Вирок

від 28.01.2010 по справі 1-55/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-55/10

ВИРОК

Іменем України

28 січня 2010 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.,

з участю прокурора Станкова О.П.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, займаючи посаду директора ТОВ “Київ Брок Сервіс - 96” (код ЄДРПОУ 24095494) та являючись службовою особою, у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в обовязки якої згідно статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-99ВР від 16 липня 1999 року, входить:

п.1 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

п.2 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

п.3 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

п.4 для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

1. · введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2. · користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

3. · ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

4. · самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

- п.6 керівник підприємства зобовязаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

та п.8 статті 9 цього ж Закону,згідно якого відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи,

згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування " № 77/97-ВР від 18.02.1997 року:

1. · подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів ( обовязкових платежів);

2. · сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни,

усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та достовірно знаючи про проведені підприємством фінансово-господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів у ІІІ кварталі 2004 року, з метою ухилення від сплати податків шляхом приховування об`єкту оподаткування валового доходу підприємства, скоїв умисне ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за таких обставин:

здійснюючи фінансово-господарську діяльність, ТОВ «Київ Брок Сервіс - 96», в особі директора ОСОБА_2, продало 30 липня 2004 року підприємствам: ТОВ «Професійна фінансова група» та ТОВ «ФК Куб» цінні папери (прості векселі в кількості 7 шт. емітентів ВАТ «Придніпровський машинобудівний завод» та ТОВ «Кас-М») на загальну суму 5.849.410 грн. Вартість вказаних цінних паперів директор ТОВ «Київ Брок Сервіс 96» ОСОБА_2 за фактом їх продажу повинен був включити до складу валового доходу підприємства у ІІІ кварталі 2004 року, що відобразити в декларації з податку на прибуток підприємства.

Однак, директор ТОВ «Київ Брок Сервіс 96» ОСОБА_2, достовірно знаючи про проведену у ІІІ кварталі 2004 року підприємством вищевказану фінансово-господарську операцію з продажу цінних паперів (оскільки у ІІІ кварталі 2004 року аналогічних операцій підприємством проведено лише дві), в порушення вимог п.п.7.6.1. п.7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року, згідно якого: «З метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами. … У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані (нараховані) платником податку в зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку в зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, збільшені на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів, прибуток включається до складу валових доходів за результатами такого звітного періоду.», з метою ухилення від сплати податків, не включив вартість проданих цінних паперів до складу валового доходу підприємства, в результаті чого занизив податок на прибуток за ІІІ квартал 2004 року на суму 1462770 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету в особливо великому розмірі, оскільки вказана сума більше, ніж в п»ять тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім цього, ОСОБА_2 відповідно протоколу №8 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Брок Сервіс 96» від 01 липня 2003 року та наказу б/н від 01 липня 2003 року, являючись директором ТОВ “Київ Брок Сервіс - 96” (код ЄДРПОУ 24095494), зареєстрованого 09 лютого 1996 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією за юридичною адресою: м.Київ, вул.Мічуріна,4, форма власності - колективна, являючись службовою особою, у звязку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, з метою ухилення від сплати податків, скоїв службове підроблення за наступних обставин:

Здійснюючи фінансово-господарську діяльність, ТОВ «Київ Брок Сервіс - 96», в особі директора ОСОБА_2, продало 30 липня 2004 року підприємствам: ТОВ «Професійна фінансова група» та ТОВ «ФК Куб» цінні папери (прості векселі в кількості 7 шт. емітентів ВАТ «Придніпровський машинобудівний завод» та ТОВ «Кас-М») на загальну суму 5.849.410 грн. Вартість вказаних цінних паперів директор ТОВ «Київ Брок Сервіс 96» ОСОБА_2 за фактом їх продажу повинен був включити до складу валового доходу підприємства у ІІІ кварталі 2004 року, що відобразити в декларації з податку на прибуток підприємства.

Однак, директор ТОВ «Київ Брок Сервіс 96» ОСОБА_2, достовірно знаючи про проведену у ІІІ кварталі 2004 року підприємством вищевказану фінансово-господарську операцію з продажу цінних паперів, в порушення вимог вищезазначеного п.п.7.6.1. п.7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року, видав, тобто підписав та завірив печаткою підприємства, завідомо неправдивий офіційний звітний документ декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ «Київ Брок Сервіс 96» за 11 місяців 2004 року, в яку невстановленою слідством особою не включено вартість проданих вищевказаних цінних паперів, а саме:

- в рядок 01.4 КЗ „Дохід від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» внесена сума 0 грн. замість фактичної суми 5849,4 тис.грн.

- в рядок 12 „Нарахована сума податку, у тому числі...”, внесена сума 0,48 тис. грн. замість фактичної суми 1463,25 тис.грн.,

що спричинило тяжкі наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди державі - несплати податку на прибуток на суму 1462770 грн.

Вказана декларація з податку на прибуток ТОВ „Київ Брок Сервіс 96” за 11 місяців 2004 року власноручно підписана ОСОБА_2, в подальшому завірена ним печаткою підприємства, подана 16 грудня 2004 року до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва за вхідним номером №423301.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю і показав суду, що викладені в обвинувальному висновку обставини вчинення ним злочинів, повязаних з ухиленням від сплати податків, відповідають дійсності. Він дійсно працював директорам ТОВ «Київ Брок Сервіс 96», яке займалось продажем цінних паперів. В 3-му кварталі 2004 року товариство здійснило продаж цінних паперів і отримало прибуток. З метою ухилення від сплати податків він склав, підписав як директор та завірив печаткою підприємства і подав до органів податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2004 року, занизивши податок на прибуток за 3-й квартал 2004 року на суму 1462770 грн.. У вчиненому розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники і які ніким не оспорюються.

Тому суд обмежився проведення судового слідства допитом підсудного та дослідженням тих матеріалів кримінальної справи, що характеризують його особу.

Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, вчиненого службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави грошових коштів в особливо великих розмірах, а також у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, в звязку з чим його дії кваліфікує, відповідно за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, обставини справи, особу підсудного, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкцій інкримінованих статтей: по ч.3 ст.212 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, в установах та організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, обліком та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями; по ч.2 ст.366 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, в установах та організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, обліком та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями.

Враховуючи обставини вчиненого злочину, особу винного, суд вважає за можливе виправлення засудженого без відбування основного покарання, звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На підставі ст.77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене санкцією ч.3 ст.212 КК України не призначати.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного до набрання вироку законної сили необхідно залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України та призначити йому покарання:

по ч.3 ст.212 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років з позбавленням права обіймати посади, на підприємствах, в установах та організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, обліком та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 3 (три) роки.

по ч.2 ст.366 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три (три) роки з позбавленням права обіймати посади, на підприємствах, в установах та організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, обліком та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 2 (два) роки.

Відповідно до положень ст..ст.70 ч.1, 72 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років з позбавленням права обіймати посади, на підприємствах, в установах та організаціях, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, обліком та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до положень ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили необхідно залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи (т.1 а.с.63, т.2 а.с.234, т.4 а.с.1,5) залишити там же.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя