Ухвала

від 22.11.2018 по справі 214/4969/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 214/4969/17-ц

провадження № 61-47128 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 31 січня 2018 року, додаткове рішення Саксаганського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року у справі за позовом житлово-будівельного кооперативу Спутник-2 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року житлово-будівельний кооператив Спутник-2 (далі -

ЖБК Супутник-2 ) звернулось до суду з позовом, який був уточнений, до

ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 6 345 грн 48 коп. за період з 01 січня 2015 року

по 01 листопада 2017 року.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року позов ЖБК Супутник-2 задоволено.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Спутник-2 заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги за період

з 01 січня 2015 року по 01 січня 20 17 року у розмірі 3 184 грн 71 коп.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковим заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року заяву ЖБК

Супутник-2 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Доповнено заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року, виклавши другий абзац резолютивної частини, якого наступним чином: Стягнути солідарно

з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК Спутник-2 заборгованість

по оплаті за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2015 року по 01 листопада 2017 року у розмірі 6 345 грн 48 коп. .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року, прийнятою у спрощеному позовному провадженні, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 січня 2018 року скасовано. Позов ЖБК Спутник-2 задоволено.

Додаткове заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу

від 14 серпня 2018 року визнано таким, що стратило силу.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ЖБК Спутник-2 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2015 року по 01 листопада 2017 року у розмірі 6 345 (шість тисяч триста сорок

п'ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, в якій, просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 6 345 грн 48 коп., яка станом на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом

в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, зазначаючи, що вона є інвалідом другої групи й оскарження судових рішень має для неї виняткове значення.

За змістом підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки наведені мотиви не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи , тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Суди дали оцінку доводам сторін, у тому числі щодо існуючої судової практики, яка є незмінною у цій категорії справ. Отже, у Верховного Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарги не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої

статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2018 року, додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 14 серпня 2018 року, постанову Дніпровського апеляційного суду

від 18 жовтня 2018 року у справі за позовом житлово-будівельного кооперативу Спутник-2 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько