Рішення

від 11.10.2018 по справі 522/4283/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4283/17

Провадження № 2/522/4096/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 організації Регіональна правозахисна організація про витребування майна з чужого незаконного володіння , -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради звернувся з позовом про витребування з володіння ОСОБА_3 організації Регіональна правозахисна організація на користь ОСОБА_1 міської ради 480/1000 будівлі, що складає 525,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 22/1, та витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 міської ради 520/1000 будівлі, що складає 578,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 22/1.

Свої позовні вимоги вмотивовує тим, що розпорядженням Приморської районної державної адміністрації №495 від 18.04.2003 Про реєстрацію в ОМБТІ та РОН домоволодіння №24 по вул. Разумовській у зв'язку із тим, що будинок дореволюційного будівництва, реєстрація якого своєчасно не здійснена, документи про будівництво та прийом експлуатацію відсутні, архівних даних не збереглось та ураховуючи, що вищезазначене домоволодіння знаходиться на балансі КП ДЄЗ Центральне вирішено зареєструвати в ОМБТІ та РОН за ОСОБА_1 міською радою на правах комунальної власності домоволодіння №24 по вул. Разумовській та оформити свідоцтво про право власності.

На підставі вищевказаного розпорядження виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради видано свідоцтво про право власності від 13.05.2003 серія САА №452224, згідно якого об'єкт який в цілому складається з жилих будинків літ. А , В , Д , сараїв літ. Н , Ж , З , Л , М , О , вбиралень літ. И , Г на праві комунальної власності належить ОСОБА_1 міській раді.

Разом із тим, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2006 року у справі №2-3216/2006 задоволено позов ОСОБА_4 до S.A.BUMBRAVENI , визнано договір купівлі-продажу окремо розташованої двоповерхової будівлі, загальною площею 700,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 24, укладений між S.A.BUMBRAVENI та ОСОБА_4; визнано за ОСОБА_4 право власності на окремо розташовану двоповерхову будівлю, загальною площею 700,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 24; зобов'язано КП ОМБТІ та РОН зареєструвати право власності за ОСОБА_4

17.04.2006 зареєстровано право власності на ОСОБА_4 В подальшому 19.05.2006 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_5 придбано вказане приміщення. На підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2006 право власності на 480/1000 частин вказаного приміщення площею 280,3 кв.м. набуто ОСОБА_3 організацією Регіональна правозахисна організація .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.10.2006 року у справі №2-3216/2006 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2006 року скасовано.

Розпорядженням Приморської районної державної адміністрації №1140 від 21.10.2010 затверджено технічний висновок ПП Начало про можливість подальшої експлуатації будівлі, за адресою: вул. Разумовського, 24, загальною площею 1162,2 кв.м., власниками якої є ОСОБА_3 організація Регіональна правозахисна організація та ОСОБА_2 та присвоєно зазначеній будівлі поштову адресу: м. Одеса, вул. Разумовська, 22/1.

На підставі вказаного розпорядження, 28.10.2010 відповідачам видано свідоцтва про право спільної часткової власності.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 міською радою рішення щодо відчуження на користь будь-яких осіб не приймалося, а право власності на це майно набуто на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2006 у справі №2-3216/2006, яке у подальшому скасовано. Таким чином, оспорювана будівля вибула із комунальної власності без відповідного волевиявлення власника майна, а саме ОСОБА_1 міської ради, а тому вказане майно підлягає витребуванню на користь ОСОБА_1 міської ради.

В судовому засідання представник позивача - Заступника прокурора Одеської області позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 міської ради в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 організації Регіональна правозахисна організація в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню, надав суду письмові заперечення на позов. В судовому засіданні зазначив, що лист КП БТІ ОСОБА_1 міської ради від 05.07.2017 року за №486297.72.17 спростовує доводи прокурора про належність даної будівлі до домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 22/1, оскільки дана будівля за літ. Б є окремо розташована двоповерхова нежитлова будівля, загальною площею 700,8 кв.м., та не належала ОСОБА_1 міській раді на підставі свідоцтва про право власності від 13.05.2003 серії САА №452224. Окрім того, ОСОБА_5 про передачу з балансу місцевої ради народних депутатів будівлі ДДУ №177 по вул. Орджонікідзе, 24, на баланс ОСОБА_1 міського управління УМВС України в Одеській області №б/н від 1996, підтверджує факт того, що спірне майно ще у 1996 році було передано з балансу ОСОБА_1 міської ради на баланс міського управління УМВС України в Одеській області, а тому вибуло з володіння позивача. Також заявив про пропуск позовної давності та просив застосувати наслідки спливу позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2006 року у справі №2-3216/2006 задоволено позов ОСОБА_4 до S.A.BUMBRAVENI , визнано договір купівлі-продажу окремо розташованої двоповерхової будівлі, загальною площею 700,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 24, укладений між S.A.BUMBRAVENI та ОСОБА_4; визнано за ОСОБА_4 право власності на окремо розташовану двоповерхову будівлю, загальною площею 700,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 24; зобов'язано КП ОМБТІ та РОН зареєструвати право власності за ОСОБА_4

17.04.2006 зареєстровано право власності на ОСОБА_4

19.05.2006 між на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останнім придбано вищевказане приміщення.

На підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2006 право власності на 480/1000 частин вказаного приміщення набуто ОСОБА_3 організацією Регіональна правозахисна організація .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.10.2006 року у справі №2-3216/2006 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30.03.2006 року скасовано.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.10.2008 року у справі №2-3216/2006 позовну заяву ОСОБА_4 до S.A.BUMBRAVENI залишено без розгляду.

Розпорядженням Приморської районної державної адміністрації №1140 від 21.10.2010 затверджено технічний висновок ПП Начало про можливість подальшої експлуатації будівлі, за адресою: вул. Разумовського, 24, загальною площею 1162,2 кв.м., власниками якої є ОСОБА_3 організація Регіональна правозахисна організація та ОСОБА_2 та присвоєно зазначеній будівлі поштову адресу: м. Одеса, вул. Разумовська, 22/1.

28.10.2010 ОСОБА_2 видано виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради свідоцтво про право власності на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації ОСОБА_1 міської ради від 21.10.2010 р. №1140; замість договору купівлі-продажу від 19.05.2006 р., посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу у реєстрі за №2044, зареєстрованого КП ОМБТІ та РОН від 22.05.2006 року, номер запису:283 в кн.:53неж-84; на 520/1000 частин об'єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Розумовського, 22/1. Об'єкт складається в цілому з будівлі, загальною площею, 1162,2 кв.м.

28.10.2010 р. ОСОБА_3 організації Регіональна правозахисна організація видано виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради свідоцтво про право власності на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації ОСОБА_1 міської ради від 21.10.2010 р. №1140; замість договору купівлі-продажу від 19.09.2006 р., посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу у реєстрі за №18943, зареєстрованого КП ОМБТІ та РОН від 25.09.2006 року, номер запису:283 в кн.:53неж-133; на 480/1000 частин об'єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Розумовського, 22/1. Об'єкт складається в цілому з будівлі, загальною площею, 1162,2 кв.м.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, що також передбачено ст. 182 ЦК України.

Так, статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Аналогічні положення закріплюються і в статті 327 Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Закону України Про місцеве самоврядування визначено право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки КП ОМБТІ та РОН за вих.№3824/вих. від 17.10.2000 року домоволодіння, площею 609,4 кв.м., у цілому за адресою: вул. Разумовського (колишня назва - Орджонікідзе), 24, значиться зареєстрованим за виконкомом Ворошилівського районної ради депутатів працюючих на підставі рішення виконкому цієї ж районної ради №312 від 06.09.1948 року. Дане домоволодіння складалося із жилих та нежилих будинків.

Відповідно до акту про передачу з балансу місцевої ради народних депутатів будівлі ДДУ №177 по вул. Орджонікідзе (нині - Разумовського), 24, на баланс ОСОБА_1 міського управління УМВС України в Одеській області №б/н від 1996, дана будівля у 1996 році передана з балансу ОСОБА_1 міської ради на баланс міського управління УМВС України в Одеській області.

Згідно із Інформацією про мережу дошкільних закладів Центрального району м. Одеси на 20.02.98 р. приміщення дошкільного закладу №177 по вул. Разумовська, 24, у м. Одесі, передано податковій поліції.

Розпорядженням Приморської районної державної адміністрації №495 від 18.04.2003 Про реєстрацію в ОМБТІ та РОН домоволодіння №24 по вул. Разумовській у зв'язку із тим, що будинок дореволюційного будівництва, реєстрація якого своєчасно не здійснена, документи про будівництво та прийом експлуатацію відсутні, архівних даних не збереглось, вищезазначене домоволодіння знаходиться на балансі КП ДЄЗ Центральне , вирішено зареєструвати в ОМБТІ та РОН за ОСОБА_1 міською радою на правах комунальної власності домоволодіння №24 по вул. Разумовській та оформити свідоцтво про право власності.

13.05.2003 року виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради на підставі Приморської районної державної адміністрації №495 від 18.04.2003 Про реєстрацію в ОМБТІ та РОН домоволодіння №24 по вул. Разумовській видано свідоцтво про право власності серія САА №452224, відповідно до якого на праві комунальної власності належить ОСОБА_1 міській раді об'єкт у цілому, що розташований у м. Одесі по вул. Разумовській, 24, та складається з жилих будинків літ. А , В , Д , сараїв літ. Н , Ж , З , Л , М , О , вбиралень літ. И , Г .

Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 міської ради листом від 05.07.2017 року №486297.72.17 повідомило на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року, справа №522/4283/17, провадження №2/522/6279/17, що окремо розташована двоповерхова нежитлова будівля, загальною площею 700,8 кв.м. до складу домоволодіння №24 по вул. Разумовській у м. Одесі, що складається з жилих будинків літ. А , В , Д , сараїв літ. Н , Ж , З , Л , М , О , вбиралень літ. И , Г , зазначених у свідоцтві про право власності на домоволодіння від 13 травня 2003 року (бланк серія САА №452224), яке належало ОСОБА_1 міській раді, не входила.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що спірне майно не належить ОСОБА_1 міській раді на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 13 травня 2003 року (бланк серія САА №452224). Інших належних доказів, які б підтвердили право власність ОСОБА_1 міської ради, позивачем до суду не надано.

Окрім того, існують розбіжності у площі нерухомого майна (609,4 кв.м.), яке передане за актом у 1996 році, та площі спірного майна (700,8 кв.м.),що позбавляє суд можливості визначити, що майно зазначене у акті передачі, на який позивач посилається, як на доказ приналежності даного майна ОСОБА_1 міській раді, є спірним майном.

В судовому засіданні представник прокуратури Одеської області неодноразового наголошував та звертав увагу суду на той факт, що на його думку спірне майно незаконно вибуло із власності ОСОБА_1 міської ради за відсутності його волевиявлення, з урахуванням чого спірне майно підлягає витребуванню від відповідачів на підставі ст. 388 ЦК України на користь ОСОБА_1 міської ради.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, яка є підставою позову, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідно до положень ст.388 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, яка також є підставою позову, якщо майно за відплатним договором придбано у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд приходить до висновку, що станом на 1996 рік спірне майно вибуло із володіння ОСОБА_1 міської ради на підставі акту про передачу з балансу місцевої ради народних депутатів будівлі ДДУ №177 по вул. Орджонікідзе (нині - Разумовського), 24, на баланс ОСОБА_1 міського управління УМВС України в Одеській області № б/н від 1996.

Враховуючи доводи позивача відносно того, що ОСОБА_1 міська рада є власником спірного майна на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння від 13 травня 2003 року (бланк серія САА №452224), варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень в редакції від 01.07.2004 року, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

З урахуванням вищезазначеним норм законодавства, право власності на спірне майно підлягало державній реєстрації за ОСОБА_1 міською радою, але, як вбачається із свідоцтва про право власності на домоволодіння від 13 травня 2003 року (бланк серія САА №452224), спірне майно не ввійшло до складу домоволодіння в цілому за адресою: вул. Разумовська, 24, м. Одеса.

Суду не доведено факту належності до комунальної власності ОСОБА_1 міській раді спірного майна, не надано доказів щодо реєстрації спірного нерухомого майна, як комунальної власності, що слугувало б підставою для задоволення віндикаційного позову в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо заяви представника ОСОБА_3 організації Регіональна правозахисна організація про застосування наслідків спливу позовної давності суд приходить до висновку, що відмовити в позові з даної підстави суд не має можливості.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивач не надав доказів того, що ОСОБА_1 міська рада є титульним власником спірного майна. На підставі рішення КП ОМБТІ та РОН 17.04.2006 зареєстровано право власності за ОСОБА_4, про що було відомо ОСОБА_1 міській раді та саме з цієї дати необхідно відраховувати строк позовної давності. Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі порушення прав позивач повинен був звернутися за захистом порушеного права до 17.04.2009 року, однак позивач звернувся до суду з позовом лише у березні 2018 року, що свідчить про сплив позовної давності. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не заявлялося.

На підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пунктом 11 постанови Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем строк для звернення до суду з даним позовом пропущено без поважної причини, але відмовити в позові з даної підстави суд не має можливості у зв'язку із тим, що права позивача з боку відповідачів порушено не було. В даному випадку позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, та в свою чергу виключає можливість суду відмовити у задоволенні позову про витребування майна, з яким позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України, про застосування якого заявлено стороною у спорі.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 організації Регіональна правозахисна організація про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 387, 388 ЦК України, ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 організації „Регіональна правозахисна організація» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.10.2018 року.

Суддя В.І. Загороднюк

11 жовтня 2018 року