Ухвала
від 19.10.2018 по справі 916/2272/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2272/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву Громадської організації „Могутні Кияни” про забезпечення позову вх. ГСОО №2-5184/18 подану по справі №916/2272/18:

за позовом: Громадської організації „Могутні Кияни” (02232, м. Київ, пр. Маяковського, буд. 68, офіс 233);

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Овід Вінд ІІ” (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38); 2. Овідіопольської районної Державної адміністрації Одеської області (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Т.Шевченка, 169);

про визнання протиправним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

17.10.2018 року позивач – Громадська організація „Могутні Кияни” звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Овід Вінд ІІ” та Овідіопольської районної Державної адміністрації Одеської області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Овідіопольської РДА Одеської області №378/А-2018 від 09.07.2018 року „Про затвердження проектів відведення щодо зміни цільового призначення та передачу ТОВ „Овід Вінд II” в оренду земельних ділянок на території Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту) та визнати недійсним Договір оренди земельних ділянок серія та номер: - від 14.08.2018р. укладений між Овідіопольською РДА Одеської області та ТОВ „Овід Вінд ІІ”, а також встановити відповідний порядок виконання рішення суду.

Підставами для звернення з відповідним позовом позивачем визначено, зокрема, порушення Овідіопольською РДА Одеської області при прийнятті оскаржуваного розпорядження положень ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 150, 151 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 4-11 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля”. При цьому позивач зазначає, що при зміні цільового призначення земельних ділянок, які передані в оренду ТОВ „Овід Вінд ІІ” для розміщення вітрових електроустановок, Овідіопольська РДА не отримала висновок про оцінку впливу на довкілля, тоді як, за твердженням позивача на території с. Роксолани Овідіопольського району Одеської області знаходяться цінні ґрунти, а саме, чорнозем південний середньосуглинковий.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-5184/18 від 17.10.2018 року), в порядку ст.ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову, позивач просить суд заборонити ТОВ „Овід Вінд ІІ” та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо зняття ґрунтового покриву (верхнього шару ґрунту) та здійснювати підготовчі або будівельні роботи на наступних земельних ділянках:

земельній ділянці, площею 0,5 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 5, земельній ділянці № 3/1, кадастровий номер 5123783700:01:001:0903;

земельній ділянці, площею 0,3997 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 3, земельна ділянка № 25/1, кадастровий номер 5123783700:01:001:0905;

земельній ділянці, площею 0,5 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 4, земельна ділянка № 15/1, кадастровий номер 5123783700:01:001:0908;

земельній ділянці, площею 0,4996 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 4, земельна ділянка № 8/1, кадастровий номер 5123783700:01:001:0910;

земельній ділянці, площею 0,5 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 5, земельна ділянка № 27/1, кадастровий номер 5123783700:01:001:0911;

земельній ділянці, площею 0,5058 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 3, земельна ділянка № 12/1, кадастровий номер 5123783700:01:001:0914;

земельній ділянці, площею 0,3821 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 14, земельна ділянка № 3/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0756;

земельній ділянці, площею 0,4791 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 19, земельна ділянка № 76/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0759;

земельній ділянці, площею 0,3983 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 23, земельна ділянка № 21/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0757;

земельній ділянці, площею 0,5 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 23, земельна ділянка № 36/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0749;

земельній ділянці, площею 0,4443 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 14, земельна ділянка № 7/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0744;

земельній ділянці, площею 0,4951 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 23, земельна ділянка № 44/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0742;

земельній ділянці, площею 0,4858 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 12, земельна ділянка № 22/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0745;

земельній ділянці, площею 0,5 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 20, земельна ділянка № 60/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0751;

земельній ділянці, площею 0,4388 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 21, земельна ділянка № 3/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0747;

земельній ділянці, площею 0,3694 га, місце розташування якої Одеська область, Овідіопольський район, Роксоланівська сільська рада, масив 21, земельна ділянка № 13/1, кадастровий номер 5123783700:01:002:0753.

Так, в обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що предметом спору у справі №916/2272/18 є вищезазначені земельні ділянки, а саме визнання неправомірною зміну цільового призначення спірних земельних ділянок.

При цьому, зазначає, що на земельних ділянках, які передані в оренду ТОВ „Овід Вінд ІІ” для розміщення вітрових електроустановок, наявні особливо цінні ґрунти у відповідності до обстеження сільськогосподарських угідь с. Роксолани Овідіопольського району Одеської області здійсненого ТОВ „Ріальто-центр”.

Отже, позивач зазначає, що згідно положень ст. 48 Закону України „Про охорону земель” ТОВ „Овід Вінд II” з метою спорудження вітрових електростанцій зобов'язано буде зняти на спірних ділянках родючий шар ґрунту. У такому випадку, за твердженням позивача, відповідні землі втратять свої родючі властивості, тоді як ґрунти на спірних земельних ділянках підлягають особливому захисту та вказує на те, що у разі здійснення будівельних робіт, у тому числі зі встановлення вітрових електроустановок, під час розгляду даної справи, то у випадку задоволення позовних вимог у частині скасування зміни цільового призначення земельних ділянок, фактично виникне ситуація, коли на земельних ділянках для ведення товарного сільськогосподарського товаровиробництва будуть розміщені об'єкти електроенергетики, тобто такі земельні ділянки будуть використовуватись не за цільовим призначенням.

Водночас позивач наголошує, що у разі зняття верхнього шару ґрунту та/або початку підготовчих або будівельних робіт, навіть задоволення позову та відновлення попереднього цільового призначення земельних ділянок, не зможуть ефективно відновити становище, що існувало до порушення, оскільки особливо цінним ґрунтам вже буде завдано безповоротну шкоду. У такому випадку, не буде можливим досягнення завдання господарського судочинства, що визначене ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, позивач зазначає, що у випадку задоволення позивних вимог, при вже знятому верхньому шарі ґрунту, судове рішення у даній справі буде неефективним та ефемерним, чим буде порушено права позивача на справедливий суд, тоді як у випадку задоволення позову, буде відновлено попереднє цільове призначення спірних земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення).

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно.

Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Водночас, згідно положень ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Рішення суду безумовно має бути виконаним і що його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

При цьому суд зазначає, що обставини викладені в заяві про забезпечення позову та докази надані в їх підтвердження вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, однак вимога заяви про забезпечення позову в частині заборони будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо зняття ґрунтового покриву (верхнього шару ґрунту) та здійснювати підготовчі або будівельні роботи не є конкретною та адресована невизначеному колу осіб.

Так, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Виходячи із зазначених вимог, з метою забезпечення можливості виконання ухвали суду про забезпечення позову, а також для забезпечення дотримання прав осіб, щодо яких судом приймається ухвала про зобов'язання виконати певні дії, ухвала про забезпечення позову має містити конкретне найменування та реквізити осіб, яких стосуються заходи забезпечення позову, і які зобов'язані виконати зазначені в ухвалі заходи.

Відтак, заява позивача частково таким вимогам не відповідає, оскільки позивач просить суд заборонити будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо зняття ґрунтового покриву (верхнього шару ґрунту) та здійснювати підготовчі або будівельні роботи невизначеному колу осіб.

За таких обставин, на думку суду, застосування в порядку ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, таких заходів забезпечення вищезазначеного позову Громадської організації „Могутні Кияни”, як заборона відповідачу - ТОВ „Овід Вінд ІІ” здійснювати будь-які дії щодо зняття ґрунтового покриву (верхнього шару ґрунту) та здійснювати підготовчі або будівельні роботи на відповідних земельних ділянках є необхідним, як засіб забезпечення майбутнього виконання рішення у справі шляхом недопущення імовірності його невиконання з огляду на характер спірних правовідносин та як засіб, що узгоджується з предметом заявленого позову.

Крім того, оскільки зазначені заходи вживаються судом як засіб забезпечення позову, тобто виключно до вирішення спору по суті, суд вважає не порушеними інтереси осіб, в зв'язку з чим суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення даної заяви позивача.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Громадської організації „Могутні Кияни” (02232, м. Київ, пр. Маяковського, буд. 68, офіс 233, код ЄДРПОУ 40934906) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Товариства з обмеженою відповідальністю „Овід Вінд ІІ” (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38; код ЄДРПОУ 37066727) здійснювати дії щодо зняття ґрунтового покриву (верхнього шару ґрунту) та здійснювати підготовчі або будівельні роботи на наступних земельних ділянках: