Ухвала

від 11.10.2018 по справі 159/4219/18

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4219/18

Провадження № 2-з/392/2/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Кальній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: 1) накласти арешт на земельну ділянку площею 6,38278 га, кадастровий номер 3522581800:02:000:1354, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області і належить на праві власності громадянину ОСОБА_2; 2) накласти арешт на земельну ділянку площею 5,3341 га, кадастровий номер 3523883200:03:000:0238, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області і належить на праві власності ОСОБА_2; 3) заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження належного йому на праві власності рухомого та нерухомого майна.

Заява мотивована тим, що 15 квітня 2016 року відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача гроші в сумі 200000 доларів США на строк до 15 жовтня 2016 року, але гроші не повернув. Позивач зазначив, що відповідач має на праві власності дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; у випадку незабезпечення позову існує реальна загроза того, що відповідач може відчужити своє майно з метою ухилення від виконання рішення суду чи вчинити дії, що утруднять виконання рішення суду. Позивач вказав, що відповідач так і не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про те, що він намагається сплатити борг.

Заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованого 26 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 є власником цілої земельної ділянки 6,3878 га, кадастровий номер 3522581800:02:000:1354, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області і власником 1/2 частки земельної ділянки площею 5,3341 га, кадастровий номер 3523883200:03:000:0238, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (а.с. 9-11).

Відповідно до підпункту б пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Системний аналіз положень статті 149 ЦПК України та розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 до 1 січня 2019 року не має можливості вчинити відчуження належних йому на праві власності земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і таким чином істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відомості про те, що відповідач ОСОБА_2 має на праві власності інше нерухоме або рухоме майно, на яке може бути накладено арешт у межах пред'явленого позову, в справі відсутні.

Тому, суд не має законних підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий

суддя