за основним місцем роботи, загальна сума доходу за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 складає 21812,31 грн.

ОСОБА_5 працює у КЗОЗ Обласному клінічному центрі урології та нефрології ім. В.І. Шаповала на посаді лікар анестезіолог, загальна сума доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 100 095,75 грн., що підтверджується довідкою №88 від 20.06.2017 .

Як вбачається з копії розписки від 22.07.2010 р. ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_10 20 000 дол. США , отримані нею від ПФ Беатріс .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року померла ОСОБА_8 від проведеного аборту в ПФ Беатріс . За цим фактом було порушено кримінальну справу та ОСОБА_9 визнано потерпілим . 13.06.2010 року між нею та ОСОБА_9 укладено договір про надання правової допомоги . Пізніше 21.07.2010 ОСОБА_9 надана довіреність на ім,я свідка ОСОБА_10 До свідка звернулися представника ПФ Беатріс , при зустрічі з ними були присутні ОСОБА_9 , ОСОБА_13 . Станом , коли обвинувачених по справі, ще не було , ПФ Беатріс була запропонована сума у розмірі 20 000 дол. США , в зв,язку зі смертю ОСОБА_8 Свідок пояснила ОСОБА_9, що відмовлятися від матеріальної допомоги не треба, оскільки в подальшому їм всерівно необхідно буде заявляти позовну заяву. ОСОБА_9 повідомив, що прийме допомогу від ПФ Беатріс , але боявся засудження рідних, внаслідок чого було прийнято рішення про надання від ОСОБА_9 на ім,я ОСОБА_10 довіреності , на здійснення всіх дій . У день передачі грошових коштів були присутні ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 та представник відповідача ОСОБА_3 , та було передано 20 000 дол. США , про отримання грошових коштів ОСОБА_10 залишила розписку. Передача грошових коштів відбулася за домашньою адресою свідка ОСОБА_10 , остання у присутності ОСОБА_13 передала грошові кошти ОСОБА_9 , про що ним написано розписку. В подальшому свідок приймала участь у кримінальній справі.

Таким чином, кошти в розмірі 20 000 дол. США отримані ОСОБА_9 від ОСОБА_10, яка їх отримала від ПФ Беатріс , були коштами, пов язаними з похованням ОСОБА_8

Так, частиною 6 ст. 82 ЦПК встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 3 Конституції України - Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека (немайнові права фізичної особи) визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

В силу ст. 27 Конституції України, кожна людина має невід'ємне право на життя й ніхто не може бути його свавільно позбавлений.

Обов'язок держави - захищати життя людини, в тому числі, і з застосуванням цивільно-правових заходів.

В силу ст. 1166 К України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За статтями 1200, 1202 ЦК України - у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) інвалідам - на строк їх інвалідності;

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

При цьому, до складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу цивільної відповідальності необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду), так і певних спеціальних умов. До таких спеціальних умов належать: перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків слід розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу. Якщо шкода завдана працівником у робочий час, але діями, які не пов'язані з виконанням трудових (службових) обов'язків, роботодавець відповідальності нести не буде.

Представник відповідача в судовому засідання пояснила, що досудовим слідством встановлено та не спростовувалося обвунуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що на момент настання події , внаслідок якої настала смерть ОСОБА_8, гінекологічне відділення у ПФ Беатріс лише готувалося до відкриття , тому будь-які лікувальні та оперативні заходи не здійснювались , а лікарі , що перебували з підприємством у трудових відносинах , лише готували все необхідне для відкриття відділення. Отже , вважає, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично не здійснювали трудову функцію , обумовлену трудовим договором з ПФ Беатріс , оскільки до отримання ліцензії на право здійснення медичної практики за напрямком гінекологія , остання не мала ні юридичної , ні фактичної можливості надавати медичні послуги третім особам.

Однак, з обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 134 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, який надійшов від прокурора прокуратури Харківської області, підсудний Київському районному суду м.Харкова вбачається наступне. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що виконуючи обов,язки лікаря-акушера-гінеколога за сумісництвом , згідно з наказом директора приватної фірми Беатріс ОСОБА_14 від 02.06.09 К1, ІНФОРМАЦІЯ_8 року у приміщенні Приватної фірми Беатрис , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, б. 44, за раніше досягнутою домовленістю, без оформлення документів із відображенням скарг хворого, з ясування анамнезу пацієнтки, у тому числі без здійснення спеціальних акушерсько-гінекологічних та лабораторних досліджень, прийняв пацієнтку ОСОБА_8 до оглядової палати, де на гінекологічному кріслі із застосуванням медичних інструментів, в тому числі кулькових щипців, здійснив ОСОБА_8 операцію по вискоблюванню матки (аборт), що призвело до відкриття масивної кровотечі зі статевих шляхів у останньої та втрати останньою свідомості. В подальшому ОСОБА_8 за участю лікаря-гінеколога ОСОБА_4 були виконані невдалі реанімаційні заходи, які сукупно із геморагічним шоком (гіповолемічним), дистрес синдром, що розвинулись ймовірно при проведенні операції по вискоблюванню порожнини матки, сприяли настанню смерті ОСОБА_8 ОСОБА_5 обвинувачувалася в тому, що виконуючи обов,язки лікаря-анастезіолога згідно з наказом директора приватної фірми Беатріс ОСОБА_14 від 11.11.2009 №К, 11.06.2010р., у приміщенні Приватної фірми Беатрис , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, б. 44, під час надання невідкладної медичної допомоги пацієнту ОСОБА_8. , недбало, неналежно та некваліфіковано виконала свої професійні обов,язки, застосувала невдалу медичну маніпуляцію у вигляді каутеризації правої підключичної вени для ведення ліків, яка була протипоказана пацієнту, що стало наслідком додаткової крововтрати та погіршення стану ОСОБА_8 та сприяла настанню смерті останньої. Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 134 КК України, а саме незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров,ю, безплідність або смерть потерпілої, що є наслідком застосування до нього покарання у вигляді обмеження волі на строк до пяти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Дії ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 140 КК Украйни, а саме неналежне виконання медичним працівником своїх медичних обов,язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого,що є наслідком застосування до неї покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до п яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно ч. 1 ст. 74, ст. 80 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 року, медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Відповідальність за дотримання зазначених кваліфікаційних вимог несуть керівники закладу охорони здоров'я і ті органи, яким надано право видавати ліцензію на провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я. Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За змістом зазначеної норми закону спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. При цьому не обов'язково, щоб дії або бездіяльність, які завдали шкоди іншим особам, співпадали за часом. Дане правило поширюється на випадки, коли неможливо встановити, яка дія та в якій мірі спричинила настання такого наслідку.

При цьому у заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів, яка полягає у такому їх взаємозв'язку, при якому виключення хоча би однієї із цих дій із комплексу діянь співзаподіювачів не призводить до виникнення спільного шкідливого результату. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їх вини.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку мали місце спільні дії посадових осіб Приватної фірми Беатріс , які допустили госпіталізацію та проведення операції потерпілій у медичному закладі, лікарем ОСОБА_4 та анастезіологом ОСОБА_5 Такі спільні дії зазначених осіб по лікуванню потерпілої перебувають у такому їх взаємозв'язку, при якому виключення хоча би однієї із цих дій із їх комплексу не призвело би до виникнення спільного шкідливого результату.

Як роз'яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, позивач має вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до позовної заяви потерпіла працювала, але на час подання позову у позивача відсутні докази про працевлаштування потерпілої.

Таким чином, виходячи з вищевказаних обставин та наведених норм цивільного законодавства суд приходить до висновку, що з ПФ Беатріс , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, одноразово, слід стягнути на відшкодування шкоди, завданої смертю їх матері , по 103 975 грн. на кожного, за період з липня 2010 року і до квітня 2017 року включно . При цьому, стягуючи на користь малолітніх дітей відшкодування шкоди, завданої смертю їх матері, суд виходить з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.1167-1168 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

З врахуванням тяжкості та тривалості моральних страждань, обставин заподіяння шкоди, віку дітей та глибини сприйняття ними загибелі матері , суд вважає, що підлягає стягненню з ПФ Беатріс , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері у розмірі 150 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Приватної фірми Беатріс , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради , про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення -задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 150 000 (сто п ятдесят тисяч) грн. та шкоду завдану , у зв,язку зі смертю потерпілої ОСОБА_8 у розмірі 103 975 грн. (сто три тисячі дев ятсот сімдесят п ять) на кожного.

Стягнути з Приватної фірми Беатріс на користь малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 150 000 (сто п ятдесят тисяч) грн. та шкоду завдану , у зв,язку зі смертю потерпілої ОСОБА_8 у розмірі 103 975 грн. (сто три тисячі дев ятсот сімдесят п ять) на кожного.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Приватної фірми Беатріс , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради , про відшкодування шкоди заподіяної смертю фізичної особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5079 (п ять тисяч сімдесят дев ять) грн.50 коп.

Стягнути з Приватної фірми Беатріс на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5079 (п ять тисяч сімдесят дев ять) грн.50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Комінтернівським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 23.07.2004 року , адреса: АДРЕСА_1 , інші відомості не відомі.

Відповідачі: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_4

ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2.

Приватна фірма Біатрис , код 24480677, юридична адреса: вул. Гіршмана, 17 кв.6.

Третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, код 26489104, адреса: м. Харків, вул. Чернишевського, 55 .

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2018 року

Суддя: І. М. Колодяжна