Рішення

від 08.10.2018 по справі 922/2211/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2018 р. Справа № 922/2211/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Косенко К.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, м. Київ; 2) Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акві-Буд", м. Харків про стягнення 129674,77 грн. за участю представників:

прокуратури - Чехунов М.В., ( довіреність №24-1945 вих.18 від 12.03.18) ;

1-го позивача - Вельма І.О. (довіреність №220/341/д від 07.05.18) ;

2-го позивача - Матвєєнко Г.М. (довіреність №303/24/ю/634 від 23.02.18);

відповідача - Горлач А.С. (довіреність б/н від 20.08.2018 р.).

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, м. Дніпро в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, м. Київ (далі за текстом 1-й позивач); 2) Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Дніпро (далі за текстом 1-й позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акві-Буд", м. Харків (далі за текстом - відповідача) на користь Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Дніпро за порушення виконання зобов`язань за договором від 24.05.2017 № 17/3/2017/212/17 129674,77 грн., з яких:

66725,85 грн. пені;

62948,92 грн. штрафу.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем строків виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації за укладеним між ним та 2-м позивачем договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації № 17/3/2017/212/17 від 24.05.2017, умовами якого передбачено відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій за зазначені вище порушення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2018 зазначену позовну заяву прийнято за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.09.2018.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 03.09.2018 та від 17.09.2018 підготовче судове засідання відкладалось.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 24772 від 29.08.2018) в якому проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити. В обґрунтування своїх вимог відповідач, зокрема посилається на те, що роботи 1-го етапу ним були виконані в передбачений договором строк, що підтверджується актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 27.06.2017 № 01-2; що роботи 2-го етапу були також виконані відповідачем в передбачений договором строк, оскільки по-перше відповідні документи відповідач передав 2-му позивачу наприкінці вересня 2017 року, тобто в визначений договором строк, і по-друге строк здачі робіт було продовжено сторонами до кінця 2017 року шляхом укладання додаткової угоди від 26.12.2017 до договору № 17/3/2017/212/17 від 24.05.2017, оскільки документація за договором на той час ще не пройшла експертизу. Також відповідач зазначає, що здійснений прокурором розрахунок штрафних санкцій є невірним оскільки суперечить умовами укладеного між сторонами договору.

2-й позивач надав суду відповідь на відзив (вх. №26247 від 10.09.2018) в якому спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві, підтримує позицію прокурора у даній справі, просить суд заявлений позов задовольнити. При цьому, 2-й позивач зокрема зазначає, що роботи за 1-м етапом були здані відповідачем згідно з актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 27.07.2017 № 01-2, а не актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 27.06.2017 № 01-2, як про це зазначає відповідач. 2-й позивач вказує, що начальником Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління є полковник Падитель О.Б., який станом на 27.06.2017 перебував при виконанні власних повноважень, тоді як наданий відповідачем акт від 27.06.2017 підписано заступником начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління полковником Сердюк В.М. Як наслідок, 2-й позивач вказує, що акт від 27.06.2017 останнім підписано за відсутності відповідних повноважень на його підписання. Також, на думку 2-го позивача підтвердженням факту підписання акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01-2 саме 27.07.2017 є взяття органами казначейства на облік бюджетного зобов`язання 28.08.2017, тобто в строк передбачений наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, а також дата виставленого відповідачем до сплати рахунка-фактури № СФ-0000015, якою є 27.07.2017. Крім того 2-й позивач зазначає, що сторонами не вносилися зміни до умов договору № 17/3/2017/212/17 від 24.05.2017 щодо строків виконання робіт, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань щодо виконання робіт за 1-м та 2-м етапами, а тому має сплатити обумовлений договором штраф за такі порушення.

Прокурор та 1-й позивач не скористалися своїм правом щодо подання відповіді на відзив.

Відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 28355 від 28.09.2018) в яких спростовує доводи 2-го позивача, викладені у відповіді на відзив, та просить суд в задоволенні позову прокурора відмовити. На думку відповідача, оскільки акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01-2 від 27.07.2017, що наданий прокурором, та акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01-2 від 27.06.2017 підписані обома сторонами, в силу положень ч. 2 ст. 86 ГПК України надати пріоритет будь-якому з цих актів є неможливим. Відповідач зазначає, що різниця в датах підписання актів виникла в зв`язку з тим, що саме відповідальні особи Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління просили відповідача надавати такі акти без дати з метою подальшого дотримання ними вимог бухгалтерської документації. Відповідач вказує, що він розуміючи встановлену договором відповідальність за прострочення виконання зобов`язання не міг не зафіксувати дату передачі документації за 1-м етапом робіт та при наданні акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01-2 поставив в цьому акті дійсну дату передачі робіт та складання цього акту 27.06.2017. Відсутність у полковника Сердюка В.М. повноважень на підписання акту станом на 27.06.2017, на думку відповідача, не може впливати на дійсність цього акту, оскільки 2-м позивачем до відповідача не доводилася інформація про те, хто є уповноваженою особою на підписання акту в той чи інший час, а жодним нормативним документом не передбачено обов`язок контрагента перевіряти чи повноважена особа підписала їм акт чи ні. Також відповідач зазначає, що після передачі проектної документації 2-му позивачу від останнього на його адресу не надходило жодних зауважень щодо порушення умов договору, а роботи 2-го етапу ним до цього часу не оплачені, що є також порушенням умов договору № 17/3/2017/212/17 від 24.05.2017 з боку 2-го позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2018 надано позивачам можливість надати суду письмові пояснення (з посиланням на відповідні докази) стосовно об`єму повноважень начальника та заступника начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (надати документи які визначають такі повноваження); особи, яка станом на 27.06.2017 та 27.07.2017 виконувала обов`язки начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (надати суду відповідні накази); наявності у Середюка В.М. повноважень на підписання актів здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01-2 від 27.07.2017 та № 01-2 від 27.06.2017 до договору № 17/3/2017/212/17 від 24.05.2017 від імені Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління станом на момент підписання таких актів.

На виконання зазначеної ухвали 1-й позивач надав суду відповідні письмові пояснення (вх. № 28553 від 01.10.2018).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2018 закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018.

На судове засідання 09.10.2018 прибули прокурор, представники 1-го та 2-го позивачів та відповідача.

Прокурор, представники 1-го та 2-го позивача підтримують позицію, викладену в позовній заяві, просять суд її задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом по даній справі.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. З ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дієвих засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та господарського правопорядку. Прокурор - особливий суб`єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у виключних випадках і порядку, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройного конфлікту. Обороноздатність держави складається зокрема, з матеріальних елементів та є сукупністю воєнного та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.

Згідно зі ст. ст. 2 та 3 вказаного Закону оборона України базується на готовності, зокрема, усіх ланок воєнної організації, до переведення, при необхідності, з мирного часу на воєнний стан та відсічі збройній агресії, а підготовка держави до оборони в мирний час включає зокрема, формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави, забезпечення Збройних Сил України матеріальними та фінансовими ресурсами, підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави.

Відповідно до п. 33 ст. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 406/2011, Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил;

Відповідно до вимог ст. З Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами.

Приписами ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.

Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до розділу V Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №448 від 03.07.2013 (далі - Положення) квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України.

Відповідно до Положення про Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, затверджене наказом начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 09.11.2016 №300, Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління є територіальним органом військового управління Збройних Сил України і призначеним для реалізації у військах (силах), дислокованих в межах його відповідальності, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, реалізації пріоритетних напрямків розвитку військової інфраструктури, будівництва (реконструкції) та капітального ремонту військових об`єктів, з метою підтримання військ (сил) у стані високої бойової та мобілізаційної готовності.

Як зазначає при зверненні до суду Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, Міністерство оборони України та Східне територіально квартирно-експлуатаційне управління не вживали достатніх заходів до відновлення порушених прав, що є неефективним та невірним, тобто вищевказані органи фактично неналежним чином здійснюють захист законних інтересів держави.

Зазначені обставини суд вважає такими, що з урахуванням вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» можуть бути підставами для звернення Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, та Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління з даним позовом.

Розглянувши заявлений позов по суті суд встановив наступні факти та обставини.

Як свідчать матеріали справи, 24.05.2017 між 2-м позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації № 17/3/2017/212/17 (далі - Договір) згідно з умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов`язання виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція будівлі профілакторію Росінка під комплексну будівлю (штаб-казарма)», що пов`язані з передислокацією підрозділів з АР Крим, м. Севастополь та проведення заходів з мобілізації, а Замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити Роботи на умовах Договору.

Згідно з п. 1.3. договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-кошторисної документації, є предметом договору, приймаються у відповідності до завдання на проектування (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору.

Додатком № 1 до договору сторони узгодили завдання на проектування розроблення проектно-кошторисної документації на «Реконструкція будівлі профілакторію Росінка під комплексну будівлю (штаб-казарма)».

Згідно з п. 2.1. 2.2. договору, вартість і оцінка проектно-кошторисної документації здійснюється відповідно до кошторисного розрахунку на проектні та вишукувальні роботи (додаток № 4), та складає: 524574,28 грн. + 104914,86 грн. (ПДВ 20%) = 629489,14 грн. Вартість проектно-кошторисної документації дорученої до виконання «Підрядником» у 2017 році складає - 629489.14 грн. за рахунок загального фонду Державного бюджету України.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що перелік проектно-кошторисної документації, що підлягає оформленню та здачі Підрядником Замовнику на окремих етапах виконання, та по закінченню договору встановлений календарним планом, додаток № 2, який є невід`ємною частиною договору».

Додатком № 2 до договору передбачено виконання робіт в 2 етапи:

1 етап: Інженерне обстеження з наданням відповідного технічного висновку, обмірні роботи, розрахунок НК та КС строк виконання червень-липень 2017 року (вартість робіт 262287,14 грн. без ПДВ);

2 етап: Проектно-кошторисна документація на стадії «Робочий проект» - строк виконання - серпень-вересень 2017 року (вартість робіт 262287,14 грн. без ПДВ)

Згідно з п. 3.2. 3.5. договору, передача оформленої у відповідному порядку документації по окремим етапам договору здійснюється супроводжувальними документами Підрядника. При завершенні робіт Підрядник представляє Замовнику акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації, передбаченої технічним завданням і умовами договору. Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт зобов`язаний направити Підряднику підписаний акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації або мотивовану відмову від приймання робіт. У разі мотивованої відмови Замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термінів їх виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт (за календарним графіком) більше ніж на тиждень, підрядник сплачує штраф замовнику в розмірі 10% від вартості невиконаних в строк робіт.

Крім того, пунктом 7.5. договору також передбачено, що при порушенні з вини підрядника термінів виконання робіт він сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення від договірної ціни робіт по договору до фактичного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 9.1 договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 30.09.2017 року - в частині виконання робіт а в частіші розрахунків - до повного виконання зобов`язань, але не пізніше 30.12.2017 року.

Згідно з п. 10.1 договору, даний договір чинний на території України.

Як свідчать матеріали справи, сторонами до договору також окремо була узгоджена договірна ціна на виконання проектно-вишукувальних робіт «Реконструкція будівлі профілакторію Росінка під комплексну будівлю (штаб-казарма)» (а. с. 21), яка становить 629489,14 грн. ( в т.ч. ПДВ 104914,86 грн.)

Додатково сторонами в якості додатків до договору було складено кошториси № 1-4, якими конкретизовано вартість кожного етапу виконання робіт за договором.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2017 /а. с. 29/ до договору сторонами внесено зміни до п. 2.1., 2.2., договору, та викладено їх в наступній редакції:

2.1. Приймання і оцінка проектної документації здійснюється відповідно до вимог завдання на проектування (додаток №1):

524574,28 грн. + 104914,86 грн. (ПДВ20%) = 629489.14 грн.

2.2. Вартість проектної документації дорученої до виконання Підрядником у 2017 році складає -598014,68 грн. у тому числі ПДВ 20% - 99669,11 грн. за рахунок загального фонду Державного бюджету України. Вартість проектної документації дорученої до виконання підрядником у 2018 році складає - 31474,46 грн. у тому числі ПДВ 20% - 5245,74 грн. за рахунок загального фонду Державного бюджету України.

В даній додатковій угоді також зазначено, що в зв`язку з затримкою проходження експертизи, п. 10.1. викласти в наступній редакції:

10.1 Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 30.12.2017 року - в часті виконання робіт, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань, але не пізніше 31,12,2018 року.

У решті всі пункти договору № 17/3/2017/212/17 від 24.05.2017 р залишаються без змін.

Як зазначає прокурор, відповідач при виконанні умов договору допустив прострочення в здачі робіт як 1-го так і 2-го етапів. В зв`язку з зазначеними обставинами прокурор на підставі п. 7.2. та 7.5. договору вимагає стягнути з останнього на користь 2-го позивача пеню та штраф.

На підтвердження зазначених обставин, прокурором надано акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.07.2017, згідно з яким підрядником було передано, а замовником прийнято 1 етап виконаних робіт за договором на суму 314744,56 грн. з ПДВ. Даний акт з боку замовника підписано полковником Сердюком В.М., який згідно з довідкою Східного територіально квартирно-експлуатаційного управління від 28.09.2018 № 5/20 /а. с. 113/ обіймає посаду заступника начальника зазначеного управління, та станом на дату підписання зазначеного акту виконував обов`язки начальника зазначеного управління в зв`язку з відпусткою начальника управління полковника Падитель О.Б.

Оскільки згідно з календарним планом (Додатком № 2 до договору) було передбачено, що роботи 1-го етапу мають бути виконані відповідачем до кінця червня, прокурор нарахував до стягнення з відповідача на користь 2-го позивача 16366,72 грн. пені за 26 днів прострочення з 01.07.2017 по 26.07.2017 включно та 31474,46 грн. штрафу, що становить 10% від вартості невиконаних робіт.

На підтвердження факту прострочення виконання робіт 2-го етапу прокурором надано акти здачі приймання робіт № 2 від 14.11.2017 та № 03 від 20.12.2017 згідно з яким підрядником було передано, а замовником прийнято 2 етап виконаних робіт за договором на загальну суму 283270,12 грн.

Оскільки згідно з календарним планом (Додатком № 2 до договору) було передбачено, що роботи 2-го етапу мають бути виконані відповідачем до кінця вересня 2017, прокурор нарахував до стягнення з відповідача на користь 2-го позивача 50359,13 грн. пені за 80 днів прострочення з 01.10.2017 по 19.12.2017 включно та 31474,46 грн. штрафу, що становить 10% від вартості невиконаних робіт.

Відповідач заперечуючи проти факту прострочення виконання зобов`язань 1-го етапу надав суду акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.06.2017, згідно з яким підрядником було передано, а замовником прийнято 1 етап виконаних робіт за договором на суму 314744,56 грн. з ПДВ. Даний акт з боку замовника також підписано полковником Сердюком В.М. Відповідач вказує, що оскільки згідно з зазначеним актом документацію було передано в передбачений календарним планом (Додатком № 2 до договору) строк, підстави для нарахування пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язань з виконання робі 1-го етапу відсутні.

Щодо виконання 2-го етапу робіт відповідач зазначає, що прострочення в його виконанні також відсутні, оскільки ці роботи насправді ним були передані до кінця вересня, а 2-й позивач на власний розсуд проставив в актах прийняття робіт № 2 від 14.11.2017 та № 03 від 20.12.2017 відповідні дати. Також відповідач вказує, що в зв`язку з затримкою проходження експертизи документації за договором, додатковою угодою № 1 від 26.12.2017 сторонами було внесено зміни до п. 10.1. договору, та встановлено що в частині виконання робіт договір діє до 30.12.2017. На думку відповідача, оскільки роботи 2-го етапу за актами були передані до 31.12.2017, відповідач зазначає про відсутність підстав вважати що він прострочив виконання своїх зобов`язань.

Як свідчать матеріали справи, з метою досудового врегулювання спору 2-й позивач звернувся до відповідача з претензією від 08.06.2018 в якій вимагав сплатити штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань за договором, проте зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Обставини щодо стягнення з відповідача на користь 2-го позивача 66725,85 грн. пені та 62948,92 грн. штрафу за прострочення виконання зобов`язань з передачі робіт 1-го та 2-го етапів робіт за договором стали підставами для звернення прокурора до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Для встановлення факту прострочення або відсутності прострочення виконання зобов`язання з передачі робіт 1-го етапу необхідне надання правової оцінки наданому відповідачем акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.06.2017 та наданому прокурором акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.07.2017 згідно з якими підрядником було передано, а замовником прийнято 1 етап виконаних робіт за договором на суму 314744,56 грн. з ПДВ. З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктами 2-3 ст. 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтями 77-78 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 Положення про Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління передбачено, що дане управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 10 зазначеного положення також передбачено, що начальник Східного територіальне квартирно-експлуатаційне управління здійснює керівництво діяльністю територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням.

Пунктом 11 зазначеного положення також передбачено, що начальник має заступників, які є військовослужбовцями.

Функціональні обов`язки заступника начальника Східного територіальне квартирно-експлуатаційне управління затверджені наказом Начальника Східного територіальне квартирно-експлуатаційне управління від 05.02.2018 /а. с. 107-112/. Згідно з п. 3 наказу передбачено, що заступник начальника Східного ТКЕУ має право представляти інтереси управління за дорученням начальника Східного ТКЕУ зокрема у відносинах з установами, організаціями та підприємствами.

Згідно з п. 2.8.19 Інструкції з діловодства в Збройних силах України, затвердженої наказом генерального штабу Збройних сил України від 07.04.2017 № 124, посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень. У разі відсутності командира (керівника) військової частини (установи), їх підписує посадова особа, яка виконує його обов`язки згідно з письмовим наказом.

Згідно з довідкою Східного територіальне квартирно-експлуатаційне управління № 5/20 від 20.09.2018 штатним начальником Східного ТКЕУ є полковник Падитель Олег Борисович. Полковник ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді заступника начальника Східного ТКЕУ.

Станом на 27.06.2018 полковник Падитель Олег Борисович виконував свої посадові обов`язки начальника Східного ТКЕУ.

Станом на 27.07.2018 в зв`язку з відпусткою полковника Падитель Олега Борисовича, та на підставі наказу останнього № 107 від 21.07.2017 /а. с. 72/, тимчасове виконання обов`язків начальника Східного ТКЕУ виконував полковник Середюк Володимир Михайлович.

Як свідчать матеріали справи, наданий відповідачем акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.06.2017 /а. с. 51/ та наданий прокурором акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.07.2017 /а. с. 30/ вони з боку Східного ТКЕУ підписані однією й тією ж особою - ОСОБА_1 .

Однак, оскільки станом на дату наданого відповідачем акту - 27.06.2018, полковник Падитель Олег Борисович виконував свої посадові обов`язки начальника Східного ТКЕУ, а в матеріалах справи відсутні докази наявності у полковника Середюк Володимиром Михайловичем повноважень на представництво інтересів Східного ТКЕУ в відносинах з ТОВ «Акві буд», в т.ч. з правом приймання робіт за відповідним актом, суд приходить до висновку, що зазначений акт від 27.06.2018 з боку Східного ТКЕУ підписано заступником начальника Східного ТКЕУ Середюк Володимиром Михайловичем з перевищенням власних повноважень. Як наслідок, такий акт не може породжувати відповідних юридичних наслідків, та в розумінні ст. ст. 77-78 ГПК України не може вважатися належним та допустимим доказом прийняття робіт 1-го етапу за договором.

Разом з тим, оскільки станом на 27.07.2018 тимчасове виконання обов`язків начальника Східного ТКЕУ виконував саме полковник Середюк Володимир Михайлович, суд приходить до висновку про те, що наданий прокурором акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.07.2017 з боку замовника підписано уповноваженою особою, і саме зазначений акт в розумінні ст. 77-78 ГПК України, є належним та допустимим доказом прийняття 1-го етапу робіт за договором.

Посилання відповідача на те, що до нього нібито не доводилася інформація стосовно відповідальних осіб за прийняття робіт договором та підписання відповідних актів, а полковник ОСОБА_1 був зазначений в акті нібито саме за вказівкою Східного ТКЕУ, не спростовують необхідність підписання акту уповноваженою особою.

Посилання відповідача на те, що роботи за актом були насправді нібито передані саме 27.06.2018, проте 2-й позивач на власний розсуд проставив у власному екземплярі акту зручну йому дату суд вважає безпідставними, оскільки в зв`язку з недоведеністю відповідачем зазначених обставин належними та допустимими доказами. До того ж, за змістом п. 3.3. договору, обов`язок з виготовлення акту покладається на відповідача. Таким чином, відповідач при передачі робіт був зобов`язаний поставити в акті дійсну дату передачі робіт, та в разі виконання цих обов`язків зазначені обставини фактично унеможлювали появу актів з іншими датами їх складання.

Крім того, суд також зазначає, що 28.07.2018 року Східним ТКЕУ було подано до органу Казначейської служби України Реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 28.07.2017 року №16, що підтверджується відміткою Казначейства. У вказаному реєстрі зазначено, що бюджетні фінансові зобов`язання Східним ТКЕУ взято 27.07.2017 номер документа 01-2.

Відповідно до п. 2.4. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 № 309, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

Доказів притягнення Східного ТКЕУ до відповідальності за порушення бюджетного законодавства в зв`язку з вчасним неподанням бюджетного зобов`язання з оплати акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.06.2017 матеріали справи не містять.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 890 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання відповідачем робіт передбачено п. 3.1., 9.1. договору та календарним планом, який міститься в додатку № 2 до договору.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що з укладанням додаткової угоди № 1 від 26.12.2017 до договору сторони змінили строк виконання відповідачем зобов`язання з виконання робіт та їх передачі 2-му позивачу, оскільки з укладанням зазначеної додаткової угоди сторони не внесли змін ні до п. 3.1., 9.1. договору, ні до календарним планом, який міститься в додатку № 2 до договору, та є його невід`ємною частиною. Таким чином, вказані пункти договору залишилися незмінними, чинними та як наслідок такими, що підлягають виконанню сторонами договору.

Посилання відповідач на те, що при укладанні додаткової угоди № 1 від 26.12.2017 було помилково внесено зміни до п. 10.1 договору замість п. 9.1. суд також вважає безпідставними в зв`язку з недоведеність зазначених обставин належними доказами. До того ж, п 3.1. та додаток № 2 до договору, яким безпосередньо конкретизовано строки виконання кожного з етапів робіт за договором, при укладанні цієї додаткової угоди залишилися не змінними.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

При цьому пунктами 1, 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт (за календарним графіком) більше ніж на тиждень, підрядник сплачує штраф замовнику в розмірі 10% від вартості невиконаних в строк робіт.

Крім того, пунктом 7.5. договору також передбачено, що при порушенні з вини підрядника термінів виконання робіт він сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення від договірної ціни робіт по договору до фактичного виконання зобов`язань.

Як вже було зазначено вище, додатком № 2 до договору передбачено що строк виконання відповідачем робіт 1-го етапу є - червень-липень 2017 року.

1-й етап робіт було передано відповідачем 2-м позивачу актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 01 від 27.07.2017 на суму 314744,56 грн. з ПДВ., тобто з простроченням 26 календарних днів (01.07.2017 26.07.2017).

Цим же додатком № 2 до договору передбачено що строк виконання відповідачем робіт 2-го етапу є - серпень-вересень 2017 року.

2-й етап робіт було передано відповідачем 2-м позивачу акти здачі приймання робіт № 2 від 14.11.2017 та № 03 від 20.12.2017 на загальну суму 283270,12 грн., тобто з простроченням 80 календарних днів (01.10.2017-19.12.2017).

При цьому, суд вважає безпідставними в зв`язку з їх недоведеністю посилання відповідача на те, що роботи 2-го етапу нібито насправді були передані в передбачений строк в кінці вересня 2017 року проте 2-й позивач нібито на власний розсуд проставив в актах зручні йому дати їх складання.

Зазначені прострочення надають 2-му позивачу право на нарахування штрафних санкцій (штрафу та пені) в порядку та за правилами, визначеними п. п. 7.2, 7.5. договору.

Розглянувши наданий прокурором розрахунок штрафу та пені за вказані прострочення суд приходить до висновку про їх часткову арифметичну невірність та певну невідповідність умовам укладеного між сторонами договору.

Системний аналіз п. 7.5. договору свідчить про право замовника на нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка за кожний день прострочення від договірної ціни кожного окремого етапу робіт, а не договірної ціни всього договору як про це помилково вважає прокурор.

Крім того, п. 7.2. договору надає право на нарахування штрафу в розмірі 10% саме від вартості невиконаних в строк робіт, а не виходячи з загальної суми робіт за договором як про це помилково вважає прокурор. Прокурор не врахував той факт, що згідно з актами здачі приймання робіт № 2 від 14.11.2017 та № 03 від 20.12.2017 були передані роботи на загальну суму 283270,12 грн.

Здійснивши відповідний розрахунок штрафних санкцій суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача:

59801,47 грн. штрафу (в т.ч.: а) прострочення виконання 1-го етапу робіт на суму 314744,56 грн. надає право на нарахування 31477,46 грн. штрафу; б) прострочення виконання 2-го етапу робіт на суму 283270,12 грн. надає право на нарахування 28327,01 штрафу; таким чином загальна сума штрафу становить 59801,47 грн.);

33362,92 грн. пені (в т.ч.: а) договірна вартість робіт 1-го етапу робіт становить 314744,56 грн., прострочення їх здачі становить 26 днів з 01.07.2017 по 26.07.2017 /день складання акту не вважається днем прострочення/, тобто сума пені виходячи з 0,1 відсотка за кожний день прострочення становить 8183,36 грн.; б) договірна вартість робіт 2-го етапу робіт також становить 314744,56 грн. /вона залишилася незмінною в т.ч. при укладанні додаткової угоди № 1 від 26.12.2017 та прийнятті робіт за актами № 2 від 14.11.2017 та № 03 від 20.12.2017/, прострочення їх здачі становить 80 днів з 01.10.2018 по 19.12.2017 /день складання акту № 03 не вважається днем прострочення/ тобто сума пені виходячи з 0,1 відсотка за кожний день прострочення становить 25179,56 грн.; таким чином загальна сума пені становить 33362,92 грн.)

В решті позову про стягнення штрафу та пені слід відмовити в зв`язку з безпідставністю їх нарахування до стягнення.

Крім того, з урахуванням вимог ст.ст. 123, 129 ГПК України, з відповідача на користь прокурора також підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, в сумі 1397,46 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акві-Буд" (адреса: 61007, м. Харків, вул. Миру, буд. 10, кв. 75; код ЄДРПОУ: 39700393) на користь Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; код ЄДРПОУ: 26614946) за порушення виконання зобов`язань за договором від 24.05.2017 № 17/3/2017/212/17:

33048,17 грн. пені.

59801,47 грн. штрафу;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акві-Буд" (адреса: 61007, м. Харків, вул. Миру, буд. 10, кв. 75; код ЄДРПОУ: 39700393) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, будинок 11; код ЄДРПОУ: 38296363; на наступні платіжні реквізити: банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/рахунок 35216073082762, код класифікації видатків бюджету - 2800):

1392,74 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.10.2018 р.

СуддяО.І. Байбак