Вирок

від 25.03.2010 по справі 1-137/2010

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пустомитівський районний суд Львівської області

м. Пустомити, вул. Івана Кандиби, 3, 81100, (03230) 4-11-59

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

з участю прокурора Скольця О.В.

захисника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Львів, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадяни України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, військовозобов'язаний, не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, працюючи з 01.10.2008 року на посаді інженера з охорони праці та пожежної безпеки ПП „Оліяр» , не будучи службовою особою, в грудні 2009 року отримавши вказівку від керівництво ПП „Оліяр» знайти організацію, яка б встановила на підприємстві пожежну та охоронну сигналізацію. Знайшовши ПП „Сибез» , яка займається встановленням вказаних сигналізацій, він з метою наживи та зловживаючи довірою запропонував керівнику ПП „Собез» ОСОБА_3, при виставленні рахунку, збільшити суму на 5000 грн., в подальшому передати їх йому. Вказані гроші він мав намір привласнити та використати на власні потреби. Після того ж, як ПП „Оліяр» перерахувало на рахунок ПП „Сибез» кошти на встановлення сигналізації, 09.12.2009 року ОСОБА_4 отримав від інженера ПП „Сибез» ОСОБА_3 кошти в сумі 2000 грн., частку від 5000 грн. і одразу був затриманий працівниками міліції.

Будучи допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно він працював з 01.10.2008 року на посаді інженера з охорони праці та пожежної безпеки ПП „Оліяр» . В грудні 2009 року керівництвом ПП „Оліяр» йому було доручено знайти організацію, яка б встановила на ПП „Оліяр» пожежні та охоронну сигналізацію. Через деякий час він знайшов ПП „Собез» яка займається встановленням відповідних сигналізацій і запропонував інженеру ПП „Собез» ОСОБА_3, щоб він при виставленні рахунку включив 5000 грн. які після перерахунку на ПП „Оліяр» він віддав йому. При розмові ОСОБА_3 погодився. Про те, що він знайшов ПП „Собез» яка займається встановленням вказаних сигналізацій він доповів керівництву і після того, ПП „Оліяр» було перераховано на ПП „Собез» кошти згідно з виставленим рахунком, в який також було включені 5000 грн. про які він домовився з ОСОБА_3 09.12.2009 року йому подзвонив ОСОБА_3 і сказав, щоб вони зустрілись на заправці „GFK» у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області і він там передасть йому гроші про які вони домовлялись. Приїхавши на вищевказану заправку ОСОБА_5 передав йому 2000 грн., а решту сказав, що передасть йому з часом. І як тільки ОСОБА_5 передав йому гроші він був затриманий працівниками міліції.

Відповідно до ст. 299 КПК України постановлено недоцільно досліджувати докази стосовно факту крадіжки, так як підсудній повністю визнав свою вину, потерпілий не заявляв цивільного позову.

Судом роз'яснено учасникам процесу про наслідки передбачені ст. 299 КПК України про що вони подали суду відповідні заяви.

Отже, кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 за ч.1 ст. 190 КК України є правильною так як ОСОБА_4 заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Обираючи підсудному ОСОБА_4 покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено.

Враховано судом і обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що ОСОБА_4 чистосердечно розкаявся у вчиненому злочині сприяв слідству та суду в встановленні істини по справі, притягується до кримінальної відповідальності вперше, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин які б обтяжували покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості, суд приходить до висновку, що його можна виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства і обрати йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 190 КК України не пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Керуючись ст.323,324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 по ч.1 ст.190 КК України до 850 (вісімсот п'ятидесяті) грн. штрафу.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 - підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази, а саме 2000 грн. (а.с. 52-54) повернути потерпілому ОСОБА_6

На вирок можна подати апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: