Постанова

від 19.10.2018 по справі 920/558/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/558/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Кружкова Василя Івановича

на рішення Господарського суду Сумської області

(головуючий - Заєць С.В., судді: Соп'яненко О.Ю., Котельницька В.Л.)

від 18.04.2018

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

(головуючий - Гребенюк Н.В., судді: Барбашова С.В., Істоміна О.А.)

від 16.07.2018

у справі № 920/558/17

за позовом Фізичної особи-підприємця Кружкова Василя Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирське"

про стягнення 461 425, 29 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фізична особа підприємець Кружков Василь Іванович (далі - ФОП Кружков В.І.) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирське" (далі - ТОВ "Володимирське") про стягнення 461 425,29 грн, з яких: основний борг в сумі 353 772,00 грн, пеня в сумі 49 925,45 грн, 3% річних в сумі 8 199,29 грн, 49 528,55 грн інфляційне збільшення боргу, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору на виконання сільськогосподарських робіт № 02-03 від 15.04.2016.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ТОВ "Володимирське" не виконав своїх зобов'язань з оплати прийнятих ним робіт за договором на виконання сільськогосподарських робіт № 02-03 від 15.04.2016, у зв'язку з чим борг ТОВ "Володимирське" перед ФОП Кружковим В.І. становить 353 772,00 грн. Крім зазначеного у зв'язку з неналежним виконанням товариством умов договору в частині оплати ФОП Кружков В.І. нараховані 8 199,76 грн 3% річних, 49 528,08 грн. інфляційних втрат, 49 925,45 грн пені. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 530, 625, 903 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.04.2018 у справі № 920/558/17 у задоволенні позовних вимог Фізичної особи підприємця Кружкова Василя Івановича про стягнення 353 772,00 грн основного боргу, 8 199,76 грн 3% річних, 49 528,08 грн. інфляційних втрат, 49 925,45 грн пені відмовлено повністю.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 920/558/17 рішення Господарського суду Сумської області від 18.04.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між фізичною особою-підприємцем Кружковим Василем Івановичем в якості виконавця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Володимирське" в якості замовника 15.04.2016 було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт № 02-03;

- на виконання умов договору № 02-03 від 15.04.2016 ФОП Кружков В.І. виконав, а ТОВ "Володимирське" прийняв, відповідно до акту приймання виконаних робіт від 05.09.2016 роботи вартістю 353 772,00 грн;

- невиконання відповідачем умов договору в частині оплати за виконані роботи стало підставою звернення ФОП Кружкова В.І. з позовом до суду;

- між сторонами було підписано два бланки не заповнених договорів та два бланки актів виконаних робіт, проте на момент підписання бланку договору не було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, які передбачені законом для даного виду договору, і тих його істотних умов, що містяться в наданому ФОП Кружковим В.І. бланку договору на виконання сільськогосподарських робіт;

- ФОП Кружковим В.І. на власний розсуд та без згоди ТОВ "Володимирське" вчинено рукописні дописки в деякі пусті графи вже підписаного сторонами бланку договору щодо деяких суттєвих його умов і лише в своєму примірнику бланку договору, а саме дописки зроблені в графі щодо дати і місця, в графі п.2.1, в графі 4.2, в графі 4.3.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП Кружкова В.І. місцевий господарський суд виходив з того, що сторони при укладанні договору не досягли згоди з усіх істотних умов, передбачених законодавством для даного виду договору, зокрема, не визначили вид сільськогосподарських робіт, які належить виконати та не обумовили термін виконання таких робіт, не узгодили суму робіт, у зв'язку з чим договір № 02-03 на виконання сільськогосподарських робіт визнав неукладеним, і, як наслідок, встановив відсутність правових підстав ля задоволення позовних вимог.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що сторонами не досягнуто домовленостей щодо вартості робіт та загальної суми виконаних робіт, оскільки дописки здійсненні позивачем лише в своєму примірнику договору без погодження з ТОВ "Володимирське".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1 Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Сумської області від 18.04.2018 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2018, Фізична особа підприємець Кружков Василь Іванович подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Фізичної особи підприємця Кружкова Василя Івановича:

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що неукладений сторонами договір не свідчить про відсутність взаємовідносин між сторонами та виникнення заборгованості у товариства;

- суди акцентували увагу лише на дослідженні договору та не дослідили інших доказів, наданих позивачем, не встановили чим обґрунтовується вартість робіт на полях;

- порушивши норми процесуального права, а саме ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суди не надали оцінку доказам підприємця Кружкова В.І.;

- судами попередніх інстанцій не враховано окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у даній справі, якою встановлено, що товариством в порушення норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при підписанні договору з підприємцем умисно не вказано суму договору з подальшою можливістю корегувати свої податкові зобов'язання.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирське" просило відмовити в її задоволенні, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 та рішення Господарського суду Сумської області від 18.04.2018 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

4.2. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

4.3. Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

4.4. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

4.5. Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

4.6. Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

4.7. Враховуючи те, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що договір є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, не визначили правову природу договору та саме, які істотні умови притаманні відповідному виду договору.

4.8. За загальним правилом при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити ціну договору

4.9. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

4.10. Проте суди як першої так і апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернули та не надали оцінки встановленим обставинам із застосуванням частини 5 ст. 632 Цивільного кодексу України.

4.11. Відсутність домовленості між сторонами щодо строку виконання зобов'язання також врегульовується законом, зокрема, відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

4.12. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

4.13. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

4.14. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.15. Проте, в порушення зазначених процесуальних норм, суди попередніх інстанцій не надали оцінки листу ТОВ "Володимирське" від 15.06.2017, зі змісту якого вбачається, що підприємцем дійсно виконувалися сільськогосподарські роботи у 2016 році. Відсутнє у судових рішеннях також обґрунтоване відхилення показання свідка ОСОБА_5, за твердженням якого встановлено наявність господарських взаємовідносин між сторонами, а також виконання підприємцем сільськогосподарських робіт на полях ТОВ "Володимирське".

4.16. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні цього ж суду у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позицію є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Краска проти Швейцарії" від 19 квітня 1993 року встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

4.17. Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінки обставинам, викладеним в окремій ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у даній справі, якою встановлено, що саме ТОВ "Володимирське" надало ФОП Кружкову В.І. підписані, але не заповнені бланки договору та актів виконаних робіт. При цьому зазначив, що дії товариства вчиненні з порушенням приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо порядку складення первинних бухгалтерських документів товариства.

4.18. Судами також не враховано, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

4.19. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично було укладено, суд має розглянути спір по суті питання, що узгоджується з положеннями частини 8 статті 181 Господарського кодексу України.

4.20. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про визнання договору на виконання сільськогосподарських робіт № 02-03 від 15.04.2016. укладеного між фізичною особою-підприємцем Кружковим Василем Івановичем в якості виконавця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Володимирське" в якості замовника, неукладеним у зв'язку з недосягненням згоди з усіх істотних умов.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кружкова Василя Івановича задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 18.04.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 920/558/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач