Рішення

від 19.10.2018 по справі 523/10335/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/10335/18

Провадження №2/523/4175/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З а о ч н е

"19" жовтня 2018 р. місто Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю АВТОПЛЮС та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю АВТОПЛЮС на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 59356,21 гривень, франшизу в розмірі 950,00 гривень, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2000 гривень, а всього 62 306,21 грн., з відповідача ОСОБА_3 - моральну шкоду в розмірі 7 000 гривень, а також з обох відповідачів понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.03.2018 року сталося зіткнення автомобіля позивача з автомобілем під управлінням відповідача ОСОБА_3, вина якого у вчиненні ДТП доведена. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілеві позивача було завдано механічних ушкоджень, він зазнав матеріальної шкоди у зазначеному розмірі. Також позивач зазначив, що згідно із довідкою Управління патрульної поліції в Одеській обл. № 3018081531995863, транспортний засіб Renault Logan , д.р.н. ВН0769ЕI, належить на праві власності ТОВ АВТОПЛЮС та застрахований в ПрАТ СГ ТАС згідно із полісом №АМ/5554777, на момент ДТП вказаний транспортний засіб мав маркування таксі, а згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ АВТОПЛЮС має КВЕД: 49.32 Надання послуг таксі , з протоколу про адміністративне правопорушення та особистих пояснень водія ОСОБА_3 вбачається, що він працює водієм ТОВ АВТОПЛЮС , вина водія ОСОБА_3 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 20.04.2018 р. № 523/4430/18; відповідно до Висновку судового експерта № 21-18 від 25.05.2018 р., вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобіля « Volvo ХС 90» , д.р.н. ВН1096ЕІС, становить 159 356 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 21 коп. , при цьому ліміт відповідальності Страховика за шкоду заподіяну майну, відповідно до поліса N°АМ/5554777, становить 100 000 (сто тисяч) грн., полісом також передбачено франшизу в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. Оскільки ліміт відповідальності Страховика повністю не покриває розмір завданих позивачу матеріальних збитків, у власника транспортного засобу виникає деліктне, позадоговірне зобов'язання щодо відшкодування шкоди, тому позивач просить вимоги про стягнення матеріальної шкоди задовольнити, стягнувши її з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю АВТОПЛЮС . Вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_4, незважаючи на підтвердження його вини рішенням суду, не вважає себе винуватим, поводить себе зухвало та відмовляється добровільно відшкодовувати завдану шкоду, ці обставини змінили усталений спосіб життя, у зв'язку з чим ОСОБА_1 втратив емоційну рівновагу, що негативно вплинуло на його трудові відносини та сімейні стосунки, він вимушений замість роботи витрачати час на відновлення порушеного права, а саме: звертатися до експертів щодо встановлення вартості матеріальної шкоди, самостійно сплачувати величезну суму на ремонт пошкодженого автомобіля, звертатися до страхової компанії відповідача та збирати необхідні документи для отримання страхового відшкодування, тощо, тому розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 7 000 (сім тисяч) грн.

Ухвалою суду від 16 серпня 2018 року було відкрито спрощене позовне провадження з призначенням дати судового засідання.

У судове засідання представник позивача подав заяву, згідно якої заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов, розглянувши справу за його відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином та своєчасно повідомлені, із відзивами на позов чи будь-якими клопотаннями не звертались, матеріали справи не містять заяв відповідачів про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справи у порядку заочного провадження, у відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, оскільки підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

20.03.2018 р. о 16.45 год. у м.Одеса по вул.Дунаєвського, 1 (Наклонна) сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля « Volvo ХС 90» , д.р.н. ВН1096ЕІС, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля Renault Logan , д.р.н. ВН0769ЕI, під керуванням водія відповідача ОСОБА_3

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілеві позивача, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО №413615, виданого Центр 5142, було завдано механічних ушкоджень, позивач тривалий час не мав можливості ним користуватись, вживав додаткових заходів ремонту автомобіля, внаслідок чого він зазнав матеріальної та моральної шкоди.

Згідно із довідкою Управління патрульної поліції в Одеській обл. № 3018081531995863, транспортний засіб Renault Logan , д.р.н. ВН0769ЕI, належить на праві власності ТОВ АВТОПЛЮС та застрахований в ПрАТ СГ ТАС згідно із полісом №АМ/5554777, на момент ДТП вказаний транспортний засіб мав маркування таксі.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ АВТОПЛЮС має КВЕД: 49.32 Надання послуг таксі , а з протоколу про адміністративне правопорушення та особистих пояснень водія ОСОБА_3, наданих під час складення протоколу, вбачається, що він працює водієм ТОВ АВТОПЛЮС .

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 20.04.2018 р. у справі № 523/4430/18, водія ОСОБА_3 за вчинену ДТП притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою .

Відповідно до Висновку судового експерта №21-18 від 25.05.2018 р., вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобіля « Volvo ХС 90» , д.р.н. ВН1096ЕІС, становить 159 356 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 21 коп.

Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну, відповідно до поліса N°АМ/5554777, становить 100 000 (сто тисяч) грн., полісом також передбачено франшизу в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн.

Оскільки ліміт відповідальності Страховика повністю не покриває розмір завданих позивачу матеріальних збитків, у власника транспортного засобу виникає деліктне, позадоговірне зобов'язання щодо відшкодування шкоди.

Після вчиненої дорожньо-транспортної пригоди відповідачі по цей час не відшкодували завдану позивачеві матеріальну шкоду.

Приписами ст.1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

За змістом ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України існує два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року №1961-IV Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону №1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

За таких обставин, судом достовірно встановлено, що винні дії відповідача ОСОБА_3 , котрий є працівником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю АВТОПЛЮС , знаходяться в прямому причинному зв'язку із заподіяною позивачеві матеріальною шкодою, страховою компанією завдану матеріальну шкоду можливо відшкодувати частково у межах ліміту, що становить 100 000 гривень, тому заявлені вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю АВТОПЛЮС , на користь позивача залишку невідшкодованої суми завданої матеріальної шкоди є законними й обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У частині відшкодування моральної шкоди на користь позивача в розмірі 7 000 гривень, суд вважає, що відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України та ст.1167 ЦК України , враховуючи ту обставину, що позивач у справі не мав можливості з вини відповідача користуватися своїм майном на протязі тривалого часу та він вимушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачати власні кошти на ремонт автомобіля, які не може повернути у повному обсязі, тривалий час перебував у стані стресу, був позбавлений можливості з вини відповідача здійснювати заплановані поїздки на автомобілі, виходячи з принципу розумності і справедливості, вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню 2 000 гривень.

Доводи позивача відповідачами не спростовані жодним належним і допустимим доказом.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом . Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з відповідачів має бути стягнуто на користь позивача сплачені ними і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі по 704,80 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю АВТОПЛЮС , КОД ЄДРПОУ: 36920735 , 65003, м.Одеса, вул.Чорноморського Козацтва, буд. 66/3 , на користь ОСОБА_1 (серія та номер паспорта: ЕО 720911, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 65039, Одеса, АДРЕСА_1), матеріальні збитки в розмірі 59 356 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 21 коп., франшизу в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., а всього 62 306 (шістдесят дві тисячі триста шість) грн. 21 коп. , а також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 704 гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1., с.Корсунці, вул.Залізнодорожна, буд.59, на користь ОСОБА_1 (серія та номер паспорта: ЕО 720911, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 65039, Одеса, АДРЕСА_1), моральну шкоду в розмірі 2 000 (двох тисяч) грн., а також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 704 гривні 80 копійок.

В іншій частині вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Копію заочного рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.10.2018 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5, п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Суворовського районного суду м.Одеси

Суддя: