Рішення

від 26.03.2019 по справі 159/4219/18

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4219/18

Провадження № 2/392/209/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Касьян З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь боргу за договором позики в сумі 5539336 гривень, 3% річних від суми позики у розмірі 332360 гривень 16 копійок, інфляційних витрат у розмірі 1445766 гривень 70 копійок, проценти у розмірі 1692267,15 грн. та судові витрати у справі.

Позов мотивовано тим, що 15 квітня 2016 року відповідач ОСОБА_2 позичив у нього 200000 доларів США. Сторони встановили строк повернення позики до 15 жовтня 2016 року. Позивач зазначив, що відповідач порушив зобов'язання.

28 вересня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі (а.с. 20).

30 жовтня 2018 року позивач змінив свої вимоги та просив у мотивувальній частині рішення не наводити розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ на день ухвалення рішення, а у резолютивній частині розмір суми, що підлягає стягнення, вказувати не в гривнях, а в іноземній валюті та стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 200000 доларів США як борг за договором позики, 3% річних від суми позики у розмірі 12000 доларів США та проценти в сумі 61100 доларів США.

26 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 83).

29 березня 2019 року задоволено заяву позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 99 Конституції України визначено, грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлено термін виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до статті 1046, частини 2 статті 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 15 квітня 2016 року між громадянами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно якого позичальник ОСОБА_2 отримав в борг від позикодавця ОСОБА_1 гроші в сумі 200000 доларів США на строк до 15 жовтня 2016 року, що підтверджується розпискою (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_2 порушив умови укладено договору і не повернув суму боргу у встановлені строки, тому відповідно вимог частини 1 статті 1050 ЦК України є законні підстави для стягнення з відповідача боргу в сумі 200000 доларів США у судовому порядку, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-63цс13 від 18.09.2013 року письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладання договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідач не надав суду письмові докази, які підтверджують факт не отримання ним грошей, або повернення позики, що підтверджує факт порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач порушив зобов'язання, а тому повинен сплатити на користь позивача також три проценти річних від простроченої суми: (200000 доларів США х 3%) : 100 х 2 роки = 12000 доларів США.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Борг в частині стягнення процентів складає:

за 2016 рік - (200000 доларів США х 17,33%) : 100 = 34660 доларів США;

за 2017 рік - (200 000 доларів США х 13,22%) : 100 = 26440 доларів США.

Усього сума процентів складає: 34660 + 26440 = 61100 доларів США.

Судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 200000 доларів США, 3% річних в сумі 12000 доларів США, проценти в сумі 61100 доларів США, всього - 273100 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 9205 гривень сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1, АДРЕСА_1, дані паспорта відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

відповідач ОСОБА_2, АДРЕСА_2, паспорт громадянина України НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Головуючий