Ухвала

від 10.10.2018 по справі 918/34/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

м. Рівне

"10" жовтня 2018 р. Справа № 918/34/16

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р. при секретарі судового засідання В'юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Надія 94" на неправомірні дії державного виконавця Дубровицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Олексійовець А.В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад+"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Надія 94"

про стягнення коштів

за участю:

- від скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Надія 94": не з'явився;

- від Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад+": не з'явився;

- від органу ДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02 березня 2016 року у справі № 918/34/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Влад+" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Надія 94" про стягнення заборгованості в сумі 1 203 569,21 грн. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 469 778,09 грн. заборгованості, 55663, 24 грн. - 3% річних, 488 175,71 грн. інфляційних та 15 204,26 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

15 березня 2016 року господарським судом Рівненської області на виконання рішення видано наказ.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року рішення господарського суду Рівненської області від 02.03.2016 року у справі № 918/34/16 залишено без змін, апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Надія 94" - без задоволення, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Надія 94" в дохід державного бюджету судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3134,2 грн.

08 червня 2016 року господарським судом Рівненської області на виконання постанови видано наказ.

06 вересня 2018 року у межах справи № 918/34/16 до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Надія 94" надійшла скарга на неправомірні дії державного виконавця Дубровицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Олексійовець А.В. з визначення оцінки транспортних засобів на основі Звіту № 08/06/18-3, у якій скаржник просить суд визнати дії виконавця такими, що суперечать положенням чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2018 року розгляд вказаної скарги призначено на 18 вересня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2018 року розгляд вказаної скарги відкладено на 10 жовтня 2018 року.

У судове засіданні 10 жовтня 2018 року представники сторін, ДВС України явку уповноважених представників не забезпечили.

У відповідності до ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи ту обставину, що сторони та ДВС України не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, суд керуючись ст.342 ГПК України розглядає подану скаргу за наявними у ній матеріалами та письмовими поясненнями сторін.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1,2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

У Дубровицькому районному відділі державної виконавчої служби на виконанні перебуває відкрите виконавче провадження №53484456 з виконання Наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області № 918/34/16 від 15.03.2016 року про стягнення з ТОВ Фірма "Надія 94" на користь ТОВ "Влад+" 469 778 грн. 09 коп. заборгованості, 55 663 грн. 24 коп. - 3% річних, 488 175 грн. 71 коп. інфляційних та 15 204 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору на загальну суму - 1 028 821 грн. 30 коп.

Як свідчать матеріали справи, постановою від 08.02.2018 року ДВС України накладено арешт на транспортний засіб Hundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, vin-код НОМЕР_3, легковий-В універсал, що належить позивачу ТОВ Фірмі "Надія-94" відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

З пояснень ДВС України, 19.04.2018 року старший державний виконавець Олексійовець A.B. Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесла постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні згідно ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

08.08.2018 року Дубровицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області отримав звіт про оцінку автомобіля HYUNDAI TUCSON, 2008 рік випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, легковий-В універсал, власник ТзОВ Фірма "Надія-94".

09.08.2018 року старший державний виконавець Олексійовець A.B. Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області направила повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам виконавчого провадження.

З пояснень боржника, 31.08.2018 року позивачем отримано лист № 8645/18.8-37 за підписом старшого державного виконавця Дубровицького районного відділу ДВС Олексійовця А.В. Вказаним листом боржника повідомлено про те, що на виконання Наказу Господарського суду Рівненської області № 918/34/16 від 15.03.2016 в рамках дії виконавчого провадження ВП № 53484456 СПД ФО ОСОБА_3 було проведено оцінку автомобіля HUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, легковий-В універсал.

На переконання боржника, дії державного виконавця по прийняттю зазначеного звіту є такими які не відповідають закону, оскільки сама оцінка є неправомірною.

Згідно ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна ; не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти ) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

З матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що Державний виконавець у відповідності до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" залучив експерта для визначення вартості автомобіля, оскільки сторони не подали до ДВС України погоджену вартість автомобіля, не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна.

Отже, суд вбачає, що державний виконавець правомірно залучив експерта для визначення вартості автомобіля, у відповідності до норм чинного законодавства України, які зазначалися вище.

Суд констатує, що ТОВ фірма "Надія-94" у резолютивній частині скарги просить суд визнати процесуальні дії державного виконавця Дубровицького районного відділу ДВС Олексійовець А.В. з визначення оцінки транспортних засобів на основі Звіту №08/06/18-3 такими, що суперечать положенням чинного законодавства.

Однак в описовій та мотивувальних частинах скарги, боржник вказує на неправомірність звіту в цілому, та його невідповідність нормам чинного законодавства, що призвело до визначення невірної вартості майна.

Як зазначалося вище, боржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця з визначення оцінки транспортного засобу, однак як було встановлено, державний виконавець діяв в межах наданих закон повноважень та порядку.

Щодо тверджень боржника, про невідповідність звіту, суд зазначає, що у скарзі на дії ДВС не стоїть вимога щодо відповідності або невідповідності даного звіту нормам закону, боржник оскаржує дії державного виконавця.

Разом з тим, скаржником не долучено до матеріалів справи доказів, які б вказували на те, що боржником було оскаржено зазначений звіт і такий визнаний неправомірним, таким який здійснений з порушеннями.

Матеріали справи не містять будь яких висновків експертів, спеціалістів, які вказують на помилковість зазначених у звіті відомостей.

Суд констатує, що розглядає вимоги (предмет скарги), зазначені самим заявником і не вправі виходити за їх межі, а тому надає оцінку діям державного виконавця, по залученню до участі експерта та визначення вартості майна.

Пунктом 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку , визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому ГПК.

У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд наголошує, що боржник вправі оскаржити оцінку майна, однак про таке оскарження має бути зазначено в резолютивній частині скарги.

Разом з тим, скаржник у судові засідання не з'явився, будь яких уточнень або інших заяв не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе зазначене вище, суд вбачає, що державний виконавець діяв в межах закону, а тому скарга є недоведеною та необґрунтованою, а тому суд визнає її неправомірною і відхиляє.

Пунктом 9.13 зазначеної постанови, роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Надія 94" на неправомірні дії державного виконавця Дубровицького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Олексійовець А.В. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення і підлягає оскарженню у порядку, встановленому ч.1 та 2 ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено: 16.10.2018 року.

Суддя Войтюк В.Р.