Ухвала

від 11.10.2018 по справі 907/395/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" жовтня 2018 р.                    м. Ужгород                              Справа № 907/395/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Призма”, с. Оноківці Ужгородського району б/н від 01.10.2018 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2018 у справі №907/395/18

за позовом приватного акціонерного товариства “Ужгородська ПМК “Агробуд”, с. Оноківці Ужгородського району

до товариства з обмеженою відповідальністю “Призма”, с. Оноківці Ужгородського району про стягнення суми 134720,76грн.

За участю представників: не з'явились

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2018 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Ужгородська ПМК «Агробуд», с. Оноківці Ужгородського району до товариства з обмеженою відповідальністю «Призма», с. Оноківці Ужгородського району про стягнення суми 134720,76грн.. було задоволено частково на суму 128088,33грн., у тому числі 109770,00грн. основного боргу, 15209,46 грн. інфляційних втрат та 3108,87 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,32грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

01.10.2018 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява боржника про відстрочку виконання рішення з підстав, наведених у ній.

Ухвалою суду від 03.10.2018 дану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.10.2018.

Стягувач свого повноважного представника у судове засідання не направив, письмових пояснень по суті поданої заяви про відстрочку суду не надав.

Боржник свого повноважного представника у судове засідання також не направив. Разом з тим, в поданій заяві про відстрочення виконання рішення суду від 22.08.2018 вказує на наявність невиконаних дебіторських зобов'язань, що перешкоджає належному веденню господарської діяльності підприємства та призводить до скрутного фінансового становища, про що подав підтверджуючі документи, та, що утруднює виконання рішення на даний час, з огляду на що просить відстрочити його виконання на чотири місяці з метою забезпечення добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач просить суд врахувати його фінансовий стан, бажання добровільного виконання рішення та інші обставини справи.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 р. у справі № 908/4247/14.

З огляду на наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що відстрочка виконання рішення у даній справі забезпечить повноту, своєчасність сплати грошових зобов'язань, а відтак, спрятиме досягненню максимального балансу сторін при виконанні судового рішення. В той же час суд в даному випадку враховує інтереси обох сторін, а також приписи ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відтак, суд вважає за можливе задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Призма”, с. Оноківці Ужгородського району б/н від 01.10.2018 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2018 у справі №907/395/18 та відстрочити виконання рішення суду строком на чотири місяці.

За таких обставин, керуючись ст.331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Призма”, с. Оноківці Ужгородського району б/н від 01.10.2018 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2018 у справі №907/395/18 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2018 у справі №907/395/17 на чотири місяці.

Направити копію ухвали сторонам у справі.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://zk.arbitr.gov.ua.

Згідно з ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 17.10.2018.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

          Суддя Ремецькі О.Ф.