Рішення

від 10.10.2018 по справі 601/1513/18

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/1513/18

Провадження № 2/601/704/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

при секретарі: Бончик А.П.,

за участю сторін

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецької районної комунальної лікарні про поновлення строку для звернення до суду з захистом свого порушеного права, визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14.08.2018 року звернувся в суд із позовом про поновлення строку для звернення до суду з захистом свого порушеного права, визнання звільнення з посади лікаря ортопеда травматолога Кременецької районної комунальної лікарні незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу . 18.09.2018 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути моральну шкоду в розмірі 15000 гривень та середньомісячний заробіток з розрахунку 21200,68 грн. за один місяць.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали. Пояснили, що позивача незаконно звільнили з посади лікаря ортопеда травматолога Кременецької районної комунальної лікарні 01.06.2018 року за п.6 ст.36 КЗпП, у зв'язку із змінами істотних умов праці та за відмовою від продовження роботи. Позивач вважає, що його належним чином не повідомили з наказом від 02.03.2018 року №59-од про зміну структури та скорочення штату працівників кременецької РКЛ та істотних умов праці за два місяці, як це передбачено ст.32 КЗпП. 01.06.2018 року його повідомили та дали на ознайомлення наказ № 80-к від 01.06.2018 року про переведення позивача як завідувача травматологічним відділенням з урологічними ліжками на посаду лікаря ортопеда травматолога хірургічного відділення з травматологічними та урологічними ліжками з 01.06.2018 року. З даним наказом він не був згідний. Вважає, що акти складенні працівниками лікарні про його відмову від ознайомлення з істотними умовами праці та відмовою від отримання наказів та трудової книжки не є належним повідомленням про такі зміни. Зазначили також, що відповідач не мав права звільняти його за п.6 ст.36 КЗпП, оскільки фактично в Кременецькій РКЛ відбулося зміна в структурі та скорочення штату працівників, що є зміною в організації виробництва та праці та відповідач мав при звільненні керуватися нормами та гарантіями, що передбачені для цієї процедури розірвання трудового договору. Крім того, пояснив, що трудову книжку та наказ про звільнення отримав 15-17 червня 2018 року по пошті. З даним позовом звернувся до суду 19.08.2018 року. Вважає, що строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі пропустив з поважних причин. Перший раз позов про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул ним подано 19.06.2018 року. Можливо його адвокат щось наплутав та подав не всі документи. Ухвалою Кременецького районного суду від 25.06.2018 року дана позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків. По пошті він її отримав 13.07.2018 року, хоча підпис вказує, що був не його. ОСОБА_3 цієї ухвали отримав також у канцелярії Кременецького районного суду 16.07.2018 року. Після чого, подав виплавлену позовну заяву 24.07.2018 року. Однак суд визнав позовну заяву ОСОБА_1 не поданою та повернув її позивачу. В ухвалі зазначено, що він отримав ухвалу про усунення недоліків 13.07.2018 року та її не виконано у наданий строк до 23.07.2018 року. Цю ухвалу він в апеляційному порядку не оскаржував. Інших причин не звернення до суду з позовом про поновлення на роботі не навів.

Просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, просять в задоволенні позову відмовити. Свою позицію обгрунтовують тим, що позивач законно був звільнений за відмову від продовження роботи при зміні умов праці. Істотні умови праці у Кременецькій РКЛ мали бути зміненні, на підставі рішення Кременецької районної зади №341 від 01.03.2018 року та впровадитися з 01.06.2018 року. На підставі цього рішення головним лікарем Кременецької РКЛ 02.03.2018року видано наказ №59-од Про зміну структури, та скорочення штату працівників кременецької РКЛ . Вважають, що в установі не відбулося змін в організації виробництва і праці, а відбулася оптимізація структурних підрозділів, а саме змінилися істотні умови праці. Скорочення посади позивача не відбулося, оскільки згідно з цими наказом посада лікаря ортопеда травматолога збереглася, змінилася назва відділення де мав би працювати позивач. Не заперечують той факт, що травматологічне відділення, де працював завідуючим ОСОБА_1, виведено зі штату лікарні, а введено в штат посада лікаря ортопеда травматолога. На якій би продовжував працювати позивач. Зазначає, що позивач 13.04.2018 року дав згоду на переведення його в новостворене хірургічне відділення з травматологічними та урологічними ліжками, про що написав заяву. Вважає, що пояснення позивача, що його не повідомляли належним чином про зміни істотних умов праці не відповідають дійсності, оскільки 16.03.2018 року на нараді працівників лікарні даний наказ був доведений до відома всіх працівників, та позивач поставив свій підпис з відміткою не згоден . Вважають, що позивач без поважних причин пропустив одномісячний строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.

