Рішення

від 31.08.2018 по справі 646/10206/15-ц

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/10206/15-ц

№ провадження 2/646/14/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.18 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого суядді - Шелест І.М.,

за участю секретаря - Волошко К. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі судового засідання Червонозавуодського районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції з залою судових засідань Мелітопольського міськрайного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ПВП Авто-дізель сервіс до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПрАТ СК Україна про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків

за участі:

представників позивача - Владиченко І.В., Пятенко О.В., Савлук О.О.

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10

в с т а н о в и в :

ПВП Авто-дизель-сервіс звернувся до суду із позовом, який в подальшому уточнив і в обґрунтування позову зазначив, що 15.01.2015 року о 23.30 на 13 км.800 м. об'їзної дороги в напрямку м. Новомосковськ по автодорозі Харків -Сімферополь, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mercedes-bens, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв зіткнення з автомобілем DAF, державний номер НОМЕР_2 та напівпричепом SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3, у зв'язку з чим транспортні засоби були пошкоджені та завдано матеріальних збитків. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.02.2015 року винним в дорожньо-транспортній пригоді визнаний водій ОСОБА_2 Постанова набрала законної сили 10.03.2015 року. Оцінку матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу ПВП Авто-дізель сервіс проведено оцінювачем ОСОБА_11 Вартість завданого матеріального збитку відповідно до звітів про встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу № 568, 569 від 27.01.2015 року, становить: автомобіль DAF, державний номер НОМЕР_2 - 72235,04 грн., напівпричеп SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 -137151,91 грн. Разом 209383,95 грн. Витрати на послуги ФОП ОСОБА_11 з оцінки матеріальних збитків склали 1200,00 грн.

Позивач зазначив, що цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу Mercedes-bens, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ СК Україна згідно полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0329686. При ДТП постраждало дві одиниці техніки. Однак власником обох транспортних засобів автомобіля та напівпричепа є позивач. Тобто потерпілий один, та страхова сума повинна складати 49500,00 (50000,00-500,00 =49500,00грн., де 500,00 грн. сума франшизи.) Позивач, зазначив, що на день подачі уточненого позову ПрАТ СК Україна жодних виплат на рахунок позивача не провело. Позивачем 21.03.2015 року в електронному вигляді та 31.03.2015 року в паперовому вигляді була подана заява до відповідача ПрАТ СК Україна про виплату страхових відшкодувань90-денний термін закінчився 29.06.2015 року. Позивач просив суд стягнути з ПрАТ СК Україна суму страхового відшкодування у розмірі 49500,00 грн., солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 суму витрат пов'язаних з проведення експертного авто-товарознавчого дослідження у розмірі 1200,00 грн., матеріальну шкоду у розмірі 159886,95 грн., франшизу у розмірі 500,00 грн. та пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 2100,87 грн.

Представники позивача ПВП Авто-дізель-сервіс в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ СК Україна протягом усього розгляду справи у судові засідання не з'являвся, про день та час розгляду справи повідомлявся.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Зазначили, що на момент ДТП ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 і працював на посаді водія, тому вважає себе неналежним відповідачем. Також, зазначили, що не погоджуються з визначенням вартості збитків позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки розмір спричиненої шкоди належним чином не підтверджений, а заподіяна шкода повинна бути відшкодована ПрАТ СК Україна . Посилався на те, що цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу Mercedes-bens, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ СК Україна згідно полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0329686.

Відповідач ФОП ОСОБА_4 у судові засідання не з'являвся, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про поважність причини неявки суд не повідомляв, будучі обізнаним про перебування даної справи на розгляді суду.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 ЦПК України.

Судом встановлено, що 15.01.2015 року о 23.30 на 13 км.800 м. об'їзної дороги в напрямку м. Новомосковськ по автодорозі Харків -Сімферополь, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mercedes-bens,державний номер НОМЕР_1, який належить, ОСОБА_3, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв зіткнення з автомобілем DAF, державний номер НОМЕР_2 та напівпричепом SCHMITZ , державний номер НОМЕР_3, у зв'язку з чим транспортні засоби були пошкоджені та завдано матеріальних збитків.

Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.02.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 10.03.2015 року. (а.с. 10, т. 1).

Сторонами у справі факт порушень ОСОБА_2 Правил дорожнього руху в наслідок яких сталася вказана дорожньо - транспортна пригода сторонами у справі не оспорювався.

Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав технічних ушкоджень і згідно звіту № 568, 569 від 27.01.20-15 року, проведеного оцінювачем ОСОБА_11 (свідоцтво про державну реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №1476) від 27.01.2015 року, вартість матеріальної шкоди спричиненого власнику автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 склала -30941,89 грн., а вартість відновлюваного ремонту складає -72235,04 грн. Вартість матеріальної шкоди спричиненого власнику напівпричеп SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 склала -115517,30 грн., а вартість відновлюваного ремонту складає - 137151,91 грн.

Крім того, позивачем за виготовлення звіту про визначення матеріального збитку сплачено 1200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №44 від 27.01.2015 року. (а.с.98)

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ№0329686, строк дії якого з 00.00 годин 23.02.2014 року до 27.02.2015 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ СК Україна . Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн. на одного потерпілого. Розмір франшизи 500,00 грн. (а.с.7)

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, у ПВП Авто -дизель- сервіс має право вимоги до ПрАТ СК Україна на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0329686 про стягнення страхового відшкодування.

Тобто, спір виник між двома юридичними особами і його вирішення відноситься до юрисдикції господарських судів (ст. 20 ГПК України).

Цивільний процесуальний кодекс України у редакції, чинній на час початку розгляду справи у суді, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

ЦПК України у редакції, чинній на час завершення розгляду справи, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

Тому зазначена вимога ПВП Авто -дизель- сервіс не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначена обставина, з врахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення з ПрАТ СК Україна на користь ПВП Авто -дизель- сервіс суми страхового відшкодування в розмірі 49500 грн. Зазначена обставина не позбавляє права позивачу звернутися до господарського суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди).

Недостатність страхового відшкодування для повного покриття шкоди не припиняє деліктне зобов'язання, і особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Таким чином, позивачу належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному.

Позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення спричиненої майнової шкоди у розмірі 159886,95 грн., суми франшизи у розмірі 500,00 грн, суми витрат пов'язаних з проведенням експертного авто товарознавчого дослідження у розмірі 1200 грн. та судового збору з ОСОБА_2 (водія автомобіля Mercedes-bens, державний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (власника автомобіля Mercedes-bens, державний номер НОМЕР_1.) та ФОП ОСОБА_4 (орендаря автомобіля Mercedes-bens, державний номер НОМЕР_1).

Щодо стягнення матеріальних збитків з ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

З договору №1 на оренду автомобіля від 01.03.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 передав в тимчасове користування ФОП ОСОБА_4 належний йому на праві приватної власності автомобіль марки Mercedes-bens, випуску 2005 року, білого кольору, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований у ВРЕР №1 ГУМВСУ м. Харкова. Договір укладений на строк з 01.03.2013 року по 01.01.2016 року і може бути продовжений сторонами за взаємною згодою. (а.с. 210-211,т.1).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 і працював на посаді водія, що підтверджується копією трудового договору між працівником і фізичною особою від 12 квітня 2013 року. Трудовий договір розірваний сторонами 01 грудня 2015 року. (а.с. 207-210 т. 1).

З апеляційної скарги ФОП ОСОБА_4 на ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі, не заперечував факту перебування на момент дорожньо - транспортної пригоди у трудових відносинах з ОСОБА_2

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Відповідно до роз'яснень, викладених в Пленумі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в п. 6 зазначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ( п. 2.2. Правил дорожнього руху України) .

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Отже, відповідач ОСОБА_2 на час скоєння ДТП знаходився у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4, виконував свої функціональні обов'язки, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків не підлягають задоволенню.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №707815 від 28.02.2013 року автомобіль марки Mercedes-bens, державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_3 (а.с. 8 т.1).

З огляду на наведені обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 майнової шкоди також є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог до ФОП ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, слід зазначити наступне.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання.

Враховуючи ту обставину, що позовні вимоги про солідарне стягнення заявлено до кількох відповідачів, як фізичних осіб, так і до фізичної особи підприємця, мали розглядатися в одному провадженні, є однорідними, зокрема, нерозривно пов'язані між собою і від вирішення однієї з них залежало вирішення інших, тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом.

Цивільно - процесуальний кодекс України (у редакції, чинній до 15.12.2017, на час звернення до суду з позовом і розгляду справи) не містив обмежень щодо розгляду спорів з таким предметом залежно від суб'єктного складу учасників процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЦПК України в редакції з 15.12.2017) закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 у справі було призначено судову авто товарознавчу експертизу. На підставі висновків судової авто товарознавчої експертизи № 646/10206/15-ц від 30.10.2017 було встановлено, що матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 при дорожньо-транспортній пригоді 15.01.2015 року складає - 38278,12 грн. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику напівпричепу SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 при дорожньо-транспортної пригоді 15.01.2015 року приймається у розмірі ринкової вартості напівпричепа та складає -114618,06 грн.

Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 646/10206/15-ц від 30.10.2017 вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 склала 13 662, 59 грн. вартість необхідних для ремонту матеріалів - 5702,17 грн, вартість складових, які підлягають заміні - 63044, 53 грн., що загалом складає 84409, 29 грн. і перевищує вартість відновлюваного ремонту, встановлену оцінювачем ОСОБА_11 -72235,04 грн.

Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи № 646/10206/15-ц від 30.10.2017 вартість відновлювального ремонту напівпричепу SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 визначена - 121381, 17 грн. Оскільки ця вартість перевищує ринкову вартість напівпричепу, вартість майнової шкоди визначена в розмірі його ринкової вартості - 114618,06 грн. Оцінювачем ОСОБА_11 вартість відновлюваного ремонту визначена - 137151,91 грн.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач відремонтував належні йому транспортні засоби і на підтвердження понесених витрат надав суду два наряд -закази на ремонт автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_2 та напівпричепу SCHMITZ, державний номер НОМЕР_3 від 30.06.2016 № 0023 та № 0024, видані СТО Мелитопополь - автотранс на суму 80121,55 грн. та 144264,00 грн. відповідно.

Крім того, суду надано акти здачі - прийому виконаних робіт від 30.06.2015 № 23 та № 24 про виконання робіт по вказаним нарядам на суми 80121,55 грн. та 144264,00 грн. відповідно, та платіжне доручення № 469 про перерахування ПВП Авто-дизель-сервіс на рахунок ТОВ Мелітопольавтотранс 224385,55 грн. (80121,55 + 144264,00 грн.) із штампом банку ПАТ Укрсоцбанк від 30.06.2015.

Тобто реально понесені і документально підтверджені витрати склали 224385, 55 грн., тому заперечення представників відповідачів щодо недоведеності розміру реально спричиненої майнової шкоди безпідставні.

В той же час позивачем заявлено вимогу про відшкодування майнової шкоди у загальному розмірі 159 886, 95 грн.

Вказаний розмір відшкодування майнової шкоди визначений 159 886, 95 грн., виходячи із різниці між розміром вартості відновлювального ремонту, визначеного оцінювачем ОСОБА_11, який склав 209 386,95 грн. (72235,04грн. + 137 151,91грн.) та сумою страхового відшкодування - 49500 грн. (209386,95 грн. - 49500 грн.).

Виходячи з принципу диспозитивності, який передбачає розгляд справ в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ФОМ ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 159 886, 95 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, до матеріальних витрат при скоєнні ДТП також відносяться і витрати, пов'язані із проведенням експертних досліджень та оцінки вартості відновлювального ремонту.

А тому, вимоги про стягнення витрат за проведення експертного авто товарознавчого дослідження у розмірі 1200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №44 від 27.01.2015 року, є законними і підлягають стягненню з ФОП ОСОБА_12

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з п. 36.6ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів , страхувальником або особою відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме стягненню з ФОП ОСОБА_12, оскільки пунктом 5 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ /0329686, передбачено франшизу, розмір якої складає 500,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у відсотковому відношенні до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного виробничого підприємства Авто-дізель сервіс до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПрАТ СК Україна про стягнення страхового відшкодування та матеріальних збитків - задовольнити частково.

Провадження у справі за позовом Приватного виробничого підприємства до Авто-дізель -сервіс до ПрАТ СК Україна - закрити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного виробничого підприємства Авто-дізель сервіс в рахунок відшкодування майнової шкоди 159886 грн. 95 коп. грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1200,00 грн.., суму франшизи у розмірі 500,00 грн. та судові витрати в розмірі 2110 грн. 87 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений 24.09.2018.

Суддя І.М. Шелест