Рішення

від 03.09.2018 по справі 804/2326/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Справа № 804/2326/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. за участі секретаря судового засіданняЛитвин Ю. Ю. за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства АГРО-ШИРАК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство АГРО-ШИРАК звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2018 року №0004041419 та №0004031419.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства АГРО-ШИРАК від 22.12.2017 року №35384/04-36-14-19/35798278 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.02.2018 року №0004041419 про збільшення розміру грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5 351 267,50 грн. та №0004031419 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 47 555,00 грн. за період - грудень 2016 року.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій із контрагентами, фактичний рух активів та зміну у власному капіталі позивача, у зв'язку з чим, контролюючим органом було безпідставно зроблено висновок про нереальність господарських операцій та порушення податкового законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року зазначений адміністративний позов було залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю вимогам статтям 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали суду 20 квітня 2018 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви та ухвалою суду від 23 квітня 2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.05.2018 року на 10:30 год.

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подав до суду відзив на адміністративний позов, який залучений до матеріалів справи та в якому відповідач пояснив, що проведеною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій позивача з контрагентами в частині перерахування грошових коштів в рахунок авансу, що має ознаки нереального постачання в майбутньому, що свідчить про безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому, спірні податкові повідомлення-рішення винесено на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В підготовчому судовому засіданні 11.05.2018 року було оголошено перерву до 06.06.2018 року.

Судове засідання 06.06.2018 року було відкладено за заявою позивача.

В судових засіданнях 11.06.2018 року та 13.06.2018 року було оголошено перерву.

13 червня 2018 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства АГРО-ШИРАК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Повний текст ухвали складено у строк, визначений частиною 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2018 року на 13:15 год.

В судовому засіданні 02.07.2018 року було оголошено перерву до 06.07.2018 року до 15:00 год.

Розгляд справи, призначений на 03.08.2018 року та 27.08.2018 року було відкладено у зв'язку із хворобою судді.

У судовому засіданні 03.09.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із викладених у позову підстав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову.

03 вересня 2018 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 27.11.2017 року по 15.12.2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 6244-п від 07.11.2017 року та направлень від 22.11.2017 року № № 12785, 12787, 12783, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.1, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства АГРО-ШИРАК (код ЄДРПОУ 35798278) податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 22.12.2017 року №35384/04-36-14-19/35798278, згідно з висновками якого контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України - заниження повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на загальну суму 4 281 014,00 грн., в тому числі: за липень 2016 року на суму - 112493,00 грн., за серпень 2016 року на суму - 477256,00 грн., за жовтень 2016 року на суму - 3238820,00 грн., за грудень 2016 року на суму - 452445,00 грн.;

- абзацу в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України - завищено значення податкового кредиту, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 47 555,00 грн. за період - грудень 2016 року.

В ході адміністративного оскарження висновків акту перевірки позивач подав заперечення №06/02-1 від 06.02.2018 року, які рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №7007/10/04-36-14-03-15 від 15.02.2018 року залишені без задоволення з підстав того, що висновки акту перевірки від 22.12.2017 року №35384/04-36-14-19/35798278 відповідають чинному законодавству.

20 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення рішення №0004031419, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 47 555,00 грн. за період - грудень 2016 року, та №0004041419, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 5 351 267,50 грн., в тому числі за основним платежем - 4 281 014,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 070 253,50 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судом встановлено, що приватне підприємство АГРО-ШИРАК (покупець) мало господарські взаємовідносини з ТОВ ШАУТ (продавець, код ЄДРПОУ 40042842) на підставі договору поставки №1810-1 від 18 жовтня 2016 року, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (добрива): амофос - 168 тон по ціні 10 250,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 2 066 400,00 грн. (з ПДВ) на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

На виконання умов вказаного договору поставки позивачем перераховано на рахунок ТОВ ШАУТ грошові кошти на загальну суму 2 066 400,00 грн. (ПДВ - 344 400,00 грн.) згідно платіжних доручень №269 від 19.10.2016 року на суму 295 200,00 грн.; №274 від 20.10.2016 року на суму 295 200,00 грн.; №276 від 21.10.2016 року на суму 295 200,00 грн.; №278 від 24.10.2016 року на суму 295 200,00 грн.; №280 від 25.10.2016 року на суму 295 200,00 грн.; №285 від 26.10.2016 року на суму 295 200,00 грн.; №286 від 27.10.2016 року на суму 295 200,00 грн.

ТОВ ШАУТ виписані податкові накладні №219 від 27.10.2016 року, №209 від 26.10.2016 року, №195 від 25.10.2016 року, №185 від 24.10.2016 року, №167 від 21.10.2016 року, №157 від 20.10.2016 року, №145 від 19.10.2016 року.

Поставки товару від ТОВ ШАУТ у перевіряємому періоді не здійснювались.

Судом також встановлено, що між позивачем (Дилер) та ТОВ ЛЮБАРТ АВТО (Товариство, код ЄДРПОУ 38989385) укладено дилерський договір поставки №16/10/16-1 від 16 жовтня 2016 року, згідно умов якого Товариство в строк та на умовах, встановлених цим договором, поставляє Дилерові бувші у використанні транспортні засоби, в подальшому майно чи транспортні засоби , які реалізовуються ним на території України, а Дилер приймає транспортні засоби та оплачує їх відповідно до умов договору з метою продажу юридичним чи фізичним особам, в подальшому кінцевим споживачам або іншим дилерам. Поставка транспортних засобів здійснюється згідно наданих заявок Дилера, за наявності таких транспортних засобів у Товариства (пункт 3.1). Сума договору складається з суми вартості транспортних засобів, поставлених Товариством протягом строку цього договору (пункт 4.2). Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому іншому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за договором (пункт 7.1).

На виконання умов вказаного договору позивачем перераховано на рахунок ТОВ ЛЮБАРТ АВТО грошові кошти на загальну суму 1 984 800,00 грн. (ПДВ - 330 800,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №292 від 28.10.2016 року.

В рахунок перерахованої передплати виписано податкові накладні: №30 від 28.10.2016 року, №31 від 28.10.2016 року.

Поставки товару від ТОВ ЛЮБАРТ АВТО у перевіряємому періоді не здійснювались.

За умовами Дилерського договору поставки від 25.10.2016 року №12, укладеного між ПП АГРО-ШИРАК (Дилер) та ТОВ ФОСТЕР (Товариство), Товариство в строк та на умовах, встановлених цим договором, поставляє дилерові бувші у використанні транспортні засоби, в подальшому майно чи транспортні засоби , які реалізовуються ним на території України, а Дилер приймає транспортні засоби та оплачує їх відповідно до умов договору з метою продажу юридичним чи фізичним особам, в подальшому кінцевим споживачам або іншим дилерам. Поставка транспортних засобів здійснюється згідно наданих заявок Дилера, за наявності таких транспортних засобів у Товариства (пункт 3.1). Сума договору складається з суми вартості транспортних засобів, поставлених Товариством протягом строку цього договору (пункт 4.2). Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому іншому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за договором (пункт 7.1).

Згідно платіжного доручення №300 від 31.10.2016 року на виконання Дилерського договору поставки від 25.10.2016 року №12 позивачем здійснено оплату суми 1 915 394,00 грн.

Протягом жовтня 2016 року від ТОВ ФОСТЕР позивачем отримані податкові накладні: №137 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль FORD Transit); №136 від 31.10.2016 року (автомобіль VOLKSWAGEN CRAFTER); №135 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль RENAULT Trafic 20 DCI); №134 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль RENAULT Master); №133 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль CITROEN Berlingo); №132 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль RENAULT Kangoo); №131 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль OPEL Movano); №143 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль RENAULT Kangoo); №142 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль PEUCEOT Partner 1.6 HDI); №141 від 31.10.2016 року (автомобіль MERCEDES - BENZ VITO 639/4); №139 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль FORD Transit); №140 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль MERCEDES - BENZ Sprinter); №138 від 31.10.2016 року (вантажний автомобіль RENAULT Master).

Поставки товару від ТОВ ФОСТЕР у перевіряємому періоді не здійснювались.

З матеріалів справи також вбачається, що між ПП АГРО-ШИРАК (покупець) та ТОВ ЛОНГРЕЙД (продавець, код ЄДРПОУ 40366770) укладено договір поставки №0210-1 від 02 жовтня 2016 року, у пункті 1.1 якого передбачено, що на умовах даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (добрива та гербіциди) (+-1%): нітроамофоска- 200 тон по ціні 8 200,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 1 968 000,00 грн. (з ПДВ); селітра аміачна - 97 тон по ціні 6400,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 744 960,00 грн. (з ПДВ); амофос - 150 тон по ціні 11 875,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 2 137 500,00 грн. (з ПДВ); раундап - 3000 л по ціні 130,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 468 000,00 грн. Загальна сума договору з ПДВ складає 5 318 460,00 грн. Оплата товару здійснюється покупцем на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця (пункт 2.1). Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

Згідно платіжних доручень №235 від 03.10.2016 року на суму 1 068 750,00 грн., №236 від 04.10.2016 року на суму 1 068 750,00 грн., №240 від 05.10.2016 року на суму 468 000,00 грн., №241 від 06.10.2016 року на суму 984 000,00 грн., №244 від 07.10.2016 року на суму 984 000,00 грн., №250 від 10.10.2016 року на суму 744 960,00 грн. позивачем на рахунок ТОВ ЛОНГРЕЙД перераховано грошові кошти на загальну суму 5 318 460,00 грн.

На виконання умов договору №0210-1 від 02 жовтня 2016 року ТОВ ЛОНГРЕЙД виписано податкові накладні: №5 від 03.10.2016 року, №18 від 040.2016 року, №31 від 05.10.2016 року, №43 від 06.10.2016 року, №53 від 07.10.2016 року, №67 від 10.10.2016 року.

Поставки товару від ТОВ ЛОНГРЕЙД у перевіряємому періоді не здійснювались.

Згідно умов договору №1210-1 від 12 жовтня 2016 року, укладеного між ПП АГРО-ШИРАК (покупець) та ТОВ ЕЛЬФ КОМ (продавець, код ЄДРПОУ 40530312), продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: амофос - 250 тон по ціні 10 000,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 3 000 000,00 грн. (з ПДВ) на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору, та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

Позивачем було перераховано на користь ТОВ ЕЛЬФ КОМ грошові кошти на загальну суму 3 000 000,00 грн. (ПДВ - 500 000,00 грн.) згідно платіжних доручень №256 від 12.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №257 від 13.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №266 від 17.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №267 від 18.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №268 від 19.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №270 від 20.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №275 від 21.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №277 від 24.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №279 від 25.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.; №284 від 26.10.2016 року на суму 300 000,00 грн.

В рахунок перерахованої передплати ТОВ ЕЛЬФ КОМ виписано податкові накладні: №562 від 12.10.2016 року, №600 від 13.10.2016 року, №817 від 17.10.2016 року, №869 від 18.10.2016 року, №915 від 19.10.2016 року, №962 від 20.10.2016 року, №1018 від 21.10.2016 року, №1214 від 24.10.2016 року, №1264 від 25.10.2016 року, №1300 від 26.10.2016 року.

Поставки товару від ТОВ ЕЛЬФ КОМ у перевіряємому періоді не здійснювались.

Приватне підприємство АГРО-ШИРАК (покупець) мало господарські взаємовідносини з ТОВ А-СТУДІЯ ПОЛІГРАФІЯ (продавець, код ЄДРПОУ 39295067) на підставі договору купівлі-продажу №2310-1 від 23 жовтня 2016 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору, та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

Платіжними дорученнями №291 від 28.10.2016 року на суму 414 004,00 грн. та №293 від 29.10.2016 року на суму 173 860,00 грн. підтверджується перерахування позивачем на рахунок ТОВ А-СТУДІЯ ПОЛІГРАФІЯ грошових коштів в рахунок передплати за товар згідно договору купівлі-продажу №2310-1 від 23 жовтня 2016 року.

На виконання вказаного договору виписано податкові накладні: №96 від 28.10.2016 року (навантажувач MANITOU MLT 634), №97 від 29.10.2016 року (автомобіль VOLKSWAGEN CRAFTER).

Поставки товару від ТОВ А-СТУДІЯ ПОЛІГРАФІЯ у перевіряємому періоді не здійснювались.

Судом також встановлено, що між ПП АГРО-ШИРАК (покупець) та ТОВ ГЛОБАЛ СОЛЮШОН (продавець, код ЄДРПОУ 40122503) укладено договір поставки №2007-1 від 20 липня 2016 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: пульсар - 840 л по ціні 690,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 695 520,00 грн. (з ПДВ) на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору, та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив оплату на рахунок ТОВ ГЛОБАЛ СОЛЮШОН , що підтверджується платіжним дорученням №146 від 22.07.2016 року на суму 695 520,00 грн.

Також ТОВ ГЛОБАЛ СОЛЮШОН виписано податкову накладну №18 від 22.07.2016 року.

Поставки товару від ТОВ ГЛОБАЛ СОЛЮШОН у перевіряємому періоді не здійснювались.

Відповідно до умов договору поставки №2510-1 від 25.10.2016 року, укладеного ПП АГРО-ШИРАК (покупець) з ТОВ ЛЮКС ТАЙМ (продавець, код ЄДРПОУ 40385216), продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: пшениця - 75 тон по ціні 4000,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 360 000,00 грн. на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору, та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

Також між ПП АГРО-ШИРАК (покупець) та ТОВ ЛЮКС ТАЙМ (продавець) укладено договір поставки №2510-1 від 25.10.2016 року з гідно з умовами якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: амофос - 280 тон по ціні 12 500,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 4 200 000,00 грн. (з ПДВ) на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору, та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

На виконання умов вищевказаних договорів ПП АГРО-ШИРАК здійснило передплату на підставі платіжних доручень №287 від 27.10.2016 року на суму 600 000,00 грн., №288 від 27.10.2016 року на суму 240 000,00 грн., №289 від 28.10.2016 року на суму 120 000,00 грн., №290 від 28.10.2016 року на суму 900 000,00 грн., №294 від 29.10.2016 року на суму 900 000,00 грн., №298 від 30.10.2016 року на суму 900 000,00 грн., №299 від 31.10.2016 року на суму 900 000,00 грн.

В рахунок перерахованої передплати виписано податкові накладні: №82 від 27.10.2016 року, №80 від 27.10.2016 року, №81 від 27.10.2016 року, №86 від 28.10.2016 року, №83 від 28.10.2016 року, №84 від 28.10.2016 року, №85 від 28.10.2016 року, №87 від 29.10.2016 року, №89 від 29.10.2016 року, №88 від 29.10.2016 року, №92 від 30.10.2016 року, №91 від 30.10.2016 року, №90 від 30.10.2016 року, №93 від 31.10.2016 року, №94 від 31.10.2016 року, №94 від 31.10.2016 року.

Поставки товару від ТОВ ЛЮКС ТАЙМ у перевіряємому періоді не здійснювались.

За умовами договору купівлі-продажу товару №28/10/16-1 від 28 жовтня 2016 року, укладеного позивачем (покупець) з ТОВ ОБЕСТА (продавець, код ЄДРПОУ 39823391), продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, зазначений у пунктах 1.2 та 1.4 договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Вартість товару, що є предметом цього договору, складає загальна вартість усього товару, визначеного у видаткових накладних, та переданого покупцю (пункт 4.1). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року (пункт 9.1).

Згідно платіжного доручення №338 від 30.11.2016 року на виконання умов купівлі-продажу товару №28/10/16-1 від 28 жовтня 2016 року позивачем здійснено оплату суми 300 002,00 грн.

На виконання вказаного договору виписано податкову накладну: №296 від 30.12.2016 року (вантажний автомобіль FORD TRANSIT - 2 автомобілі) .

Поставки товару від ТОВ ОБЕСТА у перевіряємому періоді не здійснювались.

Між ПП АГРО-ШИРАК (покупець) та ТОВ РЕДРІНГ (продавець, код ЄДРПОУ 40072107) укладено договір поставки №2208-1 від 22 серпня 2016 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: амофос - 200 тон по ціні 11 700,00 грн. (без ПДВ) загальною вартістю 2 808 000,00 грн. (з ПДВ) на умовах передплати шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок продавця. Датою поставки враховується дата видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.1). Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 5.1 договору, та закінчується 31 грудня 2019 року (пункт 5.2).

Платіжними дорученнями №174 від 26.08.2016 року на суму 702 000,00 грн., №175 від 29.08.2016 року на суму 702 000,00 грн., №176 від 30.08.2016 року на суму 702 000,00 грн., №177 від 31.08.2016 року на суму 736 974,00 грн. позивач здійснив передплату за товар по договору поставки №2208-1 від 22 серпня 2016 року.

В рахунок перерахованої передплати ТОВ РЕДРІНГ виписано податкові накладні: №121 від 31.08.2016 року, №137 від 31.08.2016 року, №98 від 30.08.2016 року, №92 від 29.08.2016 року, №90 від 26.08.2016 року.

Поставки товару від ТОВ РЕДРІНГ у перевіряємому періоді не здійснювались.

Порядок формування платником податків витрат та податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події оплати товарів позивачем (мінеральних добрив, автомобілів) у спірних періодах, оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак, є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємствами - постачальниками товарів були виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 2 а.с. 91-153) на підставі яких позивачем сформований податковий кредит у розмірі 10133173,00 грн. (за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.). Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПК України відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи, не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця/ отримувача послуг) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця/отримувача послуг.

Отже, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за договірними відносинами з підприємствами - резидентами, позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, на думку суду, спростовують твердження податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення ПП Агро- Ширак господарської діяльності.

Суд також зазначає, що порядок визначення платником суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (позитивне значення суми) або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) (від'ємне значення суми) та строки проведення розрахунків врегульовані нормами ст. 200 ПКУ. Відповідно до ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПКУ).

Як свідчать матеріали перевірки, відповідачем не наведено фактів порушення вказаних норм Податкового кодексу України. Не було надано будь - яких обґрунтованих пояснень з цього приводу відповідачем і в ході розгляду справи. На підставі наведених законодавчих положень, враховуючи, що відповідачем в ході розгляду справи не спростована правомірність декларування позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, висновки щодо його завищення в сумі 47555,00 грн. за період - грудень 2016 року, є безпідставними.

Суд також звертає увагу на те, що заперечуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту у перевіреному періоді, відповідач виходив з того, що в ході перевірки не підтверджено справжнього джерела походження товарів у постачальників, тобто не існує дійсної можливості набуття її у власність, а тому, відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядження ним у суб'єктів, з якими ПП Агро Ширак оформлено документально операції з придбання добрив та автомобілів в асортименті; технічної (ресурсної) можливості здійснення операцій з перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання таких обсягів товару (його фізичний рух) в обмежені проміжки часу, нездійснення придбання послуг з транспортування у інших суб'єктів; створення та ліквідація суб'єктів-постачальників товарів (добрив та автомобілів) незадовго до здійснення господарської операції, разовий та неритмічний характер господарських операцій.

Між тим, суд вважає наведені доводи контролюючого органу необґрунтованими та документально не підтвердженими, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано до суду жодного акту зустрічної перевірки у порівнянні із вказаними фактичними даними про контрагентів ПП АГРО-ШИРАК , при цьому, матеріалами перевірки підтверджено, що контрагенти позивача є діючими суб'єктами господарювання, не ліквідованими, перебувають на податковому обліку, їх засновники та службові особи, які мають безпосереднє відношення до їх діяльності, не притягнуті до юридичної відповідальності за можливими фактами та наслідками несплати податків, а строк, виконання договірних зобов'язань встановлено до кінця 2019 року.

Суд також зазначає, що на момент перевірки товари за договорами із ПП АГРО-ШИРАК дійсно не були передані позивачу, між тим, вказані обставини не свідчать про те, що такі товари придбавались без наявності мети їх використання у господарській діяльності, та не можуть бути підставою для зменшення податкового кредиту, який у даному випадку виник за першою подією - списанням коштів з рахунків підприємства.

Не можна також визнати переконливими твердження відповідача про те, що здійснення позивачем передплати за договорам та відсутність поставки товару у періоді, що перевірявся, є беззаперечними свідченнями невиконання сторонами умов договорів.

Так, умови поставки товару належать до виключної компетенції сторін договору, які у даному випадку претензій одна до одної не висували, строк виконання договірних зобов'язань (кінець 2019 року) також не настав.

З приводу посилання контролюючого органу на дані Єдиного державного реєстру судових рішень про те, що всі контрагенти ПП АГРО-ШИРАК фігурують у тих чи інших судових рішеннях як такі, що здійснювали фіктивне підприємництво, то суд зазначає, що вказана обставина не дає правових підстав для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідачем до суду не надано жодного рішення (вироку) в яких - би були досліджені обставини господарських операцій, періодів їх здійснення, посадових осіб, які підписували первинні документи.

Сам же факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів в рамках кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Дані висновки узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2018 року у справі №816/809/17.

Також доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Дані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №826/6280/13-а.

Крім того, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених статтею 228 Цивільного кодексу України та статтями 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 року у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ТОВ Фірма ВІК до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення від 20.02.2018 року № 0004041419 про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5351267,50 грн. та податкове повідомлення - рішення №0004031419 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 47 555,00 грн. за період - грудень 2016 року, прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність своїх дій та обґрунтованість винесених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства АГРО-ШИРАК (місцезнаходження: 51300, Дніпропетровська область, Юр'ївський район, смт Юр'ївка, вул. Леніна, буд. 51, код ЄДРПОУ 35798278) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49047, м. Дніпро, вул. Симферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.02.2018 року № 0004041419 та №0004031419.

Стягнути на користь Приватного підприємства АГРО-ШИРАК (місцезнаходження: 51300, Дніпропетровська область, Юр'ївський район, смт Юр'ївка, вул. Леніна, буд. 51, код ЄДРПОУ 35798278) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати у розмірі 82 031,50 грн. (вісімдесят дві тисячі тридцять одна гривня п'ятдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 13 вересня 2018 року.

Суддя І.В. Тулянцева