Рішення

від 03.10.2018 по справі 602/505/17

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/505/17

Провадження № 2/602/11/2018

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2018 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Костів Л.І.,

з участю сторін:

секретаря - Домчук В.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що з 21 березня 2014 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Лановецького районного судувід 17 червня 2017 року було розірвано, після чого вона переїхала проживати до своїх родичів. За час спільного проживання ними було нажито певне майно, яке знаходиться за місцем проживання відповідача за адресою: м.Ланівці, вул.Берегова, 45, а саме:

-холодильник BEKOCS238020, ціна якого згідно товарного чеку становить8199.00 грн.;

- DVВ-TRomsat Т 2070, ціна якого згідно товарного чеку становить 419.00 грн.;

-карта пам'яті SILIKON, ціна якої згідно товарного чеку становить 111.00 грн.;

-праска Iron/C AURORAAU 3424, ціна якої згідно товарного чеку становить 336.00 грн.;

-смартфон SAMSUNG SM-G361Н ZAD (сірий), ціна якого згідно товарного чеку становить - 2205.00 грн.;

-м'який диван, приблизна вартість якого становить 4000 грн.;

-комод для одягу, приблизна вартість якого становить 500 грн.;

-дошка для прасування одягу, приблизна вартість якої становить 150 грн.;

-сушарка для одягу, приблизна вартість якої становить 200 грн.;

- електронасос БЦПЄ 0.5 ВОДОЛЕЙ , вартість якого становить 3446.21 грн.;

- автомобіль Жигулі вишневого кольору, номерний знак НОМЕР_1 вартістю 15000 грн.

Також одразу після одруження вони з відповідачем за спільні кошти викопали криницю за місцем їхнього проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, витративши на це 4000.00 грн. спільних коштів.

Оцінка майна є приблизною і надана з врахуванням середніх цін на таку продукцію та 30% зносу.

Вказане майно придбане ними за спільні кошти, а тому воно є спільною сумісною власністю.

На сьогоднішній день домовленості про добровільний розподіл даного майна між ними не досягнуто, а тому позивачка вважає, що воно має бути поділено в рівних частках, а також виділено в натурі згідно п.1 ст.57 СК України майно.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоч належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_5 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить окрім майна, вказаного в позовній заяві, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 телевізор марки Samswunq вартістю 3446.21 грн. В судове засідання ОСОБА_5 не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі та просила в задоволенні позову відмовити.

Крім того, представник відповідача зазначила, що посилання позивачки на те, що для придбання телевізора вона оформила кредит є безпідставними, оскільки в кредитному договорі, долученому до справи, не вказано, для придбання якого саме майна було його отримано. Крім цього, в договорі не зазначено дату його складення. Такі побутові речі, як м'який диван, комод, гладильна дошка, сушка для білизни сторони в шлюбі не придбавали.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою позивачки. Після того, як сторони уклали шлюб, вона приходила до них в гості, бачила спірне майно вдома, однак вона не знає, коли ці речі та побутова техніка були куплені. Наскільки їй відомо, диван був куплений сторонами за кошти, які їм подарували на весілля, однак присутньою при його купівлі вона не була. Телевізор сестра придбала ще до шлюбу. На його купівлю вона брала в банку кредит. Також вона бачила, як сестра з чоловіком били криницю. Двічі бачила сестру з чоловіком, що вони їхали автомобілем, однак кому він належить, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є бабусею відповідача та власницею житлового будинку, в якому проживав внук зі своєю дружиною. Внук навчався, оплачували навчання його батьки. В них народилася маленька дитина. Позивачка не працювала та перебувала в декретній відпустці, а тому коштів на придбання побутової техніки або меблів у них не було. Все майно, що було в будинку, вона залишила для користування молодій сім'ї. Криницю копав батько відповідача, а автомобіль належить кумові її внука.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, з'ясував наступні обставини.

Відповідно до положень ст.ст. 55 , 124 Конституції Українитаст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України , сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Судом встановлено, що з 21 березня 2004 року сторони по справі перебували у шлюбі, який рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2017 року було розірвано та з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є дочкою відповідача, що підтверджується Свідоцтвом про народження серія ИД №203540, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лановецького районного управління юстиції у Тернопільській області.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає спільно з позивачкою в м.Ланівці по вул.Береговій, 45 Лановецького району Тернопільської області, та знаходиться на її утриманні, що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов проживання, складеним депутатом міської ради від 28 лютого 2017 року та довідкою про склад сім'ї №463/03-16/1, виданою 28 лютого 2017 року виконавчим комітетом Лановецької міської ради Тернопільської області.

Статтями 60 , 61 Сімейного кодексу Українипередбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільно сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Таким чином, право спільної сумісної власності подружжя, на майно, набуте у шлюбі, презюмується законом.

Відповідно до ст.ст. 179 , 183 ЦК Україниріччю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.Неподільною річчю є, зокрема, автомобіль.

За приписами ст. 68СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ст. 69СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 372 ЦК Українимайно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначені законодавцем у ст. 71 СК України .

Відповідно до вказаної правової норми майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України .

Як роз'яснено в п.п.23-25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60 , 69 СК , ч.3ст.368 ЦК ), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦКможуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СКщодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК , за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК ) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Позивачкою в обгрунтування заявлених вимог до матеріалів справи було долучено наступні документи:

- копію товарного чеку № 8138-08291 від 20 грудня 2015 року, одержаного у ПП ОСОБА_10, яким підтверджується купівля холодильника BEKOCS238020, вартість якого становить 8199.00 грн.;

- копію товарного чеку №8138-056 від 03 січня 2016 року, одержаного у ПП ОСОБА_10, з якого вбачається, що у даного підприємця було придбано наступне майно:

смартфон SAMSUNGSM-G361Н ZAD (сірий), ціна якого становить 2205.00 грн;

DVВ-TRomsat Т 2070, ціна якого становить, 419.00 грн;

Iron/CAURORAAU 3424, ціна якого згідно товарного чеку становить 336.00 грн;

карту пам'яті SILIKONPOWERmicroSDHC 16 GBcardClass 10+ - адаптер, ціна якої становить 111.00 грн;

- копію гарантійного талону на холодильник моделі CS 238020, дата продажу - 20 грудня 2015 року;

- копію керівництва по експлуатації побутового центробіжного погружного електронасоса БЦПЕ 0.5 Водолій . Дата продажу - 02 липня 2014 року.

Однак, у вказаних документах не зазначено прізвище покупця, який здійснив дані покупки. Оригінали вказаних документів в позивачки відсутні.

Також до матеріалів справи позивачкою долучено копію першої сторінки заяви №002-19030-260114 ОСОБА_11 про надання їй споживчого кредиту в Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк на придбання товарів (послуг) у підприємця ОСОБА_12 Сума кредиту - 3446.21 грн. Однак, інші сторінки з зазначенням товару, на придбання якого було взято кредит та датою підпису заяви, а також оригінал вказаного документу -відсутні.

Згідно довідки, виданої 19 червня 2018 року ФОП ОСОБА_13, станом на 19 червня 2018 року електронасос Водолій 0.5 БЦПЕ коштує 4437.00 грн.

Жодних доказів, які б підтверджували придбання сторонами під час шлюбу за спільні кошти м'якого дивану, комоду для одягу, дошки для прасування, сушарки для одягу, електронасос ВОДОЛЕЙ , та автомобіля Жигулі вишневого кольору позивачкою суду не надано.

Також не надано жодних доказів про понесені витрати на будівництво за місцем проживання відповідача криниці.

Крім цього, відповідачем надано документи про те, що він не являється власником будинковолодіння, в якому, згідно позовної заяви, знаходиться їх спільно нажите майно.

Зокрема, згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №28115547, виданого 20 вересня 2011 року приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_14, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи після померлої 16 липня 2011 року ОСОБА_15

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №29366189, виданого 17 січня 2012 року приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_14, ОСОБА_8 є спадкоємцем майна померлої 16 липня 2011 року ОСОБА_15, а саме: ? житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться в м.Ланівці по вул.Береговій під номером 45, Лановецького району, Тернопільської області.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 17 січня 2012 року приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_14, ОСОБА_8, як спадкоємець за заповітом майна ОСОБА_15, яка померла 16 липня 2011 року, одержала право на спадщину, яка складається з ? частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських будівель, що знаходиться в м.Ланівці, по вул. Береговій, під номером 45, Лановецького району, Тернопільської області.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою не доведено придбання спірного майна за спільні кошти під час шлюбу, або нею за особисті кошти до укладення шлюбу.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час звернення до суду позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у цивільній справі. Оскільки у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з позивачки на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12 , 13 , 76 , 77 , 78 , 79 , 80 , 89 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 272 , 273 , 280-284 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., перерахувавши його у Головне управління казначейства у м. Києві (22030106); код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, Лановецький районний суд Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02886628» .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_16