Ухвала

від 16.10.2018 по справі 818/149/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №818/149/18

адміністративне провадження №К/9901/60754/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі №818/149/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медіна Лайт до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю Медіна Лайт звернулося до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області щодо припинення (розірвання) договору про визнання електронних документів від 02.08.2017 №020820171.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 02.08.2018 №020820171.

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Медіна Лайт .

- зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Медіна Лайт .

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області 30.08.2018 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно заявником у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 21.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102925386550.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги в якій податковим органом порушено питання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору. Вказане клопотання мотивовано неможливістю проведення такої сплати у відведений судом строк, у зв'язку з відсутністю на рахунку Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області грошових коштів призначених для сплати судового. Одночасно, податковий орган зазначає, що на момент звернення з вказаним клопотанням рахунки Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області заблоковані в рамках інших судових процесів.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, податковим органом надано копії листів Державної казначейської служби України від 14.09.2018 та від 17.09.2018 щодо безспірного списання коштів.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, оскільки податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №818/149/18 та отримання відповідного фінансування.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від такої сплати.

Також, суд зазначає, що у Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною податковою інспекцією у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №818/149/18.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі №818/149/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медіна Лайт до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду