Ухвала

від 10.10.2018 по справі 761/28986/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28986/18

Провадження № 2/761/6859/2018

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Савицького О.А.,

при секретарі Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузький-1 до ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться вказана цивільна справа.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідач про причини неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення саме до Шевченківського районного суду міста Києва стала та обставина, що позивачем вказано у позовній заяві адресу реєстрації місця проживання відповідача - м. Київ, пр.-т Перемоги, 20, кв. 286, що територіально відноситься до дислокації Шевченківського району м. Києва.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Разом з тим, поняття позови, що виникають з приводу нерухомого майна (ч.1 ст. 114 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, можна дійти висновку, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту даної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача виникли з приводу утримання нерухомого майна, а тому застосуванню підлягають відповідні правила ст. 30 ЦПК України, які регулюють правила виключної підсудності у цивільних справах щодо нерухомого майна.

В свою чергу, відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вказані положення закону та встановлені в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, оскільки дана цивільна справа не підсудна Шевченківському районному суду міста Києва та підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Центрального районного суду м.Миколаєва.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузький-1 до ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, - передати на розгляд до Центрального районного суду м.Миколаєва.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: