Постанова

від 20.02.2019 по справі 761/28986/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року місто Київ.

Справа № 761/28986/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3754/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Желепи О.В., суддів: Іванченка М.М., Рубан С.М.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузький-1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року ( у складі судді Савицького О.А., інформація щодо складання повного тексту судового рішення відсутня)

в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузький-1 до ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузький-1 07 липня 2018 року звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузький-1 передано за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Не погодившись з такою ухвалою суду, 15 грудня 2018 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року - скасувати.

В скарзі вказував на те, що підсудність в даній справі має визначатись за ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Представник позивача вказував, що оскільки один з відповідачів зареєстрований в Шевченківському районі м. Києва, то позов був поданий з дотриманням правил територіальної підсудності.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України , відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України .

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України , апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу , розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами виник з приводу користування та утримання відповідачами нерухомого майна, а тому за правилами виключної підсудності він має розглядатись за місцем знаходження такого майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як він відповідає встановленим обставинам та вимогам Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що до правовідносин, що виникли між сторонами не застосовуються правила виключної підсудності, колегія суддів не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. І ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявления вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Поняття "позови, що виникають з приводу нерухомого майна є ширшим, ніж поняття позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, враховуючи, що спір виник з приводу утримання нерухомого майна, суд вірно застосував правила ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до положень п.1 ч.І ст. 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, те що спір виник з приводу боргу за утримання майна за адресою АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Центрального районного суду м. Миколаєва, суд у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України дійшов вірного висновку про наявність підстав для передачі справи до Центрального районного суду м. Миколаєва для розгляду за підсудністю.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому виходячи з приписів ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України , постанова апеляційного суду за результатами перегляду апеляційної скарги на ухвалу про передачу справи на розгляд до іншого суду, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузький-1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Постанова складена та підписана 20 лютого 2019 року.

Головуючий Желепа О.В.

Судді Рубан С.М.

Іванченко М.М.