Постанова

від 18.10.2018 по справі 214/4969/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/440/18 Справа № 214/4969/17 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 214//4969/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач - Житлово - будівельний кооператив "Спутник - 2",

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_3, на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2018 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 31 січня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року Житлово - будівельний кооператив "Спутник - 2" (надалі - ЖБК Спутник-2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій вона проживає разом з сином ОСОБА_2

Належне утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК Спутник-2 з 01.01.2015 року, однак оплату за надані послуги не здійснюють, у зв'язку із чим утворилася заборгованість за період з 01.01.2015 року по 01.01.2017 року в сумі 3 184,71 грн.

Уточнивши позовні вимоги та зазначивши про те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжують систематично не сплачувати за житлово-комунальні послуги, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість з оплати комунальних послуг за період з 01.01.2015 року по 01.11.2017 року у розмірі 6 345,48 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2018 року, яке доповнено заочним додатковим рішенням цього ж суду від 14 серпня 2018 року, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Спутник-2 заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2015 року по 01.11.2017 року у розмірі 6 345,48 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з кожного окремо, на користь ЖБК Спутник-2 по 800,00 грн. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 серпня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, вказує на те, що посилання суду на належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи не відповідає матеріалам справи, оскільки відповідача ОСОБА_1 взагалі не було повідомлено про час та місце розгляду справи, чим позбавлено можливості приймати участь у судовому розгляді та висловлювати свої заперечення та міркування з приводу заявлених позовних вимог, а також подати заяву про відвід судді. Також вказує й на те, що суд не звернув уваги на клопотання відповідача щодо витребування доказів при вирішення питання за заявою про перегляд заочного рішення суду.

Відповідач вважає, що суд не мав правових підстав для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки предмет позовних вимог стосувався стягнення боргу за комунальні послуги, а суд зобов'язаний розглядати справу виключно в межах заявлених позовних вимог. Відповідач вважає, що позовні вимоги та зміст оскаржуваного рішення суду не співпадають та судом було підмінено поняття комунальних послуг на житлово-комунальні послуги . При цьому, на думку відповідача, ЖБК Спутник-2 не є виконавцем саме комунальних послуг і не має ліцензії на вчинення таких дій, а заявлені позовні вимоги є недоведеними і не містять належного розрахунку суми боргу.

Також, відповідач ОСОБА_1 вважає, що вона не має будь-яких зобов'язань перед ЖБК Спутник-2 , оскільки не подавала заяви про вступ до членів кооперативу та не укладала жодних договорів про надання послуг.

Крім іншого, на думку відповідача, Голова правління ЖБК Спутник-2 ОСОБА_4 не має належних повноважень на звернення до суду від імені ЖБК Спутник-2 та є самозванцем.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги , за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності фактичних договірних відносин між сторонами з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг, невиконання споживачами обов'язків з їх оплати та наявності підстав для стягнення заборгованості з їх оплати в розмірі 6 345, 48 грн.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_3, обґрунтована тим, що справу розглянуто судом за її відсутності, без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка не є обов'язковою.

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ж ч. 8 цієї статті днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повідомлення про призначення судового розгляду на 31 січня 2018 року, які направлялися судом на адресу відповідачів рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повернуто на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 35-43).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_1 без обов'язкового належного повідомлення її про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим скасовує рішення суду на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 20 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року, у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України Про житлово-комунальні послуги , зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 526 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно п.п.3 п.2 ст.21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, у спорі, пов'язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у квартирі АДРЕСА_1

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та членом ЖБК Спутник-2 на підставі рішення виконкому Центрально-Міського району м.Кривог Рогу від 12 квітня 1972 року (а.с. 6).

У квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5).

ЖБК Спутник-2 є юридичною особою та здійснює діяльність з обслуговування житлового будинку, експлуатації мереж та комунікацій, які знаходяться на території кооперативу, забезпечення населення кооперативу водою, газом, теплом, електроенергією, комунальними послугами для потреб членів кооперативу, належного утримання будинку та прибудинкової території, з місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-16).

В період з 01.01.2015 року по 01.11.2017 року відповідачам за адресою: АДРЕСА_3, позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, однак відповідачами здійснювалася частково оплата за надані житлово-комунальні послуги, що й призвело до утворення заборгованості в сумі 6 345,48 грн. (а.с. 7-9).

Доводи апеляційної скарги про те, що заявлені позовні вимоги не доведено, колегією суддів відхиляються, оскільки позивачем надано до суду довідку-розрахунок, яка не спростована відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що предметом позовних вимог є стягнення боргу за комунальні послуги, а не за житлово-комунальні послуги колегією суддів взагалі не приймаються до уваги, адже, як вбачається з тексту позовної заяви, ЖБК Спутник-2 заявлено позовні вимоги саме про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 2-3, 26-27).

До того ж обов'язок визначитися з правовідносинами сторін та правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, законодавцем покладено саме на суд, а не на учасників справи (ст. 264 ЦПК України).

Не можна погодитись й з доводами апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_4 повноважень на звернення до суду з даним позовом, оскільки згідно Виписки з протоколу №7 засідання членів правління мешканців будинку АДРЕСА_1 від 08.01.2015 року, ОСОБА_4 було призначено Головою правління ЖБК Спутник-2 , а згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виборного органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, або через представника.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач законно здійснював та здійснює нарахування за житлово-комунальні послуги, оскільки відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, сама по собі, не може бути підставою звільнення споживача від оплати послуг, якщо він фактично ними користується. Крім того, відповідач не надав доказів, які б спростували розрахунок заборгованості, долучений до справи позивачем, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу та ухвалює нове рішення про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Спутник-2 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2015 року по 01.11.2017 року в розмірі 6 345,48 грн.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 є людиною з інвалідністю другої групи з 13 серпня 2018 року (а.с. 187) та звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 600,00 грн. (а.с. 1) підлягають компенсації за рахунок відповідача ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2018 року скасувати та ухвалити в нове рішення.

Додаткове заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 серпня 2018 року визнати таким, що стратило силу.

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу Спутник-2 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу Спутник-2 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2015 року по 01 листопада 2017 року в розмірі 6 345 (шість тисяч триста сорок п'ять) гривень 48 (сорок вісім) клопійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу Спутник-2 судові витрати по справі у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2018 року.

Головуючий:

Судді: