Ухвала

від 17.10.2018 по справі 591/724/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/724/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/369/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2018 року про арешт майна,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

У поданій апеляційні скарзі представник ТОВ «Тіксан» - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2018 року у кримінальному провадженні №42018200000000590 від 14 грудня 2017 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ Сумській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_9 , про арешт майна, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Свої вимоги мотивує тим, що вилучені під час обшуку речі не є доказами у кримінальному провадженні, а флеш-карта та ноутбук вилучені всупереч вимогам ст. 168 КПК України.

21 вересня 2018 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2018 року у кримінальному провадженні №42018200000000590 від 14 грудня 2017 року розглянув клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ Сумській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_9 , про арешт майна та постановив ухвалу, якою задоволене вказане клопотання та накладений арешт на майно, а саме: грошові кошти в сумі 14 000 грн. та 12 050 грн., 2 пояснювальні записки до грошових коштів, фіскальний чек, аркуш паперу у якому знаходилися грошові кошти, ксерокопію картки платника податків та сторінок паспорту на ім`я ОСОБА_10 і договору позики, шість аркушів паперу з нотатками, акт надання послуг, документи на 20 арк., 2 робочих щоденника, флеш-носій та ноутбук.

Слідчий суддя мотивував постановлену ухвалу тим, що зазначені документи мають значення речових доказів для встановлення істини у справі та можуть бути втрачені, що призведе до неможливості використання зазначених речей та інформації, яка в них міститься, в якості доказів.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , яка вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ УСБУ Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018200000000590 від 14 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України «Фінансування тероризму».

В межах цього кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_11 за попередньою змовою з іншими особами налагодили постачання косметичної-парфумерної продукції ТОВ «Ельфа Лабораторія» на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей через неконтрольовані пункти пропуску державного кордону України з території Російської Федерації, внаслідок чого сплачуються податки і збори до терористичних організацій «ДНР» і ЛНР», чим здійснюється їх фінансування.

Крім того встановлено, що ОСОБА_11 є засновником ТОВ «Тіксан», яке користується орендованим приміщенням в ТОВ «Форумгруп» у зв`язку з чим 05 вересня 2018 року було проведено обшук кімнати АДРЕСА_1 , під час якого було тимчасово вилучене зазначене майно.

06 вересня 2018 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ УСБУ в Сумській області ОСОБА_8 про надання дозволу на проведення обшуку за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на відповідність конкретно зазначеного в клопотанні слідчого майна критеріям ст. 98 КПК України, а відтак з урахуванням позиції як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, а також загальних засад кримінального судочинства (ст. 7, 9, 13, 16, 22 23, 26 КПК України) та загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України) колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що в даній ситуації, арешт майна відповідає інтересам та потребам досудового розслідування в цій справі, такий вид втручання у права та законні інтереси ТОВ «Тіксан» спрямований на встановлення фактичних обставин справи, арештоване майно можливо використати як доказ при обґрунтуванні причетності або непричетності ОСОБА_11 та інших осіб до фінансування тероризму.

При цьому слідчим суддею було враховано інтереси ТОВ «Тіксан» та накладено арешт на майно, накладення арешту на яке не створить суттєвих перешкод для господарської діяльності ТОВ «Тіксан», про що зазначали також і представники власника майна в судовому засіданні в суді першої інстанції .

У поданій апеляційні скарзі фактично не оспорюється розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про те, що вилучене майно не може бути використане як доказ у кримінальному провадженні є передчасними. З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження щодо фінансування тероризму ОСОБА_11 з використанням господарської діяльності. При цьому ОСОБА_11 є засновником ТОВ «Тіксан», тобто має вплив на діяльність цього підприємства. Для ефективного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, встановлення вини чи невинуватості причетних осіб, мотиву і мети їх дій, необхідно перевірити господарську діяльність ОСОБА_11 , у тому числі й через ТОВ «Тіксан», а тому вилучені речі та інформація в них можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та існує реальна загроза їх знищення, змінення чи спотворення.

Не можна погодитися і з доводами апеляційної скарги про можливість зняття копій з електронних носіїв та документів для використання їх у подальшому розслідуванні кримінального провадження, оскільки для досудового розслідування має значення не тільки зазначена там інформація, а й фізичні властивості вилучених речей, зокрема, у разі виникнення потреби, для проведення почеркознавчих та інших експертиз, виявлення та зчитування прихованих та видалених даних.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про те, що вилучення ноутбука та флеш-накопичувача суперечить вимогам ст. 168 КПК України не ґрунтуються на вимогах Закону, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З матеріалів провадження вбачається, що вказані речі були виявлені під час обшуку, проведеного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчим суддею 06 вересня 2018 року було дано дозвіл на проведення цього обшуку та було дано дозвіл на вилучення, серед іншого, і флеш-накопичувача та ноутбука, а ці речі і наявність цих речей може бути необхідною умовою проведення експертного дослідження, засобом або знаряддям його вчинення кримінального правопорушення, а також за відсутності спеціаліста не може бути встановлена необхідність подолання системи логічного захисту.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що слідчий суддя відповідно до ч. 4 ст. 173 КК України застосував такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Тіксан», або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, колегія суддів вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 167, 170, 172, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 вересня 2018 року, якою у кримінальному провадженні №42018200000000590 від 14 грудня 2017 року накладено арешт на майно, вилучене у ході обшуку кімнати АДРЕСА_1 05 вересня 2018 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 без задоволення

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4