Постанова

від 10.10.2018 по справі 820/4360/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4360/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду, від 09.08.2018, суддя Кухар М.Д., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 повний текст складено 09.08.18 по справі № 820/4360/18

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту - Шевченківське ОУПФУ м. Харкова, відповідач), в якому просив суд: зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова з 01.12.2016 року здійснити йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на підставі довідки № 500 від 10.11.2017 року територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області та стягнути з Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 (61045, АДРЕСА_1, ідент. код: НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61002, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд, 6 поверх, код ЄДРПОУ: 41208078) про зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.

Скасовано рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.12.2017 № 35 про відмову в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язано Шевченківське ОУПФУ м. Харкова провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.12.2016 року відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-19 та виплатити різницю недоотриманого позивачем щомісячного довічного грошового утримання за весь період, починаючи з 01.12.2016 року.

Стягнуто з Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61002, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд, 6 поверх, код ЄДРПОУ: 41208078) на користь ОСОБА_1 (61045, АДРЕСА_1, ідент. код: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду в повному обсязі та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на той факт, що чинним законодавством не передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з включенням до розрахунку матеріальної допомоги. Крім того, вказує, що довідки на підставі яких позивач просить здійснити перерахунок видані управлінням 10.11.2017 року, а позивач просить здійснити перерахунок з 01.12.2016 року. В доповненні до апеляційної скарги апелянт посилається на правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 18.07.2018 року по справі № 638/12151/17, провадження № К/9901/1031/17, у відповідності до якої матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач, у надісланому клопотанні просив розгляд справи проводити без його участі, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, з 1976 року обіймав посаду судді в Комінтернівському районному суду м. Харкова. В травні 2007 року позивач пішов у відставку.

По виходу у відставку позивачу було призначено та виплачувалось щомісячне довічне грошове утримання судді відповідно до ст. 43 Закону України Про статус суддів від 15 грудня 1992 року в розмірі 90 % заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді.

Відповідно до довідки №500 від 10.11.2017 року про розмір заробітної плати, яка враховується при призначенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, така заробітна плата склала 28533,33 грн.

01.12.2017 року позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про перерахунок йому розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, на підставі наданої довідки з моменту виникнення права на перерахунок, тобто з 01.12.2016 року.

Рішенням від 01.12.2017 року комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено з посиланням на те, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу та доплат, а матеріальна допомога не передбачена ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції закону від 07.07.2010 року № 2453-VI), підстави для врахування в заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні.

Не погодившись із відмовою відповідача у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України, чинним на час виникнення обов'язку відповідача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не було передбачено можливості його перерахунку у зв'язку з підвищенням саме розміру заробітної плати суддів, що працюють на відповідній посаді, натомість перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання був прив'язаний до розміру саме суддівської винагороди, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку виходячи з розмірів заробітної плати.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому в Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).

Статтею 141 Закону № 2453-VI (у редакції, яка була чинна на час, із якого позивачеві призначено довічне грошове утримання) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України Про Конституційний Суд України та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України від 2 червня 2016 № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому утримання.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 18.07.2018 року по справі № 638/12151/17, провадження № К/9901/1031/17.

За такого правового регулювання матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Отже, суд першої інстанцій, неправильно застосувавши норми матеріального права, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення з вищенаведених підстав підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задовольнити .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі № 820/4360/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 16.10.2018.