Заслухавши пояснення сторін, представників, дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до наказу №158 від 30.09.2009 року, ОСОБА_1 було переведено на посаду завідуючого травматологічного відділення з урологічними ліжками, що підтверджуються записами в його трудовій книжці серії БТ-І №1670546.

Відповідно до наказу Кременецької районної лікарні від 01.06.2018 року № 80-к ОСОБА_1 завідувача травматологічного відділення з урологічними ліжками переведено на посаду лікаря ортопеда травматолога хірургічного відділення з травматологічними та урологічними ліжками. В даному наказі є його підпис з відміткою не згоден .

Згідно наказу головного лікаря Кременецької РКЛ №81-к від 01.06.2018 року ОСОБА_1 лікаря ортопеда травматолога звільнено з займаної посади у зв'язку із зміною істотних умов праці та відмовою від продовження роботи на підставі п.6 ч.1 ст.36,ст.44 КЗпП України.

Рішенням Кременецької районної ради №341 від 01.03.2018 року Про надання дозволу на проведення оптимізації ліжкового фонду відділень та створення відділення інтервенційної кардіології реперфузійної терації та рентгеноендовазкулярної хірургії в Кременецькій районній комунальній лікарні надано такий дозвіл. Даним рішенням виведено з структури лікарні травматологічне відділення з урологічними ліжками. Змінено назви відділень - хірургічне відділення з гінекологічними ліжками перейменовано у хірургічне відділення з травматологічними та урологічними ліжками. Даним рішення перейменовано також ряд інших відділень. Скорочено штат відділень у травматологічному відділенні з урологічними ліжками - 4 штатні одиниці молодших медичних сестер, сестра господиня. Введено в структуру Кременецької РКЛ відділення інтервенційної кардіології реперфузійноїтерації та рентгеноендовазкулярної хірургії на 5 ліжок.

Наказом №59-од від 02.03.2018 року головного лікаря Кременецької РКЛ Про зміну в структурі, та скорочення штату працівників Кременецької РКЛ з 01.06.2018 року створено відділення інтервенційної кардіології реперфузійноїтерації та рентгеноендовазкулярної хірургії на 5 ліжок інтенсивної терапії та ранньої реабілітації післяопераційних кардіологічних та хірургічних хворих за рахунок 5 кардіологічних ліжок. Виведено травматологічне відділення з урологічними ліжками із структури Кременецької РКЛ. Проведено зміни в назвах відділень, а саме: хірургічне відділення з гінекологічними ліжками перейменувати у хірургічне відділення з травматологічними та урологічними ліжками, та інші перейменування відділень. Проведено заміни у ліжковому фонді. Відповідно до ст.32 КЗпП повідомити за 2 місяці працівників про зміни в істотних умовах праці у зв'язку з переведенням у новостворене та змінені відділення. Також провести скорочення штатів. Виведено зі штату травматологічного відділення з урологічними ліжками завідувач, лікар ортопед-травматолог-1 ст., лікар ортопед травматолог-0,5ст., лікар ортопед травматолог урентний -1,25ст. лікар - уролог -0,5ст. та інших працівників. Введено в штат хірургічне відділення з травматологічними та урологічними ліжками: лікар ортопед-травматолог-1,25ст., лікар ортопед травматолог урентний -1,25ст. лікар - уролог консультант -0,5ст., лікар хірург - 0,25ст. та інших працівників. В даному наказі також виведено зі штату інші відділення та введенні в штат.

Згідно акта від 01.06.2018 року складеного працівниками Кременецької РКЛ позивач ознайомився з наказом №80-к від 01.06.2018 року про переведення на посаду лікаря ортопеда-травматолога хірургічного відділення з травматологічними та урологічними ліжками та відмовився від такого переведення.

Згідно акта від 20.03.2018 року час складання: 16.45 год. складеного працівниками Кременецької РКЛ позивач був запрошений для ознайомлення з наказом №59-од від 02.03.2018 року Про зміни структури та скорочення штату для вручення повідомлення про переведення його на посаду лікаря ортопеда-травматолога хірургічного відділення з травматологічними та урологічними ліжками з 01.06.2018 року, у зв'язку зі змінами істотних умов праці, а саме зміни системи та розміру оплати праці, розряду та найменування посади відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП. ОСОБА_1 в грубій формі повідомив, що не бажає ознайомлюватися з наказом та повідомленням про його переведення.

Згідно акта від 04.06.2018 року час складання: 09:45 год. складеного працівниками Кременецької РКЛ позивач відмовився від отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення.

Згідно журналу протоколів лікарських конференцій Кременецької РКЛ протоколу № 10 від 16.03.2018 року, що відбулося в присутності завідуючих відділеннями Кременецької РКЛ було доведено до відома наказ № 59-од від 02.03.2018 року Про зміни структури та скорочення штату працівників Кременецької РКЛ .

У листку для ознайомлень (а.с.56) є підпис позивача про ознайомлення з відміткою, що не згоден 13.04.2018 року.

Також в матеріалах справи є заява позивача від 13.04.2018 року про надання згоди на переведення в хір.відділ. (а.с.50).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 з січня 2018 року по червень 2018 року отримав заробітну плату в розмірі 127204 грн. 05коп.

Позивач ОСОБА_1 звертався з даним позовом про поновлення на роботі та виплату заробітної плати до Кременецького районного суду Тернопільської області. Ухвалою від 25.06.2018 року даний позов було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків при поданні позову. Ухвалою Кременецького районного суду від 27.07.2018 року позов ОСОБА_1 визнано не поданим та повернуто позивачу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Частинами третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу. Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і впровадження передових методів.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв'язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

В судовому засіданні встановлено, що у Кременецькій районній комунальній лікарні відбулась не зміна істотних умов праці, а зміна організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу. Оскільки це вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, а саме рішення Кременецької районної ради № 341 від 01.03.2018 року Про надання дозволу на проведення оптимізації ліжкового фонду відділень та створення відділення інтервенційної кардіології реперфузійної терапії та рентгеноендовазкулярної хірургії в Кременецькій районній комунальній лікарні , наказу № 59-од від 02.03.2018 року головного лікаря Кременецької РКЛ Про зміну в структурі, та скорочення штату працівників Кременецької РКЛ . Цими рішеннями змінюється структура Кременецької РКЛ, виводиться зі штату відділення посади працівників та посада позивача - завідуючого травматологічного відділення з урологічними ліжками, лікарів ортопедів-травматологів (3 посади), лікаря уролога. Також вводяться в штат інші посади лікарів ортопедів-травматологів з іншими ставками в кількості двох одиниць.

Такі зміни у трудових відносинах з працівником мають, відповідно, й різні правові наслідки та не можуть ототожнюватися.

Так, за пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів у справах, пов'язаних зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди повинні з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При цьому, відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, допускається, якщо не можливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відмова працівника від переведення на іншу вакантну посаду при скороченні штату або чисельності працівників є підставою для його звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України виключно в разі дотримання інших вимог процедури такого звільнення. Судом не встановлено, а відповідачем не доведено дотримання процедур звільнення працівника за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, що позбавляє суд повноважень змінити формулювання підстав звільнення за цією підставою. Отже, права позивача були порушені.

Згідно ст.232 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст.233 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Згідно ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як встановлено в судовому засіданні позивач звернувся з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку перший раз у червні 2018 року. Трудову книжку позивач отримав у червні 2018 року. Позовна заява йому була повернута, оскільки не були усунуті недоліки при її поданні, ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 27.07.2018 року. Дану ухвалу позивач не оскаржував в апеляційному порядку. З цим позовом повторно позивач звернувся 14.08.2018 року. Позивач не вказав з яких поважних причин пропустив місячний строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Вказав лише, що це мабуть щось наплутав адвокат, який раніше представляв його інтереси. Суд вважає, що наведенні причини пропуску одномісячного строку звернення з таким позовом до суду є не поважними.

Враховуючи, що позивач без поважних причин пропустив строк для вирішення трудового спору (поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди), то в позові слід відмовити.

Оскільки в задоволені позову відмовлено, то судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.36,40,232,233 КЗпП України, ст.ст.12, 76-81,89,185,263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Кременецької районної комунальної лікарні про поновлення строку для звернення до суду з захистом свого порушеного права, визнання незаконним та скасування наказу № 81-к від 01.06.2018 року Кременецької районної комунальної лікарні в частині звільнення ОСОБА_1 лікаря ортопеда травматолога із займаної посади, у зв'язку із зміною істотних умов праці та відмовою від продовження роботи, поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря ортопеда травматолога хірургічного відділення з травматичними та урологічними ліжками Кременецької районної комунальної лікарні, стягнення з Кременецької районної комунальної лікарні на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 21 200,68 грн.(в розрахунку за один місяць) за весь час вимушеного прогулу, стягнення з Кременецької районної комунальної лікарні на користь ОСОБА_1 компенсації за заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , житель м. Кременець, вул. Мікрорайон-3, 2/26, Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Кременецька районна комунальна лікарня , місцезнаходження: м. Кременець, вул. Горбача,1, Тернопільської області, ОСОБА_3 ЄДРПОУ 02000820.

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2018 року.

Головуючий: