Рішення

від 17.10.2018 по справі 826/166/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2018 року № 826/166/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Дитячі та спортивні майданчики доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

представник позивача - Вєтров Віталій Миколайович (довіреність від 08.08.2016, б/н),

представник відповідача - Корчук Леся Василівна (довіреність від 23.11.16 № 3628/9/26-54-10-036),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дитячі та спортивні майданчики звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем у встановлені строки було здійснено поповнення електронного ПДВ-рахунку на необхідну суму, відтак було вчинено всі необхідні дії по сплаті узгодженого податкового зобов'язання самостійно визначеного в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року; подальше ж перерахування коштів до державного бюджету повинно було здійснити Казначейство на підставі реєстру сформованого ДФС. Окремо позивач звертав увагу, що ним в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2014 року сума ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету не зазначалась, тому взагалі не зрозуміло яким чином товариство могло порушити строк сплати суми податкового зобов'язання. Також, позивач акцентував увагу, на порушенні строків проведення камеральної перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких стверджував, що погашення грошових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2015 року та за червень 2014 здійснювалось позивачем з порушенням встановлених термінів сплати, а саме: 30.11.2015 проведено нарахування ПДВ у сумі 30 233,00 грн., а 21.12.2015 здійснено її погашення за рахунок податкової декларації з ПДВ за листопад 2015 року; 15.12.2015 за період червень 2014 року зменшено суму від'ємного значення у розмірі 10 305,00 грн. та зменшено переплату на суму 10 304,63 грн., а 21.12.2015 сплачено борг у сумі 0,37 грн.

У судовому засіданні суд, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

20.11.2015 за допомогою засобів електронного зв'язку ТОВ Дитячі та спортивні майданчики направило до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень місяць 2015 року (згідно квитанції №2 реєстраційний №9238068420), в якій визначило суму податку, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 30233 грн. (рядок 25.1).

27.11.2015 Товариством було здійснено поповнення електронного ПДВ-рахунку на суму 30233,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2015 №510 та випискою по особовому рахунку 26007553740400 в ПАТ УКРСИББАНК .

15.12.2015 за допомогою засобів електронного зв'язку ТОВ Дитячі та спортивні майданчики направило до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок згідно абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу за червень місяць 2014 року (згідно квитанції №2 реєстраційний №9253541381), яким суму від'ємного значення в розмірі 10305 грн. замість зарахування у зменшення суми податкового боргу з ПДВ було змінено на зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Крім того, в рядку 25.1 (сума податку, яка підлягає сплаті до державного бюджету) якого поставило прочерк (тобто, податкове зобов'язання становить 0,00 грн.).

ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку сплати (перерахування) податку на додану вартість, результати якої оформлені актом від 31.05.2016 №3461/26-54-12-01-11.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Дитячі та спортивні майданчики на порушення вимог п.57.1 ст. 51 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання самостійно визначені:

- у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року на суму 30 233,00 грн., кількість днів затримки - 0;

- в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2014 року на суму 4,00 грн., кількість днів затримки - 0.

На підставі акта перевірки від 31.05.2016 №3461/26-54-12-01-11 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0037301201, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 6, 21 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 30 233,40 грн. ТОВ Дитячі та спортивні майданчики було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 3023,34 грн.

ТОВ Дитячі та спортивні майданчики , не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, керуючись правом, наданим ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржило його в адміністративному порядку.

Рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 23.09.2016 №21044/10/26-15-10-01-35 та ДФС України від 08.12.2016 №26556/6/99-99-11-03-01-25 скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01.07.2016 №0037301201 - без змін.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням - рішення, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, твердження позивача, що камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року від 20.11.2015 №9238068420 та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2014 року від 15.12.2015 №9253541381 була проведена з порушенням строків, встановлених пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України є хибними, оскільки товариством не приймалося рішення про здійснення бюджетного відшкодування (рядок 23.2 не заповнювався), а пунктом 200.10 статті 200 Кодексу зобов'язано податковий орган протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку даних, задекларованих у такій декларації лише у випадку якщо платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подав відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Тобто, податкова декларація з ПДВ за жовтень місяць 2015 року подавалась до 20 листопада 2015 року, а сплата самостійно визначеної платником податку суми ПДВ підлягала сплаті до 30 листопада 2015 року.

Згідно з п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема: суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України та п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1177), платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з п. 5 Порядку електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки, зазначені в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству.

У таких реєстрах зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. - 1 лютого 2015 р.).

Пунктом 19 Порядку встановлено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 і 209 Кодексу, та/або здійснюється перерахування сум податку на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, реквізити якого він зазначає в податковій декларації з податку.

Суми податку, зазначені в податковій звітності з податку, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, з електронного рахунка платника податку.

Згідно п. 20 Порядку для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, сум узгоджених податкових зобов'язань (в тому числі сум податку, що підлягають перерахуванню до державного бюджету згідно з пунктом 23 цього Порядку) відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає пункту 209.18 статті 209 Кодексу, з електронних рахунків платників податку.

У разі зміни платником даних щодо його реквізитів та/або реквізитів рахунків, на які зараховуються кошти з електронних рахунків, ДФС має право надсилати Казначейству коригуючі реєстри для коригування таких реквізитів або відкликання реєстрів.

Відповідно до п. 24 Порядку казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків/додаткових електронних рахунків коштів до бюджету/на спеціальний рахунок/поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та неперерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку шляхом надсилання електронного повідомлення ДФС надає інформацію про рух коштів на його електронних рахунках (інформація про суми коштів, перерахованих з електронних рахунків платника до бюджету, на спеціальний рахунок, на поточний рахунок платника).

Отже, на підставі вищевикладеного вбачається, що з урахуванням змін, внесених до податкового законодавства, сплата податкового зобов'язання з ПДВ здійснюється наступним чином: платник податків перераховує на свій електронний рахунок для сплати ПДВ суму коштів, яка повинна відповідати задекларованій сумі податкового зобов'язання, далі податковий орган за три дні до закінчення граничного строку сплати ПДВ надсилає органу Казначейства реєстр платників ПДВ із задекларованими ними самостійно сумами податку до сплати, в свою чергу орган Казначейства на підставі отриманого реєстру здійснює перерахування коштів з електронного рахунку платника ПДВ до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2015 ТОВ Дитячі та спортивні майданчики направило до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень місяць 2015 року (згідно квитанції №2 реєстраційний №9238068420), в якій визначило суму податку, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 30233 грн. (рядок 25.1).

27.11.2015 Товариством було здійснено поповнення електронного ПДВ-рахунку на суму 30233,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2015 №510 та випискою по особовому рахунку 26007553740400 в ПАТ УКРСИББАНК .

Відповідач у письмових запереченнях не зазначив, що позивачем кошти для сплати ПДВ були перераховані не на відповідний електронний рахунок, відтак, суд виходить з того, що кошти були перераховані на електронний рахунок, відкритий позивачу на підставі системи електронного адміністрування ПДВ.

Отже, позивачем у встановлений законодавством строк (до 30.11.2015) був виконаний податковий обов'язок щодо сплати узгодженої суми податку згідно податкової декларації від 20.11.2015 №9238068420.

Відтак, позивач не повинен нести відповідальність за несвоєчасне перерахування органом казначейства суми ПДВ до державного бюджету.

Крім того, акт перевірки не містить даних про кількість днів затримки по сплаті податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації від 20.11.2015 №9238068420.

При цьому, дані КОР про автоматичне нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань не являються законною підставою для формування контролюючим органом висновку про таку несвоєчасну сплату і відповідно нарахування штрафних санкцій, а інших доказів на підтвердження правомірності свого рішення відповідачем надано не було.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Як було встановлено, 15.12.2015 позивач направив до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок згідно абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу за червень місяць 2014 року (згідно квитанції №2 реєстраційний №9253541381), в рядку 25.1 (сума податку, яка підлягає сплаті до державного бюджету) якого поставив прочерк (тобто, податкове зобов'язання становить 0,00 грн.).

Водночас, в акті перевірки від 31.05.2016 №3461/26-54-12-01-11 відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено строк сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 4 грн., хоча графа про кількість днів затримки містить значення 0 .

Крім того, в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що позивачем по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень місяць 2014 року від 15.12.2015 №9253541381 було порушено строк сплати зобов'язання в розмірі 0,37 грн.

Отже, на підставі вищевикладеного вбачається, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки та у письмових запереченнях в частині суми узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету являються неузгодженими та суперечливими (4 грн. чи 0,37 грн.).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячі та спортивні майданчики (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 21/38 літера А, код ЄДРПОУ 37095763) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 58, код ЄДРПОУ 38765858) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01.07.2016 №0037301201.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 58, код ЄДРПОУ 38765858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячі та спортивні майданчики (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 21/38 літера А, код ЄДРПОУ 37095763) судові витрати у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов