Рішення

від 31.07.2018 по справі 826/10219/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2018 року №826/10219/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Песто Стар" до Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Песто Стар" (далі - позивач, ТОВ "Песто Стар") до Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві (також далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови №18 від 19.06.2017 р.

Ухвалою суду від 22 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10219/17 (далі - справа).

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки ТОВ "Песто Стар" мало законне право на недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки з огляду на неотримання повідомлення про проведення перевірки контролюючим органом. В обґрунтування позовних вимог також посилався на порушення відповідачем ч. 15 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки останній використовував форми актів, які не були уніфіковані в установленому порядку. Крім того, зазначив про невірний розмір штрафних санкцій, накладених оскаржуваною постановою.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав правомірності оскаржуваної постанови та зазначив про те, що позивач отримував повідомлення про проведення перевірки, вимоги щодо уніфікованої форми актів станом на момент виникнення спірних правовідносин не набули чинності, а розмір штрафу розрахований, виходячи з наданої Головним управлінням ДФС у м. Києві інформації щодо обсягу постачання продукції ТОВ "Песто Стар" за попередній календарний місяць.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до Плану здійснення Головним управлінням Держпродпотребслужби в м. Києві планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на IV квартал 2016 року, затвердженого наказом відповідача від 23.09.2016 р. №36, на підставі наказу Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві від 05.12.2016 р. №1914 та направлення на проведення планового заходу від 05.12.2016 р. №1841 посадовими особами відповідача здійснено вихід для проведення планової перевірки ТОВ "Песто Стар" за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 13 Б.

У зв'язку з недопуском позивачем посадових осіб Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві до проведення перевірки відповідачем 20.12.2016 р. складено акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки, а також акт №000332 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині вищезазначеного недопуску.

19.06.2017 р. відповідачем прийнято оскаржувану постанову №18 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою за створення перешкод службовим особам органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, до ТОВ "Песто Стар" застосовано штраф у розмірі 15 863,67 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 2 Закону №877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання (згідно із ст. 3 Закону №877-V).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону №877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

В той же час, згідно із ст. 11 Закону №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів визначена ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. №1023-XII.

Пунктом 8 частини 1 зазначеної статті вказаного закону встановлено наступне.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У матеріалах справи міститься копія повідомлення про проведення планової перевірки ТОВ "Песто Стар" №575 від 16.11.2016 р., в якому міститься відмітка про його особисте вручення 23.11.2016 директору ОСОБА_1

Відповідач пояснив, що вказане повідомлення було вручене за місцем провадження господарської діяльності позивача за адресою: м. Київ, пр-т Глушкова, 13-Б у відповідності до вимог Закону №877-V.

При цьому, як вже зазначалось вище, повідомлення про проведення планового заходу надсилається рекомендованим листом (телефонограмою) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.11.2016 р. (дата отримання ОСОБА_1 повідомлення про проведення перевірки №575 від 16.11.2016 р.), вбачається, що керівником ТОВ "Песто Стар" значиться ОСОБА_2

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV передбачено наступне.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, приймаючи до уваги те, що керівником ТОВ "Песто Стар", станом на час отримання повідомлення про проведення перевірки, був ОСОБА_2, при цьому доказів того, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою ТОВ "Песто Стар", матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту належного повідомлення позивача про проведення спірної планової перевірки.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на неодержання позивачем повідомлення про здійснення спірного планового заходу, ТОВ "Песто Стар" мало право не допускати посадову особу (осіб) відповідача до здійснення такого планового заходу, а тому, притягнення позивача в межах спірних правовідносин до відповідальності за створення перешкод службовим особам органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, є необґрунтованим , у зв'язку з чим оскаржувана постанова відповідача №18 від 19.06.2017 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, суд не погоджується із посиланнями позивача на порушення відповідачем ч. 15 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (використання відповідачем форми актів, які не були уніфіковані в установленому порядку), оскільки вказаною частиною доповнено статтю 4 Законом України від 03 листопада 2016 року №1726-VIII, який набрав чинності 01 січня 2017 року, тобто після дати складання спірних актів від 20.12.2016 р. про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки та акту №000332 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Песто Стар" до Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов викласти зміст резолютивної частини, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1600,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Песто Стар" (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59, код ЄДРПОУ 40056085) до Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) про визнання незаконною та скасування постанови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві №18 від 19 червня 2017 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Песто Стар" сплачений ним судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот грнивень нуль коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродпотребслужби в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко