Рішення

від 05.10.2018 по справі 809/1025/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2018 р. справа № 809/1025/17

м. Івано-Франківськ

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 Архієпархіальне Управління ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора та реєстраційного запису № 11161100006000487 від 01.06.2017,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся в суд із адміністративним позовом до державного реєстратора виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 Архіпархіальне Управління ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 про визнання протиправними і скасування рішення та реєстраційного запису №11161100006000487 від 01.06.2017 про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення щодо припинення в результаті ліквідації юридичної особи - релігійної організації Посічанський Монастир Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення статей 15, 17, 28 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , пункту 3.2 Статуту Монастиря, протиправно здійснив реєстраційний запис №11161100006000487 про рішення засновників (учасників) юридичної особи - Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення УКГЦ щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, оскільки вказаний реєстраційний запис здійснено на підставі документу - Декрету №262 від 27.04.2017, виданого неуповноваженою особою - Архієпископом і ОСОБА_9 ОСОБА_1 Війтишиним, хоча засновником юридичної особи є ОСОБА_5, а відповідно до пункту 3.2 Статуту Монастиря рішення про заснування чи скасування монастиря належить до компетенції Єпископа-Ординаря.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що згідно пункту 1.2 Статуту Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення УКГЦ Знаменський Монастир має статус монастиря „свого права» , а тому згідно з Церковним Канонічним Правом право припинити діяльність монастиря має тільки Патріярх - ОСОБА_10 Шевчук за згодою ОСОБА_2, у зв'язку з чим пункт 3.2 Статуту суперечить кан. 438 Кодексу Канонів Східних ОСОБА_7, а тому не повинен був застосовуватись відповідачем при здійсненні оскаржуваної реєстраційної дії.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні (а.с.43). Суду пояснив, що у нього, як державного реєстратора були відсутні підстави для зупинення розгляду чи відмови у державній реєстрації рішення про припинення релігійної організації Посічанський Монастир Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 шляхом ліквідації, оскільки положення Статуту вказаного Монастиря, його ієрархічна та інституційна підпорядкованість ОСОБА_6 Греко-Католицькій ОСОБА_7, норми Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , зміст Декрету №262 від 30.05.2017 про припинення вказаного Монастиря шляхом ліквідації, що підписаний Архієпископом і ОСОБА_9 Війтишиним, який і є Єпископом-Ординарієм у розумінні Статуту Монастиря, визначають право ОСОБА_1 управління ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 на прийняте рішення про припинення Монастиря шляхом ліквідації та відповідають вимогам пункту 7 частини 1 статті 15, частині 9 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити. Суду пояснила, що згідно норм Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , положень Статуту, Посічанський Монастир Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 в своїй діяльності підпорядковується всім розпорядженням, наказам, декретам прийнятим ОСОБА_1 Архієпархіальним Управлінням ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7, а також підпорядковуються зарядженням Архієпископа та ОСОБА_9 ОСОБА_1 Війтишина, який має ті самі права й обов'язки, що і Єпископ-Ординарій (Єпархіальний ОСОБА_11). ОСОБА_11 ОСОБА_12 Верховного Архиепископства УГКЦ за згодою ОСОБА_13, який є вищим органом управління ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 на території України, прийняв рішення про ліквідацію Монастиря. В подальшому Верховний Архиєпископ ОСОБА_12 прийняв Декрет №ВА 17/162 від 27.04.2017, яким постановив, що з огляду на систематичні порушення монашої дисципліни і монаших правил, ігнорування розпорядженнями і вказівками єпархіального єпископа та Верховного Архиєпископа УГКЦ, а також всебічне керування життям Богопосвяченої спільноти з боку поодиноких її членів через так звані об'явлення і послання та передавання їх мирянам і зацікавленим особам, що створило суперечливий Богопосвяченому життю стан, а мирянам завдало значних фізичних, психічних і духовних шкідливих наслідків, а також спираючись на дослідження і висновки низки канонічних візитацій і спеціально створених комісій, отримавши згоду ОСОБА_13, порадившись з Архиєпископом і ОСОБА_14 (Семенюком) та іншими компетентними особами, на підставі кан. 438 Кодексу Канонів Східних ОСОБА_7 - закрити Монастир. Згідно прийнятих рішень та наданих згод найвищими керівними органами УГКЦ та з огляду на Статут Монастиря, зокрема п.3.2, Архієпископом та ОСОБА_14 ОСОБА_1 Війтишиним (Єпископом-Ординарієм) було прийнято декрет №262 про припинення діяльності Монастиря, а тому рішення про ліквідацію релігійної організації Посічанський Монастир Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 прийнято і підписано уповноваженою відповідно до Статуту та норм чинного законодавства особою. Вважає, що державний реєстратор діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в нього були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації запису про рішення щодо припинення Монастиря.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Посічанський Монастир Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 засновано 28.08.1998.

Засновником вказаного Монастиря є ОСОБА_5 (а.с.10).

27.04.2017 Верховним Архиєпископом ОСОБА_12 Шевчуком (Отець і ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7) прийнято Декрет №ВА 11/434 яким, за згодою ОСОБА_13, на підставі кан.438 Кодексу Канонів Східних ОСОБА_7 постановив закрити Монастир Введення в храм Пресвятої Богородиці та всі його залежні монастирі, в тому числі й Монастир Матері ОСОБА_8 Знамення, що в с.Посіч Тисменицького району Івано-Франківської області (а.с.41).

30.05.2017 Архієпископом і ОСОБА_14 ОСОБА_1 Війтишиним видано Декрет №262, що набрав чинності 31.05.2017, яким у відповідності до пункту 3.2 Статуту Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 прийнято рішення про припинення цього Монастиря шляхом ліквідації, а також створено ліквідаційну комісію у складі 5 осіб, головою якої визначено протосинкела Архієпархії ОСОБА_15 (а.с.98).

Як слідує із змісту вказаного Декрету №262 від 30.05.2017 підставою для його прийняття стали заява ОСОБА_11 ОСОБА_12 Верховного Архиєпископства УГКЦ від 27.04.2017 та Декрет №ВА 11/434 від 27.04.2017, прийнятий Отцем і Главою ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 Шевчуком.

01.06.2017 на підставі поданого головою ліквідаційної комісії ОСОБА_15 Декрету №262 від 30.05.2017 державним реєстратором виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації (запис №11161100006000487 від 01.06.2017).

Відповідно до статті 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно частини 1 статті 10 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , релігійні управління і центри мають право відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) засновувати монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), які діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення) (ст.13 Закону).

За змістом статті 12 вказаного Закону Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях. Повинен містити відмості, визначені частиною 3 цієї статті, а також може містити й інші відомості, пов'язані з особливостями діяльності даної релігійної організації. Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

У відповідності до статті 16 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією. Ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов.

Згідно пункту 1.1 Статуту Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7, Монастир є релігійною організацією, яка входить до складу ОСОБА_6 Греко-Католицької церкви.

Пункт 1.2 Статуту передбачає, що згідно з Церковним Канонічним Правом Знаменський Монастир має статус монастиря свого права .

Знаменський Монастир керується Святим Письмом, настановами св. Отців, Церковним Канонічним Правом, своїм Типіконом, директивами ОСОБА_16 Монастиря, документами Вселенської, а також і ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7, українським та міжнародним чинним законодавством, а також цим Статутом (п.1.4 Статуту).

У відповідності до п. 1.3. Статуту Знаменський Монастир підпорядковується ОСОБА_1 Ординаріату і підпорядковується всім зарядженням ОСОБА_11.

Заснування чи скасування Монастиря належить до Єпископа-Ординаря згідно з Церковним Канонічним Правом (п.3.2 Статуту).

Згідно довідки ОСОБА_1 Архієпархіального управління УГКЦ №400 від 27.07.2017 Архієпископ і ОСОБА_14 ОСОБА_1 в ОСОБА_1 Архієпархії має ті самі права й обов'язки, що і Єпископ-Ординарій (Єпархіальний ОСОБА_11).

Як встановлено судом, Декрет №262 від 30.05.2017, що набрав чинності 31.05.2017, виданий і підписаний Архієпископом і ОСОБА_14 ОСОБА_1 Війтишиним, на підставі заяви ОСОБА_11 ОСОБА_12 Верховного Архиєпископства УГКЦ від 27.04.2017 та Декрету №ВА 11/434 від 27.04.2017, прийнятого Отцем і Главою ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 Шевчуком про закриття, зокрема, Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7, про що зазначено у цьому Декреті.

Враховуючи зазначене вище, суд погоджується із твердженнями відповідача та третьої особи, що Декрет №262 від 27.04.2017 року прийнятий у відповідності до установчих документів Монастиря, не суперечить Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , тобто є рішенням про ліквідацію Монастиря, яке прийнято та підписано уповноваженою відповідно до Статуту Монастиря особою, а саме Архієпископом та ОСОБА_14 ОСОБА_1 (ОСОБА_11 - Ординарієм).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулюються Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Згідно частини 9 статті 17 вказаного Закону (тут і в подальшому в редакції станом на час вчинення оскаржуваної реєстраційної дії) для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:

1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.

Рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог (п.7 ч.1 ст.15 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 1 цього Закону у разі подання документів для державної реєстрації припинення юридичної особи, заявником є, зокрема, голова комісії з припинення або уповноважена ним особа.

Статті 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначає підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації. Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Згідно статті 28 вказаного Закону підставами для відмови у державній реєстрації є: 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень; 2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; 3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; 4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування; 7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; 8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; 9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: раніше строку, встановленого цим Законом; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду; в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу; щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій; щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів; щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи; щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження; щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об'єднання не допускається.

В судовому засіданні встановлено, що 01.06.2017, для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи - Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7, заявником ОСОБА_15 подано відповідачу примірник оригіналу Декрету №262 від 30.05.2017.

Вказаний Декрет містить рішення про припинення Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ 20568777) шляхом ліквідації, а також відомості про персональний склад ліквідаційної комісії, її голову, реєстраційні номери облікових карток платників податків, порядок та строки заявлення кредиторами своїх вимог. Головою ліквідаційної комісії зазначено ОСОБА_17 (а.с.97-98).

Таким чином, перелік та зміст поданих відповідачу для вчинення оскаржуваної реєстраційної дії документів відповідав вимогам, встановленим Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Декрет №262 від 30.05.2017 подано уповноваженою особою - головою ліквідаційної комісії, прийнятий у відповідності до Статуту Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7, не суперечить Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , Конституції України.

Суд зазначає, що оскільки державному реєстратору були надані всі необхідні документи для реєстрації рішення про припинення в результаті ліквідації юридичної особи - релігійної організації Посічанський Монастир Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7, які відповідають вимогам чинного законодавства, у відповідача не було правових підстав для зупинення розгляду відповідних документів або відмови у державній реєстрації, а тому державна реєстрація рішення щодо припинення цієї юридичної особи в результаті ліквідації, здійснена у відповідності до вимог законодавства.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника позивача про незаконність вчиненої реєстраційної дії з підстав невідповідності пункту 3.2 Статуту Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 кан.438 Кодексу Канонів Східних ОСОБА_7 і, як наслідок, прийняття неуповноваженою особою рішення про ліквідацію Монастиря, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 35 Конституцї України, статті 5 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ОСОБА_7 і релігійні організації в Україні відокремлені від держави.

В Україні усі правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України (ст.2 вказаного Закону).

За змістом частини 1 статті 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації в Україні діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії (ч.4 ст.5 Закону).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону (ст.4 вказаного Закону).

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як зазначалось судом вище, згідно частини 1 статті 28 вказаного Закону, серед підстав для відмови у проведенні державної реєстрації визначено: документи подано особою, яка не має на це повноважень (п.1); документи суперечать вимогам Конституції та законів України (п.5); документи суперечать статуту громадського формування (п.6).

Таким чином, державний реєстратор при державній реєстрації рішення про припинення релігійної організації зобов'язаний перевірити подані документи на їх відповідність Конституції, законів України та статуту цієї організації. Повноваження перевіряти відповідність положень статуту релігійної організації положенням Церковного Канонічного Права у державного реєстратора відсутні.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що зміни у Статут Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 з обговорюваного питання у встановленому порядку не вносились.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач, здійснивши державну реєстрацію рішення щодо припинення юридичної особи - Посічанського Монастиря Матері ОСОБА_8 Знамення ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 в результаті ліквідації (запис №11161100006000487 від 01.06.2017), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул.Лісова 1, с. Посіч, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77452)

Державний реєстратор виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (вул. Незалежності 9, м. Івано-Франківськ, 76018)

ОСОБА_1 Архієпархіальне Управління ОСОБА_6 Греко-Католицької ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ 13643656, вул. Василіянок 64, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019)

Суддя Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 10.10.2018.