Ухвала

від 18.10.2018 по справі 473/2849/18

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2849/18

Номер провадження 1-кс/473/1107/2018

УХВАЛА

"18" жовтня 2018 р. слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши клопотання слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_3 , про арешт майна за кримінальним провадженням №12017150190001718 від 23.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.206-2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна, належне ОСОБА_9 , а саме частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, cлідчим відділом Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017150190001718 від 23.08.2017 року за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України

В клопотанні зазначено, що проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, виник злочинний, корисний, намір на заволодіння майном СФГ «Забава» (Ідентифікаційний код 23045382) та ПП «Безвезюк» (Ідентифікаційний код 37126623), а саме земельними ділянками сільськогосподарського призначення площею біля 1000 га., які перебувають у володінні суб`єктів господарювання на законних підставах, розташовані в межах с. Петропавлівська Братського району Миколаївської області та ростучими на них сільськогосподарськими рослинами для подальшого збору їх врожаю.

Обговорив між собою намір незаконного збагачення, шляхом протиправного заволодіння майном юридичних осіб, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, вступили у попередню змову на вчинення кримінального правопорушення.

З метою приховування злочинних дій по заволодінню чужим майном, шляхом імітації ведення підприємницької діяльності, а також для зручного використання та розпорядження ним, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, визначили набувачем такого майна ТОВ «Петропавлівка» (Ідентифікаційний код 41366519), основним видом економічної діяльності якого є (КВЕД 01.11) вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, засновником та директором якого являється ОСОБА_9 , дружина ОСОБА_11

ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, достовірно знали, що СФГ «Забава» та ПП «Безвезюк» на законних підставах володіють і здійснюють господарську діяльність на земельних ділянках сільськогосподарського призначення в межах с. Петропавлівська Братського району Миколаївської області, використовують на підставі договорів оренди землі, зареєстрованих у відповідних реєстрах органів Держгеокадастру, у зв`язку із чим для забезпечення реалізації злочинного наміру вирішили виготовити дублюючі договори оренди землі з підробленими підписами орендодавців, власників землі, та в подальшому зареєструвати їх у встановленому законом порядку, чим фактично заволодіти землею і ростучими на ній сільськогосподарськими рослинами.

Після виготовлення фіктивних договорів оренди земельних ділянок, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, через ТОВ «Петропавлівка», стали фактичними користувачами землі та власниками ростучих на ній сільськогосподарських рослин, чим спричинили матеріальний збиток СФГ «Забава», ПП «Безвезюк», у вигляді вилучення з користування земельних ділянок та матеріальних затрат на обробіток землі та посіву рослин.

В результаті злочинних дій, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у СФГ «Забава» вилучено з користування земельні ділянки загальною площею 341,89 га., загальною вартістю 7 644 016,81 грн. на обробіток та посів яких затрачено 2 975 125,95 грн., чим спричинено матеріальний збиток на загальну суму 10619142,76 грн., у ПП «Безвезюк» вилучено з користування земельні ділянки загальною площею 55,82 га., загальною вартістю 1 420 142,11 грн. на обробіток яких затрачено 494124,33 грн., чим спричинено матеріальний збиток на загальну суму 1914266,44 грн.

З метою забезпечення завдань кримінального провадження, уникнення можливості відчуження майна, яке підлягає можливій конфіскації, слідчий Вознесенського ВП ГУНП ОСОБА_7 просив суд клопотання задовольнити та накласти арешт на належну ОСОБА_4 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні слідчий Вознесенського ВП ГУНП ОСОБА_7 клопотання підтримав, просив суд клопотання задовольнити, так як це необхідно для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч.3 ст.206-2 КК України передбачає обов`язкову конфіскацію майна.

Власник майна ОСОБА_4 та її захисники - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, обгрутовуючи це тим, що в даному випадку арешт частки квартири буде порушувати інтереси інших співвласників, якими є неповнолітня дитина та особа пенсійного віку. Також наголошували на відсутні завданої кримінальним правопорушенням шкоди та неможливістю в подальшому виконати рішення суду про реалізацію належної ОСОБА_4 частки квартири.

Заслухавши слідчого Вознесенського ВП ГУНП Миколаївської області ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , її захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно з ч. 1, п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

При вирішенні питання про арешт майна, суд виходить з вимог п.п.1,2 ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до якого в судовому засіданні слідчим доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; а також, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження в виді арешту майна, необхідне з потребами досудового розслідування, і дані потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи при задоволенні даного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно п.3 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Та в судовому засіданні встановлено, cлідчим відділом Вознесенського відділу поліції ГУ НП в Миколаївської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017150190001718 від 23.08.2017 року за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.

06.09.2018 року ОСОБА_4 оголошено підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України, тобто протиправне заволодіння майном підприємства, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, печаток підприємства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використання службового становища, що заподіяло велику шкоду, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №140106910 від 03.10.2018 року ОСОБА_9 являється власником частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Виходячи знаведених процесуальнихвимог закону,слідчий суддяпереконаний,що арештможе бутинакладений намайно,яке належитьособі,якій повідомленопро підозру,а такожщо,арешт доцільнонакласти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а тому слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Накладення арешту на вказане майно не завдасть шкоди охоронюваним правам та інтересам осіб, а лише забезпечить можливу конфіскацію майна як виду покарання.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 173, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна за кримінальним провадженням №12017150190001718від 23.08.2017рокуза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.206-2КК України, задовольнити.

Застосувати вид заходу забезпечення кримінального провадження в виді арешту на належну ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ), частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши власнику ОСОБА_4 розпоряджатися нею на час проведення досудового розслідування

Ухвала слідчогосудді проарешт майнаможе бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст.310 КПК України.

Слідчий суддя: ОСОБА_1