Постанова

від 18.10.2018 по справі 811/1507/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 811/1507/18

адміністративне провадження № К/9901/61152/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 811/1507/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Міськбудпроект до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , про визнання протиправною бездіяльності та стягнення майнової шкоди;

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Міськбудпроект на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Юрко І. В., Білак С. В., Шальєвої В. А.) від 17 серпня 2018 року, встановив :

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Міськбудпроект звернулося до суду з позовом до Національного банку України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у період з 06 квітня 2012 року по 17 вересня 2015 року щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства Фінанси та кредит , яка виразилась у невжитті адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасних рішень про застосування адекватних заходів впливу до Публічного акціонерного товариства Фінанси та кредит , на підставі проведених перевірок та складених звітів про інспектування Публічного акціонерного товариства Фінанси та кредит за періоди з 01 січня 2008 року по 01 січня 2012 року та з 01 лютого 2012 року 01 грудня 2014 року і встановленої рейтингової оцінки CAMELS;

- стягнути з відповідача на користь позивача 75135,60 грн. майнової шкоди, а також судові витрати.

2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Міськбудпроект залишено без розгляду на підставі ч. 3, 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, визнання неповажними, наведених у заяві, підстави пропуску цього строку.

3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Міськбудпроект подало апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі ч. 4 ст. 298 КАС України.

5. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут Міськбудпроект звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України.

8. Станом на 18 жовтня 2018 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у ОСОБА_3 - адвоката позивача права підписувати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі, оскільки:

- ордер на надання правової допомоги, доданий до апеляційної скарги, не передбачає повноважень адвоката ОСОБА_3, як представника позивача, на підписання апеляційної скарги;

- витяг з договору про надання правової допомоги не можна вважати документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника особи, оскільки такий документ не передбачений ч. 4 ст. 59 КАС України;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України підтверджує лише статус ОСОБА_3 як адвоката;

- в матеріалах справи відсутній документ про повноваження адвоката ОСОБА_3 підписувати апеляційну скаргу в інтересах позивача.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151, не передбачає в ордері зазначення переліку повноважень адвоката, у тому числі як представника особи. У відповідності до п. 14 вказаного Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Отже, висновок апеляційного суду про необхідність визначення безпосередньо в ордері повноважень адвоката на підписання апеляційної скарги суперечить нормам законодавства;

- доданий до апеляційної скарги витяг (додаткова угода) з договору № 17/18 про надання правової допомоги від 11 травня 2018 року прямо обумовлює не встановлення обмежень представника в межах наданого доручення судового представника у даній справі, яка підписана сторонами;

- договір про надання правової допомоги, незалежно від відсутності визначення його у ст. 59 КАС України як документу, що підтверджує повноваження адвоката, передбачений ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як основний документ на підставі якого здійснюється адвокатська діяльність. Власне інші подібні документи (ордер, довіреність адвоката) можуть видаватись виключно на підставі договору про надання правової допомоги;

- посилання апеляційного суду на ст. 59 КАС України в обґрунтування відхилення договору про надання правової допомоги (витягу з нього, додаткової угоди) як документу, що підтверджує повноваження адвоката, враховуючи надання його разом з ордером, є помилковим та недоречним;

11. Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду порушує права позивача на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (в аспекті доступу до суду), а також є звуженням змісту професійних прав адвокатів, які мають право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.

13. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

14. Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

16. Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

17. Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

18. Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

19. Згідно із ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

20. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

21. Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

22. Частиною 4 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

23. Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат ); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі Адвокат ); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням.

24. Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

25. Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання апеляційної скарги, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

26. Як свідчать матеріали справи апеляційна скарга від імені позивача підписана адвокатом ОСОБА_3, який на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги надавав оригінал ордеру на надання правової допомоги серії КР № 52308, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію посвідчення адвоката України, витяг (додаткову угоду) з договору № 17/18 про надання правової допомоги від 11 травня 2018 року.

27. Зі змісту ордеру на надання правової допомоги серії КР № 52308 адвокат ОСОБА_3 уповноважений на представництво ТОВ Інститут Міськбудпроект на підставі договору про надання правової допомоги від 11 травня 2018 року № 17/18 у судових органах.

28. Зі змісту витягу (додаткової угоди) з договору № 17/18 про надання правової допомоги від 11 травня 2018 року, а саме з п. 1.6., слідує: Замовник уповноважує адвоката при надання правової допомоги представляти інтереси та вести справи замовника у судах, інших органах державної влади і місцевого самоврядування, органах нотаріату та державної реєстрації, перед фізичними та юридичними особами, незалежно від їх форм власності.

При наданні правової допомоги під час розгляду справи судом адвокат має право вчиняти від імені замовника усі процесуальні дії сторони адміністративного процесу. При здійсненні представництва адвокат також має право підписувати та подавати процесуальні документи , досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі, оскаржувати судові рішення, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими КАС України та Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Обмеження щодо вчинення окремих процесуальних дій адвокатом - не встановлюються .

29. Отже, доданий скаржником до апеляційної скарги витяг (додаткова угода) з договору № 17/18 про надання правової допомоги від 11 травня 2018 року передбачає делеговане позивачем - ТОВ Інститут Міськбудпроект право на підписання від його імені апеляційної скарги адвокатом. А оригінал ордеру містить всі обов'язкові реквізити.

30. У зв'язку з викладеним Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з посиланням на відсутність доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_3 права підписувати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі від імені позивача.

31. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

32. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Міськбудпроект задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року у справі № 811/1507/18 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб