Рішення

від 10.10.2018 по справі 804/5227/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Справа № 804/5227/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі Піддубцева О.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у порядку загального позовного провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Украгро 2003 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Украгро-2003 (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000151401 та №0000161401 від 29.07.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки факт здійснення господарської операції підтверджується первинним документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

28.08.2018 р. на виконання постанови Верховного суду від 26.06.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/5227/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Украгро 2003 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000151401 та №0000161401 від 29.07.2016 р.

28.08.2018 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом здійснено автоматичний розподіл справи №804/5227/16, яким визначено головуючого суддю - Віхрову В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 р. року справу №804/5227/16 прийнято до провадження суддею Віхровою В.С. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 17.09.2018 р. о 10:40 год.

14.09.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовче судове засідання 17.09.2018 р. прибули уповноважені представники сторін, у зв'язку із необхідністю надати додаткові докази по справі, судом було оголошено перерву до 21.09.2018 р. о 10:30 год.

19.09.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач підтверджує висновки ОСОБА_4 перевірки підприємства, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У підготовче судове засідання 21.09.2018 р. прибули уповноважені представники сторін. В ході судового засідання постала необхідність надання відповіді на відзив на позовну заяву, судом поставлено питання щодо закінчення підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті.

За згодою сторін у справі, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 р. підготовче провадження у справі №804/5227/16 закрито, призначено розгляд справи по суті на 10.10.2018 р. о 11:00 год.

26.09.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позивач заперечує проти висновків, викладених податковим органом у відзиві на позовну заяву. Стверджує, що матеріали справи містять усі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами.

У судове засідання 10.10.2018 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, підстави повернення справи на новий розгляд, заслухавши пояснення сторін, враховуючи дію закону у часі та за колом осіб, суд, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 09.06.2016 р. по 02.07.2016 р. (термін проведення перевірки продовжувався з 24.06.2016 р. по 02.07.2016 р.) на підставі наказів від 07.06.2016 р. № 449 та від 24.06.2016 р. № 507, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України посадовими особами податкового органу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Украгро-2003 з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2016 р.

За результатами перевірки складено ОСОБА_4 № 2072/04-61-14-01/32354026 від 08.07.2016 р. (надалі - ОСОБА_4 перевірки), відповідно до змісту якого перевіркою встановлені порушення пунктів п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 7 635 344 грн., у тому числі за 2012 рік на суму 838 248 грн., за 2013 рік на суму 6 797 096 грн. та зменшення збитків за 2013 р. на суму 1 908 500 грн.

На підставі висновків ОСОБА_4 перевірки, винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 29.07.2016 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6797096,00 грн. - за основним платежем та на суму 3398548,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ НОМЕР_2 від 29.07.2016 р., яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1908500,00 грн.

ОСОБА_4 перевірки, які стали підставами для винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на наступних обставинах.

За період з 01.01.13 р. по 31.12.14 р. ТОВ УкрАгро-2003 задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 109 703 939 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються в при визначення об'єкта оподаткування за період з 01.01.13 р. по 31.12.2014 р. встановлено їх завищення у 2013 р. у сумі 37 682 692 грн.

Перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларацій Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.13 р по 31.12.14 р. у загальній сумі 104 017 004 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання снекової продукції (горішки, фісташки, сухарики, насіння соняшникове, сушена рибка, кальмари та інше), паперових салфеток, цукру, виробничого обладнання, послуг транспортування, послуг оренди приміщень, послуг переробки на умовах давальницької сировини.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.01.13 р. по 31.12.14 р. у загальній сумі 104 017 004 грн. на підставі документів, які наведені у додатку 4 до акту перевірки встановлено завищення задекларованих показників в рядку 05.1 Декларацій Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 37 682 692 грн.

В ході проведення перевірки встановлені взаємовідносини ТОВ Украгро-2003 з ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) на підставі договору поставки №28/11 від 28.11.2012 р., згідно з яким ТОВ УкрАгро-2003 - покупець, ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) - продавець. ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) на адресу ТОВ Украгро-2003 видано видаткові накладні на реалізацію насіння соняшника на суму 37 682 692 грн., без ПДВ.

Станом на 31.12.2012 р. заборгованість ТОВ Украгро-2003 перед ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками складала 326 298,00 грн. Сума заборгованості сформована за рахунок придбання напівфабрикату соняшника жареного у кількості згідно видаткових накладних: №3011130 від 30.11.12 р. на суму 94864,00 грн. напівфабрикату соняшника жареного 6776,0 кг; №111225 від 11.12.12 р. на суму 186340,00 грн. напівфабрикату соняшника жареного 13310,00 кг; №211242 від 21.12.12 р. на суму 45094,00 грн. напівфабрикату соняшника жареного 3221,00 кг.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) встановлено:

- місце реєстрації - ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській обл.;

- основний вид діяльності - Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi меблями, господарськими товарами, залiзними та iншими металевими виробами;

- за даними ЄДР підприємство визнано банкрутом справа № 904/8450/13, знято з обліку 04.11.2015;

- свідоцтво платника ПДВ від 23.02.2012 року № 200031085 анульовано 28.02.2014 року;

- згідно 1ДФ у період І кв. 2013 рік на підприємстві працювало 13 працівники, з яких 9 працівників були звільнені 31.01.2013 р. та 2 працівника звільнені 28.02.2013 р.;

- основні засоби відсутні.

Підприємством ТОВ АРТ-ЛЕГІОН за період з 01.01.13 р. по 31.01.13 р. було виписано та надано підприємству ТОВ УкрАгро-2003 накладні, податкові накладні згідно договору поставки №28/11 від 28.11.2012 р.

Підприємством ТОВ УкрАгро-2003 до перевірки надано товаро-транспортні накладні, згідно яких автопідприємством є ТОВ ОСОБА_5 Транс (35042793).

Податковий орган вказав, що вищенаведені ТТН оформлені з порушенням Правил №363 та п.п. 2.4. п. 2 Положення №88, а саме: у рядку Випуск дозволив , Здав відсутні данні П.І.Б., посада, особи, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; у рядку До подорожнього листа № відсутня інформація про наявність подорожного листа; у розділі Відомості про вантаж графі 3 Назва продукції, товару (вантажу) вказано - товар, що не дає можливості індефікувати який саме товар був відвантажений за вищенаведеними ТТН; у розділі Відомості про вантаж графі 4 Одиниці виміру , графі 5 Кількість , графі 6 Ціна , графі 7 Сума , графі 9 ОСОБА_6 пакування , графі 10 Кількість місць , графі 12 Код вантажу , графі 13 Клас вантажу відсутня будь яка інформація, що не дає можливості індефікувати який саме товар був відвантажений за вищенаведеними ТТН; у розділі Вантажно-розвантажувальні операції графі 18 прибуття , графі 19 вибуття , графі 23 підпис відповідальної особи відсутні данні, що не дає можливості підтвердити факт прибуття та вибуття автомобілів з пункту навантаження м.Дніпропетровськ, вул.. Г.Сталінграду,147.

Згідно вказаних ТТН перевезення насіння соняшника відбувалось у січні 2013 р. згідно даних сайту WWW.GISMETEO.UA погодні умови у м. Дніпропетровську та області були не сприятливими (від -6 до +5 градусів С) для здійснення перевезення насіння соняшника насипом, автомобілями, зазначеними у ТТН.

Тобто, відповідач дійшов висновку, що осіб, які фактично здійснювали відвантаження та приймання ТМЦ, навантажувальні та розвантажувальні роботи ідентифікувати - не можливо.

Згідно наданих до перевірки товарно-транспортні накладні адреса завантаження товару - м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталенграду,147. Відповідно АІС Податковий блок платником податку на землю за цією адресою є ПАТ ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ , ТОВ ФОРУМ (13465491), ТОВ НВО Мета (23074395), УКРАЇНСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКЕ ТОВ СП ВЕЛЬТА-КОСМЕТІК (23648086), ТОВ АГРОПРОМНИКА (30745174), ТОВ РІЛТОН (32952920). Аналізом додатку №5 до Декларацій з ПДВ не встановлено взаємовідносин ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) з ПАТ ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ , ТОВ ФОРУМ (13465491), ТОВ НВО Мета (23074395), УКРАЇНСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКЕ ТОВ СП ВЕЛЬТА-КОСМЕТІК (23648086), ТОВ АГРОПРОМНИКА (30745174), ТОВ РІЛТОН (32952920) що свідчить про те, що у ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) відсутня оренда складських приміщень за даною адресою та свідчить про відсутність факту їх відвантаження з цієї адреси.

За вказаною адресою в ТТН, а саме: м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталенграду,147 відсутні елеватори, які необхідні для зберігання насіння соняшника, особливо у зимовий період року.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено відсутність юридичних документів у ТОВ Украгро-2003 за період з 02.01.2013 р. по 31.01.2013 р., що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку від постачальника ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434).

З метою встановлення фактичних власників транспортних засобів зазначених у ТТН, було направлено запит до Територіального сервісного центру №1241 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області, на час складання акту відповідь не отримана.

Розрахунки між ТОВ Украгро-2003 та ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) не проводились.

Згідно наданого під час перевірки договору відступлення права вимоги №30/08-13 від 30.08.2013 р. ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (первісний кредитор) керуючись статтями з 512 по 519 Цивільного кодексу України передав ТОВ Відродження-Дніпро (код 38199048) (новий кредитор) суму боргу по договору №28/11 від 28.11.2012 р. складеного між ТОВ АРТ-ЛЕГІОН та ТОВ Украгро-2003 у розмірі 38 008 990,00 грн.

23.01.2014 р. згідно платіжного документу № НОМЕР_3 Украгро-2003 перерахувало 9 220 000,00 грн. згідно договору відступлення права вимоги №30/08-13 від 30.08.2013 р. без ПДВ. На залишок кредиторської заборгованості у розмірі 28788990,00 грн. ТОВ УКРАГРО-2003 15.04.2014 р. виписало прості векселя серії АА2035066, АА2035065, АА2035064, АА2035063.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ АРТ-ЛЕГІОН , встановлено наступне:

- відсутність управлінського та технічного персоналу;

- відсутність виробничих активів та складських приміщень;

- відсутність транспортних засобів;

- відсутність придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності;

- при декларуванні ТОВ АРТ-ЛЕГІОН валового доходу у розмірі 203 940 906,00 грн., отримано прибутку лише 1,00 грн., та сплачено до бюджету 00,0 грн., що свідчить про відсутність наміру отримання доходу, а здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались;

- відступлення прав вимог по кредиторської заборгованості ТОВ Украгро-2003 на ТОВ Відродження-Дніпро також, свідчить про відсутність наміру отримання доходу ТОВ АРТ-ЛЕГІОН при здійснені господарських операцій.

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що підприємством ТОВ АРТ-ЛЕГІОН за період з 01.01.13 р. по 31.01.13 р. задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у 22 постачальників Дніпропетровської та Київської області, а саме: ткані в асортименті, абразиви, продукти харчування, біжутерія, електроприлади, послуги прибирання по містам України (м. Бориспіль, м.Київ, м. Вишневе, м. Фастів, м. Новоград-Волинський, м. Бахмач, м. Коростень, м. Конотоп та інші), інформаційно - технічна послуг, зелень в асортименті, хімічні краски, побутової техніки, автомобільних запчастин, будівельних матеріалів, та інших товарів зареєстровано 19062 позицій товарів та послуг. Тобто, дані ТМЦ мають різноманітні характеристики - продукти харчування, парфумерії, побутова техніка, автомобільні запчастини, будівельні матеріали, та інше, що свідчить про необхідність застосування особливих умов їх транспортування та зберігання.

Однак, податковий орган вказав, що продаж товарів ТОВ АРТ-ЛЕГІОН мало зовсім інший характер. Відповідно даних ЄРПН з 01.01.13 р. по 31.01.13 р. ТОВ АРТ-ЛЕГІОН реалізовано вказаний товар, послуги, роботи на 275 покупців (покупці розташовані у багатьох, територіально-віддалених друг від друга регіонах України, а саме: АР Крим, Донецька область, Запорізька область, Черкаська область Київська область, Дніпропетровська область, Львівська область, та інші). Тобто, ТОВ АРТ-ЛЕГІОН створено з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, та з метою мінімізації сплати податків іншим підприємствам.

В ході проведення аналізу журналу-ордеру по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за травень 2014 р. було встановлено, що на суму кредиторської заборгованості по підприємствам ТОВ ОСОБА_6 інвест (код 38530402) у розмірі 1 223 695,00 грн. та ТОВ "Фай-Торг" (код 38434060 ) у розмірі 1 174 735,79 грн. ТОВ Украгро-2003 (код 32354026) виписало прості векселі серії АА2035061, АА2035062, АА2035060, АА2035059.

Сума кредиторської заборгованості виникла за рахунок, по підприємствам: ТОВ ОСОБА_6 інвест (код 38530402) переведення боргу по договору відступлення права вимоги №01/04 від 08.04.13 р. від ТОВ Лантіком (код 37275337) (первісний кредитор) керуючись статтями з 512 по 519 Цивільного кодексу України передав ТОВ ОСОБА_6 інвест (код 38530402) (новий кредитор) суму боргу по договору №05/10 від 05.10.12 р. складеного між ТОВ Лантіком та ТОВ УКРАГРО-2003 у розмірі 1 223 695,0 грн.; ТОВ Фай-Торг (код 38434060) переведення боргу по договору №28/12-12 від 28.12.12 р. від ТОВ Маритен (код 37275316) (первісний кредитор) передав ТОВ Фай-Торг (код 38434060 (новий кредитор) суму боргу по договору №01/02-12 від 01.02.12 р. складеного між ТОВ Маритен та ТОВ Украгро-2003 у розмірі 1 174 735,79 грн.

Період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. фінансово-господарської діяльності ТОВ УКРАГРО-2003 був перевірений плановою перевіркою (акт №1628/22-2/32354026 від 27.06.2013 р.) але у зв'язку з виявленими обставинами при перевірці фінансово-господарської діяльності ТОВ Украгро-2003 за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2016 р. та на підставі ухвали Бабушкінського районного суду по справі №200/8582/16-к від 13.05.2016 р. щодо встановлення періоду перевірки з 01.01.2010 р. по теперішній час, перевірено взаємовідносини ТОВ УКРАГРО-2003 з ТОВ Лантіком та ТОВ Маритен за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р.

Підприємством ТОВ Лантіком за період з 01.10.12 р. по 30.11.12 р. було виписано та надано підприємству ТОВ Украгро-2003 накладні, податкові накладні згідно договору поставки №05/10 від 05.10.2012 р.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним ТОВ УКРАГРО-2003 згідно даних АІС Податковий Блок не були включені до податкових декларацій по ПДВ. ТОВ Лантіком податкові накладні за листопад 2012 р. не зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТТН, що підтверджують транспортування товарів від ТОВ Лантіком до ТОВ УКРАГРО-2003 під час перевірки не надані.

Розрахунки між ТОВ УКРАГРО-2003 та ТОВ Лантіком не проводились.

Згідно наданого під час перевірки договору відступлення права вимоги №01/04 від 08.04.13 р. ТОВ Лантіком (первісний кредитор) керуючись статтями з 512 по 519 Цивільного кодексу України передав ТОВ ОСОБА_6 інвест (код 38530402) (новий кредитор) суму боргу по договору №05/10 від 05.10.2012 р. складеного між ТОВ Лантіком та ТОВ Украгро-2003 у розмірі 1223695,00 грн.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ Лантіком (код 37275337) встановлено:

- місце реєстрації - ДПI у Бабушкінському районі м. ДНIПРОПЕТРОВСЬКА ГУ ДФС у Дніпропетровській обл.;

- основний вид діяльності - ОПТОВА ТОРГIВЛЯ ЗЕРНОМ, НЕОБРОБЛЕНИМ ТЮТЮНОМ, НАСIННЯМ I КОРМАМИ ДЛЯ ТВАРИН;

- за даними ЄДР підприємство визнано банкрутом, знято з обліку 29.10.2015 р.;

- свідоцтво платника ПДВ від 21.12.2010 р. № 100315635 анульовано 12.11.2013 р.;

- підприємством задекларовано обсяг реалізації протягом 2012 року 851 014 609,00 грн., а сплата податків склала лише 23974,00 грн. (навантаження 0,001%), з грудня 2013 р. підприємство не звітує;

- податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік не надано;

- згідно 1ДФ у період 2014 рік на підприємстві працювало 1 працівники, усі звільнені;

- основні засоби відсутні.

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що підприємством ТОВ Лантіком не зареєстровано податкові накладні за листопад 2012 р. на ТОВ УКРАГРО-2003 . ТОВ Лантіком за період з 01.10.12 р. по 31.12.12 р. задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у 34 постачальників, а саме: цукру, м'яса, побутової техніки, бензину, скрапленого газу, автомобільних запчастин, будівельних матеріалів, пшениці та інших товарів. Тобто, дані ТМЦ мають різноманітні характеристики - продукти харчування, продукти хімічної галузі, побутова техніка, автомобільні запчастини, будівельні матеріали, та інше, що свідчить про необхідність застосування особливих умов їх транспортування та зберігання.

Однак, за даними податкового органу, продаж товарів ТОВ Лантіком мало зовсім інший характер. Відповідно даних ЄРПН з 01.10.12 р. по 31.12.12 р. ТОВ Лантіком реалізовано наступний товар на 784 покупців (покупці розташовані у багатьох, територіально-віддалених друг від друга регіонах України), який не придбавався підприємством: маркетингові, транспортні та інші послуги, феросиліцій, рукавиці, відра, лопати, щітки по металу, молотки, вугілля та інші товари. Таким чином, відповідно до бази даних ТОВ Лантіком зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників, що свідчить про маніпулювання даними та ставить під сумнів сам факт отримання товарів (робіт, послуг) покупцями. ТОВ Лантіком придбання товарів які вказані у накладних на реалізацію ТОВ Украгро-2003 не здійснювало.

Крім того, у ТОВ Лантіком відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, навантажувальних та розвантажувальних послуг та інше.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено наступне:

- відсутність управлінського та технічного персоналу;

- відсутність оборотних коштів;

- відсутність виробничих активів та складських приміщень;

- відсутність транспортних засобів;

- відсутність придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності;

- крім того, при декларуванні ТОВ Лантіком валового доходу у розмірі 851 014 609,00 грн., а сплата податків склала лише 23974,00 грн. (навантаження 0,01%), та сплачено до бюджету 23974 грн, що свідчить про відсутність наміру отримання доходу, а здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались;

- відступлення прав вимок по кредиторської заборгованості ТОВ Украгро-2003 на ТОВ ОСОБА_6 інвест також, свідчить про відсутність наміру отримання доходу ТОВ Лантіком при здійснені господарських операцій.

Тобто, як вказав відповідач, ТОВ Лантіком створено з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, та з метою мінімізації сплати податків іншим підприємствам.

Підприємством ТОВ Маритен (код 37275316) за період з 01.02.12 р. по 31.12.12 р. було виписано та надано підприємству ТОВ Украгро-2003 накладні, податкові накладні згідно договору поставки №01/02-12 від 01.02.12 р.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним ТОВ УКРАГРО-2003 згідно даних АІС Податковий Блок не були включені до податкових декларацій по ПДВ.

ТТН, що підтверджують транспортування товарів від ТОВ Маритен (код 37275316) до ТОВ УКРАГРО-2003 під час перевірки не надані.

Розрахунки між ТОВ УКРАГРО-2003 та ТОВ Маритен (код 37275316) проводились у безготівковій формі на суму 2000000,00 грн. 28.11.12 платіжний документ №565 на суму 1000000,00 грн. та 29.11.12 р. платіжний документ №567 на суму 1000000,00 грн.

Згідно наданого під час перевірки договору №28/12-12 від 28.12.12 р. ТОВ Маритен (код 37275316) (первісний кредитор) передав ТОВ Фай-Торг (код 38434060) (новий кредитор) суму боргу по договору №01/02-12 від 01.02.12 р. складеного між ТОВ Маритен (код 37275316)та ТОВ Украгро-2003 у розмірі 1174735,79 грн.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ Маритен (код 37275316) встановлено:

- місце реєстрації - ДПI у Бабушкінському районі м. ДНIПРОПЕТРОВСЬКА ГУ ДФС у Дніпропетровській обл.;

- основний вид діяльності - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин

- за даними ЄДР підприємство визнано банкрутом, знято з обліку 22.06.2014 р.;

- свідоцтво платника ПДВ від 24.02.2011 року № 100326465 анульовано 22.05.2014 року;

- підприємством задекларовано обсяг реалізації протягом 2012 року 1 332 445 807,00 грн., а сплата податків склала лише 102 469,00 грн. (навантаження 0,008%), з квітня 2013 р. підприємство не звітує;

- податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік не надано;

- у період 2012-2013 роках звіти за форою 1ДФ не надано;

- основні засоби відсутні.

В ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що підприємством ТОВ Маритен за період з 01.01.12 р. по 30.09.12 р. задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у 73 постачальників щомісячно, а саме: цукру, м'яса, побутової техніки, бензину, скрапленого газу, автомобільних запчастин, будівельних матеріалів, пшениці та інших товарів. Тобто, дані ТМЦ мають різноманітні характеристики - продукти харчування, продукти хімічної галузі, побутова техніка, автомобільні запчастини, будівельні матеріали, та інше, що свідчить про необхідність застосування особливих умов їх транспортування та зберігання.

Однак, відповідач вважає, що продаж товарів ТОВ Маритен мало зовсім інший характер. Відповідно даних ЄРПН з 01.01.12 р. по 30.09.12 р. ТОВ Маритен реалізовано наступний товар на 739 покупців щомісячно (покупці розташовані у багатьох, територіально-віддалених друг від друга регіонах України), який не придбавався підприємством: маркетингові, транспортні та інші послуги, феросиліцій, рукавиці, відра, лопати, щітки по металу, молотки, вугілля та інші товари. Таким чином, відповідно до бази даних ТОВ Маритен зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників, що свідчить про маніпулювання даними та ставить під сумнів сам факт отримання товарів (робіт, послуг) покупцями ТОВ Маритен придбання товарів які вказані у накладних на реалізацію ТОВ Украгро-2003 не здійснювало.

Крім того, у ТОВ Маритен відсутнє придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, навантажувальних та розвантажувальних послуг та інше.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено наступне:

- відсутність управлінського та технічного персоналу;

- відсутність оборотних коштів;

- відсутність виробничих активів та складських приміщень;

- відсутність транспортних засобів;

- відсутність придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності;

- крім того, при декларуванні ТОВ Маритен валового доходу у розмірі 1 332 445 807,00 грн., а сплата податків склала лише 102 469,00 грн. (навантаження 0,008%), та сплачено до бюджету 102469,00 грн, що свідчить про відсутність наміру отримання доходу, а здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались;

- відступлення прав вимок по кредиторської заборгованості ТОВ Украгро-2003 на ТОВ Фай-Торг також, свідчить про відсутність наміру отримання доходу ТОВ Маритен при здійснені господарських операцій.

І тому, відповідач дійшов висновку, що ТОВ Маритен створено з метою лише оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, та з метою мінімізації сплати податків іншим підприємствам.

Відсутність у ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434), ТОВ Лантіком (код 37275337), ТОВ Маритен (код 37275316), необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст.3 Господарського Кодексу України та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Враховуючи вищевикладене, за даними податкового органу, договори, укладені між ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434), за період з 28.11.2012 р. по 31.01.2013 р., ТОВ Лантіком (код 37275337) за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., ТОВ Маритен (код 37275316) за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р., та позивачем, не спричиняють реального настання правових наслідків. Перевіркою не встановлено відомостей щодо реального придбання товарів від ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434), за період з 28.11.2012 р. по 31.01.2013 р., ТОВ Лантіком (код 37275337) за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., ТОВ Маритен (код 37275316) за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 р., з огляду на що ТОВ Украгро-2003 , у періоді з 01.01.2012 р. по 31.01.2013 р. безпідставно включено до витрат, витрати, пов'язані з операціями з придбання товарів у підприємств ТОВ АРТ-ЛЕГІОН (код 37987434) всього у сумі 38 008 990,00 грн. , у т.ч. у 2012 р. у сумі 326 298,00 грн., у 2013 р. у сумі 37 682 692,00 грн., ТОВ Лантіком (код 37275337) всього у сумі 1 019 746,00 грн. у 2012 р., ТОВ Маритен (код 37275316) всього у сумі 2 645 613,00 грн. у 2012 р.

Аналогічні обставини були наведені представником відповідача у судових засіданнях та відображені у відзиві на позовну заяву.

Вирішуючи спір у справі, яка надійшла на новий розгляд за рішенням Верховного Суду, суд має дослідити підстави її повернення. Так, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 р. дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано всі обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, а саме не надано належної оцінки первинним документам позивача в їх сукупності, в тому числі і товарно-транспортним накладним, зокрема, не встановлено заповнення в таких документах обов'язкових реквізитів, з яких би вбачався зміст і обсяг господарських операцій. Крім того, в матеріалах справи відсутній акт податкової перевірки, за яким відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити встановлені в акті перевірки обставини, які слугували підставою для донарахування позивачу вказаних грошових зобов'язань.

Враховуючи викладене, на вимогу суду до матеріалів справи було долучено ОСОБА_4 перевірки.

Перевіривши обставини, які викладені у ОСОБА_4 перевірки, оцінивши первинні документи підприємства за спірний період у їх сукупності, в т.ч. ТТН та їх зміст, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Системний аналіз вказаної норми свідчить, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства свідчить, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що 05.10.2012 р. між позивачем та ТОВ ЛАНТІКОМ укладено договір поставки №05/10, на підставі якого підприємством було отримано товар (насіння гарбузове, напівфабрикат насіння соняшникового, фісташку та ін.) на суму 1223695,00 грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні № 126 від 08.10.12 р., № 127 від 09.10.12 р., № 266 від 19.10.12 р., № 507 від 22.10.12 р., № 267 від 22.10.12 р„ № 508 від 25.10.12 р., № 509 від 29.10.12 р., № 510 від 29.10.12 р., № 83 від 05.11.12 р., № 169 від 12.11.12 р., № 392 від 13.11.12 р., № 170 від 13.11.12 р. № 393 від 23.11.12 р., № 771 від 23.11.12 р., № 772 від 30.11.12 р., а також товарно-транспортні накладні.

Також, 01.12.2012 р. між позивачем та ТОВ МАРІТЕН укладено договір поставки № 01/02-12.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні № 331 від 17.02.12 р., № 332 від 23.02.12 р., № 875 від 27.02.12 р., № 876 від 28.02.12 р„ № 230 від 16.03.12 р., № 419 від 19.03.12 р., № 786 від 23.03.12 р., № 296 від 09.04.12 р., № 295 від 09.04.12 р . № 297 від 13.04.12 р., № 298 від 16.04.12р., № 622 від 20.04.12 р., № 623 від 23.04.12 р., № 178 від 08.05.12 р., № 1895 від 24.05.12 р., № 1896 від 30.05.12 р., № 538 від 19.06.12 р., № 539 від 21.06.12 р., № 573 від 20.07.12 р., № 574 від 20.07.12 р., № 794 від 25.07.12 р., № 795 від 25.07.12 р.. № 206 від 03.08.12 р., № 207 від 06.08.12 р., № 208 від 06.08.12 р., № 490 від 17.08.12 р., № 924 від 28.08.12 р., № 797 від 28.08.12 р., № 21091 від 21.09.12 р., № 21092 від 21.09.12 р., № 24091 від 24.09.12 р., № 24092 від 24.09.12 р.

Крім того, 01.12.2012 року між позивачем та ТОВ АРТ-ЛЕГІОН укладено договір поставки № 28/11.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні № 20116 від 02.01.13 р., № 30117 від 03.01.13 р., № 40123 від 04.01 13 р., № 90115 від 09.01.13 р., №110116 від 11.01.13 р., № 110125 від 11.01.13 р., № 150135 від 15.01.13 р„ № 170116 від 17.01.13 р., № 210134 від 21.01.13 р., № 250110 від 25.01.13 р., № 300141 від 30.01.13 р., № 300180 від 30.01.13 р., № 3101137 від 31.01.13 р., № 3101223 від 31.01.13 р.

Перевезення товару, придбаного за укладеними договорами здійснювалося на підставі договору перевезення товарів автомобільним транспортом №8 від 01.02.2012 р. з ТОВ ОСОБА_5 Транс (ЄДРПОУ 35042793) (а.с.242-244 том 1), згідно умов якого останнім було надано послуги з перевезення та оформлення ТТН.

Перевезення товару від ТОВ АРТ-ЛЕГІОН відбувалося зі складу за адресою: м.Дніпро, вул. Героїв Сталінграда буд.147 на адресу складів, які використовувались ТОВ Украгро-2003 за договором зберігання №10-Х від 28.12.2012 р. (а.с.33-35 том 2), договором про безоплатне користування нерухомим майном №2-01/12 від 02.01.2012 р. (а.с. 27-32 том 2): Дніпропетровська обл., с.Горянівське, вул. Горянівська, буд. 16 та Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд.3Д відповідно.

Перевезення товару від ТОВ Лантіком відбувалося зі складу за адресою: м.Дніпро, вул. Героїв Сталінграда буд.157-а на адресу складу, який використовувався ТОВ Украгро-2003 за договором про безоплатне користування нерухомим майном №2-01/12 від 02.01.2012 р.: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд.3Д (а.с. 27-32 том 2).

Перевезення товару від ТОВ Маритен відбувалося зі складу за адресою: м.Дніпро, вул. Героїв Сталінграда буд.157-а на адресу складу, який використовувався ТОВ Украгро-2003 за договором про безоплатне користування нерухомим майном №2-01/12 від 02.01.2012 р.: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд.3Д (а.с. 27-32 том 2).

Згідно договору поставки № 28/11 від 28.11.12 р. з ТОВ АРТ-ЛЕГІОН оформлені наступні ТТН: №20116/7 від 02.01.13 p., №20116/8 від 02.01.13 p., № 20116/5 від 02.01.13 p., №20116/6 від 02.01.13 p., №20116/9 від 32 01.13 p., №20116/1 від 02.01 13 p., №20116/2 від 02.01.13 р. , №20116/3 від 02.01.13 p., №20116/4 від 02.01.13 p., №30117/1 від 03.01.13 p., №30117/4 від 03.01.13 p., №30117/5 від 33.01.13 p., №30117/6 від 03.01.13 р. , №30117/7 від 03.01.13 p., №30117/8 від 03.01.13р., №30117/9 від 03.01 13 p., №30117/2 від 03.01.13 p., №30117/3 від 03.01.13 р.,№ 40123/1 від 34.01.13 p., №40123/2 від 04.01.13 p., № 40123/3 від 04.01.13 p., №40123/7 від 04.01.13 p., №40123/8 від 04.01.13 p., №40123/9 від 04.01.13 p., №40123/4 від 04.01.13 p., №40123/5 від 04.01.13 p., №40123/6 від 04.01.13 p., №90115/1 від 09.01.13 р.,№ 90115/2 від 09.01.13 p., № 30115/3 від 09.01.13 p., № 90115/4 від 09.01.13 p., № 90115/5 від 09.01.13 p., №90115/6 від 39.01.13 p., №90115/7 від 09.01.13 p., №90115/8 від 09.01.13 p., №90115/9 від 09.01.13 p., №1101116 від 09.01.13 р., №110125/1 від 1101.13 p., № 110125/2 від 11.01.13 p., №110125/3 від 11 01.13 p., №110125/4 від 11.01.13 p., №110125/5 від 11.01.13 p., №110125/6 від 11.01.13 р., №110125/7 від 11.01.13 p., №110125/8 від 11.01.13 p., №110125/9 від 11.01.13 p., №110125/10 від 11 01.13 p., №150135/4 від 15.01.13 p., №150135/1 від 15.01.13 p., №150135/2 від 15 01.13 p.. №150135/3 від 15.01.13 p., №150135/7 від 15.01.13 p., №150135/8 від 15.01.13 p., №150135/9 від 15.01.13 p., №150135/5 від 15.01.13 p., №150135/6 від 15.01.13 p., №170116/8 від 17.01.13 p., №170116/9 від 17.01.13 p., №170116/4 від 17.01.13 p., №170116/5 від 17.01.13 p., №170116/6 від 17.01.13 p., №170116/1 від 17.01.13 p., №170116/2 від 17.01.13 p., №170116/3 від 17.01.13 p., №170116/7 від 17.01.13 p., №170116/16 від 17.01.13 p., №170116/17 від 17.01.13 p., №170116/10 від 17.01.13 p., №170116/11 від 17.01.13 p., №170116/12 від 17.01.13 p., №170116/13 від 17.01.13 p., №170116/14 від 17.01.13 p., №170116/15 від 17.01.13 p., №210134 від 21.01.13 p., №250110 від 15.01.13 p., №300141 від 30.01.13 p., №3001180/1 від 30.01.13 p., №3001180/2 від 30.01.13 р , №3001-5 від 30.01.13 p., №3001-3 від 30.01.13 p., № 3001-4 від 30.01.13 p., №3101-1 від 31.01.13 р., №3101-2 від 31.01.13 p., №3101-1 від 31.01.13 p.

Згідно договору поставки № 05/10 від 05.10.12 р. з ТОВ Лантіком оформлені наступні ТТН: №126 від 08.10.12 р., №127 від 09.10.12 р., №266 від 19.10.12 р., №507 від 22.10.12 р., №267 від 22.10.12 р., №508 від 25.10.12 р., №509 від 29.10.12 р., №0511 від 05.11.12 р., №1211 від 12.11.12 р., №1311 від 13.11.12 р., №23011-2 від 23.11.12 р., №2911-2 від 30.11.12 р.

Згідно договору поставки № 01/02-12 від 01.02.12 р. з ТОВ Маритен оформлені наступні ТТН: №331/1 від 17.02.12 р., №331/2 від 17.02.12, №332 від 23.02.12 р., №875 від 27.02.12 р., №14 від 16.03.12 р., №876 від 28.02.12 р., №147 від 19.03.12 р., №154 від 23.03.12 р., №186 від 09.04.12 р., №203 від 13.04.12 р., №211 від 16.04.12 р., №622 від 20.04.12 р., №623 від 23.04.12 р., №178 від 08.05.12 р., №1895 від 24.05.12 р., №1896 від 30.05.12 р., №538 від 19.06.12 р., №539 від 21.06.12 р., №2007 від 20.07.12 р., №794/2 від 25.07.12 р., №794/1 від 25.07.12 р., №206 від 03.08.12 р., №207 від 06.08.12 р., №№490 від 17.08.12 р., №924 від 28.08.12 р., №21091 від 21.09.12 р., №24091 від 24.09.12 р.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Суд звертає увагу, що вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку. Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Правилами податкового обліку не передбачено обов'язкового складання та обліку товарно-транспортних накладних для підтвердження факту приймання - передачі товару від одного контрагента іншому. Зазначені накладні можуть вважатись обов'язковими для відображення факту транспортування товару, а факт передачі товару підтверджується звичайною видатковою накладною.

У зв'язку з цим суд зазначає, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Судом встановлено, що у товарно-транспортних накладних, згідно яких перевозився товар від ТОВ АРТ-ЛЕГІОН до позивача (а.с.39-142 том 1) у рядках випуск дозволив , здав наявні данні про уповноважених осіб із зазначенням ПІБ, посади та містяться їх підписи, що спростовує висновок податкового органу про неможливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ОСОБА_4 податкового органу щодо неповної інформації про товар у товарно-транспортних накладних і як наслідок неможливості ідентифікації відвантаженого товару спростовується змістом рядку відомості про вантаж у спірних товарно-транспортних накладних, де вказані документи, які супроводжують вантаж, а саме: видаткова накладна, податкова накладна, вага та якісні документи на вантаж, що дає змогу ідентифікувати товар, що перевозиться за ТТН.

Щодо відсутності у ТТН інформації про подорожні листи, суд зазначає, що відповідно до вимог законодавства, зокрема, з прийняттям Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень від 05.07.2011 р., застосування подорожніх листів суб'єктами господарювання, які експлуатують колісні транспортні засоби, не є обов'язковим.

На підтвердження фактичного отримання товару та подальшого використання у господарській діяльності позивачем надано наступні первинні документи: договір зберігання товару №10-Х від 28.12.2012 р. з ТОВ Рідний продукт ; договір на переробку давальницької сировини з ТОВ Снек Експорт №1Д від 01.03.2006 р. та додані до нього листи-замовлення, акти приймання-передачі сировини, акти приймання-передачі готової продукції (а.с.36-56 том 2, а.с 1-204 том 3), договір підряду на обжарювання сировини з ТОВ Снек Експорт №31/01-13 від 31.01.2013 р. та додані до нього акти приймання-передачі сировини, акти приймання-передачі готової продукції, акти здачі-приймання робіт, ТТН (а.с. 99-125 том 2, а.с. 224-250 том 3, а.с. 1-94 том 4); договір поставки з ТОВ ПРОДЕКСПОРТ-2009 №01/02-13 від 01.02.2013 р. та додані до нього видаткові накладні, ТТН (а.с.127-154 том 2, а.с.95-229 том 4); протоколи випробувань зразків харчових продуктів ПП Дніпропетровський аналітичний центр ідентифікації та ТОВ Дніпропетровський центр радіологічного контролю (а.с.126 том 2); зовнішньоекономічні контракти, додаткові угоди до них, ВМД, за якими перероблений товар реалізовувався на ТОВ ЧашмаТрейд , ТОВ Чашма Трейд Сугд , ТОВ Махмуд Аббос+ (республіка Такжикістан), ТОВ Златогор (Придністровська Молдавська Республіка).

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. зазначено, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі п.1 ч.2 ст.110, ст.114 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, факт отримання товару позивачем та розрахунки за такий товар підтверджується вказаними вище первинними документами підприємства, а також додаткового наданими позивачем на вимогу суду і які були досліджені під час судового розгляду справи.

Слід звернути увагу, що податковий орган не вказує на відсутність обов'язкових первинних документів, а лише зазначає про їх недоліки.

Щодо посилань відповідача як на підставу відсутності реальності операцій позивача на дані контрагентів з баз даних Державної фіскальної служби (АІС Податковий блок ), як то відсутність у контрагентів матеріально-технічної можливості перевезення та зберігання товару, відсутності трудових ресурсів, відсутності персоналу, невідповідність обсягів товарів, не реєстрації податкових накладних тощо, суд зазначає наступне.

Наведені відповідачем обставини, з урахуванням наданим позивачем документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами, оскільки здебільшого ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Дані посилання є підставами для сумніву у реальності операцій та не свідчать про відсутність операцій, документи щодо яких об'єктивно не спростовані.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. у справі № 820/4648/13-а, у справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Щодо посилань відповідача на операції та дані контрагентів позивача з їх постачальниками, суд зазначає, що невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов'язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Такі посилання податкового органу не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій.

Натомість контролюючим органом не здійснювалось дослідження усіх господарських операцій контрагентів, зокрема, щодо попередніх періодів та обставин, які мають значення.

Разом з тим, суд критично відноситься до доводів відповідача про несприятливі погодні умови для перевезення вантажу за інформацією з сайту WWW.GISMETEO.UA та необхідності зберігання даного виду товару (насіння соняшникового) у елеваторі у зимовий період, оскільки дана інформація не має під собою ніякого правового підґрунтя і у разі недодержання таких умов, дані обставини можуть мати вплив лише на якість товару, проте жодним чином не слугують підставами для висновків безтоварності господарських операцій.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також суд зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладало на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати. Законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Викладені висновки підтверджено у рішенні у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б .

З аналізу викладеного вбачається, що Європейський суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема у Шостій Директиві від 17.05.1977 №77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат.

Згідно ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

При цьому, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Будь яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених операцій до суду не надано, станом на момент прийняття рішення у даній адміністративній справі відсутній обвинувальний вирок суду відносно позивача та/або його контрагентів.

Окрім того, в силу приписів ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №34/18772 отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно віднесено до складу витрат, витрати, пов'язані з операціями зі спірними контрагентами.

Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, в ході судового розгляду справи позивачем надані документи в підтвердження понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності.

Суд зазначає, що порушень з боку позивача з приводу перероблення та реалізації придбаного товару, податковим органом не наведено. Таких порушень, також, не встановлено під час судового розгляду справи.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів, відповідно до первинних документів на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що висновки податкового органу, що стали підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд не вбачає правових підстав для визначення позивачу сум податкових зобов'язань за результатами проведеної перевірки на підставі податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, наявні підстави для їх скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Украгро-2003 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000151401 від 29.07.2016 р. та №0000161401 від 29.07.2016 р.;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Украгро 2003 судовий збір у розмірі 181562,16 грн. (сто вісімдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят дві грн., 16 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 жовтня 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 16.10.18 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_6 ОСОБА_6 ОСОБА_7